Рішення

від 21.04.2009 по справі 36/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/75

21.04.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Індустріальні

                     технології»

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'яж»

Про                      розірвання договору оренди та повернення 50 000 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача          Швачка С.В. –по дов. № 19 від 19.12.2008р.

Від відповідача      Мороз Р.Л. –по дов. № б/н від 23.02.2009р.

                               Уманський С.О. –по дов. № б/н від 23.02.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Індустріальні технології»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'яж» про розірвання договору оренди  приміщення укладеного 08.04.2008р. та стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'яж»50 000 грн. авансу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди (п. 7.1.) не передав орендарю –позивачу, приміщення, в зв'язку з чим позивач відмовився від договору оренди та вимагає повернення авансу здійсненого у готівковому порядку у вигляді розписки.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що умовами договору не встановлено строк в який має бути передано приміщення. Зазначає, що позивач жодного разу не намагався здійснити дії щодо приймання приміщення, а навпаки відповідач декілька разів звертався з листами до позивача з пропозицією підписання акту прийому-передачі.  Стосовно повернення авансу в розмірі 50 000 грн. зазначає, що подана позивачем розписка не має вказівки на те, що особа, яка отримала аванс –Мороз Н.М. від особи Косевич І.І. діють від імені юридичних осіб, не містить в собі інформації про об'єкт оренди, його місцезнаходження, не має  вказівки на номер договору та інформації між ким він буде укладати.

Просить в позові відмовити.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.03.2009р. було оголошено перерву до 23.03.2009р. для виготовлення повного тексту рішення.

         Судове засідання 23.03.2009р. не відбулося, оскільки суддя Трофименко Т.Ю. з 23.03.2009р. по 03.04.2009р. перебувала на лікарняному.

         Ухвалою від  06.04.2009р. справа № 36/75 призначена до розгляду на 21.04.2009р. о 15 год. 00 хв.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мар'яж» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Індустріальні технології»(орендар) був укладений договір оренди приміщення б/н (далі договір).

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у договорі нижче за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності, а саме для використання в якості офісу.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В пункті 7.1. договору зазначено, що цей договір укладається на строк з 01.05.2008р. по 30.04.2008. Однак,  як вказує позивач та вбачається з листування відповідача з позивачем сторонами зазначається, що договір укладений з 01.05.2008р. по 30.04.2009р., що дає підстави вважати, що в договорі допущено технічну помилку.

Згідно з п. 1.2. договору приміщення, яке передається в оренду за договором, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 15 на 4 поверсі офісної надбудови, складається з вбудовано-прибудованого приміщення та має загальну площу (з урахуванням місць загального користування) 183 кв.м. і належить орендодавцеві на правах власності.

Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Розділом 3 договору встановлені обов'язки орендодавця, зокрема відповідно до п. 3.3. орендодавець зобов'язався надати приміщення орендареві та ключі від нього за день до початку дії цього договору у справному стані, належному для використання його за призначенням за актом здачі-приймання, в якому зазначається технічний стан приміщення і інженерного устаткування на момент передачі в оренду.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що передача орендодавцем та прийняття орендарем приміщення у оренду засвідчується актом приймання-передачі приміщення у оренду. Повернення приміщення орендодавцю здійснюється за актом здачі-приймання. Обов'язок по складанню акта здачі-приймання покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні договору.

Згідно з п. 5.3. договору приміщення та інше майно вважаються фактично переданими орендодавцеві/орендареві з моменту підписання акта здачі-приймання.

Частина перша статті 767 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок наймодавця передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

Вважаючи на те, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а тому підтвердженням виконання орендодавцем свого обов'язку щодо передачі об'єкта оренди позивачу є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі орендованого приміщення.

В матеріалах справи відповідний акт, підписаний обома сторонами, відсутній.

У випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 6.1. договору).

Таким чином, відповідач, в порушення вимог ст. 765 Цивільного кодексу України та умов договору, не виконав свого обов'язку передати об'єкт оренди позивачу.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 766 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право відмовитись від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Позивач листом № 05.06.2008р. звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів в сумі 50 000 грн. сплачених позивачем на виконання умов договору від 08.04.2008р. з повідомленням про відсутність намірів перебувати в договірних відносинах.

Відповідно до частини другої статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Наведені та інші норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання. Тому саме по собі таке недодержання не тягне за собою наслідків у вигляді відмови в прийнятті позовної заяви або її повернення чи припинення провадження у справі.

Верховним Судом України з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) також зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова названого суду від 17.06.2008 № 8/32пд).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про розірвання договору оренди приміщення обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Подана позивачем розписка на підтвердження виконання позивачем зобов'язання згідно договору по сплаті платежів в сумі 50 000 грн. не приймається судом з огляду на наступне

Пунктом 2.1. договору передбачено, що приміщення передається орендодавцем і приймається в оренду орендарем на умовах сплати останнім орендодавцю плати за користування приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений орендодавцем.

Згідно п. 2.2. договору орендна плата підлягає сплаті до 2 числа місяця, наступного за розрахунковим, із розрахунку 35 грн. за 1 кв.м. площі приміщення і на момент підписання становить всього 5 600 грн. за календарний місяць.

Відповідно до п. 2.5. договору протягом першого місяця дії договору орендар вносить орендну плату в подвійному розмірі (гарантійний платіж за останній місяць угоди).

Тобто умовами договору оренди встановлено, що розрахунки по сплаті орендної плати мають бути проведені шляхом перерахування грошових коштів саме на банківський рахунок орендодавця, та протягом першого місяця дії договору має бути сплачено 11 200 грн.

Цивільний кодекс України встановлює, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді (п. 1 ст. 1087).

Частина 1 статті 238 Цивільного кодексу України визначає, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Стаття 246 Цивільного кодексу України встановлює, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Доказів того, що п. Мороз Н.М. є представником або працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'яж»не подано.

Надана розписка не містить відомостей про те, що пані Мороз Н.М. саме  від імені ТОВ «Мар'яж»прийняла  від Косевич І.І., який діє саме від імені ТОВ «БК «Індустріальні технології»грошові кошти в сумі 50 000 грн. в рахунок оплати саме за договором оренди, укладеного в квітні 2008 року між сторонами, об'єктом якого є приміщення, що розташоване саме по вул. Закревського, 15 площею 183 кв. м.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 50 000 грн.

Таким чином, позовні вимоги про розірвання договору оренди обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

25 березня 2009р. від відповідача надійшло клопотання про стягнення з позивача  витрат в розмірі 1 500 грн., пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

В обгрунтування данного клопотання відповідачем наданий договір № 38 від  19 лютого 2009р. про надання правової допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАР'ЯЖ»та Адвокатським об'єднанням «Юридична консультація  Деснянського району міста Києва».

Відповідно до п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»із подальшими змінами витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

З наданого відповідачем договору № 38 від 19 лютого 2009р. про надання правової допомоги (пункт 1.1) вбачається, що об'єднання надає фірмі адвокатські послуги, які полягають в складанні адвокатами об'єднання судових процесуальних документів, інших документів, наданні усних та письмових консультацій адвокатами об'єднання представникам фірми з питань діючого законодавства України, представництва адвокатами об'єднання інтересів фірми в судових органах, органах державної влади та управління, підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності. Жодних доказів (додаткової угоди до договору, ордеру тощо) того, що за вказаним договором відповідачу надавались адвокатські послуги саме на ведення у суді справи № 36/75 відповідачем суду не надано.     

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд, відповідно до п. 12 Роз'яснення, має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, в розмірі 1 500 грн., підлягає частковому задоволенню, в сумі 200 грн.

Керуючись  ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати договір оренди приміщення укладений в квітні 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Індустріальні технології»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мар'яж».

3.          В іншій частині в позові відмовити повністю.  

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'яж»(02217, м. Київ, вул. Закревського, 29А, код 21607443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Індустріальні технології»(03151, м. Київ, вул. Керченська, 7/7, код 35378453) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Індустріальні технології» (03151, м. Київ, вул. Керченська, 7/7, код 35378453) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'яж»(02217, м. Київ, вул. Закревського, 29А, код 21607443) 200 (двісті) грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

6.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

7.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТ.Ю.Трофименко