Постанова

від 10.12.2013 по справі 826/16315/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2013 року 12:50 № 826/16315/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Медвін» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2013 № 0002882290 та № 0002892290, а також від 05.11.2013 № 0006422207,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Медвін» з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які ухвалені за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ПП «Женевьєва», а саме:

- від 01.08.2013 № 0002882290, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 271 000 грн. за основним платежем та на 135 500 грн. за штрафними санкціями,

- від 01.08.2013 № 0002892290, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 284 550 грн. за основним платежем та на 71137,50 грн. за штрафними санкціями,

а також від 05.11.2013 № 0006422207, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 284 550 грн. за основним платежем та на 142 275 грн. за штрафними санкціями,

Позивач зазначає, що висновки ДПІ, які покладені в основу оскаржуваних рішень, ґрунтуються на тому, що спірні операції з організації проведення виставки начебто не виконувались. У той же час, зазначені висновки зроблені навіть без дослідження первинних документів, висновки по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах.

Як зазначає позивач, спірні операції фактично виконані, їх проведення документально оформлено не тільки первинними документами, але й іншими супутніми документами, які зазвичай супроводжують такого роду операції, у зв'язку з чим, як зазначає позивач, він правомірно сформував спірні суми податкових вигод.

ДПІ з підстав, викладених в акті перевірки та запереченнях на позов, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 122 КАС України та за згодою сторін у судовому засіданні 03.12.2013 р. судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані позивачем та відповідачем документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову перевірку ПП «Медвін» (код з ЄДР 18018839; адреса: 03062, м. Київ, Шевченківський район, вул. Невська, 7-Б, квартира 26) з питань дотримання податкового законодавства за взаємовідносинами позивача з ПП «Женевьєва» (код ЄДР 37073017, державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом проведена 25.03.2013) за період з 01.01.2012 по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.07.2013 № 274/22-90/18018839 (далі - Акт перевірки).

Як зазначено в Акті перевірки до основних видів діяльності позивача віднесено організація конгресів та торгівельних виставок .

У період, який перевірявся позивач був зареєстрований платником ПДВ.

Зокрема, в ході перевірки та під час розгляду справи встановлено, між позивачем (замовник) та ПП «Женевьєва» (виконавець) укладено договір від 26.09.2011 № 09/2011, відповідно до якого виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт, необхідних для успішного проведення виставок, які організує і проводить замовник. Основою для діяльності виконавця по підготовці та організації проведення кожної окремої виставки є узгодження з замовником: графіку проведення виставки; перелік робіт, необхідних для виконання; протокол узгодження термінів виконання робіт і договірної ціни.

Виконавцем виписано на адресу ПП «Медвін» акти приймання виконаних робіт по договору від 26.09.2011 № 09/2011 на загальну суму 1626000 грн., у т.ч. ПДВ 271000 грн., а саме: № 7 від 24.02.2012 щодо виконання робіт для успішного проведення виставки «Медвін: ЄкспоСтомат» 22-24 лютого 2012 року на суму 330000 грн., у т.ч. ПДВ 55000 грн.; № 8 від 30.03.2013 щодо виконання робіт для успішного проведення виставки «Медвін: СтоматСалон» 04-07 квітня 2012 року на суму 396000 грн., у т.ч. ПДВ 66000 грн.; № 9 від 24.04.2012 щодо виконання робіт для успішного проведення виставок («Медвін: СтоматСалон», «Медвін-Пасхальная неделя рукоделие и хобби», «Киевская книжная ярмарка», «Мир сжиженных и сжатых газов») на суму 900000 грн., у т.ч. ПДВ 150000 грн.

ПП «Женевьєва» на адресу позивача виписано податкові накладні № 92 від 24.02.2012, № 71 від 30.03.2012 та № 134 від 24.04.2012 на ті ж саме суми коштів, що зазначені в актах приймання виконаних робіт.

Розрахунки між сторонами договору проведені в безготівковій формі.

Надалі в Акті перевірки позивача зазначається про отримання акту перевірки контрагента ПП «Женевьєва» від 26.09.2012 № 421/22-414/37093017, складеного Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС. В даному акті контрагента вказано, що ПП «Женевьєва» не знаходиться за своєю юридичною адресою. Також зазначається, що згідно протоколу допиту юриста ПП «Женевьєва» ОСОБА_2, останній пояснив, що отримував мінімальну заробітну плату, знайомий з працівниками підприємства не був, участі у господарській діяльності підприємства не брав та чим займається підприємство не знає. Окрім того, зазначається про наявність протоколу допиту старшого сторожу ТОВ УФ «Адамант» - ОСОБА_1, згідно якого останній пояснив, що працює на підприємстві ТОВ УФ «Адамант», яке займається здачею в оренду приміщень за адресою: м. Харків, вул. Сериківська, 1. На цьому підприємстві існує контрольно-пропускний пункт, однак за період роботи сторожу перепустки на посадових осіб ПП «Женевьєва» не виписувались.

За таких обставин ДПІ в Акті перевірки позивача приходить до висновку про наявність проведення ПП «Женевьєва» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. Відтак, як зазначає ДПІ, реальність вчинення господарських операцій між ПП «Медвін» та ПП «Женевьєва» відсутня, а наслідком податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у зв'язку з чим у ПП «Медвін» не має підстав для податкового обліку спірних операцій.

Таким чином, ДПІ в Акті перевірки прийшла до висновку про заниження ПП «Медвін» податку на додану вартість за лютий-квітень 2012 року на загальну суму 271000 грн., а також податку на прибуток приватних підприємств за півріччя 2012 року на загальну суму 284550 грн.

На підставі наведених висновків Акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення рішення від 01.08.2013 № 0002882290 та № 0002892290.

До того ж, відповідно до рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.10.2013 № 5031/10/26-15-10-06-01, яке прийнято в рамках процедури досудового оскарження, збільшено суму грошового зобов'язання, визначеного у ППР від 01.08.2013 № 0002892290 на суму 71 137,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), у зв'язку з чим ДПІ прийнято додаткове податкове повідомлення-рішення від 05.11.2013 № 0006422207, яке також є предметом даного спору.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, щодо обставин взаємовідносин позивача із контрагентом, слід зазначити, що відповідно до додатку № 11 до вищезгаданого договору, сторони обумовили виконання контрагентом робіт, необхідних для виконання при підготовці організації виставки «МЕДВИН.СалонСтомат» (рос.).

Розділ № 1 «Залучення закордонних експонентів для участі у виставці», строк - 04-07 квітня 2012 р., а саме: залучення закордонних експонентів для участі у виставці, розробка редакції запрошень, умов участі та бланків заявок на німецькій та англійській мовах по узгодженню із замовником; узгодження з експонентами умов участі у виставці; узгодження з експонентами планів-схем стенду учасника; узгодження з експонентами обладнання стендів.

Розділ № 2: «Залучення вітчизняних експонентів для участі у виставці», зокрема: розробка редакції запрошень, умов участі та бланків заявок на українській мові; узгодження з експонентами умов участі у виставці; узгодження з експонентами планів-схем стенду учасника; узгодження з експонентами обладнання стендів.

Розділ № 3: «Розробка робочого будівельного проекту виставки», зокрема: план-схема блоків виставочних стендів експонентів у виставочному залі; детальний план-схема блоків виставочних стендів експонентів; створення робочого проекту виставки; узгодження робочого проекту із замовником; визначення необхідних матеріалів та їх кількості; узгодження переліку матеріалів, які необхідно додатково придбати замовнику для виконання подальших робіт.

Розділ № 4: «Створення каталогу виставки», а саме: збір інформації про учасників виставки (150 - 170 учасників); переклад текстової інформації на англійську та українську мову; створення електронної версії каталогу виставки; створення макетів каталогу; узгодження робочої редакції каталогу із замовником.

Іншими розділами також передбачено розробка макетів запрошень на виставки у періоди 04-07 квітня 2012, 18-20 квітня 2012, 05-08 вересня 2012, організація розсилок запрошень в 15 000 адрес стоматологічних установ, розробка поденно-часового робочого графіку проведення науково-практичної конференції по актуальним питанням стоматології в рамках проведення виставки; залучення провідних фахівців України для проведення міжнародного лекторію; оплата спеціалістів за проведення лекторію; інші заходи.

Між сторонами угоди складено вищезгадані акти № 7 від 24.02.2012, № 8 від 30.03.2013 та № 9 від 24.04.2012.

При цьому, сторонами складено робочі акти щодо узгодження виконання окремих етапів надання послуг.

Відносно проведення виставочних заходів, що забезпечувалось із залученням контрагента, надано матеріали фото-фіксації .

Відносно ж взаємовідносин з Експоцентром, під час розгляду справи надано договори укладені із ЗАТ «Центр агропромислових технологій» («Експоцентр»). Предметами цих договорів є найм частин виставкових площ та надання послуг, що надаються замовнику (позивачу) для проведення замовником у виставковому центрі «КиївЕкспоплаза» (Салютна, 2-б) «Медвін: Стоматологія». Стислий опис тематики виставки: Стоматологічне обладнання, стоматологічні інструменти, сучасні методи лікування та профілактики, що кореспондується із заходами, обумовленими між позивачем та його контрагентом по організації проведення виставок. Надані договори супроводжується додатками із визначенням договірних цін щодо послуг, а також банківські документи на підтвердження оплати та первинні документи, які підтверджують проведення виставок, оренду площ та надання супутніх послуг.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (порядку видачі п/н.), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо порядку видачі п/н.); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- (положення ПК України щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- а також положення п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема , це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів/податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку ДПІ тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені ДПІ в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України, не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

В даному випадку ДПІ взагалі не надано будь-яких доказів на підтвердження доводів та обставин, викладених в Акті перевірки.

Так, під час розгляду справи взагалі не надано пояснень осіб на які посилається ДПІ, тобто ДПІ не надано доказів, якими обґрунтовуються спірні рішення.

При цьому, відповідно постанови Харківського окружного адміністративного від 06.11.2012 р. по справі № 2а-11452/12/2070, яка залишена без змін згідно з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 р., визнано протиправними дії Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Женевьєва», за результатами якої складено акт від 26.09.2012 № 421/22-414/37093017, який покладений в основу висновків Акту перевірки позивача, на підставі якого, у свою чергу, прийнято оскаржувані рішення.

Відтак , зазначений акт, який є базовим доказом в обґрунтування висновків Акту перевірки позивача, є доказом здобутим з порушенням закону , а отже відповідно до приписів ч. 3 ст. 70 КАС України не може братися судом до уваги та бути підставою для висновків Акту перевірки та, відповідно, підставою для прийняття спірних рішень.

При цьому, судом враховується, що станом на дату складання Акту перевірки відносно позивача, вищевказане судове рішення набрало законної сили.

У той же час , слід зазначити, що сукупність вищезгаданих досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових та звітних документів, у т.ч. щодо взаємовідносин позивача з Експоцентром, матеріали фото-фіксації факту проведення виставок, зразки розроблених запрошень, плани-схеми розміщення експонентів, документи щодо передачі контрагенту засобів та матеріалів для забезпечення надання послуг, тобто сукупність тих відомостей та документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дає підстав для виникнення сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Виходячи з характеру спірних операцій щодо здійснення організаційних заходів по організації проведення виставок, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, ДПІ не доведено недостатності наявних у контрагента трудових ресурсів для забезпечення виконання спірних операцій, а також обсягів трудових та інших ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні.

Слід зазначити, що характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

Вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав її видачі, наведені в них відомості відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується відповідачем, а отже видача ним податкових накладних, є правомірною.

В контексті інших доводів ДПІ, викладених в Акті перевірки, слід зазначити, що під час розгляду справи ДПІ не надано висновків експертизи, зокрема, ініційованою ДПІ в порядку ст. 84 ПК України, щодо можливої підробки підписів на первинних документах за спірними операціями.

В контексті наведеного також слід зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»), яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені, втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/ перереєстрації цього підприємства на підставних осіб.

Відповідачем під час розгляду справи також не надано вироку або іншого рішення суду по кримінальній справі відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб.

Суд вважає також за необхідне зазначити, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

Суд, крім іншого, в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, а тим більше можливі порушення з боку контрагентів контрагента позивача, не є самостійною та достатньою підставою для позбавлення покупця сформованих сум податкових вигод.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід також зазначити, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вже зазначалося, в силу положень ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності , суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних податкових вигод за вищезгаданими операціями та які б свідчили про нездійснення спірних операцій, юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та, відповідно, зумовлювали б прийняття оскаржуваних рішень. У свою чергу, судом не встановлено обставин, які б унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод. Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку ДПІ не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень. На поверненні судового збору представник позивача у судовому засіданні не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ПП «Медвін» (код з ЄДР 18018839; адреса: 03062, м. Київ, Шевченківський район, вул. Невська, 7-Б, квартира 26) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 01.08.2013 № 0002882290 та № 0002892290, а також від 05.11.2013 № 0006422207.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін