Рішення

від 18.03.2009 по справі 42/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  42/73

18.03.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Київський вітамінний завод” м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична компанія “Максима” м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 529612,29 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Кучерук З.Б.,

від відповідача Биковець Ю.С.

СУТЬ СПОРУ :

у січні 2009 року Відкрите акціонерне товариство “Київський вітамінний завод” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним і відповідачем договору поставки № 37 від 1 жовтня 2008 р. останній частково оплатив одержану у листопаді 2008 року продукцію, заборгувавши 529612 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У процесі розгляду справи позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог, останньою заявою № 17/249 від 18 березня 2009 року зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача на свою користь 201389,46 грн. боргу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у зменшеному розмірі.

Відповідач у поясненнях на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позов визнав, через складний фінансовий стан його товариства просив розстрочити виконання рішення суду трьома платежами до 10 квітня 2009 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 жовтня 2008 р. між сторонами по справі укладено договір поставки № 37, згідно з якими позивач зобов'язався передавати відповідачу дієтичні добавки та лікарські засоби в асортименті, кількості та цінами вказаними в товарно-транспортних накладних, які є невід'ємними частинами договору, а останній –прийняти та протягом 60 шістдесяти календарних днів від дати поставки продукції оплатити її вартість.

Додатковими угодами № 1 від 1 жовтня 2008 р. позивач зобов'язався надавати відповідачу знижку на певні лікарські засоби, № 2 від 28 листопада 2008 р. –при вибірці продукції на суму від 100000 грн. до 1500000 грн. надавати знижку від 20 % до 40 % від вартості поставленої продукції за календарний місяць.

Строк дії договору відповідно до умов п. 8.4 договору встановлений з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2008 р.

Вказані обставини підтверджуються пояснення сторін, наявними у матеріалах копіями вищезгаданого договору та додатковими угодами до нього.

Поясненням сторін, наявними у справі товарно-транспортними накладними №№ 3133, 3134, 3144, 3146 від 17 листопада 2008 р., 3196 від 20 листопада 2008 р., актом розрахунку знижки № 1 від 28 листопада 2008 р., платіжними дорученнями №№ 199 від 23 січня 2009 р., 192 від 22 січня 2009 р., 216 від 26 січня 2009 р., 442 від 3 березня 2009 р., 492 від 13 березня 2009 р., банківськими виписками, стверджується факт передачі позивачем відповідачу товару за договором вартістю 1760043,02 грн. без урахування знижки у розмірі 473265,58 грн., а також часткової оплати останнім одержаного товару у розмірі 1085387,98 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 201389,46 грн. боргу (1760043,02-(473265,58+1085387,98).

Виходячи з пояснень відповідача щодо фінансового становища його підприємства, можливості виконання ним рішення до 10 квітня 2009 р., пояснень представника позивача, який не заперечував проти розстрочки виконання рішення, суд вважає за можливе стосовно до вимог п. 6 ст. 83 ГПК України розстрочити виконання рішення суду двома платежами у розмірі по 25000 грн. кожен відповідно до 22 березня 2009 та 29 березня 2009 року, залишок боргу в розмірі 151389,46 грн. до 10 квітня 2009 року.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Відкритого акціонерного товариства “Київський вітамінний завод” м. Києва задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична компанія “Максима” (03115, м. Київ, вул. Ф.Пушиної, 23/25, код 34482979) на користь Відкритого акціонерного товариства “Київський вітамінний завод” (04073, м. Київ, вул. Копилівська, 38, код 35251822) 201389,46 грн. боргу, 5296,12 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення суду, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична компанія “Максима” (03115, м. Київ, вул. Ф.Пушиної, 23/25, код 34482979) сплатити Відкритому акціонерному товариству “Київський вітамінний завод” (04073, м. Київ, вул. Копилівська, 38, код 35251822) стягнуту на підставі рішення суму боргу в розмірі 201389,46 грн. двома платежами у розмірі по 25000 грн. кожен відповідно до 22 березня 2009 та 29 березня 2009 року, залишок боргу у розмірі 151389,46 грн. до 10 квітня 2009 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                     П.І.Паламар