Ухвала

від 28.11.2013 по справі 820/8248/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 р.Справа № 820/8248/13-а

Головуючий 1 інстанції: Полях Н.А.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/8248/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Укр-ленд»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «НВП «Укр-ленд», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000412201 від 16.08.13 р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 60285,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 30142,5 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.13 р. по справі № 820/8248/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.13 р. по справі № 820/8248/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 165/2201/14331730 від 16.08.13 р. позапланової виїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.12 р. по 30.06.13 р. та валютного законодавства за період з 01.04.10 р. по 30.06.13 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 134.1.1 ст. 134, п. 135.1, п. 135.2, п. 135.5 ст. 135, п. 137.1, п. 137.10 ст. 137, п. 138.1.1, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з тим, що по бухгалтерському рахунку № 621 «Векселя видані» станом на 01.07.12 р. лічиться кредиторська заборгованість по виданим векселям в кількості 15 штук у загальній сумі 317289,79 грн. За період з 01.07.12 р. по 30.06.13 р. погашення виданих векселів не проводилося. Вказані векселі були використані позивачем в якості платіжних документів у періодах, що передували періоду перевірки, і їх оригінали були відсутні у підприємства на час проведення перевірки. Таким чином, за твердженням відповідача, на дату внесення до ЄДР заявки позивача про припинення юридичної особи (на 30.06.13 р.) по вказаним вексельним зобов'язанням обліковувалася кредиторська заборгованість в сумі 317289,79 грн.

З посиланням на приписи ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», ст. 104, ст. 256, ст. 609 ЦК України, п. 3 ст. 105 ГК України відповідач зробив висновок про те, що у зв'язку з ліквідацією підприємства позивача зобов'язання по векселям припиняється, перебіг позовної давності по цій заборгованості зупиняється, а тому векселедавець повинен заборгованість по векселям включити до складу валового доходу як безповоротну фінансову допомогу відповідно п. 137.10 ст. 137 ПК України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що відповідач не вказав яким чином була встановлена зазначена заборгованість та на підставі яких документів, відсутні номера векселів, дати, на ім'я якого контрагента їх видано та суми по кожному векселю. Крім того, позивача надав фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 30.06.13 р. та виписку з показника «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги», згідно з якими кредиторська заборгованість по виданим векселям у позивача відсутня.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції послався на Конвенцію, якою запроваджений Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, та Закон України «Про обіг векселів в Україні», навівши визначення простого векселя, порядок видачі простого та переказного векселя, їх обов'язкові реквізити, порядок та строки пред'явлення їх до оплати. Також суд першої інстанції процитував зміст п. 14.1.257 ст. 14 ПК України, де вказано, що безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; п. 134.1.1 ст. 134 ПК України, де надано поняття об'єкту оподаткування; п. 135.5.4 ст. 135 ПК України, в якому наведений перелік доходів, які включаються до інших доходів; п. 137.10 ст. 137 ПК України, в якому вказано, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Наведені норми стали підставою для висновку суду першої інстанції про те, що для віднесення зазначених векселів до безповоротної фінансової допомоги та включення їх до складу доходів підприємства відповідачу необхідно було встановити дату видачі векселів, які зазначені в акті перевірки, а також факт закінчення строку позовної давності по ним, тобто фактичну дату, після спливу якої кредиторська заборгованість підлягає включенню до складу доходів, що відповідачем при проведенні перевірки зроблено не було.

Колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що відповідно приписам п. 14.1.257 ст. 14 ПК України безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності. Оскільки при проведенні перевірки підприємства позивача у зв'язку з поданою ним заявою про ліквідацію юридичної особи відповідач не мав інформації про те, що строк сплати по простим векселям, емітованим позивачем і переданим постачальникам в оплату за поставлені товари, закінчився, то у відповідача не існувало підстав вважати заборгованість по векселям безповоротною фінансовою допомогою.

При цьому відповідач повинен був врахувати, що відповідно приписам ст. 110, ст. 111 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. З дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

В ст. 60, ст. 91 ГК України визначено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом доходів і зборів, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання. Ліквідація господарського товариства провадиться ліквідаційною комісією, призначеною його вищим органом, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду - ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду. З дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами господарського товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її утворення публікує інформацію про ліквідацію господарського товариства і здійснює інші дії відповідно до вимог статей 58 - 61 цього Кодексу та інших законів. Розрахунки з кредиторами у разі ліквідації господарського товариства здійснюються відповідно до статті 61 цього Кодексу.

Крім того, в ст. 97 ПК України передбачено, що під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства. У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України. У разі якщо внаслідок ліквідації платника податків або скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов'язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з вищенаведених норм, законодавець визнає за кредиторами юридичної особи, що ліквідується, права заявити кредиторські вимоги до ліквідаційної комісії у встановлені строки, а не погашені зобов'язання, в т.ч. і кредиторські, вважаються безнадійним боргом. Підстав для надання кредиторській заборгованості, по якій не минув строк позовної давності, статусу безповоротної фінансової допомоги наведені норми не передбачають.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги та зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.13 р. по справі № 820/8248/13-а прийнята з урахуванням фактичних обставин, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/8248/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/8248/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Укр-ленд» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С. Судді (підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Водолажська Н.С.