Постанова

від 01.10.2013 по справі 814/3916/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

01 жовтня 2013 року Справа № 814/3916/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера", доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби, проскасування податкового повідомлення - рішення №0000111520 від 20.08.2013 р., №0000121520 від 20.08.2013 р., За участю представників:

Представник позивача: Плахотна О.М., довіреність , ;

Представник відповідача: не з"явився, ;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Морській торгівельний порт «Ніка-Тера» (далі-Позивач, ТОВ «МСП Ніка-Тера», підприємство) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (далі-Відповідач, податкова, СДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000011520 від 20.08.2013 року, №0000121520 від 20.08.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до валових витрат та податкового кредиту суми ПДВ від здійснення угод з контрагентами.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач не обґрунтовано завищив від'ємне значення та відповідно занизив податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

ТОВ "МСП Ніка-Тера" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

На підставі наказу СДПІ у період з 17.07.2013 р. по 30.07.2013 р. співробітниками податкової інспекції було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МСП Ніка-Тера» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення правових відносин з ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» за період з 01.10.2012 р. по 31.01.2013 р. та документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення їх обліку.

06 серпня 2013 року за результатами перевірки відповідачем було складено акт №129/15-2/22439446 у висновках якого зазначено, що позивачем порушено:

1. п.198.1,198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1,201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (далі-ПК України), встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 726,00 грн., в частині віднесення до складу податкового кредиту за рахунок отриманих товарів та послуг від постачальника ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» в т.ч.: жовтень 2012 року - 319,00 грн.; листопад 2012 року - 407,00 грн.

2. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, підприємством завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за рахунок отриманих товарів та послуг від постачальника ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» в т.ч. : грудень 2012 року - 5535,00 грн.; січень 2013 року - 4206,00 грн.

20 серпня 2013 року на підставі даного акту відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення:

№ 0000111520 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 726 грн., за штрафними санкціями - на суму 363 грн., всього - на суму 1089 грн.

№0000121520 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5535 грн. за грудень 2012 р., 4206 грн. за січень 2013 року.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу).

Відповідно до акту перевірки № 129/15-2/22439446 від 06.08.13 ТОВ «МСП Ніка-Тера» до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по взаєморозрахункам з ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» на загальну суму 10467 грн.

Відповідно до акту перевірки ТОВ «МСП Ніка-Тера» № 129/15-2/22439446 вказується, що ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» не доведено факт отримання товару від ПП «Примула-Дніпро», ТОВ «Опторгінвест». В той же час акт перевірки не містить претензій до господарських операцій безпосередньо між ТОВ «МСП Ніка-Тера» та ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв».

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що висновок про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом-постачальником ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» зроблений лише на підставі аналізу взаємовідносин останнього з його контрагентами. При цьому рух товару по ланцюгу постачання відповідачем не досліджувався.

З такою позицією Відповідача погодитися не можна в зв'язку з тим, що для перевірки були надані всі первині бухгалтерські документи, які підтверджують факт постачання ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» спецодягу на загальну суму 86924,56 грн. та подальшого їх використання ТОВ «МСП Ніка-Тера» в господарській діяльності, про що зазначено на стр. 7-8 Акту перевірки.

Так, між ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» (Продавець) та ТОВ «МСП Ніка-Тера» (Покупець) було укладено договір №295/нк-10) від 28.05.2010 року, згідно з умовами якого Продавець поставляв засоби індивідуального захисту ( спецодяг) .

В подальшому отриманий від ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв»,в рамках виконання договору №295/нк-10) від 28.05.2010 року спецодяг, відповідно до видаткової накладної № 4943 від 21.11.12, №4945 ( в акті перевірки помилково вказано номер 4943) від 21.11.12., № 49 від 22.01.13, № 5041( в акті перевірки помилково вказано номер 5845) від 28.12.12, № 4865 від 12.10.12 був використаний в господарській діяльності, про що свідчать акти на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів від 25.07.13 № СпМ -000568 ; від 25.03.13 № СпМ -000450; від 25.10.12 № СпМ -000180;від 11.04.13 № СпМ -000475; від 03.07.13 № СпМ -000547; від 30.10.13 № СпМ -000187; від 30.01.13 № СпМ -000297; від 13.11.12 № СпМ -000202; від 22.10.12 № СпМ -000173;від 25.04.13 № СпМ -000484; від 06.03.13 № СпМ -000337; від 26.03.13 № СпМ -000458; від 20.12.12 № СпМ -000265; від 28.03.13 № СпМ -000464; від 25.02.13 № СпМ -000324 ; від 14.02.13 № СпМ -000307; від 22.12.12 № СпТ -002015; від 20.02.13 № СпТ -002327; від 25.06.13 № СпТ -003872.

Частина отриманого товару від ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» на сьогоднішній день знаходиться на складі підприємства як запаси, про що свідчать оборотно-сальдові відомості (оборотно-сальдові відомості в кількості 31 шт. додаються).

Слід також зазначити, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди-покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту,здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит

Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Позивачем незаконної податкової вигоди, дотримання його постачальниками податкової дисципліни не може впливати на реалізацію позивачем права на отримання бюджетного відшкодування. При цьому правовідносини його безпосередніх продавців з їхніми постачальниками не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосередніми контрагентами.

Всі доводи, на які посилається Відповідач,відносяться не безпосередньо до самого платника, а до його контрагентів, тобто третіх осіб. Доказів недобросовісності самого платника, а також того, що відомості, які містяться у поданих ним документах, неповні, недостовірні та (або) протирічливі, ДПІ не надано.

Отже, виходячи з вищевикладеного в акті перевірки СДПІ не надано належної оцінки наявним документам підприємства, невірно застосовано норми законодавства, що у сукупності призвело до винесення протиправних повідомлень-рішень. А також і в ході розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач, в правовідношеннях, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії (рішення), що є підставою для задоволення позову.

Судові витрати віднести на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0000111520 від 20.08.2013 року про визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 726 гривень, за штрафними санкціями - на суму 363 гривні, всього - на суму 1089 гривень.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0000121520 від 20.08.2013 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5535 гривень за грудень 2012 року, 4206 гривень за січень 2013 року.

4. Відшкодувати судові витати в сумі 114,70 грн., сплачені згідно квитанції № 30932 від 04.09.2013 року з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 26054200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" (код ЄДРПОУ 22439446).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 04.10.2013 року.