Рішення

від 08.04.2009 по справі 22/5-09-116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/5-09-116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2009 р.Справа  № 22/5-09-116

За позовом:  Закритого акціонерного товариства "МТЕК";

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ";  

про стягнення 321998,78 грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Алишева В.М. - представник за довіреністю № 16 від 27.01.2009р.

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Закрите акціонерне товариство «МТЕК»звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ»боргу зі сплати лізингових платежів в сумі 232409,01 грн., пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів в сумі 6704,65 грн. та заборгованості по сплаті додаткової винагороди та ПДВ в сумі 82885,12 грн. за договором фінансового лізингу № 2 від 18.12.2007.

Позивачем надана заява про збільшення позовних вимог від 27.02.2009 № 840, згідно з якою заявлена до стягнення заборгованість в загальній сумі 750 212,22 грн., з них: заборгованість зі сплати лізингових платежів в сумі 484 408,49 грн., пеня за несвоєчасну сплату лізингових платежів в сумі 18 473,65 грн., заборгованість по сплаті додаткової винагороди та податку на додатну вартість у розмірі 247 330,08 грн.

Представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, надав суду відзив, відповідно до якого визнав позовні вимоги у частині фактичного боргу, розмір якого складає 371 999,04 грн., в задоволенні решти позовних вимог просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи та  заслухавши пояснення представників позивача та відповідача Відкритого акціонерного товариства Компанії «Нортек-Азот», суд встановив наступне:

18 грудня 2007 року між позивачем Закритим акціонерним товариством «МТЕК»та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" укладено договір фінансового лізингу № 2 (надалі –договір лізингу), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу, а відповідач –отримати від позивача в платне користування на умовах фінансового лізингу (надалі –лізинг) визначене у договорі лізингу майно –5 (п'ять) бетономіксерів на базі шасі Mercedes 4140 Axor 8x4, а відповідач зобов'язався прийняти у лізинг це майно, користуватися цим майном протягом строку лізингу, визначеному у договорі лізингу, та сплачувати позивачеві лізингові платежі на умовах договору лізингу.

Позивачем належним чином були виконані умови договору лізингу, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування відповідачу на підставі підписаних актів приймання-передачі майна у фінансовий лізинг № 1 від 10.01.2008, № 2 від 22.01.2008, № 3 від 22.01.2008, № 4 від 28.02.2008 та № 5 від 28.01.2008.

Відповідно до умов п.3.2 договору лізингу всі платежі за Графіком лізингових платежів повинні сплачуватися не пізніше 25 числа місяця сплати відповідного платежу у гривнях, а також сплачується додаткова винагорода, розмір якої визначається згідно п.3.3 договору лізингу.

В пункті 3.3 договору лізингу йдеться про те, що сторони досягли згоди щодо додаткової сплати Відповідачем Позивачу додаткової винагороди, оскільки Позивач залучив банківський кредит у доларах США для здійснення купівлі предмету лізингу. Розмір обчислення та порядок і строки сплати Відповідачем додаткової винагороди чітко зазначені в пункті 3.3 договору лізингу.

Так, Позивачем укладено із ЗАТ «Альфа-Банк»договір про відкриття кредитної лінії № 01-МВ/08 від 09.01.2008 (надалі –кредитний договір), відповідно до умов якого Позивачу відкрито мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі, еквівалентній 700 000,00 євро. В межах кредитного договору для придбання техніки, яку Позивач в наступному передав Відповідачеві у фінансовий лізинг за договором лізингу, Позивач отримав грошові кошти на загальну суму 149 350,00 доларів США (згідно додаткових угод № 3 від 07.03.2008 та № 5 від 31.03.2008 до кредитного договору), які спрямував на розрахунки з постачальником –ТОВ «Українська торгово-промислова компанія». Цільове використання кредитних коштів підтверджується також довідкою ЗАТ «Альфа-Банк»№ 282-03-5709-01 від 24.03.2009.

В період з жовтня 2008 року по лютий 2009 року в порушення умов договору лізингу відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував позивачеві лізингові платежі. Також відповідачем не було сплачено додаткову винагороди та ПДВ, суму яких було обраховано на базі поточних лізингових платежів згідно загальному графіку лізингових платежів, який є додатком № 11 до договору лізингу.

Позивач нарахував суму додаткової винагороди, надіслав відповідачеві довідки банку про фактичні курси продажу і купівлі доларів США за гривню та виставив відповідачеві відповідні рахунки на оплату такої додаткової винагороди за вересень 2008 р. –січень 2009 р. (до сплати у жовтні 2008 р. –лютому 2009 р. відповідно).

Згідно пункту 3.4 договору лізингу в разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за договором лізингу, розраховану від загальної вартості предмету лізингу, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ, при цьому Лізингоодержувач повинен самостійно збільшити розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно на суму, яка дорівнює ПДВ, нараховану на такий об'єкт оподаткування.

З урахуванням викладеного, Позивач нарахував суму ПДВ на суму розміру винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі відповідних лізингових платежів, з урахуванням нарахованих до сплати сум додаткової винагороди, що перевищила подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування відповідних попередніх лізингових платежів за договором лізингу, розрахованих від загальної вартості предмету лізингу.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума боргу за лізинговими платежами (у тому числі додаткова винагороди та ПДВ) за договором лізингу станом на 26.02.2009 складає 731738,57 грн.

Згідно з пунктом 11.3 договору лізингу у разі прострочення оплати лізингового платежу відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами, яка діяла на момент нарахування пені, за кожен день прострочення. Оскільки Відповідачем не виконано свої зобов'язання у повному обсязі і мало місце несвоєчасне внесення лізингових платежів та внесення їх не у повному обсязі, Позивачем нараховано пеню в сумі 18473,65 грн. за період з 28.10.2008 р. по 26.02.2009 р.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, оцінюючи докази по справі у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків

Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст.599 ЦК України та частини першої ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Свої зобов'язанні за договором лізингу відповідач у повному обсязі не виконав. Згідно з ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 ЦК України договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

Відповідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України не вважаються обставинами непереборної сили, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з абзацом 1 підпункту 3.1.1 пункту 3.1 та абзацу 3 підпункту 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»не є об'єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу. Отже, операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу, повинні оподатковуватися податком на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що представлені матеріали справи засвідчують обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів, згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз»(68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 33832730, п/р 26003038887600 в АКІБ «УКРСИББАНК», м. Харків, МФО 351005) на користь Закритого акціонерного товариства “МТЕК” (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30603593, п/р 26006102161001 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) заборгованість в загальній сумі 750 212,22 грн. (сімсот п'ятдесят тисяч двісті дванадцять гривень, 22 коп.), з них: заборгованість зі сплати лізингових платежів в сумі 484 408,49 грн. (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісім гривень, 49 коп.); заборгованість по пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів в сумі 18 473,65 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят три гривні, 65 коп.), заборгованість по сплаті додаткової винагороди та податку на додану вартість в сумі 247 330,08 грн. (двісті сорок сім тисяч триста тридцять гривень, 08 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз»(68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, с.Малодолинське, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 33832730, п/р 26003038887600 в АКІБ «УКРСИББАНК», м. Харків, МФО 351005) на користь Закритого акціонерного товариства “МТЕК” (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30603593, п/р 26006102161001 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) суму судових витрат на сплату державного мита в розмірі 7 502,12 грн. (сім тисяч п'ятсот дві гривні, 77 коп.).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз»(68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, с.Малодолинське, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 33832730, п/р 26003038887600 в АКІБ «УКРСИББАНК», м. Харків, МФО 351005) на користь Закритого акціонерного товариства “МТЕК” (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30603593, п/р 26006102161001 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) суму судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя                                                                                       Торчинська Л.О.