Постанова

від 05.05.2009 по справі 4/4990

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/4990

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" травня 2009 р.                                                           Справа № 4/4990

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача : Гапунець С.П. - представника за довіреністю №1 від 07.04.2009р.

від відповідача : не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Мир", смт. Білогір"я

Білогірського району Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "08" січня 2009 р. у справі № 4/4990 (суддя Баула Л.П.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чотирбоцьке хлібоприймальне

підприємство", с. Чотирбоки Шепетівського району

до Фермерського господарства "Мир", смт. Білогір"я Білогірського району Хмельницької

області

про стягнення 38881,36 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.01.2009р. у справі №4/4990 позов Відкритого акціонерного товариства "Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство" (с. Чотирбоки Шепетівського району) до Фермерського господарства "Мир" ( смт. Білогір"я Білогірського району Хмельницької області) про стягнення 38881,36грн.  задоволено частково.

Стягнуто з Фермерського господарства "Мир" (Хмельницька область, Білогірський район, смт.Білогір"я, вул. Чапаєва, 4, код 32191855) на користь Відкритого акціонерного товариства "Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство" ( Шепетівський  район, с. Чотирбоки, вул. Привокзальна, 1, код 00956721) - 34892,15 грн. основної заборгованості, 3489,21 грн. штрафу, 383,81 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті суми позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач у справі 28.01.2009р. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав, зазначених у скарзі.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема таким :

- суд не звернув увагу на неможливість виконання договірних зобов"язань не по вині відповідача;

- ініціатором укладення договору являється позивач, з яким відповідач домовився, що оплата за надані послуги буде проведена в повному обсязі при отриманні останнім коштів, однак таку угоду письмово не оформлено;

- суд не в повній мірі врахував вимоги ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якою зобов"язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У судовому засіданні представник позивача проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення ( більш детально позицію позивача викладено в письмовому відзиві №46 від 26.03.2009 р. на апеляційну скаргу ).

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини його неявки не повідомив.

Зважаючи на те, що копії ухвали про призначення судового засідання на 05.05.2009 р. надіслано на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить відповідний реєстр відправки Житомирського апеляційного господарського суду за 10.04.2009 р., тобто сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, апеляційний суд розглянув скаргу по суті без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Матеріали справи свідчать, що в жовтні 2008 р. ВАТ "Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство", с. Чотирбоки Шепетівського району подало до господарського суду Хмельницької області позовну заяву про стягнення з  Фермерського господарства "Мир",  смт. Білогір'я Білогірського району ( вказану особу зазначено в якості відповідача )  38 881,36 грн., з яких 34892,15 грн. боргу за надані згідно з укладеним між сторонами у справі договором № 11 Р/ЗБ/2008 від 07.07.2008 р.  послуги з приймання, сушіння, знезараження та очищення насіння ріпаку та          3489,21 грн. штрафу (а.спр.2,3).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.10.2009 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №4/4990 (а.спр.1).

17.12.2008 року до місцевого суду надійшло доповнення до позовної заяви, в якому зазначено, зокрема про те, що на користь позивача була сплачена сума у розмірі 5 000 грн. (а.спр.34 ).

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.01.2009 р. у справі №4/4990 позов задоволено частково.

Стягнуто з ФГ "Мир" на користь ВАТ "Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство" - 34892,15 грн. основної заборгованості, 3489,21 грн. штрафу, 383,81 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті суми позову відмовлено (а.спр.51,52).

При цьому, суд першої інстанції з посиланням на умови договору та положення ст.ст.11,509,525,526,547 ЦК України, ст.ст.173,174,193 ГК України зазначив, що обґрунтовано заявленими є позовні вимоги у сумі 34892,15 грн. основної заборгованості та 3489,21 грн. штрафу. При додаванні обґрунтовано заявлених позовних вимог  виходить сума 38381,36 грн.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що  07.07.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство" ( зерновий склад ) та Фермерським господарством "Мир" ( поклажодавець ) укладено договір №11 Р/ЗБ/2008  ( його копія міститься на а.спр.10-12а, оригінал оглянуто в засіданні апеляційного суду 07.04.2009 р.  ), згідно з яким поклажодавець зобов"язаний передати зерно, а зерновий склад зобов"язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Укладений між сторонами договір від 07.07.2008 р. є підставою виникнення у них прав та обов"язків.

Пунктом 5.3. договору визначено, що поклажодавець цим договором доручає зерновому складу довести зерно за рахунок поклажодавця до якісних показників, встановлених п.4.10. цього договору.

Матеріали справи свідчать, що зерно прийнято позивачем, про що складено складські квитанції (а.спр.26-28).

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу послуги з проведення аналізу зерна ріпаку та послуги з приймання, сушіння, знезараження та очищення насіння ріпаку на загальну суму 39 892,15 грн., про що свідчать акти  здачі-прийняття робіт ( надання послуг) №ЧО-0000139 від11.07.2008 р. ( копія акту міститься на а.спр.9, оригінал оглянуто в засіданні апеляційного суду 07.04.2009 р. ), №ЧО-0000138 від11.07.2008 р. (а.спр.8).

В засіданні апеляційного суду 07.04.2009 р. представник позивача          Гапунець С.П.  пояснила, що по акту  №ЧО - 0000138  від 11.07.2008р. здачі - прийняття робіт (надання послуг) відповідач розрахувався повністю. Вказане підтверджується  поданою позивачем до апеляційного суду копією прибуткового касового ордеру.

Згідно з п. 9.3. договору відповідач повинен був сплатити послуги позивача з приймання, сушіння, знезараження та очищення насіння ріпаку при передачі його на зберігання позивачу не пізніше 10 календарних днів з моменту видачі складського документу.

В засіданні апеляційного суду 07.04.2009 р. представник позивача          Гапунець С.П.  пояснила, що по акту №ЧО-0000139 здачі -прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2008р. відповідач частково ( на суму 5000 грн. ) провів розрахунок, про що свідчить подане позивачем до апеляційного суду на вимогу останнього платіжне доручення №69 від 24.09.2008 р.

Таким чином, залишок боргу склав 34892,15 грн.

У відповідача виникло зобов"язання погасити борг.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до приписів ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

В порушення вищезазначених норм та умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг з приймання, сушіння, знезараження та очищення насіння ріпаку в повному обсязі не виконав .

В результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань утворилась  заборгованість перед позивачем, яка становить 34892,15 грн.

В матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про сплату вказаної суми.

Апеляційний суд вважає, що позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення боргу, суд першої інстанції правильно визнав цю вимогу обґрунтованою й задовольнив її.

Пунктом 11.5. договору складського зберігання ріпака № 11 Р/ЗБ/2008 від 07.07.2008 р. передбачено, що у разі прострочення оплати вартості послуг зернового складу більш ніж на 60 календарних днів, поклажодавець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, простроченої більш ніж на 60 календарних днів.

Штрафом є неустойка (один з видів забезпечення виконання зобов"язання - ч.1 ст.546 ЦК України), що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Згідно зі ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання  вчиняється у письмовій  формі .   Правочин        щодо  забезпечення  виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми , є нікчемним.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, позивачем відповідно до   п. 11.5  зазначеного   договору   нараховано   відповідачу   штраф   у   розмірі    10   відсотків   від   суми заборгованості, що становить 3 489,21 грн. , стягнення штрафу є однією з позовних вимог.

Апеляційний суд вважає цю вимогу обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 3 489,21 грн. штрафу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив місцевий суд стягнути з відповідача 38 881,36 грн., з яких 34892,15 грн. основної заборгованості та 3489,21 грн. штрафу . Судова колегія наголошує, що при додаванні обґрунтовано заявлених позовних вимог позивача в частині основного боргу в сумі 34892,15 грн. та штрафу в сумі 3489,21 грн. зазначені позовні вимоги складають суму 38 381,36 грн.

Зважаючи на наведене, господарський суд Хмельницької області правомірно відмовив у позові в частині стягнення решти (38 881,36 грн.-38 381,36 грн. ).

Суд першої інстанції правомірно розглянув справу за наявними в ній матеріалами згідно з приписами ст.75 ГПК України, а також правильно вирішив питання розподілу судових витрат  пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу  Фермерського господарства "Мир"слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського  процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                                 

                                      ПОСТАНОВИВ:

 1.  Рішення  господарського суду Хмельницької  області від 08 січня2009 р. у справі № 4/4990 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Фермерського господарства "Мир", смт. Білогір"я  Білогірського району  Хмельницької області   - без задоволення.

2. Справу № 4/4990  повернути до  господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

-----------------------

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд