Рішення

від 20.03.2009 по справі 30/186-35/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/186-35/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/186-35/24

20.03.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю „Катрін”

до                   Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Фалбі”  

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про                стягнення  180 526,47 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:              Сирокомський Л.М. –предст. за довір.

Від відповідача:    Карпусь С.М. –предст. за довір. №508/1 від 20.03.2009р.;

Від третьої особи: Амбелікопуло В.М. –предст. за довір. №181 від 13.10.2008р.

          Рішення прийняте 04.03.2009р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 18.03.2009р. по 20.03.2009р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катрін»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»про стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за період з червня 2007 року по грудень 2007 року в розмірі 113 707,40 грн., суми за прострочення повернення приміщення  розмірі 48 729,60 грн., пені 16% облікової ставки НБУ в розмірі 15 237,45 грн., 3% річних з користування коштами в розмірі 2 857,23 грн. та стягнення судових витрат.  

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2008р. у справі №26/19 позов задоволено повністю.

                  Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катрін»180 526,47 грн. боргу, 1 805,27 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду № 26/19 від 22.05.2008р. рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2008р. у справі № 26/19 змінено та викладено у наступній редакції:

          Позов задовольнити частково.

                    Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катрін»13 392,33 грн. основного боргу, 5 739,57 грн. неустойки, 1 794,72 грн. пені, 336,51 грн. 3% річних, 212,63 грн. державного мита, 13,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                    Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катрін»796,50 грн. державного мита за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

                    На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2008р., яке набрало законної сили 10.06.2008р., видано накази № 26/19 від 10.06.2008р.

                    Постановою Вищого господарського суду України № 26/19 від 26.08.2008р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катрін»задоволено частково.

                    Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2008р. та рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2008р. у справі № 26/19 скасовано.

                    Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.  

                    За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу № 26/19 передано на новий розгляд судді Літвіновій М.Є.

                    Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2008р. вказану справу прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є. та присвоєно даній справі № 26/19-35/461. Розгляд справи призначено на 08.10.2008р.

                    На підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України було залучено до участі у справі № 26/19-35/461 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет  спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

                    Ухвалою Верховного Суду України від 30.10.2008р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 26.08.2008р. у справі № 26/19.  

                    Ухвалою Господарського суду міста Києва № 26/19-35/461 від 08.12.2008р. розгляд справи призначено на 24.12.2008р.

                    Ухвалою Господарського суду міста Києва № 26/19-35/461 від 24.12.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.01.2009р.

                    На підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України направлено запит до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»з метою отримання інформації відносно реєстрації права власності на об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення №76 (літ А) за адресою: м. Київ, вул. Бажова, 15/20, загальною площею 150,40 кв.м., а саме надати інформацію за ким зареєстровано право власності на вказаний об'єкт. У зв'язку з необхідністю встановлення фактичної площі вищевказаного об'єкту нерухомості, надати суду необхідні копії інвентаризаційних матеріалів та необхідної технічної документації.

                    У зв'язку з тим, що станом на день розгляду справи 21.01.2009р. судом не отримано відповіді на судовий запит № 06-37.1/3069 від 24.12.2008р., суд вирішив повторно направити судовий запит до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»з метою отримання інформації відносно реєстрації права власності на об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення №76 (літ А) за адресою: м. Київ, вул. Бажова, 15/20, загальною площею 150,40 кв.м., а саме надати інформацію за ким зареєстровано право власності на вказаний об'єкт. У зв'язку з необхідністю встановлення фактичної площі вищевказаного об'єкту нерухомості, надати суду необхідні копії інвентаризаційних матеріалів та необхідної технічної документації та зобов'язати представника позивача Сирокомського Любомира Миколайовича отримати документи за вказаним запитом.

                    Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2009р., на підставі ст.. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 09.02.2009р.

                    24.01.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на запит суду.

                    В судовому засіданні суд повідомив сторін про надходження відповіді на запит суду та надав останню сторонами для ознайомлення.

                    В судовому засіданні 09.02.2009р. судом було оголошено про закінчення розгляду справи по суті та оголошено перерву до 04.03.2009р., для дослідження матеріалів справи та прийняття рішення у справі та виготовлення його повного тексту.

                    Сторони в судове засідання 04.04.2009р. не з'явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили.  

                    При дослідженні матеріалів справи у суду виникла необхідність витребувати від сторін додаткові докази..

                    Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2009р, на підставі ст.. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 18.03.2009р.

                    В судовому засіданні 18.03.2009р., на підставі ст.. 77 ГПК України, оголошувалась перерва  до 20.03.2009р., для дослідження матеріалів справи та прийняття рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 111?? Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час судового розгляду справи.            

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАТРІН»(надалі позивач) та Догановою Вірою Олександрівною було укладено договір купівлі –продажу №б/н, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. та зареєстрований у реєстрі за №1712674.

Відповідно до умов вищевказаного Договору громадянка Доганова В.О. –продала, а позивач придбав нежиле приміщення №76 (в літ. А) загальною площею 150,40 кв. по вулиці Бажова 15/20 в місті Києві.

Право власності за позивачем, на вказане нежиле приміщення, зареєстровано Київським міським Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 17 листопада 2006 року, про що здійснено запис в реєстрову книгу №108п-12 за реєстровим №7044-11.

Після здійснення реєстрації права власності в БТІ було встановлено, що у вищевказаному приміщенні знаходиться ТОВ «ФАЛБІ»(надалі відповідач).

16 березня 2007 року позивач повідомив відповідача про те, що є власником вищевказаного приміщення та звернувся з проханням надати для ознайомлення документи, які б підтверджували законність його перебування у приміщенні.

22 травня 2007 року відповідач, повідомив позивача, що користується вказаним  приміщенням на підставі Договору оренди №1373/1 укладеного 31.12.2004 року з міжрегіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, строк дії якого закінчується 30.09.2007року.

Керуючись положеннями ст. 770 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до відповідача з вимогою сплачувати орендну плату на його користь за користуванням приміщенням №76 (в літ. А) розташованого  по вулиці Бажова, 15/20 в місті Києві.

15 червня 2007 року позивач, здійснивши експертну оцінку вартості орендованого майна, згідно якої вартість майна істотно збільшилась, звернувся до відповідача з пропозицією укласти Додаткову угоду про збільшення орендної плати.

Станом на дату подачі позовної заяви до Господарського суду міста Києва, відповідач своїх зобов'язань по сплаті орендних платежів не виконав і відповіді на пропозицію про збільшення орендних платежів не надав.

В результаті не виконання зобов'язань за Договором оренди №1373/1 від 31.12.2004р. в частині сплати орендних платежів, виникла заборгованість в розмірі 113702,40 грн.

Крім того, строк дії Договору оренди №1373/1 від 31.12.2004р. закінчився 30 вересня 2007 року, проте відповідач всупереч неодноразовим повідомленням позивача продовжує користуватись приміщенням до цього часу.

Час прострочення повернення приміщення становить 3 місяці.

Керуючись п. 3.5 Договору, п. 2 ст. 785, п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано пеню в розмірі 15 237,45 грн., неустойку за прострочення повернення приміщення в розмірі 48729,60 грн., 3 % річних в розмірі 2857,02грн.

Всього, загальна сума заборгованості з урахуванням штрафних санкцій становить 180 526,47 грн.

На виконання вимог Постанови Вищого Господарського суду у справі №26/19 від 26.08.2008р. позивачем були надані письмові пояснення у справі, в яких вказувалось наступне.

Позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги.

З приводу різниці площ приміщення, що зазначені в Договорі оренди №1373/1 від 30.12.2004 та Договорі купівлі –продажу від 14.11.2006 року, позивач зазначив, що спору про ідентичність приміщення, що було придбано  ТОВ «Катрін»відповідно договору купівлі –продажу від 14.11.20006р. приміщенню, що перебувало в оренді ТОВ «Фалбі»немає.

У справі наявні всі необхідні документи, що підтверджують право власності ТОВ «Катрін»на нежиле приміщення №76, що знаходиться за адресою місто Київ, вул. Бажова 15/20.

Підстави відповідно до яких Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву уклало з ТОВ «Фалбі»Додаткову угоду від 02.04.2007р. позивачу не відомі.

На виконання вимог Постанови Вищого Господарського суду у справі №26/19 від 26.08.2008р. відповідач були надані письмові пояснення у справі, в яких вказувалось наступне.

Позивач в своєму позові посилається на норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та на необхідність при розрахунку  орендної плати застосування Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна хоча відповідно до ст.. 1 Закону він регулює «майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності». Відповідач зазначив, що відповідач не має відношення ні до державної власності, ні до комунальної.

Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем було в односторонньому порядку змінено умови Договору оренди, збільшивши в односторонньому порядку розмір орендної плати, ігноруючи при цьому ст. 525 Цивільного кодексу України, відповідно до якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач не погоджуючись на пропозицію позивача від 15 червня 2007 року щодо укладання додаткової угоди про збільшення орендної плати, взагалі не надав відповіді на цю пропозицію (а для даного Договору закон вимагає письмової форми), залишивши в силі чинні умови Договору оренди.

Таким чином, відповідач стверджує, що діяв в рамках законодавства і зокрема статті 188 Господарського кодексу України, відповідно до якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

В ході розгляду справи, суд на підставі ст. 27 ГПК України, залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

В письмових поясненнях наданих суду третя особа зазначила наступне.

31.12.2004р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Підприємством з іноземною інвестицією у формі ТОВ «Фалбі»було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1373/1. Предметом договору є державне нерухоме майно, площею 150,45 кв.м., що розміщене за адресою –м. Київ, вул. Бажова, 15/20.

Дане майно перебуває на балансі ВАТ «Радикал», але не увійшло до його статутного фонду.

Відкрите акціонерне товариство «Радикал»було створено згідно Наказу Міністерства  промисловості України  від 30.12.1993р. №870 шляхом перетворення Київського державного виробничого об'еднання «Радикал»у відкрите акціонерне товариство шляхом корпоратизацй.

Указом Президента України «Про корпоратизащю підприемств»встановлено, що засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавно  власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Miністрів України органи та обласні державні адміністрації.

В процесі корпоратизації засновником ВАТ «Радикал»виступило Міністрество  промислової політики України відповідно до Наказу Мінпромполітики  від 30.12.1993р. №370 «Про створення ВАТ «Радикал».

Kpiм того, спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999р. №908/68 «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їx балансі»передбачено, що державні органи приватизації здійснюють управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації.

Виходячи з викладеного, нерухоме майно, за адресою: м. Київ, вул. Бажова, 15/20 - е державною власністю.

Статтею 5 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що Фонд   державного   майна,   його   регіональні   відділення   та   представництва   є орендодавцями - щодо цілисних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі  приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

Відповідно  до вказаного вище, регіональне відділення, на правах орендодавця державного майна, уклало договір оренди з Підприємством з іноземними  інвестиціями  у формі ТОВ „Фалбі». Даниий договір було укладено відповідно  до вимог чинного законодавства.

Відповідно  до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.», а саме ст. 118, згідно якої - орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно  до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексов), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.

Також Постановою КМУ від 27.12.2006р. №1846 були внесені зміни до постанови від 04.10.1995р. №786 «Про методику розрахунку i порядок використання плати за оренду державного майна», в тому числі  змінені ставки за використання нерухомого державного майна.

На підставі вищезазначених змін у законодавстві 02.04.2007р. між сторонами було підписано Додатковий договір №1 до Договору оренди №1373/1.

Листом від 30.03.2007р. №30-04/2273 регіональне відділення  надало згоду на пролонгацію  договору оренди №1373/1 ще на один термін, в зв'язку з належним виконанням умов договору, враховуючи згоду орендаря на підписання додаткового договору щодо приведения розміру орендної плати до вимог Постанови КМУ №1846 від 27.12.06р.

Договірні відносини, що склались між РВ ФДМУ по м. Киеву та Підприємством з іноземною інвестицією у формі ТОВ «Фалбі»на підставі  договору оренди №2901, на даний момент є припиненими, у зв'язку з закінченням строку його дії.  

  Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.  

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Вищим Господарським Судом України в постанові  від 26.08.2008р. №26/19 було зауважено, що суди не пересвідчились, що до позивача перейшло право власності за вказаним договором купівлі –продажу саме на майно (приміщення), яке є об'єктом оренди за умовами Договору оренди.

Судом було встановлено, що на підставі договору купівлі –продажу від 14.11.2006р., до позивача перейшло право власності на нерухоме, що є об'єктом оренди за договором оренди №1373/1 від 31.12.2004р., а отже на підставі ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України перейшли права та обов'язку наймодавця.

На підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України направлено запит до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»з метою отримання інформації відносно реєстрації права власності на об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення №76 (літ А) за адресою: м. Київ, вул. Бажова, 15/20, загальною площею 150,40 кв.м.

На вищевказаний запит надійшла відповідь від 12.02.2009р. №6878, в якій повідомлялось, що станом на 10.02.2009р. згідно з даними книг реєстрації Бюро по нежитловому фонду за адресою вул. Бажова, 15/20 проведена реєстрація права власності на нежиле приміщення №76 (в літ. А) загальною площею –150,4 кв.м. за ТОВ «Катрін»на підставі Договору купівлі –продажу, посвідченого 14.11.2006р.

З приводу різниці площі об'єкта оренди сторонами не було надано відповідних пояснень, проте, сторони не заперечували, що об'єкт договору купівлі –продажу від 14.11.2006р. та Договору оренди №1373/1 є тотожній.

Таким чином, суд вважає, що позивач є належним власником майна, що безпосередньо являється предметом Договору оренди, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач повідомив відповідача листом №7/03 від 16.03.2007р. про те, що перший являється власником приміщення №76 (в літ. А) загальною площею 150,40 м. кв., що розташоване по вулиці Бажова, 15/20 в місті Києві.

Також, позивач направив відповідачу лист від 30.05.2007р., з повідомленням реквізитів для здійснення орендних платежів за користування вказаним приміщенням, та зазначив про намір в подальшому не продовжувати орендних відносин з приводу користування даним приміщенням та запропонував відповідачу розірвати Договір оренди починаючи з 1 червня 2007р.

Крім того, позивачем було направлено відповідача ще один лист від 15.06.2007р., в якому пропонував відповідачу укласти Додаткову угоду відносно зміни розміру орендної плати, у зв'язку із здійсненням нової експертної оцінки вартості об'єкта оренди –нежилого приміщення №76 (літ. А) в місті Києві вул. Бажова, 15/20 площею 150,4 кв.м.

Як свідчать матеріали справи відповідач не відреагував на вищевказані листи, орендну плату не сплачував, орендоване приміщення після закінчення строку дії Договору оренди не звільнив.

В своїх вимогах позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по орендним платежам в розмірі 113 702,4 грн., що була розрахована у зв'язку з здійсненням нової експертної оцінки вартості об'єкта оренди.

Суд вважає, таке нарахування неправомірним, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 02 квітня 2007 року між відповідачем та третьою особою було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, якою було змінено розмір орендної плати за базовий місяць –січень 2007р.

Відповідно до вищевказаної угоди, її розмір визначений рівним 1 913,19 грн. без ПДВ. При цьому, встановлено, що орендна плата за січень 2007 р. визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007р. Інші умови договору залишені сторонами незмінними, у т. ч. і п. 3.2. Договору, який визначає порядок  обчислення орендної плати за кожен наступний місяць.

Слід відмітити, що третьою особою та відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підставі, щодо укладення вказаної Додаткової угоди.

Проте, суд вважає, що розрахунок заборгованості відповідача слід здійснювати відповідно до розміру орендної плати, яка становить 1913,19 грн., що була встановлена у вказаній додатковій угоді, оскільки дана угода не оскаржувалась в судовому порядку, та є дійсною.

З огляду на викладене, суд не може прийняти твердження позивача відносно того, що розмір орендної плати за один місяць становить 16243,20 грн.

В силу приписів статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Матеріали справи не містять доказів укладення сторонами додаткової угоди до договору щодо збільшення розміру орендної плати до 16243,20 грн., а отже судом приймаються до уваги зміни до договору оренди щодо розміру орендної плати, внесені додатковим договором №1 від 02.04.2007р.

Відповідач на підтвердження відсутності заборгованості по орендним платежам надав суду копії платіжних доручень за період з червня 2007 року по січень 2008року.

Однак, суд не може прийняти вказані платіжні доручення в якості належного доказу відсутності заборгованості по орендним платежам, оскільки з останніх вбачається що відповідач здійснював сплату орендних платежів на рахунок третьої особи.

При цьому, на час сплати вказаних орендних платежів відповідач був обізнаний відносно зміни власника орендованого майна, а також був повідомлений щодо реквізитів на які мав сплачувати орендну плату новому  власнику орендованого майна, який в силу ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України є наймодавцем за Договором оренди.

Таким чином, заборгованість відповідача по орендній платі за 7 місяців становить 13392,33 грн.

Крім того, на підставі п. 10.1 Договору оренди, строк оренди закінчився 30.09.2007р.

Згідно п. 2.4 Договору оренди відповідач зобов'язався повернути майно орендодавцю після закінчення договору оренди.

Вказаного обов'язку відповідач не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Строк прострочення повернення орендованого приміщення відповідачем становить 3 місяці.

Як вбачається з розрахунку до позовної заяви, користуючись правом, наданим вищенаведеною статтею, позивач висунув вимогу про стягнення неустойки у розмірі місячної орендної плати за час прострочення, а не подвійної орендної плати за час прострочення. Суд не наділений повноваженнями збільшувати розмір неустойки, встановленої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, за прострочення повернення орендованого приміщення стягненню з відповідача на користь позивача підлягає неустойка у розмірі 5739,57 грн.

На підставі п. 3.5. Договору оренди за порушення внесення орендних платежів відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 1794,72 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив, виконання грошового зобов'язання, на вимог кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 336,51 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі з відповідача, підлягають задоволенню в частині стягнення 13392,33 грн. –боргу по орендній платі, 5739,57 грн. –неустойки, 1794, 72 грн. –пені, 336,51 грн. -3% річних, як обґрунтовані та документально підтверджені.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ»(03127, м. Київ, Полковника Потєхина, 12, код ЄДРПОУ 21568905, р/р 2600401284672 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРІН»(02175, м. Київ, вул. Ялтинська, 22; рах. №260053001631 в ПКФ АТ «ВІЕЙБІ Банк», м. Києва, МФО321637, код ЄДРПОУ 16465020), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 13392,33 грн. (тринадцять тисяч триста дев'яносто дві гривні 33 коп.) –боргу по орендній платі за Договором оренди №1373/1 від 31.12.2004р., 5739,57 грн. (п'ять тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень 57 коп.)  –неустойки, 1794, 72 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто чотири гривні 72 коп.) –пені, 336,51 грн. (триста тридцять шість гривень 51 коп.)-3% річних, 212,63 грн. (двісті дванадцять гривень 63 коп.) –державного мита, 13,89 грн. (тринадцять гривень 89 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

         4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

     Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:01.04.2009р.