Рішення

від 02.04.2009 по справі 30/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.09                                                                                           Справа№ 30/37

за позовом: ТзОВ „Українська фармацевтична компанія „Фра-М”, м.Київ          

до відповідача: ДКП „Аптека №134”, с.Береги, Самбірський район

про стягнення  9178,25 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача:      Ковалик О.Б.

від відповідача:  н/з

Суть спору:

           Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю „Українська  фармацевтична компанія  „Фра-М”, м.Київ до  ДКП „Аптека №134”, с.Береги, Самбірський район  про  стягнення  9178,25 грн.

          Ухвалою господарського суду від 20.02.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.03.2009 року.

           10.03.2009р. розгляд справи відкладався з причин, наведених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.

            Представник відповідача в судове засідання не з"явився, причин неявки суду не пвовідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару від 09.06.2008р. №579, згідно якого позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар на умовах і строки визначені договором, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну  суму 8291,60 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.1 договору, відповідач зобов”язувався здійснити оплату  за отриманий товар протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена  частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 7514,06 грн., що підтверджується  двосторонннім актом звірки розрахунків (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.5.2 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно розрахунку становить  834,86  грн. та підлягає стягненню.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 724,55 грн. та 3% річних на загальну суму  104,78 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст.179,193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г.   . ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з державного комунального підприємства „Аптека №134”, Самбірський район, с.Береги, вул. Перемоги,27 (р/р 2600330175 в ВОБ №6310 м. Самбір, МФО 385253, код ЄДРПОУ 22392383 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фра-М”, м.Київ, вул. Кіквідзе,13 (р/р 26004028757531 в Київській міській філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 33497130)-9178,25 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мороз Н.В.