Постанова

від 10.12.2013 по справі 429/2865/13-а

СЛОВ’ЯНОСЕРБСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 429/2865/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 року суддя Слов`яносербського районного суду Луганської області Тімінський В.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Слов`яносербської райдержадміністрації Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання здійснити донарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до 3-х років, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Слов`яносербської райдержадміністрації Луганської області про визнання їх дій неправомірними, мотивуючи свої вимоги тим, що вона має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебувала на обліку у відповідача, як особа, застрахована у системі соціального загальнообов'язкового страхування. Отримувала від відповідача допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, який складав 130,00 грн. на місяць. Вважає дії відповідача по нарахуванню та виплаті їй вказаної допомоги протиправними, оскільки відповідно до чинного законодавства допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Просить суд визнати дії Управління соціального захисту населення Слов`яносербської райдержадміністрації Луганської області - неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити донарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років за період з 04 травня 2013 року по 04 листопада 2013 р. в розмірі 5052 грн.

Позивачка в судове засіданні не з'явилася, просила суд розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача надав заперечення, де зазначив, що позивачка перебуває на обліку УСЗН Слов'яносербського району Луганської області та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.10.2012р. по 03.11.2013 р. у розмірі 130 грн. зазначений розмір визначений в ст.. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. зі змінами, та п. 22 порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751 зі змінами. Вважає вимоги не обґрунтованими, оскільки не передбачено що органи соціального захисту населення повинні призначати та виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Судове засідання провести за відсутністю представника УСЗН Слов'яносербського району Луганської області.

Відповідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши надані докази в сукупності, заперечення суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

У відповідністю зі ст.71 КАС України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, згідно свідоцтва про народження дитини є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з чим перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Слов`яносербської райдержадміністрації Луганської області та отримувала грошову допомогу як застрахована особа у розмірі 130,00 грн., виплату якої було нараховано з 01.10.2012р. до 03.11.2013р..

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» (далі - Закон № 2240).

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 2 Закону № 2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 4 , 5 , 29 , 42 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ , дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III , який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III . Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40- 44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI , в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40- 44 Закону № 2240-III .

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III , а з 1 січня 2009 року - статті 13 , 15 Закону № 2811-ХІІ .

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» , ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» , не встановлювалось на 2011 та на 2012 роки іншій, ніж у Законі № 2240-III розмір допомоги, а положення Постанови КМУ № 1751 «Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» від 27.12.2001 було затверджене саме на виконання Закону № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (п.1), то застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування не можливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 25 грудня 2012 року.

За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» також не встановлювався іншій розмір вказаного виду допомоги, ніж у Законі України № 2240 .

Прожитковий мінімум (відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» ) - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно ст. 12 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає - з 1 січня - 893 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 липня - 917 гривень, з 1 жовтня - 930 гривень, з 1 грудня - 961 гривня., ст. 7. Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» - з 1 січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні.

Позивачка отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому від законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (а.с.33), а повинна 842 грн. на місяць виходячи з розрахунку 972 грн. -130 грн.. Недоплачена сума за шість місяців в межах позовної давності дорівнює 5052 грн.

Тобто, своїми діями відповідач порушив права позивача на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства та належний соціальний захист, який гарантується державним соціальним забезпеченням, що має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Оскільки з 01.01.2013 року повноваження у сфері соціального захисту населення здійснює Управління соціального захисту населення Слов`яносербської райдержадміністрації Луганської області, то саме цей суб'єкт владних повноважень є єдиним органом, що має можливість відновити порушені права позивачки за спірний період.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що Управління соціального захисту населення Слов`яносербської райдержадміністрації Луганської області є неналежним відповідачем у справі, оскільки ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону , призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника), а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» органи соціального захисту населення з 2 кварталу 2007 року зобов'язані виплачувати спірну допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям. За таких обставин виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на відповідний період, застрахованим особам має здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України органами соціального захисту населення.

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням», Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" , ст. 22 Конституції України , Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» , Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» , ст. ст. 2 , 6-10 , 17 , 104 , 105 ,122, 128 , 158-163 , 186 КАС України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії Управлінні соціального захисту населення Слов`яносербської районної державної адміністрації щодо призначення, нарахування і виплати ОСОБА_2 не в повному обсязі допомоги «по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» за період з 04 травня 2013 року по 04 листопада 2013 р. у розмірі, меншому за встановлений статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» - неправомірними.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Слов`яносербської районної державної адміністрації Луганської області, код ЄДРПОУ 03197032 за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1) недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 04 травня 2013 року по 04 листопада 2013 року в розмірі - 5052 (п'ять тисяч п'ятдесят дві) грн.

Стягнути з місцевого бюджету Слов`яносербської селищної ради на користь ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у сумі 34 (тридцять чотири) гривні 41 (сорок одна) копійка.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Слов`яносербський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В.Тімінський