Рішення

від 19.02.2009 по справі 41/506

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/506

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/506

19.02.09

За позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-енерго продукт»

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс - Ковель»

про                     стягнення 312790,55 грн.

                                                                                                                Суддя  Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача:       Голинський О.О. (довіреність № 12366 від 03.11.2008р.)

Від відповідача:  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пром-енерго продукт»(надалі - Позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс - Ковель» (надалі - Відповідач) суми основного боргу у розмірі 297 361, 88 грн., пені в розмірі 9 749, 56 грн., 4460,42 грн. інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 218, 69 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Позивачем та Відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 9-Г від 22 вересня 2008 року за яким, Позивач продав Відповідачу природний газ загальною вартістю 758371,63 грн., а відповідач зобов'язався прийняти природний газ та сплатити його вартість, однак, Відповідач взяті на себе відповідно до умов договору зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.12.2008 року розгляд справи призначено на 02.02.2009 року.

02.02.2009 року представник позивача надав витребувані судом документи та усні пояснення, згідно яких просив позов задовольнити повністю.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Докази направлення позовної заяви на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс - Ковель»наявні в матеріалах справи.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи ухвалою суду було відкладено на 19.02.2009 року.

19.02.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити, представник відповідача вдруге не з'явився про причини неявки суд на повідомив, про дату місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 19.02.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-енерго продукт»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерліс - Ковель»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 9-Г, за умовами якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти природний газ і сплатити його вартість.

Пунктом 3.2. Договору закріплено об'єм поставок природного газу, який становить 800 тис. куб.м.

Згідно з пунктом 5.1. Договору ціна природного газу, що поставляється по цьому Договору, з урахуванням ПДВ складає 1030,00 грн. за одну тисячу кубічних метрів.

Відповідно до п. 2.1.3. та п. 6.2. Договору, сторони оформлюють двосторонній акт приймання-передачі природного газу. Цей акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 11.1. Договору строк дії Договору встановлено –з моменту підписання по 31 жовтня 2008 року, а в частині взаєморозрахунків –до повного їх закінчення.

В рахунок виконання зобов'язань за укладеним договором Позивачем на користь Відповідача передав 736286 куб.м. природного газу на загальну суму 758371,63 грн.

Факт поставки природного газу підтверджується Актом від 31 жовтня 2008 року (належним чином засвідчена копія  вказаного документу міститься у матеріалах справи).

Порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 6 згаданого Договору де у п. 6.2. зазначено, що 90% вартості обсягу поставки природного газу проводиться до 10 жовтня 2008 року, а 10% - по факту споживання.

Взяті на себе відповідно до умов договору зобов'язання щодо оплати поставленого товару Відповідач виконав не в повному обсязі, сплатив лише 461009,75 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 01.12.2008 р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед Позивачем в сумі  297361,88 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 297361,88 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у разі порушення строків оплати, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений газ нафтопродукти, керуючись п. 7.2. Договору  нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 9749,56 грн.

Господарський суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що Позивач вірно визначив періоди та суми прострочення Відповідачем, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на суму 9749,56 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1218,69 грн. та 4460,42 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині та їх розмір визначений позивачем вірно, у повній відповідності до норм чинного законодавства, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс - Ковель»(02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 7а; фактична адреса: 01021, м. Київ, вул. Шовковична, 3, оф. 7; код ЄДРПОУ 32028247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-енерго продукт»(02081, м. Київ, вул. Клеманська, 3; фактична адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 11, кв. 24; код ЄДРПОУ 31747429) 297 361 (двісті дев'яносто сім тисяч триста шістдесят одну) грн. 88 коп. основного боргу; 9 749 (дев'ять тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 56 коп. пені, 1 218 (одну тисячу  двісті вісімнадцять) грн. 69 коп. 3% річних, 4 460 (чотири тисячі чотириста шістдесят) грн. 42 коп. інфляційних витрат, 3 127 (три тисячі сто двадцять сім) грн. 91 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                      О.М. Спичак

Дата підписання рішення

 23.03.2009 року.