Рішення

від 19.03.2009 по справі 28/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  28/32

19.03.09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Савсервіс-Мова”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „ДАВ і Ко”, м. Київ

про стягнення 5 663,90 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Денисенко А.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Зайцева М.Г., дов. б/н від 01.10.2008 року

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Савсервіс-Мова” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ ДАВ і Ко ” про стягнення 5 663,90 грн., в т.ч. 3630,82 грн. основного боргу, пені в розмірі 323,21 грн., штрафу в розмірі 1089,25 грн.,  втрат від інфляції в розмірі 521,91 грн. та 3% річних в розмірі 98,71 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ним та відповідачем укладено договір купівлі –продажу товару  №9600 від 20.12.2007 року, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 4793,57 грн. Відповідач всупереч умовам зазначеного договору з позивачем в повному обсязі не розрахувався, в обумовлені договором строки вартості товару не сплатив і станом на день подання позову заборгованість відповідача складає 3630,82 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на п. 7.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 323,21 грн., п. 7.4 Договору штраф в розмірі 1089,25 грн.  та згідно ст. 625 Цивільного кодексу України втрати від інфляції в розмірі 521,91 грн. та 3% річних в розмірі 98,71 грн.

Ухвалою суду від 29.12.2008 порушено провадження у справі призначено розгляд справи на 20.01.2009.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою заступника голови господарського суду міста Києва від 26.02.2009 року продовжено строк вирішення спору.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав,  причини неявки в судове засідання невідомі.

В судовому засіданні 19.03.2009 за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Савсервіс-Мова” (надалі по тексту ТОВ „Савсервіс-Мова”) (Продавець)  та товариством з обмеженою відповідальністю „ ДАВ і Ко ” (надалі по тексту ТОВ „ ДАВ і Ко”) (Покупець)  укладено договір купівлі-продажу №9600 (надалі по тексту Договір № 9600), відповідно до умов якого позивач передає у власність, а відповідач приймає та оплачує товар на умовах визначених у даному Договорі.

Згідно з п.1.2 Договору №9600 найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються Сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього Договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.

Відповідно до п.5.1 Договору №9600, покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених Сторонами у Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Моментом виконання Покупцем своїх зобов'язань по здійсненню розрахунків за Товар є дата надходження відповідної суми на банківській рахунок або до каси Продавця (п.5.2 Договору №9600).

Згідно з п. 6.1 Договору №9600, прийом-передача Товару здійснюється представниками Сторін в пункті доставки в порядку, визначеному чинним законодавством України та оформлюється шляхом підписання накладних.

Відповідно до п.3 Додатку №1 до Договору №9600 покупець здійснює розрахунки за товар отриманий відповідно до Договору протягом 21 календарного дня з дати прийому-передачі товару.

На виконання зобов'язань по Договору №9600, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 4793,57 грн., зокрема: за видатковою накладною №13320740 від 28.11.2007 року на суму 1672,87 грн.; за видатковою накладною №13460607 від 12.12.2007 року на суму 1091,80 грн.

Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України, підписані сторонами та скріплені печаткою позивача та штампом відповідача.

          Відповідно до умов Договору №9600 відповідач був зобов'язаний оплати вартість отриманого товару протягом 21 календарного дня з моменту отримання, однак своє зобов‘язання виконав лише частково, оплативши товар на суму 1162,75 грн. Повну вартість отриманого товару у встановлені Договором №9600 строки відповідач не сплатив.

28.10.2008 року позивач звернувся до відповідача з Претензією №56/2008, у якій вимагав від відповідача сплатити вартість отриманого від позивача, але не оплаченого товару на суму 3630,82 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів відповідач зазначену Претензію не задовольнив, заборгованість за Договором №9600 не погасив.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено матеріалами справи, згідно п. 3 Додатку №1 до Договору відповідач за отриманий товар повинен був розрахуватися протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Факт отримання Товару відповідачем матеріалами справи підтверджений, однак відповідач у встановлені Договором строки з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3 630,82  грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому позовні в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законом відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.1 Договору в випадку порушення строку оплати продукції, зазначеного в п. 3 Додатку №1 до Договору продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочки за кожний календарний день.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов'язань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості поставленого позивачем товару,  враховуючи приписи діючого законодавства України та положення Договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 323,21 грн., 3% річних у розмірі 98,71 грн. та втрат від інфляції у розмірі 521,91 грн.

Крім того, згідно п.7.4 Договору №9600, за необґрунтовану відмову від оплати товару відповідач повинен сплатити на користь позивача штраф у розмірі 30% від вартості отриманого, але неоплаченого товару.

Факт отримання товару відповідачем на суму 3630,82 грн. встановлено судом під час судового розгляду справи, однак відповідач в добровільному порядку суму заборгованості за поставлений товар ні на вимогу позивача, направлену до судового розгляду справи, ні під час розгляду справи в суді не погасив. Таким чином суд вважає, що відповідач фактично безпідставно відмовився від оплати товару і вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 1089,25 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача не надав.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ДАВ І Ко” ( 02068, м. Київ, вул. Григоренка, 3-а, кв.110, код ЄДРПОУ 34841169, п/р 2600230016180 в ВАТ «УБРП»м. Київ, МФО 320995 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Савсервіс-Мова” ( 03115, м. Київ, вул. М. Краснова, 27, код ЄДРПОУ 30776789, п/р 260020012212 в КРД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Києва, МФО 322904) основний борг в розмірі в сумі 3 630,82 грн. (три тисячі шістсот тридцять гривень вісімдесят дві копійки), інфляційні витрати 521,91 грн. (п'ятсот двадцять одну гривню дев'яносто одну копійку), 3% річних 98,71 грн. (дев'яносто вісім грнивень сімдесят одна копійка), пеню 323,21 грн. (триста двадцять три гривні двадцять одну копійку), штраф 1 089,25 грн. (одну тисячу вісімдесят дев'ять гивень двадцять п'ять копійок) витрати на сплату державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                О.С. Копитова  

                                                                   дата складання та підписання повного тексту рішення 01.04.2009 року