Рішення

від 07.04.2009 по справі 14/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/29

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

07.04.2009р.                                                                                          Справа №  14/29

за позовом Приватної науково-промислової фірми "ВіК", вул. Миру, 18,                               м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800

до  Закритого акціонерного товариства "Полтавський завод залізобетонних конструкцій", вул. Ковпака, 37, м. Полтава, 36000

        про стягнення 50799,58 гривень

                                                  Суддя  Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача:  Рубан Н.Б., дов. № 22/09 від 05.03.2009 р.Пилипенко Н.В., дов. № 21/09 від 05.03.2009 р.

від відповідача:  після оголошеної перерви не з'явився (до перерви - Головко І.М., дов.б/н   

                             від 02.12.2008 р.

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява про стягнення заборгованості з урахуванням штрафних санкцій за неналежне несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару в сумі 50799,58 гривень, з яких сума основного боргу складає 39934,43 гривень, 3 % річних в сумі 1592,91 гривень та 9272,24 гривень збитків від інфляції.

В судовому засіданні 05.03.2009 року було оголошено перерву для надання можливості сторонам у справі подати додаткові докази в обгрунтування заяволених вимог та викладених заперечень.

Після оголошеної перерви представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, витребуваних судом доказів не подав.

У своєму відзиві на позовну заяву (вхід. № 03000 від 03.03.2009 р. канцелярії суду в матеріалах справи) основну заборгованість в сумі 39934,43 гривень визнає, а проти стягнення штрафних санкцій у вигляді 3% річних та збитків від інфляції заперечує, оскільки, на його думку, вимога щодо оплати поставленого товару від Позивача не надходила.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані по справі докази, а також заслухавши представників позивача суд встановив, що в період з 30.01.2008 року по 20 травня 2008 року Приватною науково-промисловою фірмою "ВіК", м. Комсомольськ (надалі Позивач) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод залізобетонних конструкцій", м. Полтава (надалі Відповідач) було поставлено товар на загальну суму 497478,37 гривень, що підтверджується накладними: № 04/02 від 02.02.2008 р. на суму 41184,00 гривень; № 06/02 від 16.02.2008 р. на суму 28448,83 гривень; № 07/02 від 25.02.2008 р. на суму 89367,65 гривень; № 08/02 від 29.02.2008 р. на суму 30488,47 гривень; № 09/03 від 03.03.2008 р. на суму 30613,48 гривень; № 13/03 від 25.03.2008 р. на суму 30700,98 гривень; № 14/04 від 01.04.2008 р. на суму 30300,97 гривень; № 16/05 від 05.05.2008 р. на суму 79804,80 гривень; № 17/05 від 07.05.2008 р. на суму 68571,19 гривень та № 18/05 від 20.05.2008 р. на суму 67998,00 гривень (копії в матеріалах справи), відповідними актами про відгрузку продукції 9копії в матеріалах справи), квитанціями про приймання вантажу залізницею (копії в матеріалах справи), а також відповідними актами відвантаження продукції Відповідачу (копії в матеріалах справи).

Відповідач за отриману продукцію частково провів оплату в сумі 457543,94 гривень.

На день подачі позовної заяви та прийняття рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 39934,43 гривень, що підтверджується відповідним актом звірки від 07.10.2008 року (в матеріалах справи) (497478,37-457543,94=39934,43) та не заперечується першим.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання  має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлену продукцію Відповідач не виконав, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в сумі основного боргу 39934,43 гривень.

В частині стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 1592,91 гривень та збитків від інфляції в сумі 9272,24 гривень позовні вимоги також підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступого.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Позивач скористався своїм правом та врахував індекс інфляції за період з лютого 2008 року по грудень 2008 року. сумиа збітків від інфляції склала 9272,24 гривень (розрахунок в матеріалах справи), яку і простиь стягнути з Відповідача.

Зазначена вище сстаття ЦК України передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені коментованою статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.

Зобов'язання у сторін виникли на підставі усного правочину, а, отже, сплаті підлягають три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, що складає 1592,91 гривень (розрахунок в матеріалах справи).

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази (у матеріалах справи), які дають підстави суду задовольнити їх повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача основний борг в сумі 39934,43 гривень, 3% річних в сумі 1592,91 гривень, збитки від інфляції в сумі 9272,24 гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 508,00 гривень та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44-45, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" (вул. Ковпака, 37, м. Полтава, 36000, р/р № 260055572 в АБ "Полтава-Банк", м. Полтава, МФО 331489, ЗКПО 32317246) на користь Приватної науково-промислової фірми "ВіК" (вул. Миру, 18, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800,             р/р № 26002010042980 в філії ПРУ ВАТ банк "Фінанси та Кредит", м. Комсомольськ, МФО 331564, ЗКПО 13943186) суму основного боргу 39934,43 гривень, 3% річних в сумі 1592,91 гривень, збитки від інфляції в сумі 9272,24 гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 508,00 гривень та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                            Іваницький О.Т.