Ухвала

від 04.06.2015 по справі 814/3916/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3916/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.,

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізованій порт "Ніка-Тера" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Морській торгівельний порт «Ніка-Тера» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000011520 від 20.08.2013 року, №0000121520 від 20.08.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до валових витрат та податкового кредиту суми ПДВ від здійснення угод з контрагентами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0000111520 від 20.08.2013 року про визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 726 гривень, за штрафними санкціями - на суму 363 гривні, всього - на суму 1089 гривень. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0000121520 від 20.08.2013 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5535 гривень за грудень 2012 року, 4206 гривень за січень 2013 року.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ "МСП Ніка-Тера" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

На підставі наказу СДПІ у період з 17.07.2013 р. по 30.07.2013 р. співробітниками податкової інспекції було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МСП Ніка-Тера» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення правових відносин з ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» за період з 01.10.2012 р. по 31.01.2013 р. та документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення їх обліку.

06 серпня 2013 року за результатами перевірки відповідачем було складено акт №129/15-2/22439446 у висновках якого зазначено, що позивачем порушено:

1. п.198.1,198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1,201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 726,00 грн., в частині віднесення до складу податкового кредиту за рахунок отриманих товарів та послуг від постачальника ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» в т.ч.: жовтень 2012 року - 319,00 грн.; листопад 2012 року - 407,00 грн.

2. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, підприємством завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за рахунок отриманих товарів та послуг від постачальника ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» в т.ч. : грудень 2012 року - 5535,00 грн.; січень 2013 року - 4206,00 грн.

20 серпня 2013 року на підставі даного акту відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення:

- № 0000111520 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 726 грн., за штрафними санкціями - на суму 363 грн., всього - на суму 1089 грн.

- №0000121520 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5535 грн. за грудень 2012 р., 4206 грн. за січень 2013 року.

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог підприємства, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В той же час будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Предметом розгляду у справі є повідомлення-рішення №000011520 від 20.08.2013 року, №0000121520 від 20.08.2013 року, які виставлені у зв'язку з вчиненням правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ними.

Для визначення товарності господарських операцій, які були досліджені в ході перевірки судом першої інстанції, були досліджені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» (Продавець) та ТОВ «МСП Ніка-Тера» (Покупець) було укладено договір №295/нк-10) від 28.05.2010 року, згідно з умовами якого Продавець поставляв засоби індивідуального захисту (спецодяг).

В подальшому отриманий від ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв», в рамках виконання договору №295/нк-10) від 28.05.2010 року спецодяг, відповідно до видаткової накладної № 4943 від 21.11.12, №4945 ( в акті перевірки помилково вказано номер 4943) від 21.11.12., № 49 від 22.01.13, № 5041( в акті перевірки помилково вказано номер 5845) від 28.12.12, № 4865 від 12.10.12 був використаний в господарській діяльності, про що свідчать акти на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів від 25.07.13 № СпМ -000568 ; від 25.03.13 № СпМ -000450; від 25.10.12 № СпМ -000180;від 11.04.13 № СпМ -000475; від 03.07.13 № СпМ -000547; від 30.10.13 № СпМ -000187; від 30.01.13 № СпМ -000297; від 13.11.12 № СпМ -000202; від 22.10.12 № СпМ -000173;від 25.04.13 № СпМ -000484; від 06.03.13 № СпМ -000337; від 26.03.13 № СпМ -000458; від 20.12.12 № СпМ -000265; від 28.03.13 № СпМ -000464; від 25.02.13 № СпМ -000324 ; від 14.02.13 № СпМ -000307; від 22.12.12 № СпТ -002015; від 20.02.13 № СпТ -002327; від 25.06.13 № СпТ -003872.

Частина отриманого товару від ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв» на сьогоднішній день знаходиться на складі підприємства як запаси, про що свідчать оборотно-сальдові відомості, наявні в матеріалах справи.

Всі доводи, на які посилається відповідач, відносяться не безпосередньо до самого платника, а до його контрагентів, тобто третіх осіб.

Доказів недобросовісності самого платника, а також того, що відомості, які містяться у поданих ним документах, неповні та недостовірні, ДПІ не надано.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов цілком вірного та обґрунтованого висновку, що надані позивачем документи в обґрунтування виконання зазначених господарських операцій між позивачем та його контрагентом можуть бути прийняті в якості належних доказів, саме як первинні документи на підтвердження товарності цих операцій.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та первинні бухгалтерські документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товарів, посилання відповідача на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя О.В.Єщенко

суддя О.О.Димерлій

суддя В.Л.Романішин