Постанова

від 03.12.2013 по справі 805/15301/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р. Справа №805/15301/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСТРАНС»

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління

Міндоходів у Донецькій області

про визнання неправомірними дій Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області у вигляді проведення зустрічної звірки, за наслідками якої складено довідку № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р.;

у вигляді формування у довідці зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. висновків про безпідставність формування ТОВ «МІКСТРАНС» податкового кредиту на суму 17 354 792,18 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донремсервіс» та безпідставність формування податкових зобов'язань, з податку на додану вартість у розмірі 17 381 589,00 грн. по взаємовідносинам із Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Доноптсервіс», Приватним підприємством «Аверс Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово виробничий комплекс «Екотех», Товариством з обмеженою відповідальністю «Амір Аль», Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією «Хімтрейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Атан - Крим», Товариством з обмеженою відповідальністю «Триест - Дон», у зв'язку з встановленням нереальності здійснення господарських операцій, що відбулися між «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Доноптсервіс», Приватним підприємством «Аверс Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово виробничий комплекс «Екотех», Товариством з обмеженою відповідальністю «Амір Аль», Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією «Хімтрейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Атан - Крим», Товариством з обмеженою відповідальністю «Триест - Дон»;

у вигляді внесення на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. змін (коригування) та інформації до інформаційних баз контролюючих органів;

у вигляді внесення на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. змін (коригування) до облікової картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСТРАНС»;

про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з усіх інформаційних баз контролюючих органів інформацію та коригування внесені на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «МІКСТРАНС»;

зобов'язати вилучити з облікової картки платника податків ТОВ «МІКСТРАНС» інформацію та коригування внесені на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «МІКСТРАНС»,-

за участю представників сторін:

від позивача: Вишинський О.В. - за дов. від 23.10.2013р.;

від відповідача: Крамаренко Л.В. - за дов. від 08.07.2013р.

Мітічкіна І.О. - за дов. від 12.11.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКСТРАНС» (далі - Товариство, позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Податковий орган, відповідач) про визнання неправомірними дій Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області у вигляді формування у довідці зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. висновків про безпідставність формування ТОВ «МІКСТРАНС» податкового кредиту на суму 17 354 792,18 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донремсервіс» та безпідставність формування податкових зобов'язань, з податку на додану вартість у розмірі 17 381 589,00 грн. по взаємовідносинам із Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Доноптсервіс», Приватним підприємством «Аверс Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово виробничий комплекс «Екотех», Товариством з обмеженою відповідальністю «Амір Аль», Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією «Хімтрейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Атан - Крим», Товариством з обмеженою відповідальністю «Триест - Дон», у зв'язку з встановленням нереальності здійснення господарських операцій, що відбулися між «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Доноптсервіс», Приватним підприємством «Аверс Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово виробничий комплекс «Екотех», Товариством з обмеженою відповідальністю «Амір Аль», Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією «Хімтрейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Атан - Крим», Товариством з обмеженою відповідальністю «Триест - Дон»;

у вигляді внесення на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. змін (коригування) та інформації до інформаційних баз контролюючих органів;

про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з усіх інформаційних баз контролюючих органів інформацію та коригування внесені на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «МІКСТРАНС».

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 72, 73 Податкового кодексу України, норми Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010р. № 1232. Зазначає, що Податковий орган не мав законних підстав проводити зустрічну звірку, також, на думку позивача, Податковим органом під виглядом зустрічної звірки фактично була проведена позапланова перевірка позивача. Також позивач зазначає, що у довідці про результати зустрічної звірки від 08.10.2013р. № 429/05-95-15/35552617 щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.07.2013р. по 31.08.2013р. містяться недостовірні дані, на підставі яких відповідачем було здійснено коригування показників податкової звітності позивача за зазначений період та внесені зміни (коригування) до інформаційних баз контролюючих органів, а також до облікової картки платника податків.

Під час судового розгляду справи позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, а саме просив суд

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ «МІКСТРАНС», які є предметом спору складаються з:

1. Визнати неправомірними дії Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо формування у довідці зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. висновків про безпідставність формування ТОВ «МІКСТРАНС» податкового кредиту на суму 17 354 792,18 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донремсервіс» та безпідставність формування податкових зобов'язань, з податку на додану вартість у розмірі 17 381 589,00 грн. по взаємовідносинам із Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Доноптсервіс», Приватним підприємством «Аверс Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово виробничий комплекс «Екотех», Товариством з обмеженою відповідальністю «Амір Аль», Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією «Хімтрейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Атан - Крим», Товариством з обмеженою відповідальністю «Триест - Дон», у зв'язку з встановленням нереальності здійснення господарських операцій, що відбулися між «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Доноптсервіс», Приватним підприємством «Аверс Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово виробничий комплекс «Екотех», Товариством з обмеженою відповідальністю «Амір Аль», Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією «Хімтрейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Атан - Крим», Товариством з обмеженою відповідальністю «Триест - Дон».

2. Визнати неправомірними дії Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо внесення на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. змін (коригування) та інформації до інформаційних баз контролюючих органів.

3. Зобов'язати вчинити певні дії, а саме: зобов'язати Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з усіх інформаційних баз контролюючих органів інформацію та коригування внесені на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «МІКСТРАНС».

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволені позовних вимог позивачу відмовити.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКСТРАНС», зареєстровано як юридична особа з 26.11.2007р., про що у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб зроблено запис № 12731020000005333, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 35552617, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Перебуває на податковому обліку в Макіївської об'єднаної державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є платником податку на додану вартість, про що 27.11.2007р. видане свідоцтво платника податку на додану вартість № 887. (арк.. справи 14, 57).

Щодо, визнання неправомірними дій Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області у вигляді формування у довідці зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. висновків про безпідставність формування ТОВ «МІКСТРАНС» податкового кредиту на суму 17 354 792,18 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донремсервіс» та безпідставність формування податкових зобов'язань, з податку на додану вартість у розмірі 17 381 589,00 грн.. та у вигляді внесення на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. змін (коригування) та інформації до інформаційних баз контролюючих органів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08 жовтня 2013 року Податковим органом було проведено зустрічну звірку позивача за наслідками якої було складено довідку зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «МІКСТРАНС» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.07.2013 по 31.08.2013р.. (арк.. справи 19-35 том 1).

ТОВ «МІКСТРАНС» вважає дії Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, щодо формування у довідці зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. висновків про безпідставність формування податкового кредиту на суму 17 354 792,18 грн. та безпідставність формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 17 381 589,00 грн..

Відповідачем зроблено висновок про безпідставність формування ТОВ «МІКСТРАНС» податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 17 354 792,18 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Донремсервіс», про безпідставність формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 17 381 589,00 грн. та наявність згідно з частиною 1 статті 203, статтями 215 та 228 Цивільного кодексу України ознак нікчемності укладених з контрагентами угод. Суд зазначає, що вказані висновки були зроблені тільки по одному контрагенту позивача, а саме ТОВ «Донремсервіс».

За результатами зазначеної перевірки відповідачем податкові повідомлення-рішення не приймались.

Відповідно до приписів п. 73.5 статті 73 ПКУ з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який затверджений Постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. N 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 4 Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року N 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», а саме додатком № 5 передбачена форма довідки про результати проведення зустрічної звірки.

Виконання умов приписів зазначених нормативних актів надає посадовим особам органу державної податкової служби право проводити зустрічні звірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем направлялись на адресу позивача відповідні письмові запити від 23.09.2013р. та 27.09.2013р. № 1146/05-95-15 та № 1220/10/05-95-15. Відповідно до листа ТОВ «МІКСТРАНС» від 08.10.2013р. № 04/396 податковому органу були направлені копії документів для проведення перевірки, а саме видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні на 642 аркушах. (арк.. справи 15-18 том 1).

З урахуванням вищевикладеного податкові органи мають право на проведення зустрічних перевірок за умови виконання приписів закону, зокрема Податкового кодексу України.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що фактично позивачем оскаржуються дані, які містяться в довідці зустрічної звірки від 08.10.2013 щодо нікчемності укладених ним правочинів з контрагентами за період з 01.07.2013 по 31.08.2013р.. Позивач ці висновки вважає передчасними і немотивованими, а доводи щодо нікчемності правочинів такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки зроблені без дослідження самих господарських угод, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, не є доказом і не можуть бути покладені в основу висновків довідки.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Донремсервіс» було укладено договір постачання від 01.07.2013р. № 28/7 (арк.. справи 193-197 том 1). Відповідно до цього договору Постачальник (ТОВ «Донремсервіс») зобов'язується передати у власність покупцеві товар - дизельне пальне, а Покупець (ТОВ «МІКСТРАНС») зобов'язується прийняти та оплатити товар (п. 1.1. Договору). (арк.. справи 193 том 1).

Відповідно до п. 1.2. Договору асортимент, кількість та ціна товару визначаються у рахунках та видаткових накладних, що виписуються Постачальником, за фактом відпуску товару. Рахунки та видаткові накладні вважаються достатніми умовами та доказом узгодженості між сторонами цього Договору вказаних асортименту, кількості, ціни та вартості товару. Указані в цьому пункті Договору рахунки та видаткові накладні є розрахунковими документами та одночасно виконують роль специфікацій до цього Договору, і є невід'ємними частинами цього Договору.

За зазначеним договором були складені податкові, видаткові накладні за липень-серпень 2013 року, а також товарно-транспорті накладні на підставі чого був сформований податковий кредит.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні норми містяться у ст. 180 Господарського кодексу України, згідно із якою господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначались ст. 185, 188, 198, 200, 201 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Пунктом 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 Кодексу, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Про факт реальності та товарності господарських операцій позивача з його контрагентом свідчать наявні в матеріалах справи податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення. Сплата коштів за придбані товари підтверджені відповідними видатковими накладними та платіжними дорученнями, поясненнями позивача (арк.. справи 103-137, 174-192, 193-231 том 1, арк.. справи 1-250 том 2, арк.. справи 1- 250 том 3, арк. справи 1-250 том 4, арк.. справи 1-250 том 5).

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 цього ж Закону та п.п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року N 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкової накладної контрагент позивача (ТОВ «Донремсервіс») не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні. Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Донремсервіс» зареєстрований як платники податку на додану вартість в період з 26.01.2001р. по 03.10.2013р., свідоцтво платника податку на додану вартість № 100335962, тобто, в період взаємовідносин з позивачем (з 01.07.2013р. по 31.08.2013р.) ТОВ «Донремсервіс» був зареєстрований як платник податку на додану вартість та мало право виписувати податкові накладні. Ці обставини підтверджені актом про неможливість проведення зустрічної звірки від 08.10.2013р. № 267/22-02/313227763 ДПІ у Ворошиловському районі (арк.. справи 82 том 1).

Зазначене спростовує доводи відповідача про безпідставність формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки приписами ст. 198 Податкового кодексу України чітко передбачено випадки виникнення права податника податку на податковий кредит. Таке право підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку. Податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції та з метою формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.

Відповідачем в ході перевірки не встановлено, та не доведено в суді, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено факт дійсності постачання дизельного палива від ТОВ «Донремсервіс».

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Частиною 4 ст. 55 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч. 4 ст. 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Під час розгляду справи судом був досліджений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 18.11.2013р., з якого вбачається, що станом на день здійснення господарських операцій Товариство з обмеженою відповідальністю «Донремсервіс», код ЄДРПОУ 31322763 перебувало на обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є діючим підприємством, оскільки відомостей, які би свідчили про припинення юридичної особи відсутні (арк.. справи 166-167 том 1).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, судом встановлено, що постачальник позивача - ТОВ «Донремсервіс» на час здійснення господарських операцій в період з 01.07.2013р. по 31.08.2013р. був діючим, і як наслідок мав право здійснювати господарську діяльність.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Правила ведення податкового обліку, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі ст. 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд бере до уваги, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 статті 4 Податкового кодексу України передбачена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість.

За змістом зазначеної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно.

Суд бере до уваги ті обставини, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою.

Слід зазначити, що жодним законодавчим актом не передбачено право податкового органу визнавати договори (правочини) недійсними та/або нікчемними. Крім цього, суд зауважує, що податковий орган не може заміняти (підміняти) відповідні державні органи, яким відповідно до закону надані повноваження визнавати угоди нікчемними, зокрема судові органи.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на безпідставність формування ТОВ «МІКСТРАНС» податкового кредиту на суму 17 354 792,18 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донремсервіс» та безпідставність формування податкових зобов'язань, з податку на додану вартість у розмірі 17 381 589,00 грн. не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Посилання податкового органу на ті обставини, що під час проведення перевірки позивачем не були надані в повному обсязі документи не можуть бути прийняти судом з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи (арк.. справи 15-18 том 1) податковим органом на адресу позивача були спрямовані запити про надання інформації та її документального підтвердження від 23.09.2013р. та 27.09.2013 № 1146/05-95-15 та № 1220/10/05-95-15, відповідно. ТОВ «МІКСТРАНС» направило копії документів для проведення перевірки за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р. з додатками на 642 аркушах, про що свідчить лист від 08.10.2013р. № 04/396. (арк.. справи 16 том 1). Також позивачем у зазначеному листі вказано, що у зв'язку з великим обсягом документів, решта документів буде надана протягом 10 днів. Листом від 21.10.2013р. № 04/405 позивачем на адресу податкового органу були спрямовані додаткові документи за період з 01.08.2013р. по 31.08.2013р.. з додатками на 1540 аркушах (арк.. справи 38 том 1).

Таким чином, матеріалами справи підтверджені обставини щодо надання ТОВ «МІКСТРАНС» документів у повному обсязі.

Щодо вимог про визнання неправомірними дій податкового органу у вигляді внесення на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. змін (коригування) та інформації до інформаційних баз контролюючих органів суд зазначає наступне.

Спірним питанням в цій частині даної справи є правомірність коригування податковим органом показників податкової звітності за липень - серпень 2013 року, яке відбулося на підставі довідки про результати зустрічної звірки від 08.10.2013 року за № 429/05-95-15/35552617, в тому числі, дій з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податкових деклараціях за липень - серпень 2013 року та виключення даних з електронної бази за угодою, яку відповідач фактично вважає нікчемною.

Так, відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Без наміру створення правових наслідків є фіктивний правочин (частина 1 ст. 234 ЦК України).

Відповідно до вимог частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не актами перевірки чи довідками зустрічної звірки.

Вказані в довідці від 08 жовтня 2013 року висновки є суто суб'єктивною думкою податкового органу, який здійснив звірку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

При цьому, жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Суд зауважує, що висновки довідки про результати зустрічної звірки не відповідають вимогам чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях та без системного викладення порушень вимог діючого податкового законодавства.

Таким чином, відповідачем у довідці про результати зустрічної звірки від 08.10.2013 року не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним (нікчемним), оскільки факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Щодо частини позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язання Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з усіх інформаційних баз контролюючих органів інформацію та коригування внесені на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «МІКСТРАНС» суд зазначає наступне.

Згідно статті 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Як вбачається з пояснень відповідача від 03.12.2013р., податковим органом на підставі довідки зустрічної звірки від 08.10.2013р. № 429/05-95-15/35552617 до Аналітичної системи «Податковий Блок» були внесені коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «МІКСТРАНС» за липень-серпень 2013 року. (арк.. справи 226 том 6). Відповідачем також надана роздруківка по деклараціям платника податків за вказаний період. (арк.. справи 227-246 том 6).

Податковим органом до облікової картки платника податків ТОВ «МІКСТРАНС» зміни не вносились.

Пунктом 7 Наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» передбачено процедуру реалізації матеріалів проведеної зустрічної звірки.

Так, результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

При отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор:

у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - долучає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки;

у разі не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу.

Отже, вказаним наказом ДПА України не передбачено такого наслідку проведення зустрічних звірок, як коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в базах даних ДПС.

Єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було скореговані показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з липень-серпень 2013 року, тобто дії відповідача щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Податковий Блок» в частині виключення відомостей про задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість є протиправними і саме ці дії призвели до порушення прав позивача.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому податкового зобов`язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

Таким чином, відповідачем безпідставно були внесені зміни до показників відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за липень-серпень 2013 року, тому показники податкової звітності позивача за вказаний період підлягають відновленню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСТРАНС» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними дій Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області у вигляді формування у довідці зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. висновків про безпідставність формування ТОВ «МІКСТРАНС» податкового кредиту на суму 17 354 792,18 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донремсервіс» та безпідставність формування податкових зобов'язань, з податку на додану вартість у розмірі 17 381 589,00 грн. по взаємовідносинам із Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Доноптсервіс», Приватним підприємством «Аверс Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово виробничий комплекс «Екотех», Товариством з обмеженою відповідальністю «Амір Аль», Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією «Хімтрейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Атан - Крим», Товариством з обмеженою відповідальністю «Триест - Дон», у зв'язку з встановленням нереальності здійснення господарських операцій, що відбулися між «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Доноптсервіс», Приватним підприємством «Аверс Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово виробничий комплекс «Екотех», Товариством з обмеженою відповідальністю «Амір Аль», Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією «Хімтрейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Атан - Крим», Товариством з обмеженою відповідальністю «Триест - Дон»; у вигляді внесення на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. змін (коригування) та інформації до інформаційних баз контролюючих органів; про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з усіх інформаційних баз контролюючих органів інформацію та коригування внесені на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «МІКСТРАНС» - задовольнити повністю.

Визнати дії Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області у вигляді формування у довідці зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. висновків про безпідставність формування ТОВ «МІКСТРАНС» податкового кредиту на суму 17 354 792,18 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донремсервіс» та безпідставність формування податкових зобов'язань, з податку на додану вартість у розмірі 17 381 589,00 грн. по взаємовідносинам із Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Доноптсервіс», Приватним підприємством «Аверс Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово виробничий комплекс «Екотех», Товариством з обмеженою відповідальністю «Амір Аль», Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією «Хімтрейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Атан - Крим», Товариством з обмеженою відповідальністю «Триест - Дон», у зв'язку з встановленням нереальності здійснення господарських операцій, що відбулися між «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Доноптсервіс», Приватним підприємством «Аверс Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово виробничий комплекс «Екотех», Товариством з обмеженою відповідальністю «Амір Аль», Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією «Хімтрейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Атан - Крим», Товариством з обмеженою відповідальністю «Триест - Дон» - неправомірними.

Визнати дії Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області у вигляді внесення на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. змін (коригування) та інформації до інформаційних баз контролюючих органів - неправомірними.

Зобов'язати Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з усіх інформаційних баз контролюючих органів інформацію та коригування внесені на підставі довідки зустрічної звірки № 429/05-95-15/35552617 від 08.10.2013р. та поновити дані, самостійно задекларовані ТОВ «МІКСТРАНС».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСТРАНС» судові витрати у розмірі 68,82 (шістдесят вісім гривень вісімдесят дві коп..) грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 грудня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 06 грудня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.