Рішення

від 25.02.2009 по справі 27/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/47

25.02.09

За позовом     

Приватного підприємства «Анастасія Т»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Трейд»

простягнення  19 509, 72 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Баула Т.П. –представник за довіреністю б/н від 09.12.2008 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватного підприємства «Анастасія Т»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Трейд» про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором поставки № П/08/07-05 від 22.08.2007 року у розмірі 18 134, 74 грн., пені у сумі 1 044, 33 грн., 3% річних у розмірі 131, 17 грн. та інфляційних збитків у сумі 199, 48 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.01.2009 року.

Позивач у судове засідання 28.01.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань за договором поставки № П/08/07-05 від 22.08.2007 року та не сплачує позивачу вартість переданої продукції.

У судове засідання 28.01.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 27/47 від 30.12.2008 року не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника суд не повідомив.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи до 11.02.2009 року.

У судовому засіданні 11.02.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду та клопотання про вихід за межі позовних вимог на підставі п. 2 ст. 83 ГПК України.

Представник відповідача у судове засідання 11.02.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.02.2008 року відкладено розгляд справи до 25.02.2008 року.

У судовому засіданні 25.02.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду від 11.02.2009 року та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 25.02.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0661381 та № 0661382.

Оскільки, відповідач був повідомлений належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, то суд дійшов висновку, що на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

22.08.2007 року між Приватним підприємством «Анастасія Т»(надалі –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд-Трейд»(надалі –покупець) було укладено договір поставки № П/08/07-05 (надалі –Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар у відповідності до умов договору.

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на суму 22 185, 20 грн. відповідно до видаткових накладних № А-12468 від 15.05.2008 року, № А-12908 від 29.05.2008 року, № А-13107 від 05.06.2008 року, № А-13314 від 12.06.2008 року, № А-13572 від 19.06.2008 року, № А-13939 від 03.07.2008 року, № А-14162 від 10.07.2008 року, № А-14629 від 24.07.2008 року, № А-14852 від 31.07.2008 року, № А-15034 від 07.08.2008 року.

Відповідно до чинного законодавства передача матеріальних цінностей здійснюється на підставі довіреності.

        Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для  підприємства визначені перелік та кількість цінностей.

Ухвалою суд вимагав від позивача надати довіреності на підставі, яких передавалася продукція Товариству з обмеженою відповідальністю «Прайд-Трейд».

Позивач довіреності на отримання матеріальних цінностей не надав, посилаючись на те, що він здійснював поставку продукції власними силами та за власний рахунок у місця, вказані відповідачем без оформлення зі сторони відповідача довіреностей.

Однак, позивач в якості доказу передання відповідачеві продукції надав податкові накладні, які підтверджують сплату податку на додану вартість згідно вищезазначених накладних.

Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість»продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем була передана відповідачу продукція на загальну суму 22 185, 20 грн. згідно видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

В період з 07.08.2008 року по 12.09.2008 року відповідачем було повернуто частину товару на суму 4 050, 45 грн., що підтверджується накладними на повернення, копії яких залучено до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.4 Договору відповідач зобов'язаний здійснити оплату прийнятого товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання.

Оскільки остання поставка за Договором була здійснена позивачем 07.08.2008 року, тому відповідач зобов'язаний був провести остаточний розрахунок за поставлений товар до 08.09.2008 року.

15.09.2008 року між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків № 145. Згідно вказаного акту станом на 15.09.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 18 134, 74 грн.

Станом на день подання позовної заяви відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі, тому заборгованість відповідача становить 18 134, 74 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.   

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання  не з'явився, докази що підтверджують виконання зобов'язання в строк встановлений договором не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за отриманий товар відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 18 134, 74 грн., тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 1 044, 33 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 8.2 Договору встановлено, що у разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, постачальник вправі вимагати від покупця оплати пені у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

   Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

         Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені становить:

- за накладною № А-12468 від 15.05.2008 року:

181, 35 грн. (заборгованість) * 24% * 183 / 365 = 21, 82 грн.

- за накладною № А-12908 від 29.05.2008 року:

3 113, 02 грн. (заборгованість) * 24% * 183 / 365 = 374, 59 грн.

- за накладною № А-13107 від 05.06.2008 року:

793, 15 грн. (заборгованість) * 24%  * 183 / 365 = 95, 44 грн.

- за накладною № А-13314 від 12.06.2008 року:

2 136, 12 грн. (заборгованість) * 24% * 183 / 365 = 257, 04 грн.

- за накладною № А-13572 від 19.06.2008 року:

3 026, 92 грн. (заборгованість) * 24% * 183 / 365 = 364, 23 грн.

- за накладною № А-13939 від 03.07.2008 року:

1 905, 56 грн. (заборгованість) * 24% * 183 / 365 = 229, 29 грн.

- за накладною № А-14162 від 10.07.2008 року:

1 216, 60 грн. (заборгованість) * 24% * 183 / 365 = 146, 39 грн.

- за накладною № А-14629 від 24.07.2008 року:

2 085, 62 грн. (заборгованість) * 24% * 183 / 365 = 250, 96 грн.

- за накладною № А-14852 від 31.07.2008 року:

2 371, 78 грн. (заборгованість) * 24% * 179 / 365 = 279, 16 грн.

- за накладною № А-15034 від 07.08.2008 року:

1 304, 62 грн. (заборгованість) * 24% * 141 / 365 = 120, 95 грн.

Отже, за перерахунком суду загальний розмір пені становить 2 139, 87 грн.

Оскільки, позивачем було подане клопотання про вихід за межі позовних вимог відповідно до п. 2 ст. 83 ГПК України, тому суд задовольняє вимоги про стягнення пені у сумі 2 139, 87 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 131, 17 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 199, 48 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, розмір 3% річних становить:

- за накладною № А-12468 від 15.05.2008 року:

181, 35 грн. (заборгованість) * 3% * 256 / 365 = 3, 82 грн.

- за накладною № А-12908 від 29.05.2008 року:

3 113, 02 грн. (заборгованість) * 3% * 242 / 365 = 61, 92 грн.

- за накладною № А-13107 від 05.06.2008 року:

793, 15 грн. (заборгованість) * 3%  * 235 / 365 = 15, 32 грн.

- за накладною № А-13314 від 12.06.2008 року:

2 136, 12 грн. (заборгованість) * 3% * 228 / 365 = 40, 03 грн.

- за накладною № А-13572 від 19.06.2008 року:

3 026, 92 грн. (заборгованість) * 3% * 221 / 365 = 54, 98 грн.

- за накладною № А-13939 від 03.07.2008 року:

1 905, 56 грн. (заборгованість) * 3% * 207 / 365 = 32, 42 грн.

- за накладною № А-14162 від 10.07.2008 року:

1 216, 60 грн. (заборгованість) * 3% * 200 / 365 = 20, 00 грн.

- за накладною № А-14629 від 24.07.2008 року:

2 085, 62 грн. (заборгованість) * 3% * 186 / 365 = 31, 88 грн.

- за накладною № А-14852 від 31.07.2008 року:

2 371, 78 грн. (заборгованість) * 3% * 179 / 365 = 34, 89 грн.

- за накладною № А-15034 від 07.08.2008 року:

1 304, 62 грн. (заборгованість) * 3% * 141 / 365 = 15, 12 грн.

Таким чином, розмір 3% річних за перерахунком суду становить 310, 38 та підлягає задоволенню у повному обсязі з урахуванням клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня.

Розмір індексу інфляції становить:

18 134,  74 грн. (загальна заборгованість) * 101,1% - 18 134, 74 грн. = 199, 48 грн. та підлягає задоволенню згідно розрахунку позивача.

         Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України.

Суд звертає увагу позивача на те, що звертаючись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 24/12  від 24.12.2008 року Приватним підприємством «Анастасія Т»  в якості доказу сплати державного мита було надано платіжне доручення  № 4288 від 04.12.2008 року на суму  195, 10 грн.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів.

Проте в ході розгляду справи, позивач подав клопотання про вихід за межі позовних вимог.

Суд, перерахувавши розмір штрафних санкцій, задовольнив вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних з урахування клопотання про вихід за межі позовних вимог, тому, позивач повинен доплатити державне мито у сумі 12, 74 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

     2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Трейд»(01001, м. Київ, вул. Софійська, 2, оф. 11; код ЄДРПОУ 35256250), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства «Анастасія Т»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, кім. 252; код ЄДРПОУ 30404955) суму заборгованості у розмірі  18 134 (вісімнадцять тисяч сто тридцять чотири) грн. 74 коп., пеню у сумі 2 139 (дві тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 310 (триста десять) грн. 38 коп., індекс інфляції у сумі 199 (сто дев'яносто дев'ять) 48 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 207 (двісті сім) грн. 84 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Стягнути з Приватного підприємства «Анастасія Т»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, кім. 252; код ЄДРПОУ 30404955) на користь Держаного бюджету України державне мито у сумі 12 (дванадцять) грн. 74 коп.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 10.03.2009 року