Рішення

від 08.04.2009 по справі 10/9-09-273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/9-09-273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2009 р.Справа  № 10/9-09-273

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хр.Хансен Україна»

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»

про стягнення 91501,60 грн.  

                                                                                                          Суддя         Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Чагаровський О.П. –генеральний директор  

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ «Хр.Хансен Україна»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ВАТ  «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів» 91501,60 грн., що є кредиторською заборгованістю відповідача за поставлений позивачем товар.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав.

Між тим, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях  виходячи при цьому з того, що  про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, з того, що вимогами ст.75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, та з того, що з підстав нез'явлення у судові засідання відповідача розгляд справи відкладався господарським судом 25.02.2009р., про що тією ж датою винесено відповідну ухвалу та 16.03.2009р., про що тією ж датою винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 16.03.2009р. строк розгляду справи продовжений до 19.04.2009р.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні  за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський  суд встановив:   

28.08.2008р. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СН-0002413 на оплату товару, а саме тестового набору у кількості 100000 штук за ціною 472,33 грн. за 1 шт. на загальну суму з ПДВ 56679,60 грн., а 29.08.2008р. поставив відповідачу тестовий набір у кількості 100000 штук за ціною 472,33 грн. за 1 шт. на загальну суму з ПДВ 56679,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №СН-0002375, яка підписана відповідачем і засвідчена печаткою останнього та відповідною довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії НБИ №810687 від 28.08.2008р., згідно з якою, ТМЦ одержані відповідачем за рахунком №СН-0002413. При цьому строк оплати поставленого позивачем товару встановлений у рахунку-фактурі до  25.09.2008р.

03.09.2008р. відповідач здійснив часткову оплату одержаного від позивача товару, а саме, перерахував позивачу 10000 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача. Також часткову оплату одержаного від позивача товару відповідач здійснив 17.09.2008р., а саме,  перерахував позивачу 10000 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що 17.09.2008р.  позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СН-0002634  на оплату товару, а саме тестового набору   у кількості 100000 штук за ціною 465,85 грн.  за 1 шт. на загальну суму з ПДВ 54822 грн., а 18.09.2008р. поставив відповідачу тестовий набір  у кількості 100000 штук за ціною 465,85 грн.  за 1 шт. на загальну суму з ПДВ 54822 грн., що підтверджується видатковою накладною №СН-0002596, яка підписана відповідачем і засвідчена печаткою останнього та відповідною довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії НБИ №810759 від 18.09.2008р., згідно з якою, ТМЦ одержані відповідачем за рахунком №СН-0002634 від 17.09.2008р.  При цьому строк оплати поставленого позивачем товару встановлений у рахунку-фактурі до 15.10.2008р.

В подальшому позивач  надіслав відповідачу претензію від 01.12.2008р. за вих.№301 НF 08 з вимогою перерахувати борг сумі 91501,60 грн. на протязі 15 банківських днів. В свою чергу відповідач на претензію позивача надав відповідь від 25.12.2008р., згідно з якою, відповідач не заперечує наявність заборгованості перед позивачем в сумі 91501,60 грн., але у зв'язку з фінансовими труднощами просить позивача надати відстрочення по сплаті заборгованості в сумі 91501,60 грн. до 30.03.2009р. та гарантує погашення боргу до вказаного строку.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У ч.1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», який в силу вимог ч.2 ст.4 ЦК України є актом цивільного законодавства, всі юридичні особи зобов'язані вести бухгалтерський облік та фінансову звітність згідно з законодавством, а у ч.1 ст.9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що наявні у матеріалах справи видаткові накладні і рахунки-фактури, згідно з якими, позивач здійснював поставку товару відповідачу та довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей, згідно з якими, відповідач одержував поставлений позивачем товар, фіксують факт здійснення господарських операцій щодо поставки товару позивачем відповідачу, а дії сторін щодо приймання –передачі цього товару на підставі вказаних документів є такими конклюдентними діями сторін, які свідчать про виникнення між ними зобов'язання, зокрема, зобов'язання позивача щодо поставки товару відповідачу та зобов'язання відповідача щодо розрахунку за поставлений позивачем товар. Тим більш, що у матеріалах справи наявні також витяги з банківського рахунку позивача, які свідчать про часткову оплату відповідачем  поставленого позивачем товару.

Так, згідно з видатковими накладними та довіреностями відповідача на одержання товарно-матеріальних цінностей, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 111501,60 грн., а згідно з  витягами з банківського рахунку позивача, за поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково в сумі 20 000 грн.

Таким чином заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 91501, 60 грн. і жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність відповідач до суду не надав. Більш того, згідно з листом відповідача від 25.12.2008р. №913, який наданий останнім у відповідь на претензію позивача про сплату боргу в сумі 91501,60 грн. відповідач визнав наявність цього боргу.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Вимогами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Водночас в силу вимог ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо іншій обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

Як вище встановлено господарським судом строк оплати поставленого позивачем товару встановлений у рахунках-фактурах на підставі яких товар одержаний відповідачем за довіреностями на одержання ТМЦ, а саме, у рахунку-фактурі   №СН-0002413 від 28.08.2008р. строк оплати одержаного відповідачем товару на суму 56679,60 грн. встановлений до 25.09.2008р., у рахунку-фактурі №СН-0002634 від 17.09.2008р. строк оплати одержаного відповідачем товару на суму 54822 грн. встановлений до 15.10.2008р.

Більш того, господарським судом встановлено, що з вимогою  про сплату боргу за поставлений товар позивач звернувся до відповідача і 01.12.2008р. (претензія за вих.№ .№301 НF 08).

Між тим, у строк, що встановлений у рахунках-фактурах відповідач оплатив поставлений позивачем товар лише частково в сумі 20 000 грн., а залишок боргу в сумі 91501,50 грн. відповідач позивачу не сплатив навіть  після звернення позивача з вимогою про сплату боргу.  

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість  і правомірність позовних вимог  ТОВ  «Хр.Хансен Україна», а відтак, і їх задоволення.

При цьому господарський суд не приймає до уваги строки оплати товару, що запропоновані відповідачем у відповіді на претензію позивача, а саме до 30.03.2009р., оскільки після одержання вказаної відповіді на претензію позивач 11.01.2009р. звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача боргу, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач не погодився із запропонованими відповідачем строками оплати поставленого товару.

Окрім того, клопотання відповідача про перенесення слухання справи у зв'язку з неможливістю явки представника позивача, яке заявлено відповідачем у телеграмі від 08.04.2009о. за вх.№132 відхилено господарським судом, оскільки, по-перше, вказане клопотання всупереч вимог ст.33 ГПК України не підтверджено жодним документальним доказом, а по-друге, клопотання про перенесення слухання справи з аналогічних підстав вже було заявлено відповідачем у телеграмі від 25.02.2009р. за вх.№85 і розгляд справи відкладений господарським судом, про що 25.02.2009р. винесено відповідну ухвалу. Також ухвалу про відкладення розгляду справи у зв'язку з нез'явленням у судове засідання відповідача винесено господарським судом і 16.03.2009р.  

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.  

Керуючись ст.ст. 44, 49,  82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

        1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хр.Хансен Україна»задовольнити.  

        2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»(66161, Одеська область, Балтський район, с. Білино, р/р 26009301000209 в Одеській філії ВАТ «ВТБ банку», МФО 388410, код ЄДРПОУ 04689582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хр.Хансен Україна»(03680, м. Київ, вул. І.Лепсе,4 корп. 20, р/р 2600253957 у ВАТ «СЕБ Банк»м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 32657174) основний борг в сумі 91501 (дев'яносто одна тисяча п'ятсот одна) грн. 60 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 915 (дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 05 коп.,  витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.            

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення підписане 09 квітня 2009 року.

Суддя