27/149
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/149
06.04.09
За позовом
Закритого акціонерного товариства «Центр Агропромислових Технологій»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Конста Плюс»
простягнення 9 587, 57 грн.
Суддя Дідиченко М.А. Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: Кобилецький В.В. –представник за довіреністю б/н від 26.01.2009 року;
Від відповідача:не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Закрите акціонерне товариство «Центр Агропромислових Технологій»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конста Плюс»про стягнення заборгованості у розмірі 7 788, 01 грн., інфляційних втрат у сумі 529, 58 грн. та пені у розмірі 1 269, 98 грн. за договором № 27-ДЗ/08 від 15.01.2008 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.03.2009 року.
Розгляд справи 23.03.2008 року відкладено до 06.04.2008 року у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів.
У судовому засіданні 06.04.2009 року позивач надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.
У судове засідання 06.04.2009 року представник відповідача не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
На адресу Господарського суду м. Києва повернулася ухвала суду, яка була направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, а саме: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10 із зазначенням, що товариство з вказаної адреси вибуло.
Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.
Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.
Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
В С Т А Н О В И В:
15.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Центр Агропромислових Технологій»(надалі - експоцентр) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конста Плюс»(надалі - забудовник) був укладений договір № 27-ДЗ/08 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.2 Договору сторони встановили, що предметом договору є роботи та послуги, що надаються експоцентром забудовнику для проведення монтажних та демонтажних робіт на виставкових та невиставкових заходах, які проводитимуться у ВЦ «КиївЕкспоПлаза»(м. Київ, вул. Салютна, 2-Б).
На виконання умов Договору позивачем були виконані роботи та надані послуги на загальну суму 7 788, 01 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 19.04.2008 року на суму 2 611, 28 грн. та актом виконаних робіт від 19.05.2008 року на суму 5 176, 73 грн., копії яких залучені до матеріалів справи.
Згідно із п. 4.1.2 оплата робіт та послуг, наданих забудовнику експоцентром за цим договором на виставці, проводиться забудовником не пізніше 3 днів після проведення демонтажних робіт на даній виставці.
Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися за надані роботи та послуги згідно акту виконаних робіт від 19.04.2008 року у строк до 22.04.2008 року включно, а згідно акту виконаних робіт від 19.05.2008 року до 22.05.2008 року включно.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З огляду на зміст укладеного договору № 27-ДЗ/08 від 15.01.2008 року він є договором про надання послуг, який відповідає вимогам статті 901 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач претензій щодо якості наданих послуг не направив, доказів виконання п. 4.1.2 Договору щодо оплати послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 7 788, 01 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач, також заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 1 269, 98 грн. за період з 22.05.2008 року по 31.01.2009 року.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до п. 4.1.3 Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати по цьому договору пізніше вищевказаного строку забудовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від розміру несплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як було встановлено судом, позивач повинен був розрахуватися за надані роботи та послуги згідно акту виконаних робіт від 19.04.2008 року у строк до 22.04.2008 року включно, а згідно акту виконаних робіт від 19.05.2008 року до 22.05.2008 року включно.
Позивач, не вірно визначив період нарахування пені, так він нараховує пеню і по акту виконаних робіт від 19.04.2008 року, і по акту виконаних робіт від 19.05.2009 року починаючи з 22.05.2008 року, тоді як згідно акту виконаних робіт від 19.05.2009 року пеня повинна нараховуватися з 23.05.2008 року. Крім того, позивач нараховує пеню за 248 днів, що порушує норми ч. 6 ст. 232 ГК Україн, якою передбачено нарахування пені тільки за шість місяців (183 дні).
Таким чином, розмір пені становить:
2 611, 28 грн. (заборгованість за актом від 19.04.2009 року) * 24% * 183 (з 22.05.2008 року по 20.11.2008 року) / 365 = 314, 21 грн.
5 176, 73 грн. (заборгованість за актом від 19.05.2008 року) * 24% * 183 (з 23.05.2008 року по 21.11.2008) / 365 = 622, 91 грн.
Отже, загальний розмір пені за перерахунком суду становить 937, 12 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього індекс інфляції у сумі 529, 58 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Розмір індексу інфляції становить:
7 788, 01 грн. (заборгованість) * 106, 8 % (зведений індекс з червня 2008 року по грудень 2008 року) –7 788, 01 грн. = 529, 58 грн.
Таким чином, індекс інфляції становить 529, 58 грн. та підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 98, 46 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113, 91 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 901, 903, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конста Плюс»(01101, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; код ЄДРПОУ 33552788), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Закритого акціонерного товариства «Центр Агропромислових Технологій»(04111, м. Київ, вул. Салютна, 2-б; код ЄДРПОУ 32050288) заборгованість у розмірі 7 788 (сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 01 коп., пеню у сумі 937 (дев'ятсот тридцять сім) грн. 17 коп., індекс інфляції у розмірі 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 58 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 98 (дев'яносто вісім) грн. 46 коп., та 113 (сто тринадцять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Дідиченко М.А.
Дата підписання 13.04.2009 року
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3594173 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні