Рішення

від 01.04.2009 по справі 52/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/96

01.04.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт KV»до Закритого акціонерного товариства  «Ритейлінгова компанія «Євротек»про стягнення 84 531,27 грн. за участю представників позивача –Кучерявої І.В., довіреність без номера від 09.01.2009 р., відповідача –Дроздова Д.В., довіреність № РК-84/09 від 20.03.2009р.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 76 328,04 грн. основного боргу, 3 656,94 грн. пені, 456,42 грн. 3% річних, 1 306,81  збитків від інфляції, 2 783,06 відшкодування банківського проценту за користування кредитом, а загалом 84 531,27 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати товару за договором № Т0230/08 від 07.02.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.03.2009 року.

В судовому засіданні 20.03.2009р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 11 642,60 грн. основного боргу, 1 062,03 грн. неустойки, 133,03 грн. 3% річних, 954,70 збитків від інфляції, 803,43 грн. відшкодування банківського проценту за користування кредитом, а загалом 14 595,79 грн.

В судовому засіданні 20.03.2009 року оголошено перерву на 01.04.2009 року.

В судовому засіданні 01.04.2009 року представник позивача подав письмові пояснення та заяву про уточнення позовних вимог, де просив стягнути з позивача 1 306,81 грн. збитків від інфляції, 1 830,03 грн. неустойки, 456,42 грн. 3% річних.

У відзиві на позовну заяву, поданому в судовому засіданні 01.04.2009 року відповідач зазначає про добровільну сплату  заборгованості за спірним договором і просить зменшити пеню до 1 830 грн.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт KV»(постачальник) та Закритим акціонерним товариством  «Ритейлінгова компанія «Євротек»(покупець) укладено договір поставки № ТО230/08, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати  у власність покупця товар  в асортименті та кількості передбаченими накладними та специфікаціями, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2008.

За п.п. 2.2.7 покупець зобов'язується оплачувати вартість товару в порядку передбаченому договором.

Відповідно до специфікації №1 від 02.07.2008р., яка є невід'ємною частиною договору, передбачений обов'язок провести оплату за отриманий товар протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

На виконання умов договору позивач здійснював на користь відповідача поставки товару, що підтверджується видатковими накладними. Загальна заборгованість відповідача за поставлений йому товар станом на 09 січня 2009 року склала 76 328,04 грн.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 21 642,60 грн. боргу, що підтверджується платіжними дорученнями, та повернено товар на суму 54 685,44 грн., що підтверджується видатковими накладними. Таким чином станом на 01.04.2009 р., відповідач немає заборгованості перед позивачем.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару, а  відповідач  виконав  неналежним чином взяті на себе зобов'язання з    оплати отриманого товару з простроченням строку виконання зобов'язання.  

Ст.ст. 525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 8.5. договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 1 306,81 грн.,  3 % річних в розмірі 456,42 грн. та 1 830,03 грн. неустойки, які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем  виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого обладнання за даним договором на підставі ст.625 ЦК України та 230 ГК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Доводи  відповідача спростовуються матеріалами справи та зібраними у справі доказами.

Державне мито у сумі 102 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Ритейлінгова компанія «Євротек»(03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 5, к.2, код 34771370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт KV»(65031, м. Одеса, вул. Агрономічна, 205, код 21029367) 1 830 (тисячу вісімсот тридцять) грн. 03 коп. неустойки, 1 306 (тисячу триста шість) грн. 81 коп. інфляційної складової боргу, 456 (чотириста п'ятдесят шість) грн. 42 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)  грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   

Суддя                                                                                                       С.Чебикіна