Рішення

від 15.01.2007 по справі 10/216-4161

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2007 р.

Справа № 10/216-4161

Господарський суд Тернопільської

області

у складі   судді Півторака

М.Є.            

Розглянув

справу 

За

позовом : Дочірнього підприємства “ Галіція-Транс “, м. Тернопіль, вул. Б.

Хмельницького, 21а/10а ( поштова адреса: м. Тернопіль, вул. Родини Барвінських,

7 , ліквідатор ОСОБА_2 )

Третьої

особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерно-комерційного

банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Київ через  Тернопільську обласну філію АКБ, м.

Тернопіль, вул. С Качали, 5

третьої

особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного

страхового товариства “ Вексель “ в особі Західної філії м. Тернопіль вул. Медова

2 

Відповідача

: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,

жителя АДРЕСА_1

За

участю представників:

Позивача:

Зінкевич

Б.В. -представника , довіреність № 8  від

06.11.2006 року;

Третьої

особи : Грицик А.П. -начальника сектору по роботі з “ проблемною

заборгованістю “ ТФ АКБ “ Укрсоцбанк “ , довіреність № 11 від 04.01.2006 року ;

Третьої

особи : Чернова С.В. -представника акціонерного страхового товариства “

Вексель “ , довіреність

Відповідача

:  ОСОБА_1 -суб'єкта підприємницької

діяльності, посвідчення № 3101

В

судовому засіданні представникам сторін роз'яснено його процесуальні права та

обов'язки, передбачені  статтями  20,22, 81-1  

Господарського процесуального кодексу України.

За

відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу

не здійснюється.

Суть

справи: До господарського суду Тернопільської області звернулося з

позовом  Дочірнє підприємство “

Галіція-Транс “,  м. Тернопіль до

відповідача  -суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, жителя м. 

Тернопіль  про визнання  недійсним договору,  укладеного 22 лютого 2005 року між  ДП “ Галіція-Транс “ та суб'єктом

підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 , жителем м. Тернопіль з

моменту укладення.

          Свої вимоги, підтримані представником

в судовому засіданні, позивач обґрунтовує тим, що постановою господарського

суду Тернопільської області від 10 березня 2006 року по справі № 11/Б-638 ДП “

Галіція-Транс “, м. Тернопіль визнано банкрутом , припинено повноваження

органів управління банкрутом та призначено його ліквідатором ОСОБА_2, жителя м.

Тернопіль .

          Стверджує, що в силу приписів ст. 25

Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом “ на ліквідатора банкрута покладено повноваження щодо пред'явлення до

третіх осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості .

          Вважає, що укладеною угодою порушено

право ліквідатора  ДП «Галіція  - Транс»на пред'явлення вимоги до АСТ “

Вексель “ щодо виплати банкруту дебіторської заборгованості по страховому

випадку , що стався з автомобілем ДП “ Галіція-Транс “, яка підлягає виплаті

вигодонабувачеві згідно договору добровільного страхування наземного транспорту

№ НОМЕР_1 від 11 липня 2003 року .

          Ухвалою господарського суду від

16.10.2006 року вперше розгляд справи призначено на 12 годин 30 хвилин 07

листопада 2006 року.

У

судове засідання 07 листопада 2006 року представник відповідача -СПД -фізичної

особи  ОСОБА_1 не  прибув , відзиву не позов не подав.

Окрім

того , 01 листопада 2006 року позивач по справі -ДП “ Галіція-Інвест “ м.

Тернопіль подало до суду клопотання за № 10/Б-685-28 від 01.11.2006 року про

залучення до участі у справі АКБ “Укрсоцбанк “ в особі Тернопільської обласної

філії м. Тернопіль та АСТ “ Вексель “ в особі Західної філії м. Тернопіль в

якості третіх осіб  на стороні позивача,

оскільки рішення по даній справі може вплинути на їх  права та обов'язки .

     Ухвалою господарського суду від 07

листопада 2006 року  до

участі у справі № 10/216-4161 в якості третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено  Акціонерно-комерційний банк соціального

розвитку „Укрсоцбанк”, м. Київ через  Тернопільську

обласну філію АКБ, м. Тернопіль, вул. С Качали, 5 та Акціонерне страхове

товариство “ Вексель “ в особі Західної філії, м. Тернопіль, вул. Медова, 2 та

справу слуханням відкладено на 11 годин 30 хвилин  28.11.2006 року .

Суб'єкт

підприємницької діяльності  ОСОБА_1

заперечує позовні вимоги з підстав викладених у відзиві на позов від 28.11.2006

року , вважає їх необґрунтованими та такими , що не підлягають до задоволення .

В позові просить відмовити .

У

судовому засіданні третя особа на стороні позивача -Акціонерно-комерційний

банк соціального розвитку “ Укрсоцбанк “ м. Київ в особі Тернопільської

обласної філії банку м. Тернопіль 

позовні вимоги підтримує повністю, вважає їх обґрунтованими та такими,

що підлягають до задоволення. Просить визнати недійсним з моменту кладення

Договір від 22.02.2005 року між ДП “ Галіція-Транс “ та СПД ФО ОСОБА_1 .

У

судовому засіданні та у представленому суду обґрунтуванні на позов  за № 01-857 від 22.12.2006 року третя особа

на стороні позивача  -Акціонерне

страхове товариство “ Вексель “ в особі Західної філії, м. Тернопіль вважає

позовні вимоги обґрунтованими , законними та такими , що підлягають до

задоволення . Вважає , що страхувальник ( ДП “ Галіція-Транс “ ) не мав права

уступати право вимоги виконання АСТ “ Вексель “ зобов'язань за договором

страхування іншій особі . Зазначає , що укладений 22.02.2005 року договір є

договором факторингу ; відповідно до ст. 4 Закону України “ Про фінансові

послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг “ факторинг є

фінансовою послугою, а фінансові послуги відповідно до ст. 5 вказаного Закону

надаються фінансовими установами , а також , якщо це прямо передбачено законом

, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності . А тому вважає ,

що відповідач не мав права на надання ДП “ Галіція-Транс “ фінансової послуги

-факторингу та укладання договору від 22.02.2005 року .

Окрім

того  посилається на вимоги ст. 1077 ЦК

України згідно якої договір факторингу укладається на умовах платності за

надану послугу , а Договір від 22.02.2005 року не містить суми та умов оплати

Дочірнім підприємством “ Галіція-Транс “ Відповідачу відступлення першим права

грошової вимоги АСТ “ Вексель “ .Згадані підстави вказують на те , що договір

від 22.02.2005 року на який посилається як на підставу отримання від АСТ “

Вексель “ страхового відшкодування по Договору страхування не відповідає

вимогам чинного законодавства України . Просить позов задовольнити .

В

судовому засіданні оголошувалася перерва до 11 годин 30 хвилин 10 січня 2007

року та до 11 годин та 16 годин 12 січня 2007 року ,16 годин 15 січня 2007 року

в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України .

Розглянувши

матеріали справи , заслухавши пояснення представника позивача та заперечення

представника відповідача, третіх осіб, 

дослідивши представлені документи, суд встановив наступне :

Згідно

статті 1 ГПК України підприємства , установи , організації мають право

звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних

законом інтересів .

Згідно

статті 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами

, зокрема , підприємств і організацій , які звертаються до суду за захистом

своїх прав і охоронюваних законом інтересів .

За

змістом положень вказаних норм , правом на пред'явлення позову до

господарського суду наділені , зокрема , юридичні особи , а суд шляхом вчинення

провадження у справі здійснює захист осіб , права і охоронювані законом

інтереси яких порушені або оспорюються .

Статтею

20 Господарського Кодексу України визначено , що кожен суб'єкт господарювання

та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів . Права та

законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються , зокрема , шляхом  визнання недійсними господарських угод з

підстав, передбачених законом .

Позивач

по справі :  Дочірнє підприємство “

Галіція-Транс”, місцезнаходження якого Тернопіль, вул. Б. Хмельницького,

21а/10а   є юридичною особою , яка

зареєстрована у встановленому законом порядку виконавчим комітетом

Тернопільської міської ради  15.04.2003

року  і включене до Єдиного Державного

реєстру підприємств та організацій України , ідентифікаційний код 32481973

, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи

серії АОО № 840601 , а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за

захистом свої прав .

          Як вбачається з матеріалів справи,

Постановою господарського суду Тернопільської області від 10 березня 2006 року

по справі № 11/Б-638 Дочірнє підприємство “ Галіція-Транс “, м. Тернопіль, вул.

Б. Хмельницького, 21а/10а відповідно до статей 22-24 Закону України “ Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ визнано

банкрутом  ; його ліквідатором  призначено 

ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_2 ( Ліцензія серії АБ ,НОМЕР_2 , видана

Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України 20.01.2005

року  та покладено на нього обов'язки,

передбачені статтею 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом ”.

          Статтею 25 вищезазначеного Закону

визначено повноваження ліквідатора, якими зокрема є виконання повноважень

керівника (органів управління) банкрута, вживання заходів, спрямованих на

пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подання до господарського суду заяви

про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених частиною десятою

статті 17 Закону.

           У поданому суду поясненні за №

10/Б-683-01 від 12.01.2007 року ліквідатор ДП “ Галіція-Транс “ ОСОБА_2

зазначив , що ним під час здійснення ліквідаційної процедури не було отримано

від органів управління підприємства ( директора )  по Акту прийому-передачі  жодних документів , матеріальні цінності

банкрута , печатка та кутовий штамп , а тому ліквідатором виготовлявся дублікат

печатки ДП . Зазначене також підтверджується і відміткою дозвільної системи на

Свідоцтві про державну реєстрацію , датованої 06.06.2006 року за № НОМЕР_3.

           Окрім того , позивачем представлено

Довідку за № НОМЕР_4 від 22.06.2004 року за підписом начальника Тернопільського

МВ УМВСУ в Тернопільській області І.К. Омельчука  і з якої вбачається , що ОСОБА_3 звертався в

Тернопільський МВ УМВСУ по факту викрадення його автомобіля та документів ,

зокрема , фірмових бланків з печаткою ДП “ Галіція-Транс “ і по даному факту

було порушено кримінальну справу .

         А тому стверджує , що з 22.04.2004

року у директора Дочірнього підприємства “ Галіція-Транс “ була відсутня кругла

печатка і він не міг ставити її відтиск на документах підприємства, в тому

числі і на заяві ДП 22 лютого 2005 року , адресованій Акціонерному страховому

товариству “ Вексель “ .

        З метою виконання обов'язків,

покладених на ліквідатора банкрута ДП “ Галіція-Транс “ м. Тернопіль ОСОБА_2,

останнім було встановлено , що 22 лютого 2005 року ( тобто до порушення

провадження у справі № 11/Б-638 про банкрутство ДП “ Галіція-Транс ) між ДП “

Галіція-Транс “ та СПД ФО ОСОБА_1 було укладено договір , який позивач вважає

договором уступки вимоги  і згідно якого

позивачем було передано на користь СПД ОСОБА_1 у повному обсязі право вимоги

виконання АСТ “Вексель “ грошових зобов'язань останнього перед ДП , що виникло

внаслідок настання 16.10.2003 року страхового випадку з автомобілем “

Мерседес-Бенц  1838“ , державний номерний

знак НОМЕР_5 . Вважає , що шляхом укладання даного договору відбулося

неправомірне відчуження майнових активів ДП “ Галіція-Транс “ .

          Отже , предметом судового розгляду є

законність укладання 22.02.2005 року 

договору між Дочірнім підприємством “ Галіція-Транс “ та Суб'єктом підприємницької

діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 , жителем м. Тернопіль .

Відповідно

до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають 

із  дій  осіб, 

що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб,

що  не передбачені цими актами, але за

аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як

встановлено у судовому засіданні, 

11.07.2003 р. між Акціонерним страховим товариством "Вексель"

в особі директора Західної філії АСТ "Вексель" (Страховик), Дочірнім

підприємством "Галіція-Транс" (Страхувальник) та

Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" в

особі заступника керуючого Тернопільською обласною філією АКБ

"Укрсоцбанк" (Вигодонабувач) укладено договір добровільного

страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) №НОМЕР_1,

відповідно до умов якого Страховик на підставі заяви Страхувальника прийняв під

страховий захист транспортні засоби згідно переліку (п.1.1 Договору) і

зобов'язався при настанні страхового випадку зробити виплату страхового

відшкодування у встановлений термін (п.5.2.2 Договору), а Страхувальник

зобов'язався сплачувати страхову премію у розмірах та терміни, зазначені у

цьому Договорі страхування (п.5.1.1), а також виконувати інші умови Договору;

Відповідно до п.2.2 Договору №НОМЕР_1 від 11.07.2003 р.,

транспортні засоби, зазначені в п.1.1 Договору, одночасно являються предметом

застави по Договору про заставу від 03.07.2003 р., що укладений між

Страхувальником та Тернопільською обласною філією АКБ "Укрсоцбанк", якого

Страхувальник визначив як Вигодонабувача і який згідно п.2.4 Договору наділений

виключним правом на отримання 75% страхового відшкодування в межах страхової

суми за кредитним договором №НОМЕР_6 від 03.07.2003 р., що забезпечується

заставою.

Отже, пунктом 2.4. Договору сторони визначили , що Вигодонабувач

має виключне право на отримання 75% страхового відшкодування в межах страхової

суми за кредитним договором № НОМЕР_6 від 03 липня 2003 року , що

забезпечується заставою , до моменту повного виконання Страхувальником (

позичальником за кредитним договором ) своїх зобов'язань за зазначеним

кредитним договором в повному обсязі і 25 % страхового відшкодування в межах

страхової суми має право отримати ДП “ Галіція-Транс “ .

Страховим випадком згідно з пунктом 3.1.1 Договору, визнається,

зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди ("Збиток внаслідок ДТП");

Пунктом

6.1 Договору передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється

Страховиком згідно умов договору страхування, Правил та чинного законодавства

України на підставі заяви Страхувальника, документів, наданих Страхувальником

та Страхового акту, який складає Страховик. Страхове відшкодування отримує

Вигодонабувач. Страхувальник отримує страхове відшкодування тільки з письмової

згоди Вигодонабувача. В разі повної конструктивної загибелі або викрадення

автомобіля виплата страхового відшкодування проводиться таким чином: частина

страхового відшкодування в розмірі заборгованості Позичальника за кредитом,

відсотками і пені згідно кредитного договору, але не більше 75% страхової суми

перераховуються на поточний рахунок Вигодонабувача; залишок страхового

відшкодування виплачується Страхувальнику.

Відповідно

до статті 16 Закону України “ Про страхування “ договір страхування -це

письмова угода між страхувальником і страховиком , згідно з якою страховик бере

на себе зобов'язання , у разі настання страхового випадку , здійснити страхову

виплату страхувальнику або іншій особі , визначеній у договорі страхування

страхувальником , на користь якої укладений договір страхування ( надати

допомогу , виконати послугу тощо ) , а страхувальник зобов'язується сплачувати

страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору .

Статтею  979 Цивільного кодексу України також

визначено , що за договором страхування одна сторона (страховик)  зобов'язується у разі настання певної події

(страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій

особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник

зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати

інші умови договору.

Страховий

випадок -подія , передбачена договором страхування або законодавством ,

яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату

страхової суми ( страхового відшкодування ) страхувальнику , застрахованій або

іншій третій особі ( стаття 8 Закону України “ Про страхування “ ) .

У

судовому засіданні встановлено , що в ніч з 15.10.2003 р. на 16.10.2003 р.

(протягом дії Договору страхування №НОМЕР_1 від 11.07.2003 р.) з автомобілем

марки "Мерседес-Бенц" 1838, державний номер НОМЕР_5 з причіпом

ШМІТЦСКО-24 державний номер НОМЕР_7 (який належав ДП "Галіція-Транс"

і зазначений в п.1.1 Договору страхування), по автошляху Львів-Київ поблизу с.

Чишки Вінницької області, відбулось ДТП - страховий випадок, з настанням якого

в АСТ "Вексель" на підставі договору страхування виник обов'язок

здійснити виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль.

Під

час розгляду справи відповідача по справі СПД ФО ОСОБА_1 надав докази , а саме

: три накладні , два Акти-закупки на авто ринку “ Мотор “ по вул. Будного 1 в

м. Тернополі ; квитанції та платіжні доручення ,про перерахування коштів і

зазначені документи свідчать , що ремонт автомобіля “ Мерседес-Бенц “ за свої

кошти провело у 2003 році Дочірнє підприємство “ Галіція-Транс “ .

Відповідно

до статті 25 Закону України “ Про страхування “  здійснення страхових виплат і виплата

страхового відшкодування проводиться згідно з договором страхування або

законодавством на підставі заяви страхувальника ( його правонаступника  або третіх осіб , визначених умовами

страхування ) і страхового акта ( аварійного сертифіката ) , який складається

страховиком або уповноваженою ним особою ( аварійним комісаром ) у формі , що

визначається страховиком .

08

серпня 2006 року Акціонерне страхове товариство “ Вексель “ в особі західної

філії склало Страховий АктНОМЕР_8 по Договору страхування № НОМЕР_1 Т від

10.07.2003 року  в графі 23 якого визнали

випадок страховим згідно цього Акту та здійснити виплату страхового

відшкодування . Сума до виплати :

1.6842,44 грн.

згідно заяви ліквідатора ДП “ Галіція-Транс” ОСОБА_2 на р/рахунок банкрута №

26009770570680 в ТФ АКБ “ Укрсоцбанк “ МФО 338017 ;

2.20527,33

згідно заяви Вигодонабувача на рахунок 29092770990014 код 09338019 МФО 338017 в

ТОФ АКБ “ Укрсоцбанк “ ( Графа 25 Страхового Акту ) .

Відповідно

до ч.4 ст.3 та ч.1 ст.16 Закону України “Про страхування” Страхувальники мають

право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого

страхування, призначати громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів), які

можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання

страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку,

якщо інше не передбачено договором страхування.

Договором

добровільного страхування наземного транспорту ( крім залізничного транспорту )

№ НОМЕР_1 від 11 липня 2003 року сторони визначили , що Вигодонабувачем по

договору призначається Тернопільська обласна філія АКБ “ Укрсоцбанк“ згідно

Закону України “ Про заставу “ ( пункт 2.3. Договору ) .

Окрім

того , Пунктом 5.1.8. Договору сторони погодили, що Страхувальник ( він же

позивач у справі ) зобов'язувався не змінювати Вигодонабувача до моменту

виконання Страхувальником своїх зобов'язань за кредитним Договором , вказаним в

п. 2.4. Договору , в повному обсязі .

У

судовому засіданні досліджено  лист за №

НОМЕР_9 від 05.06.2006 року АКБ “ Укрсоцбанк “ від імені якого діє Тернопільська

обласна філія, направленого директору ЗФ АСТ “ Вексель “ ( вх. № 1372 від

05.06.2006 року ) із якого вбачається , що заборгованість ДП “ Галіція -Транс “

перед АКБ згідно кредитного договору становила 281312,72 грн. , з них 226159,36

грн. заборгованість по кредиту , 55153,36 грн. заборгованість по відсотках за

користування кредитом .

Також наявна заборгованість ДП “ Галіція-Транс “ перед АКБ “

Укрсоцбанк “що діє через Тернопільську обласну філію підтверджується і

постановою суду від 10.03.2006 року по справі № 11/Б-638, в якій зазначено , що

заборгованість позивача становить 206 188,77 грн. (черговість задоволення

грошових вимог -четверта).

Однак

,  22.02.2005 р. між Дочірнім

підприємством "Галіція-Транс" (Сторона 1) та Суб'єктом

підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1(Сторона 2) укладено договір,

відповідно до умов якого Сторона 1 передала на користь Сторони 2 у повному

обсязі право вимоги виконання акціонерним страховим товариством

"Вексель" грошових зобов'язань останнього перед Стороною 1, що

виникли внаслідок настання 16.10.2003 р. страхового випадку з автомобілем

"Мерседес-Бенц 1838", державний номерний знак НОМЕР_5, а Сторона 2

зобов'язалась, у разі одержання від акціонерної страхової компанії

"Вексель" грошових коштів, що підлягали до виплати Стороні 1,

перерахувати їх в рахунок погашення заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2

за договорами №НОМЕР_10 від 01.07.2003 р. та №НОМЕР_11 від 01.09.2003 р.

Укладений

договір між сторонами за своєю природою являється договором відступлення права

вимоги (уступки вимоги).

Статтею

514 Цивільного Кодексу України встановлено , що до нового кредитора переходять

права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах , що існували на

момент переходу цих прав , якщо інше не встановлено договором або законом .

Первісний

кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи , які

засвідчують права , що передаються , та інформацію , яка є важливою для її

здійснення ( пункт 1 ст. 517 ЦК України ) .

Разом

з тим , п. 3 ст. 512 Цивільного Кодексу України встановлено , що кредитор у

зобов'язанні не може бути змінений , якщо це встановлено договором або законом

.

Відповідно

до статті 4 Закону України “ Про страхування “ об'єктами страхування можуть

бути майнові інтереси , що не суперечать законодавству України , пов'язані з

володінням , користуванням і розпорядженням майном ( майнове страхування ) .

Згідно

Договору страхування об'єктом страхування є майнові інтереси , пов'язані з

володінням і користуванням автомобілів , що належать страхувальнику -ДП “

Галіція-Транс “ .

У

судовому засіданні відповідач не надав суду доказів , які б свідчили про

наявність у нього майнового інтересу , пов'язаного з володінням , користуванням

та розпорядженням майном страхувальника ДП “ Галіція-Транс “ .

В

силу приписів ст.. 4 Закону України “ Про страхування “ страхуваник ( ДП “

Галіція-Транс “ ) не мав права уступати право вимоги виконання АСТ “ Вексель “

зобов'язань за договором страхування іншій особі .

Окрім

того , відповідач стверджує  , що  про укладення зазначеного договору уступки

вимоги , Дочірнє підприємство "Галіція-Транс" повідомило АСТ

"Вексель" заявою №22/02-5 від 22.02.2005 р., в якій просило

перерахувати суму призначеного до виплати страхового відшкодування в повному

обсязі на користь СПД ФО ОСОБА_1

Так

, в матеріалах справи знаходиться копія заяви Дочірнього підприємства “

Галіція-Транс “ № НОМЕР_12 , датованої 22 лютого 2005 року,  яка і була направлена Акціонерному страховому

товариству “ Вексель “ м. Київ , за підписом директора ОСОБА_4 Однак , сторони

не представили суду доказів (поштової квитанції ), які б свідчили , що саме 22

лютого 2005 року зазначена заява була направлена Акціонерному Страховому

Товариству “ Вексель “ .

Із

копії  заяви № НОМЕР_12 ДП “ Галіція

-Транс “  наданої АСТ “ Вексель “ у

судове засідання вбачається , що заява поступила до страхової компанії лише 22

травня 2006 року  і зареєстрована за №

НОМЕР_13, про що свідчить відмітка вхідної кореспонденції АСТ на заяві .

Інших

доказів в обґрунтування зазначеного сторони не представили .

З

огляду на наведене , судом не приймається твердження СПД ФО ОСОБА_1  про те , що позивач -Дочірнє підприємство “

Галіція-Транс “ протягом лютого  2005

року -квітня 2006 року  належним чином

повідомило Акціонерне страхове товариство “ Вексель “  про уступку на користь СПД ФО ОСОБА_1 право

вимоги виконання зобов'язання , що виникли внаслідок настання страхового

випадку  .

Як

зазначалось вище, постановою господарського суду від 10 березня 2006 року ДП “

Галіція-Транс “ м. Тернопіль було визнано банкрутом і п. 2 резолютивної частини

постанови було припинено повноваження органів управління банкрута та власників

його майна щодо управління банкрутом та розпорядження його майном .

      Пунктом 1 статті 25 Закону України “ Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ визначено

, що з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника (

органів управління ) банкрута .

      Таким чином , з 10 березня 2006 року

припинилися функції ОСОБА_4 як директора ДП “ Галіція-Транс “ і функції

керівника ДП “ Галіція-Транс “ почав виконувати 

ліквідатор банкрута ОСОБА_2 , який і вправі був підписувати заяву ,

направлену  Акціонерному страховому товариству

“ Вексель “ .

          У відповідності до статті 203

Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному

кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства.

          Відповідно до статті 215

Цивільного кодексу України підставою для недійсності правочину є недодержання в

момент вчинення правочину стороною 

(сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,2,3,5,6, статті 203

Цивільного кодексу України .

          Недійсність правочину не створює

юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. (стаття 216 ЦК України).

Уразі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій

стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі

неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у

користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,  -відшкодувати вартість того, що одержано, за

цінами, які існують на момент відшкодування.

       Відповідно до роз'яснень Пленуму

Верховного Суду України , викладених у п. 2 постанови від 28.04.1978 р. № 3 “

Про судову практику в справах про визнання угод недійсними “ угода може бути

визнана недійсною лише на підставах і з наслідками , що передбачені законом ; у

кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих

обставин , з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних

юридичних наслідків .

      Укладений Договір протирічить вимогам ст.

4 Закону України “ Про страхування “ , ст..4 Закону України “ Про фінансові

послуги та державне регулювання фінансових послуг “ .

     При досліджені судом доказів та доводів

сторін , наведених в обґрунтування та заперечення позовних вимог , суд прийшов

до висновку , що вимоги ДП “ Галіція-Транс “ про визнання  недійсним договору є обґрунтовані та такі ,

що  підлягають до задоволення.

    Витрати по сплаті державного мита та за

інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно

статті 49 ГПК України , покладається на відповідача  .

      На підставі наведеного , керуючись

статтями 43,49,82,84 Господарського процесуального Кодексу України , статтями

11,203,215,512,514, 979  Цивільного

Кодексу України , статтями 8,16,25 Закону України “ Про страхування “  , Декрету Кабінету Міністрів України “ Про державне

мито “  господарський суд ,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов

задовольнити .

2.Визнати

недійсним з моменту укладення  договір

від 22 лютого 2005 року , між Дочірнім підприємством   “ Галіція-Транс “ м. Тернопіль вул. Медова 2

та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, жителем м.

Тернопіль вул. Крушельницької  .

3.Стягнути

з  суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_14 ) на

користь Дочірнього підприємства “ Галіція-Транс “ м. Тернопіль  вул. Богдана Хмельницького 21-А кв. 10а ,

ідентифікаційний код 32481973 -85 грн. в повернення сплаченого державного мита

; 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу . Видати

наказ .

4.Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його прийняття  .

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили,

сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання

протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  через місцевий господарський суд.

5.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішення законної сили .

          Суддя                                                                     

М.Є. Півторак