Постанова

від 02.06.2009 по справі 30/186-35/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/186-35/24

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02.06.2009                                                                                           № 30/186-35/24

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:            Борисенко  І.В.

          Скрипка І.М.

 при секретарі:           Глібко Ю.В.

 За участю представників:

 від позивача - Удод В.А. - директор

 від відповідача - Мисливий І.Ю. – (дов. № 17/10-405 від 15.01.2009р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Корпорація "Літа"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.03.2009

 у справі № 30/186-35/24 (суддя Літвінова М.Є.)

 за позовом                               ЗАТ "Корпорація "Літа"

 до                                                   Державна податкова адміністрація у м. Києві

 про                                                   стягнення 28253,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Закрите акціонерне товариство “Корпорація Літа” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової адміністрації у місті Києві про стягнення 28253,60 грн.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.06.2008р. у справі № 30/186 в задоволені позовних вимог відмовлено.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2008р. рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2008р. у справі № 30/186 скасовано. Позов задоволено повністю. Стягнуто з Державної податкової адміністрації у м. Києві на користь Закритого акціонерного товариства “Корпорація Літа” 28253,60 грн. основного боргу.

          Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2008р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2008р. та рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2008р. у справі № 30/186 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2008р. прийнято справу до провадження та присвоєно їй номер 30/186-35/24.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.03.2009р. у справі № 30/186-35/24 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причинами пропущення строку позовної давності позовної заяви ЗАТ “Корпорації “Літа” № 12/31-1к від 31.12.2007р. рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну  скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

02.02.2004р. між Державною податковою адміністрацією у м. Києві (надалі відповідач) та Закритим акціонерним товариством “Корпорація “Літа” (надалі позивач) було укладено Договір технічного обслуговування № 13 та Договір купівлі-продажу № 14.

Згідно Договору технічного обслуговування № 13 від 02.02.2004р. позивач прийняв на себе обов'язки по виконанню робіт технічного обслуговування копіювально-розмножувальної техніки відповідача, а відповідач - оплатити роботи позивача.

У відповідності до умов Договору купівлі-продажу № 14 від 02.02.2004р. позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач - прийняти і оплатити витратні матеріали (тонери).

Позивач зазначає, що згідно актів виконаних робіт, останнім було виконано роботи та передано у власність відповідача витратні матеріали на суму 28 253.60 грн.

Відповідно до п. 5.3 Договору технічного обслуговування № 13 від 02.02.2004р., оплата робіт здійснюється відповідачем протягом 5 днів із дати підписання сторонами акту виконаних робіт шляхом перерахування відповідної суми коштів відповідачем у національній валюті України на банківський рахунок позивача.

Позивач вказує на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати вартості робіт по технічному обслуговуванню та витратних матеріалів, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 28 253,60 грн.

Відповідно до пп. 1.3 Договору технічного обслуговування №13 від 02.02.2004р. загальна сума Договору становить 30 000,00 грн.

Відповідачем на виконання вказаної угоди були здійснені оплати, а саме: за лютий по Договору №13 п/д №35 від 04.02.2004р. - 7000,00 грн. та п/д №93 від 27.02.2004р. - 2985.60 грн.; березень по Договору №13 п/д №178 від 31.03.2004р. - 700,00грн.; травень по Договору №13 п/д №260 від 06.05.2004р. - 2142,00грн. червень по Договору №13 п/д №338 від 10.06.04р. - 2125.80 грн., п/д №392 від 25.06.04р. - 8163,00 грн. та п/д №410 від 29.06.04р. - 1700,00 грн.; липень по Договору №13 п/д №476 від 28.07.04р. - 3094,80 грн. та п/д №483 від 30.07.04р. -1951.00грн.

Відповідно до пп. 2.5 Договору купівлі продажу №14 належний чином оформлений акт приймання - передачі підтверджує факт виконання даного Договору і перехід права власності на товари.

Як стверджує відповідач, позивачем не були надані акти приймання - передачі товару по яких не було здійснено проплату.

Таким чином, акти виконаних робіт не можуть відноситись до Договору №14 та як предметом останнього являється передача у власність матеріалів (тонерів) до копіювальне - розмножувальної техніки.

Крім того, відповідач звернув увагу на те. що позивач дізнався про порушення свого порушеного права 28.12.2004р.. а саме по спливу 5 днів з моменту підписання останнього акту виконаних робіт.

Тобто з моменту коли позивач дізнався про порушення свого права пройшло більше ніж три роки.

З огляду на викладене відповідач просить застосувати позовну давність до заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.1. Договору технічного обслуговування №13, замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по виконанню робіт технічного обслуговування копіювальне - розмножувальної техніки замовника, а саме ксерокопію вальних апаратів Canon FC-230, Canon  6212. Sеlех GR-1650, Sеlех GR -1400, Sеlех GR -4100, Хегох 5310 Хегох 5309 Хегох 5328.

Пунктом 1.3. вказаного Договору встановлена загальна сума Договору становить 30 000,00 грн.

Сторони на підставі Договору складають заявки та акти виконаних робіт і витрачених матеріалів (п. 5.1. Договору).

В акті виконаних робіт зазначаються ціни всіх виконаних робіт, із врахуванням вартості витрачених матеріалів, та інші витрати Виконавця (п. 5.2. Договору).

Оплата робіт за даним Договором здійснюється протягом 5 днів із дати підписання Сторонами акту виконаних робіт шляхом перерахування відповідної суми коштів замовником у національній валюті України на банківський рахунок виконавця (п. 5.3. Договору).

На підтвердження наявної заборгованості позивачем були надані акти виконаних робіт на загальну суму 28253.60 грн., підписані та звірені печатками обох сторін.

В свою чергу відповідачем були надані копії актів виконаних робіт та платіжні доручення, які свідчать про оплату вказаних в наданих актах сум.

Проте, в наданих відповідачем документах не вбачається, що останнім було сплачено відповідні суми коштів, саме по актах, які були надані позивачем.

Таким чином, вказані обставини свідчать про наявність заборгованості відповідача за Договорами №13, №14, щодо сплати отриманих послуг та товару.

Однак, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи 31.12.2007року позивач звернувся до Господарського суду з позовом про стягнення з Державної податкової адміністрації у місті Києві 28253.60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2008р., матеріали позовної заяви були повернуті позивачу без розгляду на підставі пп. 1, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

06.02.2008року позивачем було повторно подано позовну заяву до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2008р., матеріали позовної заяви були повернуті позивачу без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Вказані ухвали позивач у встановленому порядку не оскаржив.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08 №01-8/211 “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” зазначено. що повернення позовної заяви у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те. що позивачем не було дотримано встановлений порядок подання позову і позовна давність у таких випадках не переривається.

Якщо після повернення позовної заяви позивач, усунувши допущене порушення, повторно звернувся до господарського суду і позовна заява прийнята, то позовна давність переривається в день повторного подання позову.

За таких обставин, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов вірного висновку, що позовна давність у даному випадку була перервана в день, коли позивач у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України усунувши всі порушення звернувся з даним позовом до суду -29.02.08.. і позовну заяву було прийнято судом до розгляду, та порушено провадження у справі № 30/186.

Як вбачається з позовної заяви. Закрите акціонерне товариство "Літа" зазначає, що відповідач повинен оплатити вартість виконаних робіт за Договорами у відповідності до актів виконаних робіт, а саме: за лютий 2004р. - на суму 759,00 грн.; за квітень 2004р. - на суму 1890,00 грн.; за травень 2004р. - на суму 2435,00 грн.; за червень 2004р. - на суму 1994,00 грн.; за липень 2004р.- на суму 1584,00 грн.; за серпень 2004р. - на суму 2889,00 грн.; за вересень 2004р. - на суму 4245,00 грн.; за жовтень 2004р. - на суму 5320,00 грн.; за листопад 2004р. - на суму 3451,60 грн.; за грудень 2004р. - на суму 3686,00 грн.

Відповідно до п. 5.3 Договору технічного обслуговування № 13 від 02.02.2004р., оплата робіт здійснюється протягом 5 днів із дати підписання сторонами акту виконаних робіт шляхом перерахування відповідної суми коштів Замовником у національній валюті України на банківський рахунок Виконавця.

Відповідно до пп. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Правило ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України є спеціальним стосовно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України. Це означає, що у випадках, коли в зобов'язанні визначено строк виконання, перебіг .позовної давності починається зі спливом строку виконання, хоч би на момент спливу строку виконання управнена особа не знала і не могла знати про порушення права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, терміном сплати відповідачем робіт, виконаних позивачем, у відповідності до останнього акту виконаних робіт, який датовано 23.12.2004р. є 28.12.2004р.

Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 29.02.08. (після виправлення всіх недоліків у позовній заяві у відповідності до вимог ст. 63 Господарського процесуального кодексу України), а термін сплати за виконані роботи по останній накладній - за грудень 2004 року (останній акт виконаних робіт датується 23.12.2004.) настав 28.12.2004р., то позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Літа”, враховуючи сплив трирічного терміну строку позовної давності, задоволенню не підлягають, оскільки останнім днем звернення позивача до суду з даним позовом був 28.12.07р.

Відповідно до п. 3. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Корпорація Літа” не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2009р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105  ГПК України, колегія, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Корпорація Літа”залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі  № 30/186-35/24від 04.03.2009р. залишити без змін.

Матеріали справи № 30/186-35/24повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Шипко  В.В.

 Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Скрипка І.М.