Рішення

від 16.04.2009 по справі 488-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

488-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

16.04.2009Справа №2-2/488-2009

за позовом - Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" (АРКрим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1)

до відповідача -  Комунального підприємства "Молодіжне" (АР Крим, Сімферопольський район,                   смт. Молодіжне, вул. Шкільна, 3)

про стягнення 424 977,91 грн.  

                                                         Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Рачев – ю/к, довіреність у справі.

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору:  

Позивач - Державне підприємство "Кримські генеруючи системи" звернулось із позовом до відповідача - Комунального підприємства "Молодіжне" про стягнення  боргу у сумі 309 062грн.60коп., суму, на яку збільшився борг унаслідок інфляційних процесів  у розмірі 47 027грн.36коп., 3% річних у сумі  7 976грн.36коп., пені у розмірі 60 911грн59коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між ТОВ «Крименергосервіс – 2004» (первісний кредитор) та ДП "Кримські генеруючи системи" (новий кредитор) був укладений договір №17 від 01.02.2008р про відступлення права вимоги відносно  заборгованості у розмірі 309 062,60грн, яка виникла за КП "Молодіжне" в результаті неналежного виконання умов договору №46-2-56 від 01.11.2006р про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, який був укладений між ТОВ «Крименергосервіс – 2004» та КП «Молодіжне». 13.3.2008 р.  листом за №220 позивачем на адресу  відповідача було відправлено  повідомлення  про відступлення новому кредитору  права вимоги з вимогою погасити заборгованість за теплову енергію в добровільному порядку, але ніяких заходів щодо погашення боргу відповідачем зроблено не було, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду уточнення №305 від 12.3.2009р позовних вимог, відповідно до яких зменшив вимогу у частині стягнення пені та просить суд стягнути з відповідача  309 062грн60коп боргу, 47 027грн36коп інфляційних, 7 976грн36коп річних та 25 645грн05коп пені.

Відповідач у судове засідання не з'явився,  хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 512, 513, 514 ЦК України  кредитор в зобов'язанні може бути замінений в результаті передачі ним своїх прав іншій особі по правочину, правочин по заміні кредитора в зобов'язанні здійснюється в такій же формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові і до нового кредитора переходять права первинного кредитора в зобов'язанні  в обсязі і на умовах, які існували на момент переходу права, якщо інше не встановлене договором або законом. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні  заперечення,  які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Між  ТОВ «Крименергосервіс – 2004» (первісний кредитор) та ДП "Кримські генеруючи системи" (новий кредитор) був укладений договір №17 від 01.02.2008р про відступлення права вимоги, відповідно до ч.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника кредитора – КП «молодіжне» інд№20695091 розташований за адресою: АРК, Сімферопольський район, смт.Молодіжне, вул.Шкільна, 3 по зобов'язанню по сплаті заборгованості за постачання теплової енергії (опалення та постачання гарячої води). Загальна заборгованість боржника по зобов'язанню за отриману теплову енергію станом на дату укладення договору складає 309 062грн60коп. За договором до нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання – сплати грошових коштів у розмірі 309 062грн60коп. Також, кредитор, додатково до п.1.1-1.3 договору передає, а новий кредитор приймає право стягнення з боржника неустойки (штрафу, пені), встановленого законодавством індексу інфляції, а також трьох відсотків річних від суми основного боргу, що був прийнятий новим кредитором до п.1.1 договору.

Раніше між ТОВ «Крименергосервіс – 2004», як енергопостачаючою організацією, та Комунальним підприємством "Молодіжне", як споживачем, було укладено договір №46-2-56 від 01.11.2006р про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, за умовами якого  енергопостачаюча організація бере на себе зобов'язання  постачати споживачу теплову енергію  у вигляді гарячої води відповідно  до температурного графіку, а споживач зобов'язується повністю оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) відповідно до діючого законодавства України у строки, передбачені договором. (п.1 договору №46-2-56 від 01.11.2006р).

Відповідно до п.6.3 договору №46-2-56 від 01.11.2006р споживач до 22-го числа місяця, що передує розрахунковому періоду, сплачує енергопостачаючої організації  75% вартості вказаної у цьому договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Строк повної оплати за  відпущену теплову енергію  та гарячу воду: - до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договір №46-2-56 від 01.11.2006р про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води  вступає у силу з 01.11.2006р та діє до 01.11.2007р та вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах, якщо за 1 місяць до припинення його дії жодна зі сторін не заявіть про закінчення строку його дії. При цьому припинення дії договору не звільнює споживача від зобов'язання повної оплати спожитої теплової енергії.(п.10.1 та 10.2 договору №46-2-56 від 01.11.2006р).

В результаті неналежного виконання Комунальним підприємством "Молодіжне" вимог договору №46-2-56 від 01.11.2006р про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, за ним  станом на 01.02.2008р  склалася заборгованість перед ТОВ «Крименергосервіс – 2004»  по оплаті спожитої за договором №46-2-56 від 01.11.2006р теплової енергії у розмірі 309 062грн60коп, що підтверджується актом  звірки взаємних розрахунків №46-2-56 від 08.02.2008р підписаним та скріпленим печатками ТОВ «Крименергосервіс – 2004» та КП "Молодіжне".

Листом за №220 від 13.3.2008р ДП "Кримські генеруючи системи" (новий кредитор) на адресу КП "Молодіжне" було спрямоване повідомлення  про відступлення новому кредитору  права вимоги погашення заборгованості за теплову енергію у розмірі 309 062грн60коп з вимогою погасити дану заборгованість в добровільному порядку.

Але сума боргу у розмірі 309 062грн60коп за спожиту теплову енергію  на момент розгляду спору відповідачем погашена не була, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 309 062грн60коп боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Таким чином, у частині стягнення  заборгованості  у розмірі 309 062грн60коп. позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім  вимоги про стягнення боргу,  позивачем заявлені вимоги про стягнення  інфляційних у розмірі 47 027грн.36коп., 3% річних у розмірі 7 976грн.36коп., пені,  з урахуванням уточнення №305 від 12.3.2009р позовних вимог, у розмірі 25 645грн05коп.

Як вже зазначалося, зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що  виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин  щодо забезпечення  виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин   щодо   забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Пунктом 6.4 договору №46-2-56 від 01.11.2006р про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води визначено, що за несвоєчасне виконання зобов'язань повної оплати за відпущену теплову енергію, передбачених в п.6.3 договору, споживач сплачує енергопостачаючої організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог п.2 ст.258 та п.3 ст.267 ЦК України до вимог про стягнення неустойки судом застосовується позовна давність в один рік лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, тоді як відповідач не наполягає на застосуванні строків позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Отже, у частині|частці| стягнення 6 251грн46коп пені за період з 10.12.2006р по 10.11.2007р (за період з 10.12.2006р по 10.6.2007р на суму 3 420грн85коп у розмірі 289грн97коп, за період з 10.01.2007р по10.7.2007р на суму 7 560грн90коп у розмірі 636грн15коп, за період з 10.02.2007р по 10.8.2007р на суму 11 325грн85коп у розмірі 943грн31коп, за період з 10.3.2007р по 10.9.2007р на суму 22094грн10коп у розмірі 1 811грн71коп, за період з 10.4.2007р по 10.10.2007р на суму 24 853грн50коп у розмірі 2 028грн46коп, за період з 10.5.2007р по 10.11.2007р  на суму 8 010грн45коп у розмірі 541грн86коп)  позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

У частині стягнення 19 393грн60коп пені, нарахованої на суму передоплати, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вказана сума була нарахована необґрунтовано виходячи з того, що позивач  не довів розмір передоплати, а числення суми  передоплати як 75% від суми боргу не передбачено договором.

У п. 6.4 договору №46-2-56 від 01.11.2006р  сторони також передбачили, що за несвоєчасне виконання зобов'язань повної оплати за відпущену теплову енергію, передбачених в п.6.3 договору, споживач зобов'язаний заплатити енергопостачаючої організації суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також 3% річних  від простроченої суми.

Але  силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як  позивач не довів суду  пред'явлення відповідачу  до звернення позивача з позовом до суду  вимоги про сплату інфляційних та річних, тоді як момент настання виконання зобов'язання по сплаті суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення)  боржникові вимоги кредитора.

При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що позовна вимога не може розглядатися як вимога,  що відноситься до обов'язкового права Цивільного Кодексу України, тому як позовна вимога передбачена процесуальним законодавством (ст. 54 ГПК України), а виконання вимоги за цивільними зобов'язаннями залежить від визначених ст. 530 ЦК України термінів та подача позову не може впливати на такі терміни, оскільки на момент подачі позову, позов вже повинен бути обґрунтований.

Витрати по оплаті держмита витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу  віднести на сторін  пропорційно задоволеним вимогам.

В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене та підписане 22.4.2009р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:  

1.          Прийняти  уточнення №305 від 12.3.2009р позовних вимог.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Комунального підприємства "Молодіжне" (АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Шкільна, 3, р/р 26004134237001 у ВАТ МКБ КРД м.Сімферополь, МФО 384685, ЗКПО 20695091) на користь Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1, р/р 260003013196 КРУ ВАТ «Ощадбанк України» м.Сімферополя, МФО 324805, ЗКПО 30909683) 309 062грн60коп. боргу, 6 251грн46коп пені, 3 153грн.14коп. держмита, 87грн.55коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.          У частині стягнення 19 393грн60коп  пені, 47 027грн.36коп. інфляційних витрат та 7 976грн.36коп річних відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.