Постанова

від 11.11.2013 по справі 801/6830/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2013 р. (11:50год.) Справа №801/6830/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Санаторія «Чорномор'є» Служби безпеки України

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Воронькова О.А., довіреність №85 від 22.04.2013 року;

від відповідача: Кузьмін В.В., довіреність №812/9/10 від 13.09.2013 року;

Суть спору: позивач - Санаторій «Чорномор'є» Служби безпеки України звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби № 0001402203 від 30.05.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не погоджується з висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки Санаторію «Чорномор'є» Служби безпеки України з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3, покладеними в основу податкового повідомлення-рішення №0001402203 від 30.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 6331,00 грн., в т.ч. 5064,00 грн. - за основним платежем, 1267,00 грн. - штрафні санкції, щодо правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ за січень, квітень 2012 року, щодо не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого на підставі окремих господарських операцій по закупівлі фруктів, внаслідок чого актом податкової перевірки встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 5064,37 грн., у тому числі: за січень 2012 року в сумі 2062,44 грн., за квітень 2012 року в сумі 3001,93 грн.

Позивач вважає, що встановлений перевіркою факт відсутності можливості у відповідача провести зустрічну звірку господарських відносин між іншими особами, зокрема між деякими постачальниками ФОП ОСОБА_3, не спростовує наявних фактів взаємовідносин позивача з контрагентом. Санаторій «Чорномор'є» Служби безпеки України у позовній заяві зазначає, що Податковий кодекс України та Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не покладають на посадових осіб позивача відповідальності за організацію бухгалтерського та податкового обліку посадовими особами інших юридичних осіб, за зберігання ними первинних та інших документів, передбачених ст. 44 Податкового кодексу України, а також за їх перебування чи відсутність за податковою адресою на період податкових перевірок.

Позивач вказує, що він не є посередником у господарських відносинах між ФОП ОСОБА_3 та будь-якими його постачальниками у тому числі ТОВ «КМІС-Торгмаш МК» та ТОВ «Мережа», а також не є податковим агентом ТОВ «Мережа», ТОВ «КМІС-Торгмаш МК» та ФОП ОСОБА_3, тобто їх представником у відносинах з податковими органами.

Щодо висновків, зроблених в акті перевірки про нікчемність укладених правочинів позивачем зазначено, що чинним законодавством встановлено виключно судовий порядок визнання правочину недійсним та у чинному законодавстві відсутні норми, які б передбачали право органу ДПІ самостійно, у позасудовому порядку визнавати нікчемними угоди і дані, зазначені платниками податків у податкових деклараціях.

Позивач, виходячи з системного аналізу чинного законодавства та за умови підтвердження перевіряючим факту належним чином оформлених податкових накладних, зробив висновок про правомірне формування ним податкового кредиту, відображеного в декларації за січень, квітень 2012 року, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцю. На підставі зазначеного, Санаторій «Чорномор'є» Служби безпеки України вважає, що реальність здійснених ним операцій підтверджена матеріалами справи.

Позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю судових рішень, які набрали законної сили, про визнання недійсними чи неукладеними господарських договорів, укладених між ТОВ «Мережа», ТОВ «КМІС-Торгмаш МК» та ФОП ОСОБА_3 і їх постачальниками і перш за все між позивачем та його безпосереднім постачальником ФОП ОСОБА_3, висновки про нікчемність таких договорів, що містяться в акті податкової перевірки є передчасними і необґрунтованими.

Крім того, позивач зазначає, що згідно п. 3 акту перевірки для проведення своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах Санаторієм «Чорномор'є» Служби безпеки України були надані наступні документи: договори, податкові накладні, тобто документи, які на думку позивача відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України підтверджують дані, визначені у податковій звітності. Укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_3 договори, як стверджує позивач, відповідають за своїм змістом ст. 203 Цивільного кодексу України. При укладенні договорів їх сторони мали необхідний обсяг правоздатності, що підтверджувалося статутними документами сторін, а самі ж договори, на думку позивача, спрямовані на реальне настання правових наслідків, зокрема, забезпечення харчуванням відпочиваючих.

Доказом реального настання правових наслідків на думку позивача є виконання сторонами зобов'язань за договорами (поставка продуктів харчування й оплата за отримані продукти харчування). Продукти харчування отримувались комірником та оприбутковувались в бухгалтерському обліку згідно з накладними, а вартість продуктів харчування та ПДВ обліковувались за податковим обліком на підставі податкових накладних. Дані оплати підтверджені платіжними дорученнями, які, як стверджує позивач, були надані до перевірки. Таким чином, позивач зазначає, що виконавши вимоги податкового законодавства та сплативши податок у складі ціни придбаних продуктів харчування ним правомірно включені до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, отриманими від ФОП ОСОБА_3

Позивачем вказано, що акт податкової перевірки має посилання на інший акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» від 29.01.2012 року та від 03.07.2012 року, який позивачу для ознайомлення надано не було. Про акт перевірки ФОП ОСОБА_3, як безпосереднього постачальника позивача, в акті перевірки взагалі не згадується. Позивач вважає, що вказаний акт про неможливість проведення зустрічної звірки до уваги брати не можна, оскільки фактично зустрічної звірки проведено не було.

На підставі вищевикладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС від 30.05.2013 року №0001402203 та стягнути з Державного бюджету України на користь Санаторію «Чорномор'є» Служби безпеки України судовий збір.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у запереченнях на позов (а. с. 205-207). Зокрема, у запереченнях вказано, що позовні вимоги не підлягають задоволенню на підставі того, що ДПІ у м. Ялті АРК ДПС отримано акт від 04.01.2013 року №97/17-2/НОМЕР_2 про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» за січень, квітень 2012 року, складений ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, відповідно до якого у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Мережа» у ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) покупцям у січні 2012 року та у квітні 2012 року в розумінні ст. 22 та ст. 185 Податкового кодексу України.

Згідно наданих ФОП ОСОБА_3 для перевірки документів встановлено, що товари, які були ним придбані у ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» в подальшому були реалізовані Санаторію «Чорномор'є» СБУ.

Тобто сума непідтверджених взаєморозрахунків між ФОП ОСОБА_3 та Санаторієм «Чорномор'є» СБУ складає 2062,44 грн. за січень 2012 року та 3001,93 грн. за квітень 2012 року.

Таким чином, ДПІ у м. Ялті АРК ДПС зроблено висновок, що правочини, які були здійснені ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» у січні та квітні 2012 року з контрагентами-покупцями не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемності, а тому, правочини між позивачем та ФОП ОСОБА_3 протягом січня та квітня 2012 року також не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечить інтересам держави і мають ознаки нікчемності.

Відповідач вважає, що ФОП ОСОБА_3 порушено вимоги Цивільного кодексу України щодо укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави і оскільки в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт), то правочини, укладені ФОП ОСОБА_3 у січні та квітні 2012 року є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 та ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту Санаторію «Чорномор'є» СБУ на загальну суму 5064,44 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 На підставі зазначеного, ДПІ у м. Ялті АРК ДПС вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.09.2013 року замінено Державну податкову інспекцію у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на належного - Державну податкову інспекцію у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

Санаторій «Чорномор'є» Служби безпеки України має статус юридичної особи з 15.11.1995 р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А00 №446088, виданим Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим та довідкою відділу статистики у місті Ялті №719160 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 04.04.2013 року (а.с. 11, 13-14), а також Положенням про Санаторій «Чорномор'є» Служби безпеки України, затвердженим наказом Служби безпеки України від 22.01.2009 року за №41 (а.с.17-25).

Суд зазначає, що Санаторій «Чорномор'є» Служби безпеки України згідно довідки про взяття на облік платника податків, перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Ялта ГУ Міндоходів в АР Крим з 15.12.1995 року (а.с. 12).

Відповідно до Свідоцтва №00517036 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №377611 від 03.05.2006 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість у Державній податковій інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби з 07.10.1997 року (а.с. 15).

Таким чином, судом встановлено, що Санаторій «Чорномор'є» Служби безпеки України є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу спеціальних перевірок, особливо важливих перевірок та зустрічних звірок управління податкового контролю ДПІ у м. Ялті АРК ДПС на підставі наказу ДПІ у м. Ялті АРК ДПС №407 від 07.05.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Санаторій «Чорномор'є» Служби безпеки України з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 за період січень, квітень 2012 року, результати якої оформлені актом перевірки №699/22.3/20000019/125 від 21.05.2013 року (а.с.29-43).

Згідно до п. 3.1 акту перевірки під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки Санаторію «Чорномор'є» СБУ було використано: інформацію з наявних в інспекції інформаційних баз (АРМ «Податки», АРМ «Звіт» та Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»); акт від 04.01.2013 року №97/17-2/НОМЕР_2 про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» за січень, квітень 2012 року; первинні документи, які надані до ДПІ у м. Ялті АРК ДПС, що були надані під час проведення позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 року №2756-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 5064,37 грн., у тому числі: за січень 2012 року в сумі 2062,44 грн., за квітень 2012 року в сумі 3001,93 грн.

Висновки вищевказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялті АРК ДПС № 0001402203 від 30.05.2013 року, яким Санаторію «Чорномор'є» Служби безпеки України було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 6331,00 грн., у тому числі 5064,00 грн. основного платежу, та 1267,00 грн. штрафних (фінансових санкцій) (а.с. 27).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Санаторію «Чорномор'є» Служби безпеки України є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача №0001402203 від 30.05.2013 року, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на адресу ДПІ у м. Ялті АРК ДПС надійшов акт від 04.01.2013 року №97/17-2/НОМЕР_2 про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» за січень, квітень 2012 року, складений ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС. Відповідно до вказаного акту перевірки до ДПІ у м. Херсоні також надійшли акти від 29.01.2012 року та від 03.07.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року та з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, згідно яких не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальника ТОВ «Мережа» та їх подальшої реалізації покупцям за січень, квітень 2012 року.

Таким чином, враховуючи, що правочини, які були здійснені ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» у січні та квітні 2012 року з контрагентами-покупцями, не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемності, то правочини, що здійснені ФОП ОСОБА_3 з контрагентами-покупцями протягом січня та квітня 2012 року, на думку ДПІ, також не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемності.

Тому, ДПІ вважає, що право Санаторія СБУ «Чорномор'є» на податковий кредит з ПДВ, сформований за рахунок ФОП ОСОБА_3 не виникає (а.с. 39).

На підставі зазначеного ДПІ вважає, що ФОП ОСОБА_3 здійснював операції без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, ухилення від сплати податків, в результаті чого його дії призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України

Суд вказані висновки ДПІ у м. Ялті АРК ДПС вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 86 ПК результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений наказом ДПА України 22.12.2010 N 984, зареєстрованим у Мінюсті України 12.01.2011 за № 34/18772. Відповідно до пунктів 3-6 Порядку, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно розділу 4 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 N266, не зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, (надалі - наказ N266), підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб проводять документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності платника ПДВ другої категорії з урахуванням вимог до проведення документальної невиїзної перевірки, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно пункту 4.2 наказу N 266 під час проведення документальної невиїзної перевірки підлягають перевірці такі документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку:

- податкова звітність (декларація з податку на додану вартість (у тому числі скорочена), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у тому числі до скороченої);

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином, платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень;

- господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

Відповідно до матеріалів справи контрагентом позивача у період, що перевірявся був ФОП ОСОБА_3, який на момент вчинення господарських операцій з Санаторієм «Чорномор'є» СБУ був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 04.07.2003 року відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3 Виконавчого комітету Херсонської міської ради; мав свідоцтво НОМЕР_4 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НОМЕР_5 (а.с. 198-202).

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Згідно з п.2 ст.33 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, на момент здійснення господарських операцій з поставки товарів ФОП ОСОБА_3 не був у стадії припинення та був платником ПДВ без будь-яких обмежень, а тому мав право на здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, тому вважає необхідним дослідити надані позивачем документи бухгалтерського обліку на підтвердження реальності господарських операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, між Санаторієм «Чорномор'є» СБУ та ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки товару №50 від 03.01.2012 року, відповідно до п. 1.1 якого ФОП ОСОБА_3 по заявці Санаторію «Чорномор'є» СБУ поставляє картоплю 1-го ґатунку, 7000 кг за ціною 5,00 грн. за 1 кг по ГК 016-97 код 01-11-2 в асортименті і за цінами, вказаними у накладних та специфікації на загальну суму з ПДВ та іншими витратами - 35000,00 грн.

Згідно п. 3.2 вказаного договору право власності переходить до покупця після підписання податкових накладних. Відповідно до п. 5 договору розрахунок проводиться у термін 30 днів після постачання товару безготівковим платежем.

Договір №50 від 03.01.2012 року вступає у силу з моменту підписання та діє до 31.12.2012 року. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками (а.с. 192-193).

Також, між Санаторієм «Чорномор'є» СБУ та ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки товару №40 від 03.01.12р., відповідно до п. 1.1 якого ФОП ОСОБА_3 по заявці Санаторію «Чорномор'є» СБУ поставляє фрукти ГК 016-97 код 01.13.2, апельсин 100 кг ціна 1 кг - 16,50 грн. (1650,00 грн.), банани 300 кг ціна 1 кг - 16,00 грн. (4800,00 грн.), ківі 30 кг ціна 1 кг 30,00 грн. (900,00 грн.), лимони 100 кг ціна 1 кг 20,00 грн. (2000,00 грн.), мандарини 1500 кг ціна 1 кг - 19,80 грн. (29700,00 грн.), яблука 1200 кг ціна 1 кг - 13,00 грн. (15600,00 грн.) в асортименті і за цінами, вказаними у накладних та специфікації на загальну суму з ПДВ та іншими витратами - 54650,00 грн.

Згідно п. 3.2 вказаного договору право власності переходить до покупця після підписання податкових накладних. Відповідно до п. 5 договору розрахунок проводиться у термін 30 днів після постачання товару безготівковим платежем.

Договір №40 від 03.01.2012 року вступає у силу з моменту підписання та діє до 31.12.2012 року. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками (а.с.194-195).

Крім того, між Санаторієм «Чорномор'є» СБУ та ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки товару №30 від 03.01.12р., відповідно до п. 1.1 якого ФОП ОСОБА_3 по заявці Санаторію «Чорномор'є» СБУ поставляє овочі ГК 016-97 код 01.12.1, зелень 100 кг ціна 1 кг - 52,80 грн. (5280,00 грн.), капусту білокачанну 2000 кг ціна 1 кг - 2,70 грн. (5400,00 грн.), лук ріпчастий 1100 кг ціна 1 кг 4,00 грн. (4400,00 грн.), моркву свіжу 1500 кг ціна 1 кг 5,00 грн. (7500,00 грн.), огірки свіжі 100 кг ціна 1 кг - 30,00 грн. (3000,00 грн.), помідори свіжі 100 кг ціна 1 кг - 30,00 грн. (3000,00 грн.), перець болгарський 10 кг ціна 1 кг - 25,00 грн. (250,00 грн.), буряк свіжий 1100 кг ціна 1 кг - 3,50 грн. (3850,00 грн.), часник 200 кг ціна 1 кг - 46,00 грн. (9200,00 грн.), гриби свіжі 20 кг ціна 1 кг - 33,00 грн. (6600,00 грн.) в асортименті і за цінами, вказаними у накладних та специфікації на загальну суму з ПДВ та іншими витратами - 42540,00 грн.

Згідно п. 3.2 вказаного договору право власності переходить до покупця після підписання податкових накладних. Відповідно до п. 5 договору розрахунок проводиться у термін 30 днів після постачання товару безготівковим платежем.

Договір №40 від 03.01.2012 року вступає у силу з моменту підписання та діє до 31.12.2012 року. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками (а.с. 196-197).

На підтвердження виконання договорів поставки №30, 40, 50 від 03.01.2012 року, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_3, до матеріалів справи долучено податкові накладні, виписані контрагентом позивача у січні, квітні 2012 року на загальну суму 111746,31 грн., у т.ч. ПДВ 18304,38 грн., а саме: №81 від 30.04.2012 року на суму 1392,00 грн., у т.ч. ПДВ 232,00 грн., №80 від 30.04.2012 року на суму 6201,90 грн., у т.ч. ПДВ 1033,650 грн., №79 від 30.04.2012 року на суму 2193,60 грн., у т.ч. ПДВ 365,60 грн., №78 від 30.04.2012 року на суму 3262,80 грн., у т.ч. ПДВ 543,80 грн., №72 від 26.04.2012 року на суму 1843,80 грн., у т.ч. ПДВ 307,30 грн., №71 від 26.04.2012 року на суму 4838,40 грн., у т.ч. ПДВ 806,40 грн., №70 від 26.04.2012 року на суму 4363,20 грн., у т.ч. ПДВ 727,20 грн., №66 від 26.04.2012 року на суму 5220,38 грн., у т.ч. ПДВ 870,06 грн., №56 від 23.04.2012 року на суму 2347,20 грн., у т.ч. ПДВ 391,20 грн., №55 від 23.04.2012 року на суму 1662,00 грн., у т.ч. ПДВ 277,00 грн., №50 від 19.04.2012 року на суму 3997,20 грн., у т.ч. ПДВ 666,20 грн., №49 від 19.04.2012 року на суму 2653,20 грн., у т.ч. ПДВ 442,20 грн., №48 від 19.04.2012 року на суму 2678,40 грн., у т.ч. ПДВ 446,40 грн., №47 від 19.04.2012 року на суму 1488,00 грн., у т.ч. ПДВ 248,00 грн., №46 від 16.04.2012 року на суму 691,20 грн., у т.ч. ПДВ 115,20 грн., №45 від 16.04.2012 року на суму 1417,80 грн., у т.ч. ПДВ 236,30 грн., №39 від 16.04.2012 року на суму 1247,62 грн., у т.ч. ПДВ 207,94 грн., №38 від 16.04.2012 року на суму 771,60 грн., у т.ч. ПДВ 128,60 грн., №37 від 16.04.2012 року на суму 1071,35 грн., у т.ч. ПДВ 178,56 грн., №30 від 12.04.2012 року на суму 1977,30 грн., у т.ч. ПДВ 329,55 грн., №29 від 12.04.2012 року на суму 791,89 грн., у т.ч. ПДВ 131,98 грн., №28 від 12.04.2012 року на суму 2534,40 грн., у т.ч. ПДВ 422,40 грн., №27 від 12.04.2012 року на суму 2743,32 грн., у т.ч. ПДВ 457,22 грн., №20 від 09.04.2012 року на суму 511,87 грн., у т.ч. ПДВ 85,31 грн., №22 від 09.04.2012 року на суму 397,80 грн., у т.ч. ПДВ 66,30 грн., №21 від 09.04.2012 року на суму 1171,14 грн., у т.ч. ПДВ 195,19 грн., №16 від 05.04.2012 року на суму 647,89 грн., у т.ч. ПДВ 107,98 грн., №15 від 05.04.2012 року на суму 2001,38 грн., у т.ч. ПДВ 333,56 грн., №14 від 05.04.2012 року на суму 2004,60 грн., у т.ч. ПДВ 334,10 грн., №13 від 05.04.2012 року на суму 1556,34 грн., у т.ч. ПДВ 259,39 грн., №9 від 02.04.2012 року на суму 1403,57 грн., у т.ч. ПДВ 233,93 грн., №8 від 02.04.2012 року на суму 1147,92 грн., у т.ч. ПДВ 191,32 грн., №7 від 02.04.2012 року на суму 1596,14 грн., у т.ч. ПДВ 266,02 грн., №34 від 30.01.2012 року на суму 274,80 грн., у т.ч. ПДВ 45,80 грн., №33 від 30.01.2012 року на суму 678,54 грн., у т.ч. ПДВ 113,09 грн., №31 від 26.01.2012 року на суму 67,20 грн., у т.ч. ПДВ 11,20 грн., №30 від 26.01.2012 року на суму 715,56 грн., у т.ч. ПДВ 119,26 грн., №28 від 26.01.2012 року на суму 1473,66 грн., у т.ч. ПДВ 245,61 грн., №25 від 23.01.2012 року на суму 1188,00 грн., у т.ч. ПДВ 198,00 грн., №24 від 23.01.2012 року на суму 590,40 грн., у т.ч. ПДВ 98,40 грн., №23 від 23.01.2012 року на суму 303,24 грн., у т.ч. ПДВ 50,54 грн., №19 від 19.01.2012 року на суму 594,00 грн., у т.ч. ПДВ 99,00 грн., №18 від 19.01.2012 року на суму 2184,00 грн., у т.ч. ПДВ 364,00 грн., №17 від 19.01.2012 року на суму 1388,04 грн., у т.ч. ПДВ 231,34 грн., №16 від 19.01.2012 року на суму 1721,56 грн., у т.ч. ПДВ 286,93 грн., №14 від 16.01.2012 року на суму 1223,64 грн., у т.ч. ПДВ 203,94 грн., №13 від 16.01.2012 року на суму 438,84 грн., у т.ч. ПДВ 73,14 грн., №12 від 16.01.2012 року на суму 919,26 грн., у т.ч. ПДВ 153,21 грн., №9 від 12.01.2012 року на суму 2100,00 грн., у т.ч. ПДВ 350,00 грн., №8 від 12.01.2012 року на суму 727,20 грн., у т.ч. ПДВ 121,20 грн., №7 від 12.01.2012 року на суму 2254,44 грн., у т.ч. ПДВ 375,74 грн., №6 від 09.01.2012 року на суму 1710,00 грн., у т.ч. ПДВ 285,00 грн., №5 від 09.01.2012 року на суму 1810,80 грн., у т.ч. ПДВ 301,80 грн., №1 від 04.01.2012 року на суму 8332,80 грн., у т.ч. ПДВ 1388,80 грн., №3 від 04.01.2012 року на суму 2507,40 грн., у т.ч. ПДВ 417,90 грн., №2 від 04.01.2012 року на суму 5714,52 грн., у т.ч. ПДВ 952,42 грн. (а.с. 44-99 т. 1).

Судом встановлено, що вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 Податкового кодекск України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р, а саме: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору. Порушень щодо їх форми та порядку заповнення судом не встановлено, відповідач про такі порушення також не вказує.

Усі податкові накладні включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, які наявні у матеріалах справи, за січень та квітень 2012 року (а.с. 106-140 том 1).

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування податкового кредиту документи, суд вважає, що вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Окрім цього, для підтвердження використання придбаних у ФОП ОСОБА_3 продуктів харчування позивачем додано до матеріалів справи копії накладних, відповідно до яких продукти харчування оприбутковано до складу Санаторія «Чорномор'є», а саме: №850 від 04.01.2012 року на суму 5714,52 грн., №850.1 від 04.01.2012 року на суму 2507,40 грн., №850.2 від 04.01.2012 року на суму 8332,80 грн., №852 від 09.01.2012 року на суму 1810,80 грн., №852.1 від 09.01.2012 року на суму 1710,00 грн., №853 від 12.01.2012 року на суму 2254,44 грн., №853.1 від 12.01.2012 року на суму 727,20 грн., №853.2 від 12.01.2012 року на суму 2100,00 грн., №855 від 16.01.2012 року на суму 919,26 грн., №855.1 від 16.01.2012 року на суму 438,84 грн., №855.2 від 16.01.2012 року на суму 1223,64 грн., №857 від 19.01.2012 року на суму 1721,55 грн., №857.1 від 19.01.2012 року на суму 1388,04грн., №857.2 від 19.01.2012 року на суму 2184,00 грн., №857.3 від 19.01.2012 року на суму 594,00 грн., №860 від 23.01.2012 року на суму 303,24 грн., №860.1 від 23.01.2012 року на суму 590,40 грн., №860.2 від 23.01.2012 року на суму 1188,00 грн., №862 від 26.01.2012 року на суму 1473,66 грн., №862.1 від 26.01.2012 року на суму 540,00 грн., №862.2 від 26.01.2012 року на суму 715,56 грн., №862.3 від 26.01.2012 року на суму 67,20 грн., №864 від 30.01.2012 року на суму 678,54 грн., №864.1 від 30.01.2012 року на суму 274,80 грн., №926 від 02.04.2012 року на суму 1596,14 грн., №926.1 від 02.04.2012 року на суму 1147,92 грн., №926.2 від 02.04.2012 року на суму 1403,57 грн., №928 від 05.04.2012 року на суму 1556,34 грн., №928.1 від 05.04.2012 року на суму 2004,60 грн., №928.2 від 05.04.2012 року на суму 2001,38 грн., №928.3 від 05.04.2012 року на суму 647,89 грн., №931 від 09.04.2012 року на суму 511,87 грн., №932 від 09.04.2012 року на суму 1175,14 грн., №932.1 від 09.04.2012 року на суму 397,80 грн., №935 від 12.04.2012 року на суму 2743,32 грн., №935.1 від 12.04.2012 року на суму 2534,40 грн., №935.2 від 12.04.2012 року на суму 791,89 грн., №935.4 від 12.04.2012 року на суму 1977,30 грн., №938 від 16.04.2012 року на суму 1071,35грн., №938.1 від 16.04.2012 року на суму 771,60 грн., №938.2 від 16.04.2012 року на суму 1247,62 грн., №938.6 від 16.04.2012 року на суму 1417,80 грн., №938.7 від 16.04.2012 року на суму 691,20 грн., №941 від 19.04.2012 року на суму 1488,00 грн., №941.1 від 19.04.2012 року на суму 2678,40 грн., №941.2 від 19.04.2012 року на суму 2653,20 грн., №941.3 від 19.04.2012 року на суму 3997,20 грн., від 20.04.2012 року на суму 5220,38 грн., на суму 4363,20 грн., на суму 4838,40 грн., №945 від 23.04.2012 року на суму 1662,00 грн., №945.1 від 23.04.2012 року на суму 2347,20 грн., №949.3 від 26.04.2012 року на суму 1843,80 грн., на суму 3262,80 грн., №955.1 від 30.04.2012 року на суму 2193,60 грн., №955.3 від 30.04.2012 року на суму 6201,90 грн., №955.4 від 30.04.2012 року на суму 1392,00 грн. (а.с. 2-58 том 2).

Відповідно до наявних у матеріалах справи копій прибуткових відомостей, Санаторієм «Чорномор'є» отримано від ПП ОСОБА_3 : за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року продуктів харчування на загальну суму 39457,89 грн., у т.ч. ПДВ 6576,31 грн.; за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року отримано продуктів харчування на загальну суму 69827,21 грн., у т.ч. ПДВ 11637,86 грн. (а.с. 59-62 том 2).

На підтвердження використання придбаних у ФОП ОСОБА_3 продуктів харчування позивачем вибірково надано вимогу №47 від 10.01.2012 року на видачу продуктів харчування зі складу для 174-х відпочиваючих у санаторію на суму 12327,03 грн., із розрахунку 70,84 грн. на одну особу (а.с. 63-64 том 2).

Таким чином, суд приходить до висновку, що отримані у січні, квітні 2012 року Санаторієм «Чорномор'є» від ФОП ОСОБА_3 продукти харчування вартістю 29397,43 грн., в тому числі ПДВ 5064,37 грн., було використано у господарській діяльності позивача.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення " податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пункт 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначає обов'язкові реквізити податкової накладної, серед яких в силу п.п. «ґ» має бути зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Таким чином, досліджені судом документи по взаємовідносинам позивача з ФОП ОСОБА_3 відповідають вимогам, що висуваються до первинних документів.

За таких обставин, податковий кредит був сформований позивачем законно та обґрунтовано, а тому відповідне збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 5064,00 грн. є протиправним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0001402203 від 30.05.2012 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що досліджені документи з використання придбаного товару відповідають вимогам, що висуваються ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1-2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., до первинних документів, а відтак підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій між Санаторієм «Чорномор'є» та його контрагентом.

В свою чергу, п. 5.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства розділу II. "Зміст акта (довідки) документальної перевірки" встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

В той же час, дані Системи автоматизованого співставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, на які посилається відповідач в п. 3.1 акту перевірки № 699/22.3/20000019/125 від 21.05.2013 року в обґрунтування висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, відповідач в п. 3.1 акту перевірки № 699/22.3/20000019/125 від 21.05.2013 року посилається на акти інших ДПІ «Про неможливість проведення зустрічних звірок платників податків». Суд вважає, що висновки інших актів перевірок чи звірок не відносяться до первинних документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених ДПІ фактів порушень. Тому суд, критично розцінює ці доводи та не бере їх до уваги.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення не були підтверджені відповідачем у встановленому законом порядку.

Крім того, суд виходить з того, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Посилання відповідача, в обґрунтування нікчемності вказаних правочинів, на ст. 228 ЦК України, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Частина 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність укладених між позивачем та його контрагентом угод, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ФОП ОСОБА_3 правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд також виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Однак, і з цієї підстави у встановленому законом порядку спірні правочини недійсними не визнано.

Суд зазначає, що статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ч. 5 статті 17 цього Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Порядок внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру врегульований статтею 19 цього Закону.

Таким чином, дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи, є обов'язковими для врахування як податковим органом так і іншими особами, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду не надано доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність ФОП ОСОБА_3 за його місцезнаходженням або даних про внесення запису щодо не підтвердження відомостей про фізичну особу - підприємця.

Перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п.44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства, реальність вчинених ним операцій з придбання товарів повністю підтверджена матеріалами справи, а тому висновки податкової інспекції щодо заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість, що призвело до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

У зв'язку зі складністю справи судом 11.11.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 18.11.2013 р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АРК ДПС № 0001402203 від 30.05.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Санаторія «Чорномор'є» Служби безпеки України (вул. Виноградна, б. 12, смт. Лівадія, м. Ялта, АР Крим, 98655, ЄДРПОУ 20000019) 114,70 грн. судового збору. .

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.