Рішення

від 21.04.2009 по справі 9/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.09                                                                                 Справа № 9/75

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства "Енергопрогрес", м. Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 33 071 грн. 86 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Сергєєва О.В., дов. № б/н від 01.03.09,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ЗАТ "Енергопрогрес", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 33071,86 грн. за договором поставки № 119 від 02.11.06 та судові витрати.

Відповідач, ВАТ "СЗФ", відзивом на позовну заяву за № 02/1198 не погоджується з позовом, посилаючись на невідповідність заявленої суми боргу розрахунку, зробленого позивачем.

Крім того, відповідач посилається на кризові явища у металургійній галузі, що унеможливлює відповідача своєчасно виконувати свої грошові зобов'язання.

Телеграмою від 17.04.09 відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні.

Суд відхиляє подане клопотання, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Позовна заява ЗАТ "Енергопрогрес" була одержана 24 лютого 2009 року, граничний строк вирішення спору –24 квітня 2009 року, тому у суду відсутні підстави для задоволення клопотання.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір поставки № 119 від 02.11.06, за яким він зобов'язався поставити товар (кулі молольні d 80 мм) у кількості та асортименті, зазначених у специфікації № 4, а відповідач –прийняти та оплатити товар протягом 3-х банківських днів з моменту поставки.

Позивач здійснив поставку 3 тн. товару по ціні 10098 грн. за тону загальною вартістю 30294,0 грн., що підтверджується накладною ЕП-9-10-1 від 09.10.08 та товаросупроводжувальними документами, які підписані представником відповідача.

За умовами договору оплата за товар повинна була здійснена не пізніше 14 жовтня 2008 року, однак на момент звернення до суду з цією заявою оплата не здійснена.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати за період з 14.10.08 по 10.02.09 у розмірі 2539,66 грн. та 3% річних –298,20 грн.

Оцінивши обставини справи та доводи сторін, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає в отриманні коштів з урахуванням інфляції та 3% річних з відповідача за поставлений товар.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК  України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 119 від 02.11.06, за яким він зобов'язався поставити товар (кулі молольні d 80 мм) у кількості та асортименті, зазначених у специфікації № 4, а відповідач –прийняти та оплатити товар протягом 3-х банківських днів з моменту поставки.

Позивач здійснив поставку 3 тн. товару по ціні 10098 грн. за тону загальною вартістю 30294,0 грн., що підтверджується накладною ЕП-9-10-1 від 09.10.08 та товаросупроводжувальними документами, які підписані представником відповідача.

За умовами договору оплата за товар повинна була здійснена не пізніше 14 жовтня 2008 року, однак на момент звернення до суду з цією заявою оплата не здійснена.

Матеріали справи свідчать, що борг відповідача на час розгляду справи складає 30294,0 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивач правомірно нарахував інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов'язання у розмірі 2539,66 грн. та 3% річних –298,20 грн. за період з 14.10.08 по 10.02.09.

Суд не погоджується з доводами відповідача, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ВАТ "Стахановський завод феросплавів", 94000, Луганська обл., м. Стаханов, код 00186513, на користь позивача, ЗАТ "Енергопрогрес", 83015, м. Донецьк, пр-т Миру, 8, код 25601504, грошові кошти у розмірі 33071,86 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –330,72 грн., інформаційно-технічні витрати –118,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                         А.Г.Ворожцов