Рішення

від 30.04.2009 по справі 17/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.09                                                                                           Справа№ 17/34

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ “САВСЕРВІС-МОВА”, м. Київ в особі Філіалу ТзОВ “САВСЕРВІС-МОВА” в м. Івано-франківськ, м. Івано-франківськ

до відповідача: ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів

про: стягнення 213 329,58 грн.

Представники:

Від позивача: Станіщук М.В. –представник (Довіреність б/н від 27.03.2009р.)

Від відповідача: не з'явився  

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “САВСЕРВІС-МОВА”, м. Київ в особі Філіалу ТзОВ “САВСЕРВІС-МОВА” в м. Івано-франківськ, м. Івано-франківськ до ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів про стягнення 213 329,58 грн.

Ухвалою суду від 25.02.2009р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 09.04.2009р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 09.04.2009р. розгляд справи відкладався.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

02.01.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № ТП-643 із протоколом розбіжностей, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання систематично поставляти відповідачу визначений Договором товар, а саме заморожені напівфабрикати (приват-лейба), а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати вказаний товар

На виконання договірних зобов'язань позивач здійснював поставки товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін (оригінали накладних оглянуті судом в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи).

Згідно із п. 3.3. Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару відповідач зобов'язався здійснювати в безготівковому порядку протягом 60 днів з моменту отримання товару від позивача за умови своєчасного надання останнім всіх передбачених даним Договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.

Як стверджує позивач, всупереч умовам Договору відповідачем порушено строки оплати товару. Станом на 17.02.2009р. заборгованість ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” перед позивачем становить  212 136,15грн.

На підставі п. 6.2.. Договору за несвоєчасну оплату товарів позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить                       1 060,83 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 132,60 грн. 3 % річних.

Загальна сума позовних вимог становить 213 329,58 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

За правилами ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив, якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм в судовому засіданні доведено факт неналежного виконання відповідачем умов Договору Договір № ТП-643 від 02.01.2008р. щодо оплати отриманого товару, а відтак позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи документами та підлягають до задоволення.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати отриманого товару суду не надав.

У відповідності  з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України  та ст. 33 ГПК України  кожна сторона  повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст..ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 7, 33, 34, 43 , 49, 78, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” (79008, м. Львів,                                 вул. Галицька, 4. Код ЄДРПОУ 13827416) на користь Філіалу ТзОВ “САВСЕРВІС-МОВА” в м. Івано-франківськ (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 8. Код ЄДРПОУ 34187751) 212 136,15грн. боргу, 1 060,83 грн. пені, 132,60 грн. 3 % річних, всього – 213 329,58 грн.; 2 133,29 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      3.            Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Ділай У.І.