Постанова

від 28.11.2013 по справі 906/917/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 906/917/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Миханюк М.В. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Сливінський О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Кулящ О.І. (дов. № 14/20-74-13 від 14.01.13 р.)

від відповідача: Тернавський В.Я. (дов. б/н від 08.07.13 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на рішення господарського суду Житомирської області від 22.07.13 р. у справі № 906/917/13 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до Комунальне підприємство "Топільнянське" Топільнянської сільської ради

про стягнення 286688,76 грн.

ВСТАНОВИВ :

ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", 01601, м. Київ, вул.. Мечникова, 16а (надалі - позивач) звернулось в господарський суд Житомирської області з позовною заявою (а.с. 2-7) до КП "Топільнянське" Топільнянської сільської ради 11331, Житомирська область. Луганський р-н, с. Топільня, вул.. Центральна, 34 (надалі -відповідач), в якій просить стягнути 21003,25 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 20253,14 грн. неустойки, 245432,37 грн. збитки, завдані неналежним користуванням технікою.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.07.13 (а.с. 88-91) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 21003,25 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 15002,32 грн. неустойки. В решті позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що в задоволенні вимоги про стягнення збитків, завданих неналежним користуванням технікою слід відмовити, оскільки відсутній склад цивільного правопорушення, зокрема, відсутній причинний зв'язок між збитками, які виникли у позивача та протиправними діями відповідача.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 96-101) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 22.07.13 року у даній справі скасувати в частині відмови у стягненні збитків та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути збитки.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що збитки, спричинені з вини відповідача, оскільки внаслідок неналежної експлуатації комбайну, відбулось його пошкодження, а тому висновок суду першої інстанції, що відсутній зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками є хибним.

В підтвердження викладеного посилається, зокрема, на: ст.. ст.. 224, 225 ГК України, ст. 807 ЦК України, ст. 11 ЗУ "Про фінансовий лізинг".

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, а також його повноважний представник в судовому засіданні, проти апеляційної скарги заперечили, оскільки вважає, що посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/917/13 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г.

Розпорядженням в.о. голови суду від 03.10.13 р. внесені зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Миханюк М.В., суддя Василишин А.Р.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи 10.08.10р. між ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", правонаступником якого є Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та Комунальним підприємством "Топільнянське" Топільнянської сільської ради (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №6-10-371 стс-фл/530 (а.с. 11-18).

Пунктом 1 Договору передбачено, що лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904.

Згідно з п.п. 2.2 Договору, строк лізингу відраховується з дати підписання акта приймання-передачі між сторонами (далі-акт), що укладається у 5 (п'яти) автентичних примірниках.

Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року (п. 2.3).

Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору (п. 3.4.3).

За несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу лізингодавця, надіслану згідно п.п. 8.5. договору, протягом 17 календарних днів повернути йому предмет лізингу у визначене лізингодавцем місце разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно акта в технічно справному та комплектному стані. В разі відсутності технічного паспорту та іншої документації, яка ідентифікує предмет лізингу, лізингоодержувач за власний рахунок в десятиденний термін поновлює та передає втрачені документи лізингодавцю. На дату повернення предмету лізингу лізингоодержувач зобов'язаний підписати акт приймання-передачі предмету лізингу та надати товарну та податкову накладні на суму залишкової вартості або на суму експертної оцінки предмету лізингу (п. 3.4.4).

Відповідно до п.п. 4.1 Договору, за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 (десяти) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмета лізингу; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 (семи) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; одноразову комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 (семи) відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні три місяці.

Відповідно до п. 4.4 Договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" (а.с. 20).

У разі вилучення предмета лізингу у термін між двома черговими лізинговими платежами останній лізинговий платіж визначається у розмірі відповідно до графіка сплати лізингових платежів та фактичного терміну користування предметом лізингу (п. 4.7).

Умовами договору передбачено, за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожен календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п. 7.1).

В разі дострокового припинення дії договору лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю збитки: в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмета лізингу; неустойки (пені, штрафи), що виникли внаслідок дострокового припинення дії договору (п. 7.3).

Відповідно до п. 8.3 Договору лізингодавець має право повністю або частково відмовитись від договору за несплату лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу. При цьому, Договір вважається розірваним починаючи з 10 (десятого) дня дати відправлення цінного листа, з повідомлення про відмову від договору на адресу лізингоотримувача, зазначену у договорі, з врахуванням п.9.2 Договору.

З моменту відправлення лізингодавцем цінного листа з повідомленням про відмову від договору, лізингоодержувач протягом 17 (сімнадцяти) календарних днів зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу в технічно справному і комплектному стані на підставі акту приймання-передачі та сплатити заборгованість згідно чергових лізингових платежів та неустойку в розмірі подвійного лізингового платежу за фактичний строк користування предметом лізингу лізингодавцем (п. 8.5).

За неповернення та/або користування предметом лізингу з дати, зазначеної п.п. 3.4.4. або п.п. 8.5. договору, лізингоодержувач сплачує подвійну плату з розрахунку, проведеного на підставі графіку сплати лізингових платежів та штраф у розмірі 20% від невідшкодованої вартості предмету лізингу (п. 7.6).

Відповідно до додатку №1 (а.с. 19) до договору фінансового лізингу №6-10-371стс-фл/530 від 10.08.10р. предметом лізингу є зернозбиральний комбайн Єнісей КЗС-950, вартість якого становить разом з ПДВ - 795185,00 грн. Постачальником предмету лізингу являється ТОВ "ВТК "Білоцерківський комбайно-тракторний завод".

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а саме: акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки від 17.08.10 р. (а.с. 21), Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що на виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв зернозбираний комбайн Єнісей КЗС-950. Крім того, на підставі цього акту відповідач прийняв зобов'язання перед позивачем по сплаті вартості переданого йому предмета лізингу на умовах договору фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона передає або зобов'язується передати другій стороні у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов на певний строк і за встановлену плату. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду). До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" №723/97-ВР від 16.12.1997р., лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ст. 16 даного Закону, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Водночас, рішенням господарського суду Житомирської області від 24.12.12р. по справі №5/5007/1137/12 (а.с. 77-79) з Комунального підприємства "Топільнянське" Топільнянської сільської ради стягнуто 49080,76 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів за період з 17.11.10р. по 17.08.12р.

В зв'язку із порушенням відповідачем строку сплати лізингових платежів, позивач листом №14/2262 від 02.10.12р. відмовився від договору, вимагав повернення предмету лізингу та погашення заборгованості, яка виникла зі сплати чергових лізингових платежів перед лізингодавцем по момент розірвання договору.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.12.12р. по справі №5/5007/1137/12 встановлено, що оскаржуваний договір є розірваним з 13.10.12р.

Однак, відповідач в порушення умов встановлених договором від 10.08.10р., об'єкт лізингу у визначений договором строк не повернув.

Судом встановлено, що 08.11.2012р. старшим державним виконавцем ВДВС Лугинського РУЮ при примусовому виконанні виконавчого напису №1805 від 17.10.2012р., виданого Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу вилучено у відповідача на користь позивача об'єкт фінансового лізингу - зернозбиральний комбайн Єнісей КЗС-950 №0109 держ. №02080 А, про що складено відповідний акт (а.с. 29).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 21003,25 грн. заборгованості по сплаті лізингового платежу, нарахованого за період з 18.08.12р. по 12.10.12р., неохопленого рішенням господарського суду Житомирської області від 24.12.12р. по справі №5/5007/1137/12.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2, 3 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

За змістом наведеної норми права, розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання угоди.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України та умови оскаржуваного договору, колегія суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті лізингових платежів в сумі 21 003,25 грн. за період з 18.08.12р. по 12.10.12р., а відтак залишає рішення в цій частині без змін.

Крім того, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував положення ст.ст. 230, 231 ГК України, ст.ст. 611, 549, 624 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття неустойки, штрафних санкцій, умов їх нарахування.

Як вбачається з п.п. 3.4.4 договору лізингоодержувач зобов'язаний в разі несплати частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу лізингодавця, надіслану згідно п.п. 8.5 договору, протягом 17 календарних днів повернути йому предмет лізингу у визначене лізингодавцем місце разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно акту в технічно справному та комплектному стані .

В свою чергу п.п. 8.5 договору встановлено, що строк виконання зобов'язання щодо повернення предмету лізингу починається з моменту відправлення лізингодавцем цінного листа з повідомленням про відмову від договору, а кінцевою датою виконання даного обов'язку є 17 (сімнадцятий) календарний день.

З матеріалів справи вбачається, що листом №14/2262 від 02.10.12р. позивач відмовився від договору, вимагав повернення предмету лізингу та погашення заборгованості, яка виникла зі сплати чергових лізингових платежів перед лізингодавцем по момент розірвання договору.

Враховуючи норми чинного законодавства України та умови договору, колегія суддів приходить до висновку, що зобов'язання щодо повернення предмету лізингу мало бути виконане в строк з 02.10.12р. по 19.10.12р. (включно). А відтак, кінцевою датою повернення предмету лізингу є 19.10.12р.

З наведеного вбачається, що кількість днів користування предметом лізингу за період з 20.10.12р. по дату вилучення зернозбиральний комбайн Єнісей КЗС-950, тобто 08.11.12р., становить 19 днів.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про правомірне нарахування неустойки за час користуванням предметом лізингу, що становить 15 002,32 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 245432,37 грн. збитків, завданих неналежним користуванням технікою.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, про часткове задоволення даної вимоги, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст. 22 ЦК України, ч. 2 ст. 224 ГК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Крім того, відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 225 ГК України передбачено, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про фінансовий лізинг", у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про фінансовий лізинг" вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що з моменту укладення акту приймання-передачі ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача.

Лізингоодержувач зобов'язаний належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов Договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фінансового зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту (п.3.4.2 Договору).

Пунктом 3.4.8 Договору передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний забезпечити збереження предмету лізингу та нести повну майнову відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме: акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 17.08.10 р. (а.с. 21), враховуючи вартість зерно збираного комбайну Єнісей КЗС-950, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що на виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв зернозбираний комбайн Єнісей КЗС-950 у повній комплектації (разом з латформою-підбирачем).

При цьому, з акта державного виконавця про вилучення об" акта фінансового лізингу від 08.11.12 р. вбачається, що комбайн Єнісей 950 був вилучений у відповідача без підбірної платформи. Даний акт відповідачем не оскаржувався.

Враховуючи некомплектність та відсутність додаткового обладнання, позивач звернувся в господарський суд Житомирської області з позовом про стягнення 245432,37 грн. збитків, завданих неналежним користуванням технікою. Як вбачається з розрахунку (а.с. 5-6), позивач визначив розмір збитків з різниці між залишковою та ринковою вартістю предмета лізингу.

В підтвердження нарахування суми збитків, позивач надав суду звіт ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза - Стандарт" про визначення ринкової вартості КТЗ (а.с. 56-69).

Колегія суддів констатує той факт, що ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза - Стандарт" при визначенні вартості зернозбирального комбайну Єнісей КТЗ-950, реєстраційний №02080, оцінка проводилась з урахуванням наявності подрібнювача, оскільки це внутрішня деталь комбайну, яка входить до комплектації вказаного комбайну. Платформа - підбирач на момент проведення оцінки була відсутня, що було враховано при визначенні вартості зернозбирального комбайну Єнісей КЗС-950, реєстраційний № 02080 АМ.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач неналежним чином виконав умови оскаржуваного договору та не повернув позивачу предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, а саме без платформи-підбирача.

При цьому, як вбачається з комерційної пропозиції платформи-підбирача до зернозбирального комбайна Єнісей КЗС 950 вартість платформи-підбирача складає 48000 грн.

Враховуючи той факт, що відсутність платформи-підбирача до зернозбирального комбайна Єнісей КЗС 950 підтверджена належними та допустимими доказами, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 48000 грн. збитків, заподіяні відсутністю платформи-підбирача.

Щодо стягнення з відповідача 197432,37 грн., апеляційний суд враховує наступне.

Для відшкодування шкоди за загальними правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Зокрема, неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 224 ГК України.

Суд зазначив, що за правовою природою, відшкодування збитків є мірою цивільно-правової відповідальності і потребують від кредитора доведення наявності шкоди (збитків) та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою (збитками).

Колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою відповідальності відповідача є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача, яка полягала в неповерненні предмету лізингу, що призвело до погіршення якості предмету, зменшення вартості предмету лізингу у зв'язку зі зносом тощо, і завдало власнику шкоду.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо завданої шкоди неправомірними діями відповідача, її розмір, причинний зв'язок між діями відповідача та збитками в розмірі 197432,37 грн., не доведені в установленому законом порядку, а тому відсутні підстави для настання господарсько-правової відповідальності, у зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості та безпідставності позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 197432,37 грн. збитків.

Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а відтак скасовує рішення господарського суду Житомирської області в частині відмови у задоволенні позову про стягнення збитків у розмірі 48000 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ст. 49 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на рішення господарського суду Житомирської області від 22.07.13 р. у справі № 906/917/13 задоволити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 22.07.13 р. у справі № 906/917/13 частково скасувати.

Викласти резолютивну частину рішення № 906/917/13 від 22.07.13 р. в наступній редакції.

Позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Топільнянське" (11331, Житомирська область, Лугинський район, с. Топільня, вул. Центральна, 34, код 36128022 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16а, код 30401456) 210003,25 грн . - заборгованості по сплаті лізингових платежів, 15002,32 грн. - неустойки, 48000 грн . - збитків, 1680,11 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Топільнянське" (11331, Житомирська область, Лугинський район, с. Топільня, вул. Центральна, 34, код 36128022 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16а, код 30401456) 480 грн . за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Житомирської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №906/917/13 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Василишин А.Р.