Ухвала

від 21.11.2013 по справі 21/48-на

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 р. Справа № 9104/25782/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Затолочного В.С.,

за участю секретаря Гелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Господарського суду Хмельницької областi від 22.03.2007 року по справі № 21/48-НА за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі Хмельницької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У січні 2007 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі Хмельницької області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень від 11.05.2006 року №0000651701/0, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 20043,00 грн., в тому числі 6681,00 грн. за основним платежем та 13362,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; та від 15.08.2006 року № 0002891701/0, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 97866,00 грн., в тому числі 65244,00 грн. за основним платежем та 32622,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями посилаючись на те, що вони прийняті без належних на те підстав, з порушенням та внаслідок неправильного застосування чинного законодавства, а тому є таким, що підлягають скасуванню.

Постановою Господарського суду Хмельницької областi від 22.03.2007 року позов задоволено повністю.

Вказане рішення оскаржив відповідач та вважає, що таке підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає його прийнятим з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, вказує на те, що неправомірно та в порушення норм матеріального права при винесенні постанови не взято до уваги, як доказ, банківські виписки по розрахунковому рахунку позивача. Зазначає, що податковим органом з посиланням на п.1 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» зроблено письмовий запит про надання відомостей по рахунку ПП ОСОБА_1, на підставі якого Тернопільською філією ВАТ комерційний банк «Хрещатик» надав офіційно з супровідним листом за підписом посадових осіб банківської установи виписку з банківського рахунку про рух коштів по розрахунковому рахунку ПП ОСОБА_2 А відтак, зважаючи на добровільне, офіційне надання банком відомостей по рахунку ПП ОСОБА_1, податковий орган діяв в межах чинного законодавства при використанні даних банківської установи під час проведення перевірки.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі Хмельницької області від 15.08.2006 року № 0002891701/0 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2007 року залишено без змін постанову Господарського суду Хмельницької областi від 22.03.2007 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.04.2010 року скасовано ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2007 року та направлено справу на новий апеляційний розгляд.

У вказаній ухвалі Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що поза увагою суду залишилось прийняте податковим органом за наслідком розгляду первинної скарги позивача податкове повідомлення-рішення №0000651701/1 від 08.08.2006р.. та рішення ДПА України від 11.12.2006р.. Крім того, суди не звернули увагу на ту обставину, що виписка з банківського рахунку про рух коштів по розрахунковому рахунку ПП ОСОБА_2 (а.с.90-96) є неповними, а виписка з журналу позивача про валові доходи (а.с.78-89) надана тільки за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., в той час, як цей акт перевірки позивача податковим органом стосувався періоду з 01.01.2004р. по 31.12.2005р..

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з мотивів викладених у письмових запереченнях.

Апелянт у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, у період з 10.04.2006 р. по 21.04.2006р. ДПІ у Чемеровецькому районі Хмельницької області проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ПП ОСОБА_1 за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р.. Її результати оформлені актом №72/17-2/НОМЕР_1 від 27.04.2006 року (а.с.8-12).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 6.3.2 п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та абз. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За наслідками перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000651701/0 від 11.05.2006 року, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем " податок з доходів фізичних осіб " в розмірі 20043,00 грн., в тому числі 6681,00 грн. за основним платежем та 13362,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.17).

За результатами процедури апеляційного оскарження, податковим органом було прийнято рішення від 08.08.2006р., яким скаргу платника податку ПП ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000651701/0 від 11.05.2006р. без змін. Одночасно платнику податку повідомлено, що у разі незгоди із рішенням прийнятим за розглядом первинної скарги, прийняте за його наслідками податкове повідомлення-рішення №0000651701/1 від 08.08.2006р. може бути оскаржене до ДПА у Хмельницькій області (а.с.14-16).

У період з 21.07.2006 р. по 27.07.2006р. ДПІ у Чемеровецькому районі Хмельницької області проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ПП ОСОБА_1 за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р., повірку проведено у зв'язку із адміністративним оскарженням податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 6681, 00 грн.. Її результати оформлені актом №131/17-1/НОМЕР_1 від 01.08.2006 року (а.с.31-42), яким встановлено порушення позивачем п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»та донараховано податку в сумі 65244,00грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0002891701/0 від 15.06.2006 року, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем " податок на додану вартість " в розмірі 97866,00 грн., в тому числі 65244,00 грн. за основним платежем та 36622,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.43).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем були порушені строки розгляду первісної скарги, передбачені п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то з дня, наступного за останнім днем визначених строків, податкове повідомлення-рішення №0000651701/0 від 11.05.2006р. є скасованим. Судом також скасовано податкове повідомлення-рішення №0002891701/0 від 15.06.2006 року, так як відповідачем не доведено правомірність донарахування позивачу податку на додану вартість, оскільки виписка із банку про обсяг та оббіг коштів на рахунках позивача одержана з порушенням закону та не береться до уваги судом при вирішенні справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000651701/0 від 11.05.2006р. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Матеріалами справи підтверджується, що скарга позивача на податкове повідомлення-рішення №0000651701/0 від 11.05.2006р. зареєстрована податковим органом під вхідним №1241/К/С від 22.05.2006 року.

Рішенням ДПІ в Чемеровецькому районі від 13.06.2006р. №4151/10/17 продовжено розгляд скарги до 15.08.2006 року.

З огляду на положення п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строки розгляду первинної скарги могли бути продовжені до 21.07.2006 року (60-тий день) і в той же строк мало бути надіслано рішення про результати її розгляду.

Проте, рішення про результати розгляду первинної скарги №5692/К/17 датоване 08.08.2006 року, тобто з перевищенням встановлено законом строку.

Оскільки, ДПІ в Чемеровецькому районі, пропущені вказані вище строки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня наступного за останнім днем зазначених строків, а податкове повідомлення-рішення №0000651701/0 від 11.05.2006 року скасованим.

На вимогу суду апеляційної інстанції апелянтом долучено до матеріалів справи рішення Державної податкової адміністрації України від 11.12.2006р. про результати розгляду повторних скарг ПП ОСОБА_1 від 12 і 16 жовтня 2006 року на податкові повідомлення-рішення від 11.05.2006 року №0000651701/0, та від 15.08.2006 року № 0002891701/0, яким вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

З апеляційної скарги вбачається, що ДПІ в Чемеровецькому районі не оскаржує постанову Господарського суду Хмельницької областi від 22.03.2007 року в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2006 року №0000651701/0, а відтак погоджується з висновками суду щодо його скасування.

Щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Чемеровецькому районі від 15.08.2006 року № 0002891701/0, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 15.08.2006 року № 0002891701/0 на підставі виписки із банку про обсяг та оббіг коштів на рахунках позивача.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності.

Таким чином, законним способом реалізації своїх прав на отримання банківської інформації ДПІ в Чемеровецькому районі мало б бути відповідне звернення до суду і як наслідок отримання рішення суду .

Крім того, виписка з банківського рахунку про рух коштів по розрахунковому рахунку ПП ОСОБА_2 (а.с.90-96) є неповною, про що свідчать такі докази, як зазначення на а.с.90 про повернення позики 19.07.2005р. в сумі 3670,00грн. від ПП ОСОБА_2. При цьому, за договором поворотної позики від 17.02.2005р. (а.с.69) п.4.1 передбачено строк повернення зазначеної суми саме на наступний день з моменту надання суми позики. Однак, як вбачається з акту перевірки, відсутні будь-які дані про повернення зазначеної суми.

Оскільки, в матеріалах справи наявна лише виписка з журналу позивача про валові доходи (а.с.78-89) тільки за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., в той час, як цей акт перевірки позивача податковим органом стосувався періоду з 01.01.2004р. по 31.12.2005р.. Судом апеляційної інстанції, для підтвердження здійснення операцій по отриманню та поверненню коштів за вказаним вище договором поворотної позики витребувано в позивача виписки з журналу про валові доходи за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р.

Проте, в додаткових поясненнях, позивач вказав, що не в змозі надати книги обліку доходів та витрат, так як вона не збережена, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2006 року № 0002891701/0, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності такого.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі Хмельницької області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Хмельницької областi від 22.03.2007 року по справі № 21/48-НА - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 26.11.2013р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Затолочний В.С.