Рішення

від 30.04.2009 по справі 7/609-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/609-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" квітня 2009 р.                                                                          Справа № 7/609-08

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Державної екологічної інспекції в Київській області, м. Київ                          

до Кіровської сільської ради, с. Кірове, Бориспільський район

про стягнення 26568, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ражев А.В. (дов. 3027/02-13 від  16.12.2008 р.);

від відповідача: Батовська А.Ю. (дов. б/н від 28.11.2008 р.).

секретар судового засідання: Гайдамаченко Н.Ф.

        Обставини справи:

Державна екологічна інспекція в Київській області (далі –позивач) звернулась з позовом до Кіровської сільської ради (далі –відповідач) про стягнення                      26568, 00 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що проведеною 09.09.2008 р. Державною екологічною інспекцією в Київській області перевіркою виявлено засмічення двох земельних ділянок загальною площею 11070 кв.м на території відповідача, у зв'язку з чим було складено Акт перевірки від 09.09.2008 р.

Позивач вважає, що оскільки відповідачем не проведено ліквідацію стихійного сміттєзвалища та не забезпечено здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, відповідачем порушено             п.п. „з”, „и” ст. 21, ст. ст. 42, 43 ЗУ „Про відходи”, ст. 33 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”.

За таких обставин, позивачем на підставі „Методики визначення розмірів відшкодування шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства” здійснено розрахунок збитків заподіяних внаслідок засмічення земельної ділянки, на загальну суму  26568, 00 грн.

Ухвалою суду від 26.12.2008 року було порушено провадження у справі                          № 7/609-08 та призначено її розгляд на 05.02.2009 року.

В судовому засідання 05.02.2009 р. представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилаючись на ст. 8 ЗУ „Про відходи” та Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів, затверджений постановою КМУ № 1217             від 03.08.98 р. зазначає про відсутність у нього обов'язку приймати рішення про поводження з виявленими відходами. Також відповідач вказує, що рішенням Кіровської сільської ради від 18.07.2008 р. „Про закріплення територій населених пунктів Кіровської сільської ради за комунальним підприємством „Кучаків” Комунальному підприємству „Кучаків” передано для обслуговування прилеглі території Кіровської сільської ради, а тому відповідальність за їх стан покладена на КП „Кучаків”. Додатково відповідач зазначає, що ним разом із КП „Кучаків” здійснено дії, спрямовані на вивезення та утилізацію виявлених відходів, чим дотримано                                                     п.п. „з”, „и” ст. 21  ЗУ „Про відходи”. Крім того, згідно листа управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області від 11.11.2008 р. № 1400  нормативна грошова оцінка земельних ділянок за межами населених пунктів на території Бориспільського району (де розташовані виявлені сміттєзвалища) на даний час не визначена, а тому не може братися до уваги розрахунок збитків, здійснений позивачем. Також відповідач звертає увагу на той факт, що в додатку 2 до вищезазначеного листа відділу земельних ресурсів у Бориспільському районі визначена нормативна грошова оцінка 1 кв. м земель с. Лебедин, а не сіл Кірове та Мала Стариця, де виявлено сміттєзвалище.

В судовому засіданні 05.02.2009 р. було оголошено перерву до 26.02.2009 р.

В судове засідання 26.02.2009 р. представник позивача не з'явився, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 17.03.2009 р.

Ухвалою голови господарського суду Київської області від 26.02.2009 р. строк вирішення спору у справі № 7/609-08 продовжено на один місяць, до 26.03.2009 р.

В судовому засіданні 17.03.2009 р. представниками сторін подано клопотання про продовження строку вирішення спору. Судом задоволено вказане клопотання та оголошено перерву до 09.04.2009 р.

17.03.2009 р. на адресу управління земельних ресурсів в Бориспільському районі Київської області судом направлено запит з метою з'ясування до якої категорії земель відносяться земельні ділянки, де розміщене сміттєзвалище, а також надання нормативної грошової оцінки одного квадратного метра вказаних земельних ділянок.

У відповідь на судовий запит від 17.03.2009 р. листом від 02.04.2009.р № 836 управління земельних ресурсів в Бориспільському районі Київської області повідомило про неможливість надання вказаної інформації, в зв'язку з відсутністю ідентифікуючих ознак земельних ділянок та ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Ухвалою суду від 09.04.2009 р. розгляд справи розгляд справи було відкладено на 30.04.2009 р., в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

В судовому засіданні 30.04.2009 р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в усних поясненнях підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, а також, відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно зі статтею 16  Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі та розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях згідно зі статтею 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища належить, зокрема, право звертатися до суду із позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

09.09.2008 р. інспекторами Державної екологічної інспекції в Київській області Ручинською М.В., Потапенком А.В. та Колядюк Н.І., в присутності                Кіровського сільського голови Дженжебіра М.М. проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області.

За результатами перевірки вказаними посадовими особами складено Акт від 09.09.2008р.,  з яким згідно відмітки на акті, ознайомлено Кіровського сільського голову Дженжебіра М.М.

Згідно акту в результаті перевірки встановлено, що за межами населеного пункту с. Кірове та на схилі що прилягає до місцевості населеного пункту с. Мала Стариця (територія Кіровської сільської ради) засмічено земельні ділянки загальною площею 11070 кв. м (перша земельна ділянка –10000 кв. м, друга –1070 кв. м).

В протоколі № 011195 від 23.10.2008 р. зафіксовано порушення правил розміщення, зберігання та складування відходів. Постановою про накладення адміністративного стягнення  від 23.10.2008 р. на посадову особу –сільського голову Дженжебіра М.М. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі   136, 00 грн. У вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення від 23.10.2008 р. у відповідних графах не вказано про наявність заподіяної матеріальної шкоди.

В матеріалах справи також міститься Розрахунок збитків, здійснений позивачем на підставі «Методики визначення розмірів відшкодування шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 28.10.97 №171 ( в редакції наказу від 04.04.08 №149), згідно якого величина збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки побутовими відходами складає  26568, 00 грн.

Між тим, акт перевірки від 09.09.2008р. взагалі не містись  відомостей про те, що засмічення земельних ділянок призвело до заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу  із зазначенням в чому саме така шкода проявилася. За таких обставин суд дійшов висновку, що вказаний акт перевірки, хоча і є джерелом інформації про факт засмічення землі, але не є достатнім доказом на підтвердження обсягів цього засмічення (склад, концентрація сміття та відходів) і суми спричиненої шкоди.

При розрахунку збитків, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, була визначена позивачем на підставі листа управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області від 11.11.2008 р. № 1400. Між тим із вищевказаного листа вбачається,  що нормативна грошова оцінка земельних ділянок за межами населених пунктів на території Бориспільського району не проведена.

Відповідно до ч.1. ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно п.7 ч. 1 ст. 33 зазначеного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів відповідно до законодавства.

Статтею 15 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлені повноваження місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища (зокрема, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища), відповідно до яких місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України передбачено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про відходи»органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема, організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

Згідно п. ч.1 ст. 115 Земельного Кодексу України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України несуть особи, винні, зокрема, в псуванні сільськогосподарських та інших земель, забрудненні їх хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими відходами і стічними водами.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність                             (ч.1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Згідно ч.2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Таким чином, приписами вищезазначеної норми встановлено, що саме особи винні в порушенні законодавства про охорону навколишнього природного середовища відшкодовують  заподіяну саме ними шкоду.

Відповідно до частини 7 статті 33 Закону України «Про відходи», забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Статтею 43 Закону України «Про відходи», зазначено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Таким чином,  з викладеного вбачається, що заподіяну шкоду, пов'язану з несанкціонованим скиданням і розміщенням відходів, зобов'язана відшкодовувати особа яка її заподіяла, а саме займалась несанкціонованим скиданням і розміщенням відходів.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що відповідач не займався несанкціонованим скиданням і розміщенням відходів. Таким чином, Відповідач в розумінні  ст. ст.  33, 43  Закону України «Про відходи», не  може бути визнаний таким , що  заподіяв шкоду  внаслідок порушення  законодавства про відходи.

Як вбачається зі змісту повноважень, місцеві Ради не несуть відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на їх території невстановленими особами. Сільська рада не входить до переліку осіб, які згідно до ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та ст. 43 Закону України «Про відходи», зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення  законодавства про охорону  навколишнього природного середовища, оскільки не є установою, діяльність якої пов'язана з відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені  ст. 1166 ЦК України, згідно якої для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Отже, шкода, що заподіяна внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, відшкодовується за наявністю таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

Крім того, як зазначено відповідачем у відзиві та підтверджується матеріалами справи, рішенням Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області від 18.07.2008 р. „Про закріплення територій населених пунктів Кіровської сільської ради за комунальним підприємством „Кучаків” Комунальному підприємству „Кучаків” передано для обслуговування прилеглі території сільських кладовищ, водойм, парків і доріг, а також доручено розробити схему та графік вивезення твердих побутових відходів та водостоків. 10.09.2008 р. між Кіровською сільською радою та КП „Кучаків” укладено Договір на вивезення сміття, 31.10.2008 р. між КП „Кучаків” та Баришівським виробничо-комерційним комбінатом комунальних послуг укладено Договір на утилізацію відходів, 19 листопада 2008 р. між Кіровською сільською радою (Замовник) та КП „Кучаків” (Виконавець) укладено Договір № 29, відповідно до якого Виконавець зобов'язався надати Замовникові послуги з вивезення рідких побутових відходів, накопичених у Замовника.

Таким чином, відповідачем здійснювались дії по зменшенню обсягів утворення відходів забезпечення раціонального використання і безпечного поводження з ними й відповідно дотримувались вимоги п.п. „з”, „и” ст. 21 Закону України „Про відходи”.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем вжито заходів щодо вивезення сміття та побутових відходів, а наведене в сукупності підтверджує факт здійснення відповідачем контролю щодо поводження з відходами на своїй території, запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто обов'язок щодо доведення наявності складу цивільного правопорушення, наявність всіх елементів якого є обов'язковою передумовою деліктної відповідальності, покладений на позивача.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, в ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами не доведено засмічення земель (а отже і заподіяння шкоди) саме відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку,  що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними  належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

                           вирішив:

          В позові відмовити.

             Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                       Антонова В. М.

Дата підписання

           Суддя                                                               Антонова В.М.