Рішення

від 26.11.2013 по справі 923/1362/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р. Справа № 923/1362/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 38 400,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Левицький Р.О., гол. експерт-юрисконсульт, довіреність № 03/158 від 15.01.2013р.;

від відповідача - ОСОБА_3, уповн. представник, довіреність від 08.02.2013р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом з вимогами про стягнення з відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 38 400,00 грн., з яких 15400,00 грн. - несплачений відповідачем у добровільному порядку залишок штрафу у розмірі 23 000,00 грн., який був накладений на відповідача за вчинене ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та 23000,00 грн. - пеня за несвоєчасну сплату цього штрафу. Позовні вимоги обґрунтовано твердженням про протиправне невиконання відповідачем рішення № 43/02-13/70 від 24.07.2012р. Адміністративної колегії позивача, Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим, в частині сплати штрафу, з урахуванням рішення № 935 від 28.12.2012р. цієї ж Адміністративної колегії про розстрочку сплати вказаного штрафу, наявністю підстав для стягнення у судовому порядку як штрафу, так і пені з розрахунку 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочки його оплати тривалістю в 69 днів - з 29.05.2013р. по 05.08.2013р., з урахуванням обмежень, передбачених ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (розмір пені не може перевищувати розміру штрафу).

Відповідач 29.10.2013р. надав відзив на позовну заяву, згідно з яким стверджує про те, що накладений на відповідача рішенням № 43/02-13/70 від 24.07.2012р Адміністративної колегії позивача штраф у розмірі 23000,00 грн. сплачений у повному обсязі до подання позивачем до суду позовної заяви з вимогами про стягнення 15 400,00 грн. залишку цього штрафу. На підтвердження цього до відзиву додано копії платіжних доручень № 935 від 28.12.2012р. на суму 3 800,00 грн., № 946 від 28.01.2013р. на суму 3 800,00 грн., № 958 від 02.04.2013р. на суму 3 800,00 грн., № 75 від 29.07.2013р. на суму 3 800,00 грн., № 78 від 30.07.2013р. на суму 3 800,00 грн., № 27 від 27.09.2013р. на суму 4000,00 грн. У зв'язку із цим відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, в частині стягнення штрафу.

Також, у відзиві відповідач заперечує проти задоволення у повному обсязі, у сумі 23000,00 грн., позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення сплати штрафу, стверджуючи про неправильність виконаного позивачем розрахунку такої пені. А саме, про неправильність нарахування позивачем пені на повну суму штрафу, після часткової сплати штрафу, без врахування такої часткової оплати штрафу, та про необхідність нарахування пені на суму несплаченого залишку штрафу. Згідно з відзивом відповідачем визнано позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 11 106,00 грн., розрахунок якої наведений за текстом відзиву. Також, відзив на позовну заяву містить у собі клопотання про надання відповідачеві відстрочки на 1 (один) рік та розстрочки тривалістю 2 (два) роки виконання рішення суду про стягнення з відповідача 11106,00 грн., які обґрунтовано твердженнями про сезонний характер роботи (підприємницької діяльності - примітка суду ) відповідача та про те, що сім'я відповідача є багатодітною. На підтвердження цього до відзиву додано копію виданого виконавчим комітетом Комсомольської районної ради у м. Херсоні посвідчення №150 серія НОМЕР_3 про право на пільги, які передбачені законодавством для багатодітних сімей.

Згідно з письмовою заявою від 04.11.2013р. позивачем, в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, зменшений на 15 400,00 грн., тобто, до 0,0 грн., розмір позовних вимог в частині стягнення штрафу, у зв'язку із сплатою відповідачем у повному обсязі накладеного на нього рішенням № 43/02-13/70 від 24.07.2012р. Адміністративної колегії позивача штрафу у розмірі 23000,00 грн. В іншій частині (щодо стягнення 23000,00 грн. пені) розмір позовних вимог змін не зазнав. Судом прийнято до справи вказану заяву позивача. Після її прийняття новою ціною позову є 23000,00 грн. Спір вирішується виходячи із цього, зменшеного розміру позовних вимог.

25.11.2013р. від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення до позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.11.2013р. заперечує проти задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду, у зв'язку із необґрунтованістю цього клопотання.

Справу розглянуто з перервою, що оголошувалась в судовому засіданні 29.10.2013р. до 26.11.2013р. об 10-00 год.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 26.11.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Рішенням Адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим (надалі - позивач) № 43/02-13/70 від 24.07.2012р. визнано, що фізичні особи - підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 під час участі у відкритих торгах по закупівлі овочів свіжих, які проводила Кримська республіканська установа "Клінічний санаторій Сімеїз", вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст.50, п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) (згідно з п. 1 резолютивної частини зазначеного рішення). За вчинення цього порушення, у відповідності до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на обох вказаних підприємців накладено штрафи. Зокрема, на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідача) накладений штраф у розмірі 23 000,00 грн. (надалі - штраф) (згідно з п. 2 резолютивної частини зазначеного рішення).

Рішення Адміністративної колегії позивача № 43/02-13/70 від 24.07.2012р. отримано відповідачем 04.10.2012р., що підтверджується розпискою відповідача на зворотному боці останнього аркушу цього рішення, з зазначенням дати отримання рішення.

В подальшому, 04.12.2012р. відповідач звернувся до позивача з заявою про надання розстрочки сплати штрафу на шість місяців.

Згідно з рішенням Адміністративної колегії позивача від 04.12.2012р. № 73/02-13/114 відповідачеві надано розстрочку сплати штрафу строком на 6 (шість) місяців, зі сплатою штрафу щомісячно, частками: до 28.12.2012р. - 3800,00 грн., до 28.01.2013р. - 3800,00 грн., до 28.02.2013р. - 3800,00 грн., 28.03.2013р. - 3800,00 грн., до 29.04.2013р. - 3800,00 грн., до 28.05.2013р. - 4000,00 грн.

Фактично штраф у сумі 23000,00 грн. сплачений відповідачем наступними платежами:

- 3800,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 28.12.2012р. № 935;

- 3800,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 28.01.2013р. № 946;

- 3800,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 02.04.2013р. № 958;

- 3800,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 29.07.2013р. № 75;

- 3800,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 30.07.2013р. № 78;

- 4000,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 27.09.2013р. № 27.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Згідно з ч. 6 цієї ж статті за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату штрафу. Частиною 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлений обов'язок суб'єкта господарювання протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть бути перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою у порядку встановленому Антимонопольним комітетом України. Згідно з ч. 2 цієї ж статті заява про перевірку рішення може бути подана до Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. Згідно з ч. 4 цієї ж статті дія рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого відповідно до ч. 1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зупиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним цього рішення.

Рішення Адміністративної колегії позивача № 43/02-13/70 від 24.07.2012р. в судовому порядку не оскаржувалося, заяви про перевірку цього рішення до Антимонопольного комітету України не подавалися. Доказів іншого суду не надано. Таким чином, станом на час розгляду даної справи рішення Адміністративної колегії позивача № 43/02-13/70 від 24.07.2012р. не змінено, не скасовано, не визнане недійсним.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладання штрафу, а також відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені також зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України у зв'язку із порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції подає позови до суду, в тому числі про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України. Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача 23000,00 грн. пені суд вважає за необхідне зазначити наступне. Законодавство про захист економічної конкуренції, зокрема, Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить у собі будь-якого спеціального визначення (виключно, для реалізації завдань цього законодавства) поняття (терміну) "пеня", який застосовано у правовій конструкції ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Зокрема, такого спеціального визначення поняття (терміну) "пеня" не містить у собі ст. 1 цього Закону, у якій наведено визначення спеціальних термінів, що містять у собі норми законодавство про захист економічної конкуренції.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з ч. 3 цієї ж статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності (виділено судом), невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Іншого визначення поняття (терміну) "пеня" не містять у собі й норми - складові Глави 28 "Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення антимонопольного - конкурентного законодавства" Господарського кодексу України.

Виходячи з цього суд дійшов висновку про те, що нарахування пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у разі здійснення часткової оплати такого штрафу, має здійснюватися, саме, на несплачену суму штрафу.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією з даного питання, яку містить у собі Коментар Закону України "Про захист економічної конкуренції", на основі порівняльного аналізу з правилами конкуренції Європейського Союзу (Київ, 2006р., видавництво "Альфа-Прайм"), який складений іноземними експертами у галузі конкурентного законодавства та провідними фахівцями Антимонопольного комітету України, в частині коментаря застосування положень ст. 56 вказаного Закону. Зокрема, у цьому коментарі зазначено (стор.396-397): "(4) Строки добровільного виконання рішень чи розпоряджень органів АМКУ (Антимонопольний комітет України - примітка суду ) встановлюються, як правило, в самому рішенні АМКУ. Проте, щодо рішень про стягнення штрафів з осіб, визнаних винними у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції, частина 3 статті 56 (Закону України "Про захист економічної конкуренції" - примітка суду ) встановлює максимальний двомісячний строк для їхнього добровільного виконання. У разі невиконання (або лише часткового виконання) рішення АМКУ у зазначений двомісячний термін з дати отримання рішення (або з одинадцятого дня після відповідної публікації, передбаченої ч. 1 цієї статті), на суму штрафу (недоплачену суму) - (виділено судом ) починає нараховуватися пеня… (5) Примусове виконання рішень АМКУ здійснюється лише в рамках судового контролю. Насамперед це стосується рішень в частині застосування штрафів та пені, що нараховується на несплачену суму штрафу (виділено судом )".

З урахуванням наведеного судом здійснений розрахунок пені, яка підлягає нарахуванню відповідачеві, у зв'язку із простроченням відповідачем сплати штрафу. За результатами розрахунку суду розмір такої пені становить 14 271,00 грн.

Пеня за період з 29.05.2013р. по 28.07.2013р., включно, (або за 61 день) на несплачену суму штрафу у розмірі 11 600,00 грн. становить 10 614,00 грн.

10 614,00 грн. = ( (11 600,00 грн. /100) х 1,5 ) х 61

Пеня за 29.07.2013р. (за 1 день) на несплачену суму штрафу у розмірі 7 800,00 грн. становить 117,00 грн.

117,00 грн. = ( (7 800,00 грн. /100) х 1,5 ) х 1\

Пеня за період з 30.07.2013р. по 26.09.2013р., включно, (або за 59 днів) на несплачену суму штрафу у розмірі 4 000,00 грн. становить 3 540,00 грн.

3 540,00 грн. = ( (4 000,00 грн. /100) х 1,5 ) х 1

Загальна сума пені складає 14 271,00 грн. = 10 614,00 грн. + 117,00 грн. + 3 540,00 грн.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 23000,00 грн. пені підлягають частковому, у сумі 14 271,00 грн. задоволенню. В стягненні з відповідача 8 729,00 грн. пені має бути відмовлено.

Клопотання відповідача про надання йому, одночасно, відстрочки виконання рішення суду на один рік та розстрочки виконання рішення суду на два роки не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до приписів ст. 121 ГПК України відстрочка або розстрочка виконання судового рішення може бути надана відповідачу за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або зроблять його неможливим, у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні питання про відстрочку та (або) розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК України, позитивне вирішення цього питання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Відповідно до п.7.1.1., п.7.1.2 та п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" застосовуючи заходи, передбачені ст. 121 ГПК України, судам необхідно мати на увазі, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, а розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки рішення повинні визначатися господарським судом. Підставою для відстрочки та (або) розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичних осіб - тяжке захворювання відповідача-фізичної особи або членів сім'ї відповідача, скрутний матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. З наданої відповідачем копії виданого виконавчим комітетом Комсомольської районної ради у м. Херсоні посвідчення № 150 серія НОМЕР_3 про право на пільги, які передбачені законодавством для багатодітних сімей, слідує, що відповідач та його дружина є батьками трьох неповнолітніх дітей. На підтвердження сезонного характеру підприємницької діяльності відповідача будь-яких доказів суду не надано..

Обставини з якими відповідач пов'язує наявність підстав для надання відповідачеві відстрочки та розстрочки виконання рішення суду, а саме, сезонний характер підприємницької діяльності відповідача та наявність трьох неповнолітніх дітей у його родині, не мають виняткового характеру, у розумінні винятковості обставин для відстрочки та розстрочки виконання рішення суду згідно приписів ч. 1 ст.121 ГПК України, наведених положень постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. № 14 та постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9. У зв'язку із цим, обставини, про наявність яких стверджується у клопотанні відповідача про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду, не можуть бути підставою для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель звільнений від сплати судового збору. Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Позов задовольняється на 62,00 %.

62,0 % = (14 271,00 грн. (розмір, в якому судом задоволено позовні вимоги) / / 23 000,00 грн. (розмір позовних вимог згідно із заявою позивача від 04.11.2013р. про зменшення позовних вимог)) х 100,00 %.

Відповідно, 62,0 % судового збору, або 1 066,71 грн., покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в Херсонській філії ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 352479) в дохід загального фонду Державного бюджету України (р/р31112106700002; одержувач коштів - Держбюджет м. Сімферополь 210181100; код ЗКПО 38040558, банк одержувача - ГУ ДКСУ в АРК, МФО 824026; призначення платежу: Текст - 21081100 "Надходження по штрафам та санкціям, відповідно до Рішення адміністративної колегії ТВ АМКУ в АРК Крим від 24.07.12року за № 43/02-13/70) 14 271 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят одну) грн. 00 коп. пені.

Стягувач: Територіальне відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим (ідентифікаційний код ЄДР - 23895258).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в Херсонській філії ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 352479) до спеціального рахунку державного бюджету (р/р №31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 1 066 (одна тисяча шістдесят шість) грн. 71 коп. судового збору. Стягувач: Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (ідент.код ЄДР - 21296163).

4. В іншій частини в задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.12.2013р.

Суддя К.В. Соловйов