Постанова

від 10.12.2013 по справі 5021/1534/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 5021/1534/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 року господарського суду Сумської області від 01.08.2013 року (в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах оплати послуг ліквідатора на суму 10 307, 84 грн. та ліквідаційних витрат на суму 151, 54 грн.) у справі господарського суду № 5021/1534/12 Сумської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах до ТОВ "Торговий дім "Північпостач" про визнання банкрутом ліквідаторКурбанов Назім Вахід-Огли за відсутності явки у судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Сумської області від 22.10.2012 року порушено провадження у справі №5021/1534/12 про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Північпостач" (далі - боржника) за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах (далі - ініціюючого кредитора) за спеціальною процедурою, передбаченою статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі) (далі - Закону) (том 1, а.с. 1 - 2).

Постановою господарського суду Сумської області від 11.12.2012 року визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру на строк не більше як 12 місяців, визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 996, 53 грн., призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли, якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу (том 1, а.с. 46 - 48).

25.06.2013 року до господарського суду ліквідатором боржника подано клопотання за вх. №1784(з) про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора та стягнення коштів на оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора пропорційно до визнаних кредиторських вимог; також подано на затвердження суду звіт ліквідатора з додатками, в тому числі ліквідаційний баланс банкрута (вх. №9059) (том 1, а.с. 186 - 190, 191 - 241).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.08.2013 року (суддя Спиридонова Н.О.) клопотання ліквідатора про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора задоволено, витрати ліквідатора на суму 192, 44 грн. та оплату послуг ліквідатора на суму 13 090 грн. затверджено, стягнено з Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах на користь арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли витрати на оплату послуг ліквідатора на суму 10 307, 84 грн. та ліквідаційні витрати на суму 151, 54 грн. , стягнено з ДПІ у місті Сумах на користь арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли витрати на оплату послуг ліквідатора на суму 2 782, 16 грн. та ліквідаційні витрати на суму 40, 90 грн., затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ТОВ "Торговий дім "Північпостач" ліквідовано як юридичну особу, вимоги кредиторів, незадоволені за недостатністю майна банкрута визнано погашеними, провадження у справі припинено (том 2, а.с. 16 - 21).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор - Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах та конкурсний кредитор - ДПІ у місті Сумах звернулися до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами. Ініціюючий кредитор просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 01.08.2013 року в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах на користь ліквідатора боржника оплати його послуг на суму 10 307, 84 грн. та ліквідаційних витрат на суму 151, 54 грн., прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора, мотивуючи тим, що грошові вимоги ліквідатора є погашеними за недостатністю майна банкрута для їх задоволення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.) апеляційні скарги залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 01.08.2013 року у даній справі - без змін (том 2, а.с. 60- 64). Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про покладення обов'язку з оплати послуг ліквідатора та відшкодування його витрат на всіх кредиторів у даній справі, чиї вимоги включено до реєстру вимог кредиторів боржника пропорційно до розміру їх вимог, визнаних судом.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 09.09.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 01.08.2013 року в частині затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора та стягнення з Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах на користь ліквідатора боржника витрат на оплату послуг ліквідатора на суму 10 307, 84 грн. та ліквідаційних витрат на суму 151, 54 грн.

Касаційна скарга аргументована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а, зокрема, статей 3 1 , 5, 25, 31, 52 Закону (в зазначеній редакції) , статей 4 1 , 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Зокрема, ініціюючий кредитор зазначив про те, що єдиним джерелом для задоволення вимог ліквідатора про оплату його праці та відшкодування витрат, здійснених в ході ліквідаційної процедури, є кошти, отримані від продажу майна банкрута, тому у разі їх відсутності зазначені вимоги ліквідатора вважаються погашеними. Також скаржник вважає помилковими висновки судів про покладення обов'язку з оплати послуг ліквідатора та відшкодування його витрат на ініціюючого кредитора, який є бюджетною установою, оскільки кошторисом Управління ПФУ на 2013 рік не передбачено статті видатків на оплату послуг ліквідатора у справах про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 09.09.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 01.08.2013 року в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з абзацом 4 частини 4 статті 3 1 Закону (в зазначеній редакції) , арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом. Отже, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до частин 12, 13 статті 3 1 Закону (в зазначеній редакції) , оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Вказаною нормою передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

У подальшому, відповідно до частини 14 статті 3 1 Закону (в зазначеній редакції) , розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Отже, законодавцем передбачено обов'язок ініціюючого кредитора чи боржника, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, оплатити послуги арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Оплата послуг арбітражного керуючого за період здійснення ним своїх повноважень від дня першого засідання комітету кредиторів боржника здійснюється за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, або за рахунок коштів кредиторів. При цьому, дотримуючись принципу пропорційності, суд може покласти обов'язок з відшкодування витрат та оплати послуг ліквідатора на всіх кредиторів боржника, грошові вимоги яких включені до ліквідаційного балансу, пропорційно до розміру затверджених кредиторських вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Закону (в зазначеній редакції) , у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Отже, провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника здійснюється за спрощеною процедурою без публікації оголошення про порушення справи про банкрутство, без формування реєстру вимог кредиторів за наслідками проведеного публічного конкурсу, без утворення комітету кредиторів та з переходом в підготовчому засіданні суду до ліквідаційної процедури, визначеної з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону (в зазначеній редакції) . При цьому, законодавець не передбачає обов'язку ініціюючого кредитора оплатити арбітражному керуючому усі надані ним послуги у процедурі банкрутства відповідно до положень статті 52 Закону (в зазначеній редакції) .

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок про обов'язок ініціюючого кредитора оплатити послуги арбітражного керуючого з моменту призначення та до винесення постанови про визнання боржника банкрутом (у випадку призначення розпорядника майна в момент порушення провадження у справі). У подальшому кредитори (комітет кредиторів) повинні прийняти рішення про утворення фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) за відсутності активів боржника. За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні. При цьому, суд зобов'язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 16 Закону (в зазначеній редакції) , суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами, пов'язаних з проведенням спрощеної ліквідаційної процедури за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою господарського суду від 11.12.2012 року визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру на строк не більше як 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли, якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу (том 1, а.с. 46 - 48).

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою суду від 26.02.2013 року, залишеною без змін апеляційним судом, затверджено оплату послуг ліквідатора боржника за здійснення ним своїх повноважень в розмірі двох мінімальних зарплат за кожен місяць роботи (том 1, а.с. 107 - 109, 141 - 144).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, згідно реєстру вимог кредиторів боржника, доданого до звіту ліквідатора, кредиторами боржника є Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах з грошовими вимогами на суму 952, 59 грн. (2 черга) та 43,94 грн. (6 черга) та ДПІ у місті Сумах на суму 241, 26 грн. (3 черга) та 27, 71 грн. (6 черга) (том 1, а.с. 238 - 240). Інших кредиторів боржника ліквідатором в ході ліквідаційної процедури виявлено не було.

Судами встановлено, що провадження у даній справі про банкрутство здійснюється за спрощеною процедурою згідно статті 52 Закону (в зазначеній редакції).

З огляду на встановлене та враховуючи обставини відсутності комітету кредиторів, фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора боржника) та відсутності у боржника активів, суд першої інстанції ухвалою від 01.08.2013 року, зокрема, задовольнив клопотання ліквідатора боржника про затвердження звіту про оплату його послуг та відшкодування витрат, затвердив оплату послуг ліквідатора на суму 13 090 грн. та витрати, понесені ним в ході ліквідаційної процедури на суму 192, 44 грн., та, взявши до уваги те, що у справі є декілька кредиторів, розподілив оплату вартості послуг арбітражного керуючого та відшкодування його витрат з моменту призначення ліквідатором у справі між всіма кредиторами пропорційно до розміру їх вимог, визнаних та включених до реєстру.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку в частині затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора та стягнення спірних грошових коштів з кредиторів боржника, повністю погодився з висновками суду першої інстанції щодо підставності покладення обов'язку з оплати послуг ліквідатора та ліквідаційних витрат на кредиторів боржника пропорційно до визнаних судом їх грошових вимог та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 01.08.2013 року в цій частині.

Колегія суддів касаційного суду, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора з Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах, повністю погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не вбачає підстав для скасування прийнятих ними рішень в цій частині.

Доводи ініціюючого кредитора про необґрунтованість вимог ліквідатора боржника щодо оплати його послуг та відшкодування витрат з огляду на відсутність у боржника необхідних коштів для задоволення таких вимог та їх погашення у зв'язку цим згідно статті 31 Закону (в зазначеній редакції) , колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими та зазначає про те, що частиною 12 статті 3 1 Закону (в зазначеній редакції) встановлено спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. При цьому, у випадку нездійснення виробничої діяльності відсутнім боржником, невиявлення у нього майна та відсутністю рішення комітету кредиторів щодо затвердження та розподілу між кредиторами витрат на оплату послуг ліквідатора, відшкодування зазначених витрат покладається судом як на ініціюючого, так і на інших кредиторів боржника, вимоги яких включені до реєстру, пропорційно до визнаних вимог.

Також, колегія суддів суду касаційної інстанції спростовує доводи скаржника про відсутність підстав для стягнення з Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах частини витрат на оплату послуг ліквідатора боржника та ліквідаційних витрат у даній справі та зазначає, що відсутність в кошторисі видатків бюджетної установи статті "оплата послуг ліквідатора у справах про банкрутство" не може бути підставою для звільнення кредитора від обов'язку оплатити послуги арбітражного керуючого у справі про банкрутство, оскільки такий обов'язок випливає з приписів законодавства про банкрутство та не ставиться у залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство відсутнього боржника, правового статусу кредитора (юридична особа, заснована на приватній, державній чи комунальній власності, державний орган чи установа, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 року та ухвала господарського суду Сумської області від 01.08.2013 року в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах оплати послуг ліквідатора на суму 10 307, 84 грн. та ліквідаційних витрат на суму 151, 54 грн. винесені з дотриманням норм законодавства про банкрутство та норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для їх зміни чи скасування.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 01.08.2013 року в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах оплати послуг ліквідатора на суму 10 307, 84 грн. та ліквідаційних витрат на суму 151, 54 грн. у справі №5021/1534/12 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко