Рішення

від 23.04.2009 по справі 6/450-31/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/450-31/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  6/450-31/87

23.04.09

За позовом          Підприємства “Будівельне управління Чорноморського Флоту

                    Міністерства оборони Російської Федерації”, м. Севастополь

До                    1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Брокерсервіс Плюс”,

                    м. Київ

До          2. Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»севастопольської міської Ради

Пр          Про                     визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії

Та          За зустрічним

позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Брокерсервіс Плюс”, м. Київ

До                    1. Підприємства “Будівельне управління Чорноморського Флоту

                    Міністерства оборони Російської Федерації”, м. Севастополь

          2. Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради

Про                    визнання договору дійсним, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії

Суддя    Качан Н.І.

Представники:  

Від прокуратури          Стояновський Є.О. –посвідчення № 576

Від позивача          Білоусько І.В. –пред. по довір.

Від відповідача 1.          Воронін В.О. –пред. по довір.

Від відповідача 2.          не з'явились

          Для участі в судових засіданнях, на виконання вказівок Вищого господарського суду України, запрошувались представники Фонду державного майна України, Севастопольського регіонального відділення ФДМУ  проте, в судові засідання представники фонду не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство "Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати недійсним договір № 289 від 10.07.2008 року купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Адмірала Володимирського, 30, укладений між Підприємством "Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації" та Товариством з обмеженою відповідальністю Броксервіс Плюс"; зобов'язати Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради зареєструвати за ним об'єкти нерухомого майна. Позовні вимоги вмотивовані тим, що спірний договір укладений під впливом помилки щодо дійсної (реальної) вартості нерухомого майна і це призвело до заниження його вартості.

До господарського суду міста Києва із зустрічним позовом звернулося  Товариство з обмеженою відповідальністю "Броксервіс Плюс", в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.07.2008 року, укладений між Підприємство "Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Броксервіс Плюс"; визнати за ним право власності на об'єкти нерухомого майна,  які розташовані в місті Севастополі по вул. Адмірала Володимирського, 30; зобов'язати  Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Броксервіс Плюс" об'єкти нерухомого майна. Зустрічний позов вмотивований тим, що між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов та відбулося повне виконання договору, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Броксервіс Плюс" на підставі статей 220, 392 Цивільного кодексу України має право на визнання договору дійсним та визнання за останнім права власності на спірні об'єкти.

Господарський суд міста Києва рішенням від 10.11.2008р. (суддя Ковтун С.А.) в задоволенні первісного позову відмовив. Суд послався на відсутність помилки позивача за первісним позовом при визначенні дійсної (реальної) вартості майна, оскільки оцінка нерухомого майна здійснена відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Зустрічний позов суд задовольнив, визнав дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.07.2008 року, визнав за Товариством з обмеженою відповідальністю "Броксервіс Плюс" право власності на спірні об'єкти нерухомого майна, зобов'язав Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Броксервіс  Плюс" право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані в місті Севастополі по вул. Адмірала Володимирського, 30. В цій частині рішення вмотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог, оскільки встановлений факт досягнення згоди стосовно істотних умов  договору та фактичне  виконання спірного правочину.

З касаційним поданням до Вищого господарського суду України звернувся  Заступник військового прокурора Військово-морських Сил України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, який не був учасником судового процесу, проте стверджує, що даним рішенням зачіпаються права та інтереси держави і наполягає на касаційному перегляді рішення з підстав неправильного застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права та просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2008 року, прийняти нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовити. Скаржник зазначає, що господарський суд першої інстанції не врахував той факт, що спірне майно перебувало на балансі Підприємства "Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації", а власником спірного майна є держава, відтак  прийняте рішення господарського суду порушує права та законні інтереси держави.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2009р. касаційне подання Заступника військового прокурора Військово-морських Сил України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2008р. скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2009р. справі № 6/450 присвоєно номер - № 31/87 та призначено судове засідання на 19.03.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2009р., розгляд справи було відкладено на 22.04.2009р., у зв'язку з неявкою представників позивача та ФДМУ і  відповідачів.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. В обґрунтування чого зазначив, що спірний договір укладений під впливом помилки щодо дійсної вартості майна, яка є значно вищою, ніж та, що визначена в його умовах. Позовні вимоги за зустрічним позовом не визнав та просив суд їх відхилити.

ТОВ «Броксервіс Плюс» (відповідач 1 за первісним позовом) позовні вимоги відхилив у повному обсязі та просив суд залишити їх без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що ціна оскаржуваного договору була узгоджена сторонами договору на підставі звіту про незалежну оцінку від 29.02.08 р., здійсненого підприємством «Єдвайс»(сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №3635/05 від 07.06.05 р. виданий Фондом державного майна України).

Одночасно ТОВ «Броксервіс плюс»звернувся з зустрічними позовними вимогами, якими просить суд визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.07.08 р. дійсним; визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Брокерсервіс Плюс»права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Володимирського, 30; зобов'язати відповідача 2 зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю «Брокерсервіс Плюс»об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Володимирського, 30, який прийнято до спільного розгляду з первісним.

В обґрунтування заявлених  зустрічних вимог зазначає, що між сторонами договору досягнуто згоди з усіх істотних умов та відбулося повне виконання умов правочину, проте ТОВ «Брокерсервіс Плюс»не може реалізувати своє право власності в повному обсязі, оскільки відповідач за зустрічним позовом оспорює право власності позивача за зустрічним позовом на об'єкти нерухомого майна, що є предметом договору купівлі-продажу, ухиляється від нотаріального посвідчення цього договору, що є підставою для визнання договору дійсним за правилами ст. 220 Цивільного кодексу України та визнання права власності на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України за позивачем за зустрічним позовом.

У судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник прокуратури позовні вимоги за зустрічним позовом не підтримав та просив суд їх відхилити. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що предметом оскаржуваного договору є об'єкти нерухомого майна державної форми власності, які були передані позивачу за первісним позовом в оренду Фондом державного майна України. А тому, на думку представника прокуратури у позивача за первісним позовом, у розумінні приписів ст.658 ЦК України, відсутнє право продажу цих об'єктів нерухомості. Водночас представник прокуратури стверджує, що спірне нерухоме майно використовується Підприємством «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації»на правах оренди та в доказування чого посилається на ст.2 Угоди між Україною та Російською Федерацією «Про взаєморозрахунки, пов'язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України».

Відповідач 2., який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвали про призначення справи до розгляду надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача 2.

Відповідач 2. клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Належної інформації від ФДМУ також не поступало.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд за можливе розглянути справу без участі представників відповідача 2. за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

                 Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення  спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва,

                                                                         ВСТАНОВИВ:

Між підприємством «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації»(позивач за первісним позовом), та товариством з обмеженою відповідальністю «Брокерсервіс Плюс»(відповідач та позивача за зустрічним позовом) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.07.08 р. (спірний договір).

Положеннями р. 1 спірного договору визначено, що  предметом спірного договору є продаж продавцем (позивач за первісним позовом) та купівля покупцем (позивач за зустрічним позовом) нерухомого майна згідно зі звітом про незалежну оцінку від 29.02.2008 та матеріалами основної інвентаризації КП «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Володимирського, 30, а саме:

п. 1.1.1 будівля контори № 1; п. 1.1.2 будівля битовки № 6; п.1.1.3 будівля складу    № 10; п. 1.1.4 будівля складу № 9; п.1.1.5 будівля складу № 8; п. 1.1.6 будівля складу № 7; п. 1.1.7 будівля складу № 2; п. 1.1.8 будівля складу № 3; п. 1.1.9 будівля складу № 4; п. 1.1.10 будівля складу № 5; п. 1.1.11 паркан дерев'яний на залізобетонних опорах; п. 1.1.12 будівля складу № 11 (ДОК); п. 1.1.13 будівля складу № 23 (ДОК); п. 1.1.14 будівля складу № 16; п. 1.1.15 будівля складу № 24 (ДОК); п. 1.1.16 будівля контори № 19; п. 1.1.17 будівля складу № 21;  п. 1.1.18 будівля складу-навісу № 25; п. 1.1.19 будівля кладової № 17;  п. 1.1.20 будівля трансформаторної № 31; п. 1.1.21 будівля колерної майстерні № 22; п. 1.1.22 будівля арматурного цеху № 38; п. 1.1.23 будівля складу № 37; п. 1.1.24 будівля столярного цеху № 28; п. 1.1.25 будівля побутового приміщення № 29; п. 1.1.26 будівля майстерні № 39 (ДОК); п. 1.1.27 будівля опалубочного цеху № 34; п. 1.1.28 будівля трансформаторної № 33; п. 1.1.29 будівля столярної № 30; п. 1.1.30 будівля пожежного посту № 20; п. 1.1.31 будівля складу № 26 (ДОК); п. 1.1.32 будівля складу № 27 (ДОК); п. 1.1.33 будівля майстерні № 13; п. 1.1.34 будівля уборної № 35; п. 1.1.35 будівля прохідної № 18; п. 1.1.36 будівля контори ОПП; п. 1.1.37 паркан залізобетонний.

Додатковою угодою від 17.09.2008 до Договору сторони домовились викласти пункт 1 щодо вищенаведеного переліку майна у наступній редакції: а саме: будівля прохідної літера «А»загальною площею 10,8 кв. м. з ґанком; будівля контори літера «Б»загальною площею 171,5 кв. м. з навісом літера «б», з ґанком та козирком; будівля скляного цеху літера «В»з прибудовами літера «в», «в3» загальною площею 752,7 кв. м.  з навісами літера «в1», «в2», з ґанком; будівля виробничого цеху літера «Г»з прибудовою літера «г»загальною площею 100,9 кв. м., з навісами літера «г1», «г2», з чотирма ґанками, з двома козирками; будівля складу літера «Д»загальною площею 21,1 кв. м.; будівля складу ГСМ літера «Е» загальною площею 42,2 кв. м.; будівля складу літера «Ж»загальною площею 10,7  кв. м; будівля складу літера «З»загальною площею 10,5 кв. м.; будівля складу літера «И»загальною площею 45,4 кв. м.; будівля складу літера «К»з прибудовою літера «к1»загальною площею 229,8 кв. м., з навісом літера «к»; будівля складу літера «Л»загальною площею 9,7 кв. м. з навісом літера «л»; будівля складу літера «М»з прибудовами літера «м», «м2»загальною площею 317,0 кв. м. та з навісом літера «м1», «м3»; будівля складу літера «Н»загальною площею 12,3 кв. м. з навісом літера «н»; будівля гаражу літера «О»загальною площею 57,0 кв. м.; будівля виробничого цеху літера «П»з підвалом літера «під «П»загальною площею 696,9 кв. м. з підвалом; будівля складу літера «Р»загальною площею 28,8 кв. м. з ґанком;  будівля складу літера «С»загальною площею 48,2 кв. м. з навісом літера «с»;  будівля складу літера «Т»загальною площею 30,1 кв. м. з козирком; будівля лісосушки (1 та 2 поверхи) літера «У»з прибудовами літера «у1»1-й поверх та прибудова літера «у1»2-й поверх загальною площею 204,8 кв. м. з козирком, сходами з площадкою, терасою, естакадою, сходами з площадкою, а також з навісом літера «у»; будівля столярного цеху літера «Ф»з прибудовою літера «ф»загальною площею 290,2 кв. м. та з  навісом літера «ф1»; будівля складу літера «Х»загальною площею 37,1 кв. м. з навісом літера «х»; будівля складу літера «Ц»загальною площею 21,6 кв. м. з навісом літера «ц»; будівля складу № 16 літера «Ч»загальною площею 498,3 кв. м. з крильцем, естакадою та козирком; будівля складу № 9-10 літера «Ш»з прибудовами літера «ш», «ш1»загальною площею 83,4 кв. м. з естакадою та козирком; будівля битовки № 6 літера «Щ»з прибудовою літера «щ»загальною площею 11,5 кв. м. з ґанком; будівля контори № 1 літера «Э»загальною площею  49,0 кв. м. та два ґанки; будівля сторожки літера «Ю» загальною площею 3,5 кв. м.; навіс літера «Я»; сарай літера «А-1»; туалет літера «Б-1»; будівля літера «В-1»; навіс літера «Г-1»; будівля літера «Д-1»; навіс літера «Е-1»; навіс літера «Ж-1»; навіс літера «З-1»; туалет літера «И-1»; будівля ТП літера «К-1»; навіс літера «Л-1»; ґанок; навіс літера «М-1»; бесідка літера «Н-1»; навіс літера «О-1»;  туалет літера «П-1»; навіс літера «Р-1»; навіс літера «С-1»; ґанок; естакада; навіс літера «Т-1»; навіс літера «У-1»; будівля літера «Ф-1»; будівля літера «Х-1»; навіс літера «Ц-1»; туалет літера «Ч-1»; навіс літера «Ш-1»; навіс літера «Щ-1»; естакада; навіс літера «Э-1»; навіс літера «Ю-1»; ворота № 1, паркан № 4, калитка № 5, паркан № 6, паркан № 7, паркан № 9, ворота № 10, паркан № 13, калитка № 14, паркан № 17, паркан № 19, ворота № 20, паркан № 22, ворота № 23, калитка № 26, ворота № 27; підпорна стіна №№ 2, 8, 11, 12, 15, 16, 18, 24; сходи №№ 3, 25; басейн № 28; площа ділянки  - 41356,9 кв. м., площа забудови –9248,3 кв. м.

На підставі наявних у справі матеріалів судом встановлено, що підприємство «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації»є юридичною особою –резидентом України, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №716016, копія якого долучена до матеріалів справи і відповідно приймається судом як належний доказ.

Як встановлено судом , на   час укладання сторонами спірного Договору на балансі підприємства «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації»обліковувались тимчасові будівлі та споруди військового містечка № 289 за адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Володимирського, 30, побудовані господарським способом, які становлять предмет договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.07.2008 р.. Зокрема, данні обставини підтверджуються матеріалами справи, а саме інвентарними картками обліку будівель, інвентарними картками обліку земельних ділянок, експлікацією військового містечка № 298, довідкою № 86/3 від 21.08.2008.

Одночасно, під час розгляду справи судом встановлено, що спірні об'єкти нерухомого майна, які є предметом оскаржуваного договору, були отримані позивачем за первісним позовом в результаті реорганізації військової частини 53074 зі структурними підрозділами військовими частинами: 90242, 97701, 33845, 41760, організаціями: 544 УНР, 264 УНР, 803 КМТС та підприємствами: 54 МСЗ, 24 ЗЖБіК з їх структурними підрозділами, що підтверджується Наказом начальника будівельного управління Чорноморського флоту № 1 від 18.06.1999 р.

Відповідно з п.1.1 Статуту підприємства «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації» позивач за первісним позовом був заснований на праві господарського відання, повної власності юридичної особи іноземної держави - Міністерства оборони Російської Федерації, створено на підставі директиви заступника Міністра оборони СРСР від 16.03.1961 р. №ПТ/882535.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що все майно позивача за первісним позовом, в тому числі спірні об'єкти нерухомості, належить йому на праві повного господарського відання.

Приписами ч.1 ст.136 Господарського кодексу України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Такі обмеження, щодо розпорядження майном, визначені положеннями пункту 3.8 статуту позивача за первісним позовом відповідно з якими підприємство має право здійснювати правочини з нерухомим майном  за згодою власника.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згода на відчуження спірних об'єктів нерухомості була надана Головним управлінням спеціального будівництва Міністерства оборони Російської Федерації, що підтверджується листом від 25.10.07 р. за вих.№11/5-863, який  долучено до матеріалів справи.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що у розумінні приписів ч.1 ст.136 Господарського кодексу України, ст.658 Цивільного кодексу України позивач за первісним позовом на момент укладання спірного договору мав необхідний обсяг дієздатності.

Суд не приймає твердження представника прокуратури, що предметом оскаржуваного договору є об'єкти нерухомого майна державної форми власності, які були передані позивачу за первісним позовом в оренду Фондом державного майна України виходячи з наступного.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Правилами ст.32 ЦПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.В необхідних випадках на вимогу суду пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Матеріалами справи не підтверджено та представником прокуратури не надано суду належні докази, які б підтверджували, що об'єкти нерухомого майна, які є предметом спірного договору знаходяться в державній власності та були надані позивачу за первісним позовом на умовах оренди.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Зважаючи на викладене суд вважає, що належним доказом у даному випадку може бути договір оренди укладений між позивачем за первісним позовом та Фондом державного майна України. Такий договір суду наданий не був, а сторони у справі, в тому числі представник прокуратури, не заперечували того факту, що між позивачем за первісним позовом та Фондом державного майна України відповідний договір оренди не укладався.

Одночасно, суд не може прийняти як безумовні докази  посилання прокуратури на Угоду між Урядом Російської Федерації та Урядом України про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.97 р. та ратифіковану Законом України №547-XIV від 24.03.99 р., як на підставу заявлених  вимог та заперечень виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 зазначеної Угоди Українська Сторона передає Російській Стороні в оренду земельні ділянки і розміщені на них об'єкти берегової інфраструктури, а також акваторію бухт в м. Севастополі і Феодосійському порту, зазначені відповідно в додатках №2 і №3 та картах №1 і №2 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту.

Вивчивши матеріали справи, зокрема додатки №2 та №3 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.97 р. ратифіковану Законом України  №547-XIV від 24.03.99 р. суд не знайшов підтвердження того, що об'єкти нерухомого майна, які є предметом спірного договору увійшли до складу об'єктів, які були передані на правах оренди  саме за цією угодою.

Відповідно з п.1 Розпорядження КМ України від 21.12.05 р. №555-р «Про управління державним майном, яке використовував Чорноморський флот колишнього СРСР»на Фонд державного майна України покладено функції з управління державним майном, зазначеним у додатках №2 та №3 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.97 р. ратифіковану Законом України  №547-XIV від 24.03.99 р. та майном, яке не включено до цих додатків, але фактично використовується Чорноморським флотом Російської Федерації. Як вже було зазначено та встановлено судом об'єкти нерухомого майна, які є предметом спірного договору не увійшли до переліків майна, що визначені вказаними додатками №№2,3, а матеріалами справи підтверджено, що це майно використовується господарюючим суб'єктом України, а не Чорноморським флотом Російської Федерації.

За таких обставин суд приходить до висновку, що спірні об'єкти нерухомого майна не можуть бути в управлінні Фонду державного майна України, як то стверджує представник прокуратури.

Крім того, відхиляючи таке обґрунтування прокуратури суд виходить з того, що вказані міждержавні угоди встановлюють та визначають правовий статус та правовий режим використання державного майна України, а також визначають правовідносини між двома державами, а не між юридичними особами –суб'єктами господарської діяльності. За таких обставин суд вважає, що положення вказаних міждержавних угод не може бути застосоване до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, як суб'єктами господарської діяльності –резидентами України.

Одночасно, постановляючи дане рішення суд виходить з того, що предметом судового розгляду є спір, який виник при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна укладеного між суб'єктами господарювання –юридичними особами резидентами України, а не між державами Україною та Російською Федерацією, який відповідно з приписами ст.12 ГПК України не підвідомчий господарським судам.

За наведених обставин , суд не знаходить підстав для задоволення вимог за первісним позовом виходячи з приписів ч.1 ст.229 Цивільного кодексу України.

Зокрема, у розумінні положень ч.1 ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд не приймає посилання позивача за первісним позовом, як на підставу його вимог, на те, що спірний договір укладений під впливом помилки щодо дійсної вартості майна, яке було предметом цього договору. При цьому, суд виходить з того, що у розумінні вказаних приписів ч.1 ст.229 ЦК України помилка щодо вартості майна за договором не може бути розцінена, як помилка яка має істотне значення, що в свою чергу є підставою для визнання такого договору недійсним.

Крім того, відхиляючи вимоги за первісним позовом суд також виходить з того, що матеріалами справи підтверджено, що ціна продажу об'єктів майна за спірним договором була визначена сторонами за цим договором виходячи з результатів незалежної оцінки, що підтверджується звітом про незалежну оцінку від 29.02.2008 р. та результати якої були відомі позивачу на момент укладання договору.

Даний факт підтверджується та встановлений судом на підставі змісту самого оскаржуваного Договору п. 1 якого містить пряме посилання на звіт про незалежну оцінку від 29.02.2008 р., а у пункті 2.2. зазначено, що оцінку нерухомого майна здійснено підприємством «Едвайс», сертифікат суб'єкту оціночної діяльності            № 3635/05, виданий 07.06.2005 Фондом державного майна України, оцінщики: Галеєв Роман Юрійович, сертифікат № 70 від 23.05.1995, свідоцтво про реєстрацію у Держреєстрі оцінщиків Фонду державного майна України № 1381 від 10.07.2002, Савичев  Андрій Леонідович, кваліфікаційне свідоцтво № 859 від 27.12.2003, свідоцтво про реєстрацію в Держреєстрі оцінщиків Фонду державного майна України № 1083 від 23.02.2004.

Таким чином , позовні вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими та підтверджені належними доказами та  матеріалами справи.

Відповідно з правилами встановленими ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або за домовленістю сторін.

Положеннями ст. 657 ЦК України встановлено, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Приписами ч.1 ст.220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Одночасно положення ч.2 ст.220 ЦК України визначають, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Так суд на підставі наданих доказів, які долучені до матеріалів справи, встановив, що сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов спірного Договору, що підтверджується сам факт підписання сторонами цього договору, а також змістом договору, який містить всі істотні умови до даного виду договорів.

Так само, на підставі матеріалів справи судом встановлено, що на момент розгляду даної справи зобов'язання сторін за спірним договором були виконані  у повному обсязі. Зокрема , даний факт підтверджується платіжним дорученням № 03 від 18.09.2008, згідно з яким ТОВ «Брокерсервіс Плюс»було здійснено повний розрахунок за спірним договором у сумі, визначеній п. 2.1. Договору, а саме:         4002840 грн.. В свою чергу актами прийому-передачі до договору підтверджено виконання зобов'язань підприємством «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації», щодо передачі об'єктів нерухомого майна, що становлять його предмет, до ТОВ «Брокерсервіс Плюс».

Одночасно судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач за зустрічним позовом неодноразово звертався до підприємства «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації»з вимогою про нотаріальне посвідчення укладеного між ними договору. Зокрема, 24.09.2008 ТОВ «Брокерсервіс Плюс»звернулось до підприємства «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації»з письмовою пропозицією № 32/41 прибути 29.09.2008 о 10.00 за адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Володимирського, 30 для вчинення дій з нотаріального посвідчення Договору або повідомити про інше зручне місце та час для вчинення зазначений дій. Так само, 02.10.2008 ТОВ «Брокерсервіс Плюс»було надіслано на адресу підприємства «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації»претензію №7, у який повторно просило підприємство повідомити про зручні час та місце для вчинення дій з нотаріального посвідчення Договору.

У відповідь на претензію № 7 від 02.10.2008 листом № 86/13-1039 від 06.10.2008 підприємство «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації»повідомило про невизнання доводів претензії, оскільки, на його думку, Договір укладено внаслідок помилки.

Зважаючи на викладені обставини, зазначені вище приписи чинного законодавства, а також приймаючи до уваги ті факти, які підтверджують, що на момент розгляду даної справи між сторонами за спірним договором було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов та відбулось повне виконання ними зобов'язань за цим договором суд приходить до висновку, що відсутні підстави для відхилення позовних вимог за зустрічним позовом.

Крім того, постановляючи дане рішення суд виходить, також, з положень ст..392 ЦК України, згідно з якими передбачено право власника на пред'явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Уникнення підприємства «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації»від нотаріального посвідчення договору, пред'явлення позову про визнання  його недійсним у судовому порядку та визнати за собою право власності на об'єкти, які були ним відчужені за спірним договором, є переконливим доказом того, що Підприємством «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації»не визнається право власності ТОВ «Брокерсервіс Плюс»на об'єкти нерухомості отриманими за спірним договором.

Відповідно з ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Приписами ч.1 ст.334 ЦК України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вже зазначено вище судом встановлено, що об'єкти нерухомого майна, які були предметом спірного договору були передані набувачу (позивачу за зустрічним), що підтверджується актами прийому-передачі, а отже ТОВ «Броксервіс Плюс»набуло на них право власності.

Одночасно, приписами ч.3 ст.334 ЦК України визначено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи з того, що суд задовольняє вимогу за зустрічним позовом в частині визнання спірного договору дійсним, суд вважає, що вимога щодо визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, які набути за цим договором також підлягає задоволенню.

Крім того, задовольняючи зустрічні вимоги щодо зобов'язання КП «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна до вчинення дій по реєстрації за ТОВ «Броксервіс Плюс»об'єктів нерухомого майна за спірним договором, суд керуються положеннями ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»згідно з якими відповідна державна реєстрація –офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Як свідчать матеріали справи ТОВ «Броксервіс Плюс»листом № 49/7 від 18.07.2008 р. зверталося до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради з вимогою здійснити за заявником державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Володимирського 30, проте відповіді не отримало. Отже, така вимога є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України сторонами  понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок сторін (ст. 49 ГПК України) щодо  сплати державного мита то за зустрічним позовом мито підлягає відшкодуванню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, наведеними Угодами та Договорами , ст.ст.220,328,334  ЦК України ,  Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          У задоволені вимог за первісним позовом відмовити повністю.

2.          Зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

3.          Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна  від 10.07.2008, укладений між підприємством «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації»(99011, м. Севастополь, пр-т Нахімова, 13, код 30120798) та товариством з обмеженою відповідальністю «Брокерсервіс  Плюс»(04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6, код 33445433).

4.          Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Брокерсервіс  Плюс»(04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6, код 33445433) право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Володимирського, 30, а саме: будівля прохідної літера «А»загальною площею 10,8 кв. м. з ґанком; будівля контори літера «Б»загальною площею 171,5 кв. м.з навісом літера «б», з ґанком та козирком; будівля скляного цеху літера «В»з прибудовами літера «в», «в3»загальною площею 752,7 кв. м.  з навісами літера «в1», «в2», з ґанком; будівля виробничого цеху літера «Г»з прибудовою літера «г»загальною площею 100,9 кв. м., з навісами літера «г1», «г2», з чотирма ґанками, з двома козирками; будівля складу літера «Д»загальною площею 21,1 кв. м.; будівля складу ГСМ літера «Е»загальною площею 42,2 кв. м.; будівля складу літера «Ж»загальною площею 10,7  кв. м; будівля складу літера «З»загальною площею 10,5 кв. м.; будівля складу літера «И»загальною площею 45,4 кв. м.; будівля складу літера «К»з прибудовою літера «к1»загальною площею 229,8 кв. м., з навісом літера «к»; будівля складу літера «Л»загальною площею 9,7 кв. м. з навісом літера «л»; будівля складу літера «М»з прибудовами літера «м», «м2»загальною площею 317,0 кв. м. та з навісом літера «м1», «м3»; будівля складу літера «Н»загальною площею 12,3 кв. м. з навісом літера «н»; будівля гаражу літера «О»загальною площею 57,0 кв. м.; будівля виробничого цеху літера «П»з підвалом літера «під «П»загальною площею 696,9 кв. м. з підвалом; будівля складу літера «Р»загальною площею 28,8 кв. м. з ґанком;  будівля складу літера «С»загальною площею 48,2 кв. м. з навісом літера «с»;  будівля складу літера «Т»загальною площею 30,1 кв. м. з козирком; будівля лісосушки (1 та 2 поверхи) літера «У»з прибудовами літера «у1»1-й поверх та прибудова літера «у1»2-й поверх загальною площею 204,8 кв. м. з козирком, сходами з площадкою, терасою, естакадою, сходами з площадкою, а також з навісом літера «у»; будівля столярного цеху літера «Ф»з прибудовою літера «ф»загальною площею 290,2 кв. м. та з  навісом літера «ф1»; будівля складу літера «Х»загальною площею 37,1 кв. м. з навісом літера «х»; будівля складу літера «Ц»загальною площею 21,6 кв. м. з навісом літера «ц»; будівля складу № 16 літера «Ч»загальною площею 498,3 кв. м. з крильцем, естакадою та козирком; будівля складу № 9-10 літера «Ш»з прибудовами літера «ш», «ш1»загальною площею 83,4 кв. м. з естакадою та козирком; будівля битовки № 6 літера «Щ»з прибудовою літера «щ»загальною площею 11,5 кв. м. з ґанком; будівля контори № 1 літера «Э»загальною площею  49,0 кв. м. та два ґанки; будівля сторожки літера «Ю»загальною площею 3,5 кв. м.; навіс літера «Я»; сарай літера «А-1»; туалет літера «Б-1»; будівля літера «В-1»; навіс літера «Г-1»; будівля літера «Д-1»; навіс літера «Е-1»; навіс літера «Ж-1»; навіс літера «З-1»; туалет літера «И-1»; будівля ТП літера «К-1»; навіс літера «Л-1»; ґанок; навіс літера «М-1»; бесідка літера «Н-1»; навіс літера «О-1»;  туалет літера «П-1»; навіс літера «Р-1»; навіс літера «С-1»; ґанок; естакада; навіс літера «Т-1»; навіс літера «У-1»; будівля літера «Ф-1»; будівля літера «Х-1»; навіс літера «Ц-1»; туалет літера «Ч-1»; навіс літера «Ш-1»; навіс літера «Щ-1»; естакада; навіс літера «Э-1»; навіс літера «Ю-1»; ворота № 1, паркан № 4, калитка № 5, паркан № 6, паркан № 7, паркан № 9, ворота № 10, паркан № 13, калитка № 14, паркан № 17, паркан № 19, ворота № 20, паркан № 22, ворота № 23, калитка № 26, ворота № 27; підпорна стіна №№ 2, 8, 11, 12, 15, 16, 18, 24; сходи №№ 3, 25; басейн № 28.

5.          Зобов'язати комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради (99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, 1-А, код 03358363) зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю «Брокерсервіс  Плюс»(04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6, код 33445433) право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Володимирського, 30, а саме: будівля прохідної літера «А»загальною площею 10,8 кв. м. з ґанком; будівля контори літера «Б»загальною площею 171,5 кв. м.з навісом літера «б», з ґанком та козирком; будівля скляного цеху літера «В»з прибудовами літера «в», «в3»загальною площею 752,7 кв. м.  з навісами літера «в1», «в2», з ґанком; будівля виробничого цеху літера «Г»з прибудовою літера «г»загальною площею 100,9 кв. м., з навісами літера «г1», «г2», з чотирма ґанками, з двома козирками; будівля складу літера «Д»загальною площею 21,1 кв. м.; будівля складу ГСМ літера «Е»загальною площею 42,2 кв. м.; будівля складу літера «Ж»загальною площею 10,7  кв. м; будівля складу літера «З»загальною площею 10,5 кв. м.; будівля складу літера «И»загальною площею 45,4 кв. м.; будівля складу літера «К»з прибудовою літера «к1»загальною площею 229,8 кв. м., з навісом літера «к»; будівля складу літера «Л»загальною площею 9,7 кв. м. з навісом літера «л»; будівля складу літера «М»з прибудовами літера «м», «м2»загальною площею 317,0 кв. м. та з навісом літера «м1», «м3»; будівля складу літера «Н»загальною площею 12,3 кв. м. з навісом літера «н»; будівля гаражу літера «О»загальною площею 57,0 кв. м.; будівля виробничого цеху літера «П»з підвалом літера «під «П»загальною площею 696,9 кв. м. з підвалом; будівля складу літера «Р»загальною площею 28,8 кв. м. з ґанком; будівля складу літера «С»загальною площею 48,2 кв. м. з навісом літера «с»; будівля складу літера «Т»загальною площею 30,1 кв. м. з козирком; будівля лісосушки (1 та 2 поверхи) літера «У»з прибудовами літера «у1»1-й поверх та прибудова літера «у1»2-й поверх загальною площею 204,8 кв. м. з козирком, сходами з площадкою, терасою, естакадою, сходами з площадкою, а також з навісом літера «у»; будівля столярного цеху літера «Ф»з прибудовою літера «ф»загальною площею 290,2 кв. м. та з  навісом літера «ф1»; будівля складу літера «Х»загальною площею 37,1 кв. м. з навісом літера «х»; будівля складу літера «Ц»загальною площею 21,6 кв. м. з навісом літера «ц»; будівля складу       № 16 літера «Ч»загальною площею 498,3 кв. м. з крильцем, естакадою та козирком; будівля складу № 9-10 літера «Ш»з прибудовами літера «ш», «ш1»загальною площею 83,4 кв. м. з естакадою та козирком; будівля битовки № 6 літера «Щ»з прибудовою літера «щ»загальною площею 11,5 кв. м. з ґанком; будівля контори № 1 літера «Э»загальною площею  49,0 кв. м. та два ґанки; будівля сторожки літера «Ю»загальною площею 3,5 кв. м.; навіс літера «Я»; сарай літера «А-1»; туалет літера «Б-1»; будівля літера «В-1»; навіс літера «Г-1»; будівля літера «Д-1»; навіс літера «Е-1»; навіс літера «Ж-1»; навіс літера «З-1»; туалет літера «И-1»; будівля ТП літера «К-1»; навіс літера «Л-1»; ґанок; навіс літера «М-1»; бесідка літера «Н-1»; навіс літера «О-1»;  туалет літера «П-1»; навіс літера «Р-1»; навіс літера «С-1»; ґанок; естакада; навіс літера «Т-1»; навіс літера «У-1»; будівля літера «Ф-1»; будівля літера «Х-1»; навіс літера «Ц-1»; туалет літера «Ч-1»; навіс літера «Ш-1»; навіс літера «Щ-1»; естакада; навіс літера «Э-1»; навіс літера «Ю-1»; ворота № 1, паркан № 4, калитка № 5, паркан № 6, паркан № 7, паркан № 9, ворота № 10, паркан № 13, калитка № 14, паркан № 17, паркан № 19, ворота № 20, паркан № 22, ворота № 23, калитка № 26, ворота № 27; підпорна стіна №№ 2, 8, 11, 12, 15, 16, 18, 24; сходи №№ 3, 25; басейн № 28.

6.          Стягнути з підприємства «Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації»(99011, м. Севастополь, пр-т Нахімова, 13, рахунок 2600125568051 у СФКБ «ПриватБанк», МФО 324935, код 30120798) на користь товариством з обмеженою відповідальністю «Брокерсервіс  Плюс»(04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6, рахунок 260051426 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код 33445433) 25585 грн. державного мита .

7.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                       Н. І. Качан