Рішення

від 17.04.2009 по справі 4/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.09                                                                                 Справа № 4/36

Суддя  Батюк Г.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”,                         м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Престиж”, м. Алчевськ                                                       Луганської області

про стягнення 131 424 грн. 02 коп.

та за зустрічним позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Престиж”, м. Алчевськ                                                       Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”,  м. Луганськ

про визнання договору  розірваним

Суддя Батюк Г.М.

Секретар судового засідання Чех Т.М.

представники сторін:

від позивача - Павлюченко І.В., довіреність № 9 від 01.01.09;

від відповідача -  Ковалинський Г.М., довіреність № 1 від 25.02.09;

від відповідача - Голубцова С.Ю., довіреність № 2 від 25.02.09;

від відповідача - Пєтухов Ю.О., паспорт ЕК 760584 від 02.03.98.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Суть  спору: позивачем за первісним позовом заявлені вимоги про стягнення з відповідача первісним позовом 131424 грн. 02 коп., у тому числі: заборгованість з плати  за приєднання до електричних мереж у розмірі 109826 грн.40 коп., пеню в сумі 6541 грн. 57 коп., 3% річних в сумі  2656 грн. 65 коп.,  інфляційні нарахування в сумі 12399 грн. 40 коп.(з урахування заяви про уточнення позовних вимог, зданої до суду 23.03.09).

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 23.03.09 заяву про уточнення позовних вимог підтримав.

Представник відповідача за первісним позовом у відповіді на позовну заяву, здану до суду 02.03.09, доповненні до відповіді на позовну заяву, здану до суду 24.03.09, позовні вимоги відхилив посилаючись на те, що :

- на момент укладання договору про приєднання до електричних мереж ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» магазина «Люкс»№ У-51/Т-08 від 20.03.08 Постанова НКРЕ України № 983 від 19.07.07 «Про затвердження Методики розрахунку плати за приєднання електроустаткування до електричних мереж»мала статус діючого нормативного акта, але Постановою НКРЕ України № 1049 від 29.08.08, вказана постанова визнана такою, що втратила чинність;

- ТОВ «Престиж»вважає, що своїми діями позивач зловживає своїм монопольним становищем на енергетичному ринку, нав'язує виконання умов договору, що на даний момент не відповідає чинному законодавству України;

- позивач не надав відповідачу жодних, передбачених договором послуг та не виконав робіт, тож не поніс жодних втрат;

- позивач вимагає від відповідача виконувати вимоги нормативних актів, які втратили чинність 14.09.08;

- відповідач звернувся до позивача  листом з пропозицією про внесення зміни у спірний договір з метою приведення його у відповідність діючому законодавству України, але позивач згоди не дав, та з інших підстав, викладених у відповіді.

          Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) подав зустрічну позовну заяву № 25 від 07.04.09, здану до суду 08.04.09, з вимогами: про  визнання договору про приєднання до електричних мереж ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»№ У-51/Т-08 від 20.03.08 укладеного між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання та ТОВ «Престиж»розірваним.

          Відповідач за первісним позовом ( позивач за зустрічним позовом) у судових засіданнях 09.04.09 та 17.04.09 вимоги за зустрічним позовом підтримав.  

          У запереченні на зустрічний позов, зданий до суду 04.04.09, та в уточненні до відзиву на зустрічний позов, зданого до суду 17.04.09, позивач за первісним позовом (відповідач за  зустрічним позовом) проти позовних вимог за зустрічним позовом заперечує, посилаючись на  наступне:

- обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту порушеного права шляхом визнання спірного договору розірваним, не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГП України, тому просить суд відмовити останньому у задоволенні заявлених позовних вимог;

- на момент звернення ТОВ «Престиж»з зустрічним позовом до ТОВ «ЛЕО», а саме 08.04.09. не сплинув законодавчо встановлений двадцятиденний строк для розгляду останнього пропозицій ТОВ «Престиж»щодо розірвання спірного договору, тому між сторонами ще не виник спір з приводу неврегулювання договірних відносин;

- зустрічні позовні вимоги є безпідставними, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження цих позовних вимог, та з інших підстав, викладених у відзиві.

Клопотання представника відповідача за первісним позовом від 09.04.09 про відкладення розгляду справи на більш пізній термін з причин, складання іспитів представником відповідача за первісним позовом, у період з 10.04.09 до 25.04.09,  судом відхиляється, оскільки ухвалою господарського суду від  17.02.09 було порушено провадження по даній справі, тому процесуальний строк, відповідно до ст. 69 ГПК України,  закінчується 17.04.09,  тому у судовому засіданні 17.04.09 виноситься рішення господарського суду Луганської області.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, та до зустрічної позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

                                                встановив:

Щодо вимог за первісним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” (позивачем за первісним позовом)(далі –Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж»(відповідачем за первісним позовом) (далі- Замовник) був укладений договір про приєднання до електричних мереж Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” магазина «Люкс»№ У-51/Т-08 від 20.03.08 (далі –договір № У-51/Т-08 від 20.03.08), за умовами якого позивач –Власник, взяв на себе зобов'язання приєднати та підключити магазин «Люкс», розташований за адресою: Луганська область, м.Алчевськ, вул. Гмирі, 6Б, Замовника (далі –електроустаткування Замовника) до своїх електричних мереж в РУ-0,4кВ ТП-724; РУ-0,4кВ ТП-850, Алчевського РЕС, а відповідач - Замовник, оплатити Власнику вартість наданої послуги по приєднанню (далі –плата за приєднання) та вартість виконаних робіт по підключенню( п. 1.1. договору).

Відповідно до п.1.2 договору приєднання та підключення електроустаткування Замовника до електричних мереж Власника здійснюється після:

- 1.2.1  оплати Замовником плати за приєднання;

- 1.2.2 виконання Замовником технічних умов, які є додатком № 1 до договору (далі –ТУ);

- 1.2.3 здійснення Замовником передоплати за роботи по підключенню його електроустаткування до електричних мереж Власника;

- 1.2.4 укладення договору про поставку електроенергії та інших договорів, передбачених Правилами користування електричною енергією.

Згідно розділу 2 „Обов'язки сторін” договору до обов'язків Замовника (п.2.1) входить: сплатити Власнику плату за приєднання та інше, а до обов'язків Власника (п.2.2) входить: виконати приєднання електроустаткування Замовника до своїх електричних мереж шляхом надання послуг по створенню технічної можливості здійснення передачі в точку приєднання відповідної потужності електричної енергії в РУ-0,4кВ ТП-724; РУ-0,4кВ ТП-850, Алчевського РЕС та приєднати електроустаткування Замовника до своїх електромереж на протязі 5 робочих днів після виконання Замовником вимог підпунктів 2.1.1-2.1.5 п.2.1 та виконання сторонами п.2.3 договору.

Пунктом 2.3 договору, передбачене зобов'язання сторін укласти договір про поставку електроенергії та інші договори, передбачені Правилами користування електричною енергією.

Плата за приєднання електроустаткування Замовника до електричних мереж Власника визначається Власником на підставі „Методики визначення плати за приєднання електроустаткування до електричних мереж”, затвердженою постановою НКРЕ України від 19.07.07 № 983 (п.3.1 договору).

Як зазначено у п.3.2 договору, плата за приєднання згідно розрахунку, наведеному в додатку № 2 до договору, складає: 91522 грн.00 коп., крім того ПДВ 18304 грн. 40 коп., всього до оплати: 109826 грн. 40 коп.

Розрахунки по договору (п.5.1 договору) здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Власника в наступному порядку:

-          плати за приєднання протягом 30 днів після отримання рахунку Власника (п.5.1.1 договору);

-          вартість робот по підключенню оплачується в наступному порядку: передоплата у розмірі орієнтовної вартості робіт протягом 10 днів після підписання сторонами додаткової угоди до договору про визначення орієнтовної вартості робот; остаточний розрахунок протягом 5 операційних днів після отримання рахунку Власника (п.5.1.2 договору).

Відповідно п.6.2 договору, Замовник несе відповідальність за своєчасне та належне виконання вимог ТУ, розробку проектної документації, узгодження цієї проектної документації з Власником, своєчасну оплату плати за приєднання та виконання Власником робіт.

Пунктом 6.3 договору, передбачена відповідальність у випадку порушення Замовником, передбачених п.5.1.1 договору, строків внесення плати за приєднання та остаточного розрахунку за виконані роботи по підключенню, Замовник сплачує Власнику за кожен день прострочки платежів пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

На виконання умов договору № У-51/Т-08 від 20.03.08 позивачем за первісним позовом був направлений відповідачу за первісним позовом рахунок від 20.03.08 № 294 на суму 109826 грн. 40 коп. на оплату за приєднання до електричних мереж, згідно п.3.2 договору, який останній отримав 20.03.08 (а.с.29).

У зв'язку з тим, що відповідач за первісним позовом порушив зобов'язання за договором про приєднання до електричних мереж Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” № У-51/Т-08 від 20.03.08, а саме не сплатив плату за приєднання до електричних мереж в сумі 109826 грн. 40 коп.  у добровільному порядку, позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду Луганської області з даною позовною заявою.

Позивач за первісним позовом, відповідно до умов п. 6.3 договору, за порушення відповідачем за первісним позовом, передбачених п.5.1.1 договору, строків внесення плати за приєднання до електричних мереж нарахував, останньому, пеню в сумі 6541 грн. 57 коп. за період з 22.04.08 по 21.10.09.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних за період з 22.04.08 по 10.02.09 в сумі 2656 грн. 65 коп., інфляційні нарахування за період з 01.05.08 по 31.01.09 в сумі 12399 грн. 40 коп.

Представник відповідача за первісним позовом у відповіді на позовну заяву, здану до суду 02.03.09, доповненні до відповіді на позовну заяву, здану до суду 24.03.09, зазначив, що він не погоджується з викладеним у позовній заяві доводами та просить відмовити позивачу за первісним позовом в позові за необґрунтованістю вимог.

Оцінивши за матеріалами справи доводи представника позивача та відповідача за первісним позовом у їх сукупності, суд вважає первісний позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне .

Позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача  131424 грн. 02 коп., у тому числі: заборгованість з плати  за приєднання до електричних мереж у розмірі 109826 грн.40 коп., пеню в сумі 6541 грн. 57 коп., 3% річних в сумі  2656 грн. 65 коп.,  інфляційні нарахування в сумі 12399 грн. 40 коп.(з урахування заяви про уточнення позовних вимог, зданої до суду 23.03.09).

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Доводи відповідача за первісним позовом, викладені у відповіді та доповненні на позовну заяву, суд не приймає до уваги, враховуючи   наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору № У-51/Т-08 від 20.03.08  позивачем за первісним позовом був направлений відповідачу за первісним позовом рахунок від 20.03.08 № 294 на суму 109826 грн. 40 коп. на оплату за приєднання до електричних мереж, згідно п.3.2 договору, який останній отримав 20.03.08 (а.с.29).

Відповідач за первісним позовом не виконав свої зобов'язання за договором про приєднання до електричних мереж Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” № У-51/Т-08 від 20.03.08, а саме не сплатив плату за приєднання до електричних мереж в сумі 109826 грн. 40 коп., що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання  заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період склала 109826 грн. 40 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача (за первісним позовом) за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

Решта доводів відповідача за первісним позовом також спростовується нормами діючого законодавства та матеріалами справи.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача за первісним позовом  заборгованості з плати за приєднання до електричних мереж в сумі  109826 грн. 40 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача за первісним  позовом у повному обсязі.

Сума пені 6541 грн. 57 коп. за період з 22.04.08 по 21.10.09 позивачем за первісним позовом нарахована відповідачу за первісним позовом, відповідно до умов п. 6.3 договору, обґрунтовані і підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних за період з 22.04.08 по 10.02.09 в сумі 2656 грн. 65 коп., інфляційні нарахування за період з 01.05.08 по 31.01.09 в сумі 12399 грн. 40 коп., нараховані позивачем за первісним позовом,  відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом у повному обсязі.

Ствердження відповідача за первісним позовом щодо втрати чинності Постанови НКРЕ України № 983 від 19.07.07 «Про затвердження Методики розрахунку плати за приєднання електроустаткування до електричних мереж»не приймається судом до уваги, оскільки на момент укладання договору про приєднання до електричних мереж ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»магазина «Люкс»№ У-51/Т-08 від 20.03.08 мала статус діючого нормативного акта.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась.

          За таких обставин, первісний позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення  повністю та стягнення з відповідача за первісним позовом,  з віднесенням  судових витрат на відповідача за первісним позовом.

          Щодо вимог за зустрічним позовом  

Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) подано зустрічний позов № 25 від 07.04.09, зданий до суду 08.04.09, з вимогами: про  визнання договору про приєднання до електричних мереж ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»№ У-51/Т-08 від 20.03.08 укладеного між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання та ТОВ «Престиж»розірваним.

Відповідач за зустрічним позовом у запереченні на зустрічний позов, зданого до суду 04.04.09, та в уточненні до відзиву на зустрічний позов, зданого до суду 17.04.09 проти позовних вимог за зустрічним позовом заперечує, посилаючись на  те, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту порушеного права шляхом визнання спірного договору розірваним, не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГП України, тому просить суд відмовити останньому у задоволенні заявлених позовних вимог.

Крім того, він вважає, що зустрічні позовні вимоги є безпідставними, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження цих позовних вимог, та з інших підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

В обґрунтування позовних вимог  позивач за зустрічним позовом ( відповідач за первісним позовом) посилається на те, що між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»(відповідачем за зустрічним позовом) та ТОВ «Престиж»( позивачем за зустрічним позовом) укладено договір № У-51/Т-08 від 20.03.08 про приєднання до електричних мереж ТОВ «ЛЕО»магазина «Люкс».

Як зазначив позивач за зустрічним позовом, магазин "Люкс", який знаходиться за адресою: Луганська область, вул. Гмирі, буд.6-б, щодо приєднання його до електричних мереж ТОВ "ЛЕО" укладено договір № У-51/Т-08 від 20.03.08, знаходиться у ТОВ «Престиж»(позивача за зустрічним позовом) в оренді на підставі договору оренди частини нежитлового приміщення № 1 від 01.01.08,право власності на приміщення магазина "Люкс" належить суб'єкту підприємницької діяльності —фізичній особі Балаба В.П.

Також, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що на момент укладання договору № У-51/Т-08 від 20.03.08 Постанова НКРЕ України № 983 від 19.07.07 «Про затвердження Методики розрахунку плати за приєднання електроустаткування до електричних мереж»мала статус діючого нормативного акта, але Постановою НКРЕ України № 1049 від 29.08.08, вказана постанова визнана такою, що втратила чинність                 Щодо іншого нормативного акта, яким позивач за зустрічним позовом та відповідач за зустрічним позовом, керувались під час укладення вказаного договору - Постанова НКРЕ № 1137 від 14.12.05 "Про затвердження Правил приєднання електроустаткування до електричних мереж»(надалі за текстом - Правила), зареєстрованої у Мінюсті України 19.01.06 за № 42/11916, Постановою Національної комісії регулювання енергетики України № 1050 від 29.08.08 визнана такою, що втратила чинність.

Позивач за зустрічним позовом, посилається на те, що у період з момента укладення Договору № У-51/Т-08 від 20.03.08 та на теперішній час, магазин "Люкс",  знаходиться у процесі реконструкції, яка на даний момент зупинена через фінансову кризу в Україні, яка не оминула своїми негативними наслідками і ТОВ «Престиж». Тож, станом на 01.04.09 роботи по будівництву та виконанню технічних умов, виданих ТОВ «ЛЕО»не розпочинались через відсутність коштів.

Отже, ТОВ "ЛЕО"( відповідач за зустрічним позовом) не надало ТОВ "Престиж" (позивачу за зустрічним позовом )жодних передбачених договором послуг та не виконало робіт, тож не понесло жодних витрат.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що СПД-фізична особа Балаба В.П. ініціювала дострокове розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення № 1 від 01.01.08 з позивачем за зустрічним позовом.

Позивач за зустрічним позовом з огляду вказує на те, що у ТОВ "Престиж" зникла можливість та необхідність підключати магазин "Люкс" до електричних мереж ТОВ "ЛЕО" на умовах договору № У-51/Т-08 від 20.03.08, тому керуючись п.8.2. договора та ч. 1 та ч.2 ст.652 ЦК України, ТОВ "Престиж" (позивач за зустрічним позовом) листом № 11 від 06.03.09 запропонував ТОВ «ЛЕО»(відповідачу за зустрічним позовом) достроково розірвати Договір № У-51/Т-08 від 20.03.08 (а.с.82),  21.03.09, але ТОВ «ЛЕО»листом № 2223 від 11.03.09. не дало згоди щодо дострокового розірвання договору (а.с.87). Також, ним повторно до відповідача за зустрічним позовом направлений  лист № 19 від 25.03.09 з пропозицією розірвати Договір № У-51/Т-08 від 20.03.08,  21.03.09 , але останній відповідь  не надав.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що у нього зникла можливість та відпала необхідність здійснення підключення до електричних мереж відповідача за зустрічним позовом на умовах договору У-51/Т-08 від 20.03.08, та просить визнати договір про приєднання до електричних мереж ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»№ У-51/Т-08 від 20.03.08 укладеного між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання та ТОВ «Престиж»розірваним.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Доводи позивача за зустрічним позовом, викладені у зустрічному позові, суд не приймає до уваги, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є законність.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 2 ст. 16 цього ж Кодексу передбачаються способи захисту порушених прав. Крім того, цією ж нормою передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути визнання права, визнання недійсним правочину, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової шкоди), визнання рішення незаконним, визнання незаконними дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищенаведені приписи законів, предмет позову не відповідає визначеним діючим законодавством способам захисту прав.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності вправі звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або охоронюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач за зустрічним позовом у  зустрічному позові  наполягає на задоволення вимоги про визнання договору про приєднання до електричних мереж ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»магазина «Люкс»№ У-51/Т-08 від 20.03.08 укладеного між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання та ТОВ «Престиж»розірваним.

Проте, виходячи із змісту положень ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України заявлена позивачем за зустрічним позовом вимога щодо захисту своїх прав про  визнання договору про приєднання до електричних мереж ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»магазина «Люкс»№ У-51/Т-08 від 20.03.08 укладеного між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання та ТОВ «Престиж»розірваним, не може бути способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки не передбачена законом.

Таким чином, зазначена позовна вимога не може бути самостійним предметом спору в господарській справі. По суті така вимога спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, а не на поновлення порушеного права або захист  охоронюваного законом інтересу. Цей факт може встановлюватись господарським судом лише у разі вирішення спору про право та може бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Тобто, позивач за зустрічним позовом не позбавлений права захисту порушеного, на його погляд права, у інший спосіб.

Положенням ч.1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому ч.2 ст.16 цього Кодексу встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, та зауважено при цьому, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, виходячи із змісту положень статті 20 ГК України та статті 16 ЦК України, заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги не можуть бути способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки є такими, що не передбачені законом (аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 06.12.2007 у справі № 11/133н(5/264н).

За таких обставин, позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання договору про приєднання до електричних мереж ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»магазина «Люкс» № У-51/Т-08 від 20.03.08 укладеного між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання та ТОВ «Престиж»розірваним, слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.    

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст.34 ГК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Як свідчать матеріали справи, позивачем за зустрічним позовом не надано безспірних доказів,   щодо наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів розірваними.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач за зустрічним позовом не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог, тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, витрати по державному мита та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 17.04.09 за згодою представників сторін були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 33-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.20,173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.15, 16, 525-526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж", м.Алчевськ Луганської області, проспект Металургів,11, код ЄДРПОУ 25360701 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання», м.Луганськ, кв. Гайового, 35А, код ЄДРПОУ 31443937 заборгованість з плати  за приєднання до електричних мереж у розмірі 109826 грн.40 коп., пеню в сумі 6541 грн. 57 коп., 3% річних в сумі  2656 грн. 65 коп.,  інфляційні нарахування в сумі 12399 грн. 40 коп., державне мито в сумі 1314 грн. 24 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118 грн.00 коп., видати  на виконання наказ позивачу за первісним позовом після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні зустрічного позову відмовити.

4.Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення –22.04.09.

Суддя                                                                                                             Г.М.Батюк