Рішення

від 18.03.2009 по справі 10/94/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/94/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.09                                                                          Справа №  10/94/09

Суддя   Алейникова Т.Г.

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Елсім”, м. Запоріжжя

до відповідача : Акціонерно-комерційного банку розвитку “Укрсоцбанк” в особі Запорізької обласної філії, м. Запоріжжя

Суддя    Алейникова Т.Г.

Представники:

           Від позивача: Ніквас В.В. дов. від 17.03.09

                                   Боєв Є.С. дов. від 24.02.09

           Від відповідача: Оробченко В.Є. дов. від 26.12.08

Справа слухалась 25.02.09, сторони подали клопотання про продовження строку розгляду справи, оголошено перерву на 18.03.09, у судовому засіданні 18.03.09 оголошено резолютивну частину рішення.

Розглядається спір   про визнання підпунктів 2.10.3, 3.2.5 та пункту 6.2 Договору кредиту № 013/08   від   05.02.2008р   між "Товариством   з   обмеженою   відповідальністю «Елсім»Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», в особі Запорізької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»недійсними.

Відповідач у відзиві пояснив наступне. 19 січня 2009 року Ухвалою Господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елсім»до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Запорізької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»про визнання частково недійсним договору кредиту № 013/08 від 05.02.2008 року.                                                                                             

Відповідач вважає,   що   позовні   вимоги   ТОВ   «ЕЛСІМ»  такими,   що   не   відповідають   вимогам   діючого законодавства та не можуть бути задоволені, т.я при укладанні кредитного договору сторони узгодили всі істотні та додаткові умови договору,  тому визнання п. 2.10.3; 3.2.,5;  6.2 Договору недійсними   є безпідставним.

Відповідач подав клопотання про припинення провадження у справі, т.я. спір підлягає вирішенню у третейському суді, суд клопотання відхилив як необґрунтоване.                                                          

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд встановив:

5 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елсім»(надалі за текстом - Позивач) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», в особі Запорізької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»(надалі за тестом - Відповідач) укладено з додержанням письмової форми договір кредиту № 013/08 (Договір).

Відповідно до предмету Договору (п.  1.1.) Відповідач надає Позивачу грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 631250 (шістсот тридцять одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок зі сплатою 14,5 десятих) процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться у Додатку 1 до Договору, та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що міститься у Додатку 2 до Договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 4 лютого 2018 року.

В якості забезпечення виконання Позивачем своїх зобов'язань перед Відповідачем, на виконання п.п. 1.3.1, 3.3.2 та 3.3.3 Договору, ТОВ «Елсім»було укладено іпотечний договір № 013/08/П від 05.02.2008р. та договір страхування № 315-033/08/СМ від 05.02.2008р.

На виконання п.п. 3.3.5, 3.3.6 Договору, Позивачем погашається кредит та сплачуються проценти і комісії Відповідачу, в строки та на умовах Договору кредиту.

Отже, ТОВ «Елсім», в повному обсязі було дотримано всіх умов перед ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк»за Договором кредиту.

Натомість Відповідач на поштову адресу Позивача надіслав лист від 06.10.2008р. № 23.2-08/7-2397, в якому повідомляє про зміну процентної ставки та запропонував Позивачу підписати відповідну додаткову угоду.

Враховуючи, що запропонована додаткова угода фактично встановлює нові послуги не змінюючи процентної ставки, Позивач запропонував свої умови їх оплати, надіславши лист від 27.10.2008р. № 55 (з протоколом розбіжностей до додаткової угоди).

Повторна пропозиція підписати додаткову угоду від ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк»до ТОВ «Елсім»надійшла листом від 04.11.2008р. за №23.2-08/07-2710.

Не погодившись з запропонованими змінами Позивач, листом від 14.11.2008р. № 75, відмовився укладати додаткову угоду з посиланням на безпідставність запропонованих змін до істотних умов договору.

Після зазначеної відмови, на адресу Позивача, з посиланням на п.п. 3.2.5 Договору надійшла Вимога від 28.11.2008р. № 23.2-08/67-2133 про розірвання Відповідачем в односторонньому порядку Договору кредиту № 013/08 від 05.02.2008р. та дострокове погашення у повному обсязі заборгованості за кредитом, сплати процентів та комісій.

Позивач вважає, що п.п. 2.10.3, 3.2.5 Договору кредиту № 013/08 від 05.02.2008р. суперечать нормам чинного законодавства, а саме, ч. 7 ст. 193 ГК України, та є нікчемними відповідно до ч. 2 ст. 207 ГК України, тому повинні бути визнанні недійсними, виходячи з наступного.

Пунктом 2.10 та п.п. 2.10.1 Договору встановлені випадки та закріплено право Кредитора (Відповідача) щодо ініціювання змін розміру процентів та/або комісій за Договором, шляхом укладання відповідної додаткової угоди.

Підпунктами 2.10.3, 3.2.5 Договору встановлено, що у разі, якщо Позичальник                (Позивач) не погодиться з запропонованими Кредитором (Відповідачем) змінами розмірів процентів та/або комісій та не укладе відповідну додаткову угоду, Кредитор (Відповідач) має право в односторонньому порядку розірвати Договір та вимагати від Позичальника (Позивача) дострокового погашення ним у повному обсязі заборгованості за кредитом, сплати процентів та комісій.

Позивач вважає, що договір кредиту № 013/08 від 05.02.2008р. є договором приєднання тому, що має всі ознаки договору приєднання, визначення якого містяться у ст. 634 ЦК України та ст. 179 ГК України.

Так, Договір між сторонами по справі укладений з визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Відповідачем для будь-яких клієнтів банку і не змінюється ним на вимогу клієнта, а тому, клієнт (Позивач) не має можливості впливати на його умови, зокрема щодо настання наслідків, встановлених п.п. 2.10.3, 3.2.5 Договору.

Враховуючи наведене, відносно оскарженого Договору мають застосовуватись положення ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст.ст. 193, 207 ГК України.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 ст. 207 ГК України встановлено, що може бути визнано недійсною нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови договорі приєднання, що допускають односторонню відмову від зобов'язань з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків передбачених законом.

Крім того, п. 6.2 Договору кредиту № 013/08 від 05.02.2008р. («У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів сторони домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002 м. Київ, вул. М. Раскової,15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.») суперечить нормам чинного законодавства, а саме, Конституції України, Закону України «Про судоустрій», Господарсько процесуального кодексу України та порушує право Позивача на судовий захист та право на справедливий суд, тому повинен бути визнаний недійсними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 ЗУ «Про судоустрій»усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 1 ГПК України надано право на звернення до господарського суду, а ч. З ст.1 ГПК України прямо вказує на недійсність будь-якої угоди про відмову від права                             на звернення до господарського суду.

На підставі викладеного позивач просить визнати підпунктів 2.10.3, 3.2.5 та пункту 6.2 Договору кредиту № 013/08   від   05.02.2008р   між "Товариством   з   обмеженою   відповідальністю «Елсім»Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», в особі Запорізької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»недійсними.

Вимоги позивача засновані на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково. А саме у частині визнання підпункту 2.10.3 Договору кредиту № 013/08   від   05.02.2008р., укладеного    між  Товариством   з   обмеженою   відповідальністю «Елсім», ЄДРПОУ 33528645, 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 134 та  Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», в особі Запорізької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ 09313019, 69063,                               м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 35,  недійсним, т.я. відповідно до частини сьомої статті 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків передбачених законом.

Стаття 47 Закону України ..Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 №2121-111 передбачає право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки по своїх операціях, але ця норма регулює питання встановлення процентної ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі.

Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте, зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах, передбачених законодавством.

Зі змісту пункту 2.10.3 Договору, відповідно до яких кредитор вправі в односторонньому порядку розірвати договір у разі зміни кредитної політики банку тощо, вбачається, що положення підпункту 2.10.3 Договору порушують права та законні інтереси Позивача —містять дискримінаційні стосовно Позивача правила зміни відсоткової ставки, та є несправедливою умовою договору (такою, що всупереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті З ЦК України).

Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність -це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

В іншій частині позову слід відмовити, т.я. п. 3.2.5 передбачає, що при умові виконання всіх своїх зобов'язань позичальником, положення про дострокове розірвання договору втрачає чинність. Таким чином п. 3.2.05 перестає діяти самостійно.

П. 6.2 передбачає вирішення спорів, пов'язаних з укладенням та виконання Договору між сторонами постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків. Дана норма не суперечить нормам діючого законодавства і не може визнаватися недійсною.

                    Державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

                            Керуючись ст. 49, 69, 82, 84   ГПК України,   суд

Вирішив:

Продовжити строк розгляду справи.

Позов задовольнити частково.

Визнати підпункт 2.10.3 Договору кредиту № 013/08   від   05.02.2008р., укладений    між  Товариством   з   обмеженою   відповідальністю «Елсім», ЄДРПОУ 33528645, 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 134 та  Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», в особі Запорізької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ 09313019, 69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 35,  недійсним.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                        Алейникова Т.Г.

Рішення підписане 26.03.09