cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
06 грудня 2013 року Справа № 913/2697/13
Провадження №19/913/2697/13
За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" , м.Сєвєродонецьк Луганської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Калита" , м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 67634 грн. 60 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.
Секретар судового засідання Дрожанова О.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - Сімейко А.І. - заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 06-05-108/1000 від 20.06.2013;
від відповідача - Овчаренко Є.В., довіреність б/н від 25.11.2013;
вільний слухач - Калітієвський М.М., паспорт серії ЕН № 501523, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 18.04.2006;
вільний слухач - Ковальов Д.А., паспорт серії ЕН № 636785, виданий Ленінським РВ Луганського МУ УМВС України в Луганській області 18.03.2008.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 252 від 15.10.2008 про постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 44993 грн. 70 коп., пені в сумі 21187 грн. 45 коп., 3% річних у сумі 1453 грн. 45 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.10.2013 розгляд справи призначений на 23.10.2013.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.10.2013 розгляд справи був відкладений на 21.11.2013, а потім відповідною ухвалою на 27.11.2013.
Відповідач відзивом б/н від 27.11.2013 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що фактично договір № 252 не діє, оскільки позивач не постачає (в матеріальному вимірі) теплову енергію у вигляді гарячої води, так як відповідач від'єднався від централізованого постачання гарячої води та опалення, про що свідчить складений комісією акт про відсутність факту наявності централізованого опалення та постачання гарячої води з ініціативи споживача від 20.08.2010; факт того, що позивачу було відомо про відсутність в приміщенні відповідача мереж централізованого опалення та постачання гарячої води підтверджується листом позивача від 09.09.2010 вих. № 16-6-1020.
Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.11.2013 оголошувалась перерва до 04.12.2013.
Позивач письмовим поясненням № 06-05/1-403 від 02.12.2013 доводи відповідача відхилив та зазначив, що він повністю виконує зобов'язання по договору № 252 від 15.10.2008, а відповідач надані послуги не оплачує.
Відповідач письмовими поясненнями б/н від 04.12.2013 додатково повідомив, що відповідно до акту прийому робіт № 23 від 20.08.2010 за договором № 15 від 31.07.2010, який укладений між ТОВ "Тодау" та ТОВ "Калита", виконавцем - ТОВ "Тодау" було здійснено всі роботи з демонтажу опалення. З даним актом був ознайомлений балансоутримувач внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення - Комунальне підприємство "Сєвєродонецькі теплові мережі".
Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.12.2013 оголошувалась перерва до 06.12.2013.
У судовому засіданні 06.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
15.10.2008 між Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (позивач, енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Калита" (відповідач, споживач) був укладений договір № 252 про постачання теплової енергії в гарячій воді з додатковими угодами до нього, за умовами якого енергопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1 договору).
Відповідно до п.2.1 теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: - опалення - в період опалювального сезону; - гаряче водопостачання - протягом року в приміщення за адресою: пр.Гвардійський, 35/33, 34, загальною площею 148,4 м 2 .
Згідно до п.4.2.2 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії споживачем в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
В п.5.1 договору сторони домовились, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.
Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради згідно рішення № 1772 від 17.09.2008, затверджений з 19.09.2008.
Згідно п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 7.2.3 договору сторони передбачили, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.
В п.10.1 договору сторони передбачили, що договір набуває чинності з 15.10.2008 та діє до 15.10.2009.
Відповідно до п.10.2 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.
Враховуючи викладене, договір продовжував свою дії відповідно на кожний наступний рік, починаючи з 16.10.2009.
Нежитлове приміщення відповідача розташоване на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку № 35 по проспекту Гвардійському у м.Сєвєродонецьку, який обладнаний системою централізованого опалення, яка в свою чергу гідравлічно та теплотехнічно об'єднана з системою опалення нежитлового приміщення відповідача, що разом становить єдину систему централізованого опалення житлового будинку № 35 по проспекту Гвардійському у м.Сєвєродонецьку. Технічної можливості відключення окремих приміщень у даному житловому будинку, як зазначив позивач, не передбачено.
До 21.07.2010 тариф на теплову енергію визначався у відповідності до п.6.2 договору, а з 22.07.2010 набрав чинності Закон України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України", яким встановлено, що тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках встановлює Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України.
Як зазначив позивач, вартість 1 Гкал теплової енергії, що поставлялась відповідачу становила:
- з 01.10.2011 по 31.03.2012 (тариф для потреб інших споживачів) 904 грн. 55 коп. (без ПДВ) відповідно до наказу по підприємству від 30.09.2011 № 200/1 "Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам", прийнятого на підставі постанови НКРРКП України від 30.09.2011 № 131 "Про встановлення тарифів на теплову енергію Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль";
- з 01.04.2012 (тариф для потреб інших споживачів) 970 грн. 02 коп. згідно наказу по підприємству від 21.03.2012 № 70 "Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам", прийнятого на підставі Постанови НКРРКП України від 16.03.2012 № 136 "Про встановлення тарифів на теплову енергію Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль".
Відповідач оплату спожитої теплової енергії в гарячій воді за договором № 252 від 15.10.2008 за період з листопада 2011 року по квітень 2013 року не здійснював, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 44993 грн. 70 коп., за стягненням якої позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.
Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальне послугу.
Пунктом 5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В п.6.1 договору сторони встановили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом.
Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується єдиною для всіх споживачів будинку по проспекту Гвардійському, 35 у м.Сєвєродонецьку системою теплоспоживання та актами на включення/відключення будинку до джерела теплової енергії, які долучені позивачем до матеріалів справи.
Відповідачу були виставлені відповідні рахунки та надані докази їх направлення (а.с.17-28).
Крім того, позивачем виставлялися відповідачу відповідні претензії (а.с.29-36, 38,40, 42, ).
Доказів припинення дії договору № 252 від 15.10.2008 в установленому законодавством і умовами договору порядку відповідачем суду не надано.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Таким чином позивачем доведено, заборгованість відповідача за договором № 252 від 15.10.2008 за період з листопада 2011 року по квітень 2013 року у сумі 44993 грн. 70 коп. і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, відносно того, що відповідач не споживає послуг позивача через відсутність в його приміщенні централізованого опалення та постачання гарячої води, суд вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.
Як було встановлено судом та підтверджено позивачем, нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку № 35 по проспекту Гвардійському у м.Сєвєродонецьку, обладнане системою централізованого опалення, яка в свою чергу гідравлічно та теплотехнічно об'єднана з системою опалення нежитлового приміщення відповідача, що разом становить єдину систему централізованого опалення житлового будинку № 35 по проспекту Гвардійському у м.Сєвєродонецьку.
Облік споживання теплової енергії даного житлового будинку здійснюється приладом обліку теплової енергії - лічильником теплової енергії, тому відповідач повинен сплачувати послуги згідно з показаннями лічильника пропорційно опалювальній площі його нежитлового приміщення, як це передбачено п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630).
Посилання відповідача на акт про відсутність факту наявності централізованого опалення та постачання гарячої води з ініціативи споживача від 20.08.2010, а також на договір № 15 від 31.07.2010, який укладений між ТОВ "Тодау" та ТОВ "Калита", згідно якого було проведено демонтаж мереж системи опалення, судом до уваги не приймаються, враховуючи наступне.
Пунктом 24 Правил № 630 передбачена можливість споживача відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Пунктом 25 цих Правил встановлено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Згідно з п.26 Правил № 630 Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Крім того порядок відключення окремих житлових будинків від системи централізованого опалення регулюється Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 № 4 (далі -Порядок).
Тобто, вказаними приписами законодавства передбачена можливість відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води всього будинку, а не окремих його приміщень.
Пунктом 1.2 Порядку встановлено, що для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП , призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії (склад комісії наведено в додатку 1). Засідання постійно діючої міжвідомчої комісії відбуваються у міру потреби, але не рідше одного разу на місяць.
Відповідно до п.2.1 Порядку для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду доказів того, що всі мешканці підтримали ініціативу про відключення будинку по проспекту Гвардійському у м.Сєвєродонецьку від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, як і не надано належних доказів того, що відповідачем дотримано приписи Порядку та Правил № 630.
Крім того, п.2.6 Порядку передбачено, що по закінченню робіт з відключення будинку від мереж ЦО і ГВП складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.
Акт про відсутність факту наявності централізованого опалення та постачання гарячої води з ініціативи споживача від 20.08.2010, на який посилається відповідач, не відповідає вимогам законодавства, складений тільки мешканцями кількох квартир з різних будинків м.Сєвєродонецька, а тому не може братися судом до уваги.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений п.6.1, 6.2 договору строк оплату наданих послуг не здійснив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п.7.2.3 договору сторони визначили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.
Таким чином позивачем правомірно нарахована відповідачу пеня згідно розрахунку, наведеного в позовній заяві, за період з 22.12.2012 по 30.09.2013 у сумі 21187 грн. 45 коп.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних у сумі 1453 грн. 45 коп. за період з 25.12.2011 по 30.09.2013 (розрахунок наведений в позовній заяві а.с.8), встановив правильність їх нарахування та задовольняє позов повністю в цій частині.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калита" задовольнити повністю .
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калита", проспект Гвардійський, б.35, кв.33, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 23473729 на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 00131050, заборгованість у сумі 44993 грн. 70 коп., пеню в сумі 21187 грн. 45 коп., 3% річних у сумі 1453 грн. 45 коп., судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 11.12.2013.
Суддя Т.В.Косенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2013 |
Оприлюднено | 12.12.2013 |
Номер документу | 35940366 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Косенко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні