Рішення

від 03.03.2009 по справі 18/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/31

03.03.09

За позовом          ВАТ „Сведбанк”;

До                    ТОВ „Торгова компанія „ЛКК”;

Про                    стягнення 558 745,73 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Шкідченко Д.В., представник, довіреність №162 від 08.12.2008 р.;

Від відповідача:           не з”явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 р. порушено провадження у справі №18/31, справа призначена слуханням на 10.02.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 10.02.2009 р. до 03.03.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 10.02.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 500 000,00 грн. заборгованості за кредит, 24 836,05 грн. заборгованості за відсотками по користуванню кредитом, 33 909,68 грн. пені, 5 587,46 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У вищезазначеній позовній заяві позивач просить також з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову у розмірі 558 745,73 грн.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „ЛКК”, повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

09.08.2007 р. між сторонами укладений кредитний договір №11/41020/Н-080607/К, за умовами якого позивач має право надати відповідачеві грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов'язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені договором.

Розмір кредитної лінії, відповідно до п. 1.2. кредитного договору, складає 500 000,00 грн.

Строк користування кредитною лінією визначений з 09.08.2007 р. до 08.08.2008 р. включно; плата за користування кредитною лінією встановлена у розмірі 18% річних (п. 1.3. кредитного договору).

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 500 000,00 грн.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, наданий позивачем кредит не повернув, відсотки за його користування сплатив частково. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем за кредит становить 500 000,00 грн. та 24 836,05 грн. заборгованості за відсотками по його користуванню.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 33 909,68 грн., передбачена п. 6.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Вимога позивача про накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову не підлягає задоволенню, оскільки статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. У даному випадку це стосувалося позивача, який мав би довести наявність обставин, визначених статтями 66, 67 ГПК України. Такі докази позивачем не доведені та господарському суду не надані, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛКК” (юридична адреса: інд. 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11-а; фактична адреса: інд. 02090, м. Київ, вул. Сновська, 20; код ЄДРПОУ 32769197) на користь Відкритого акціонерного товариства „Сведбанк” (інд. 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30, код ЄДРПОУ 19356840) 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. заборгованості за кредит, 24 836 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 05 коп. заборгованості за відсотками по користуванню кредитом, 33 909 (тридцять три тисячі дев'ятсот дев”ять) грн. 68 коп. пені, 5 587 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 46 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко