Ухвала

від 04.12.2013 по справі 826/8967/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8967/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М., При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олеська» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олеська» до Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, т.о. - Кровкін Дмитро Олександрович, про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олеська» (також далі - позивач) пред'явило позов до державної інспекції сільського господарства в місті Києві (також далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача при проведенні планової перевірки додержання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки позивачем, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, 12, кадастровий номер 8000000000:63:245:0001 (також далі - земельна ділянка), а також скасування припису відповідача від 26 квітня 2013 року № П171/095 в частині: у 15-денний термін усунути порушення земельного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено планову перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки, згідно з висновками якого: - земельна ділянка вільна від забудови; ознак проведення будівельних робіт не виявлено; виявлено, що на земельній ділянці розміщено будівлі і споруди цирку, атракціони та здійснюється комерційна діяльність з надання розважальних послуг, що свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; відсутні межові знаки на земельній ділянці; суб'єктом господарювання не надано представникам органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, у повному обсязі документів, матеріалів та іншої документації, необхідних для проведення всебічної перевірки стану використання земельної ділянки.

Крім того, 26 квітня 2013 року відповідачем складено акт обстеження, у ході якого виявлено, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 травня 2007 року № 1456 позивач є власником земельної ділянки, площею 1,0522 га, кадастровий номер 8000000000:63:245:0001. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - будівництво, експлуатація та обслуговування торговельно-розважального комплексу з кабінетами сімейної медицини.

Під час обстеження відповідачем виявлено, що земельна ділянка вільна від забудови; ознак проведення будівельних робіт не виявлено; на земельній ділянці розміщено будівлі і споруди цирку, атракціони та здійснюється комерційна діяльність з надання розважальних послуг, що свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; відсутній спеціальний дозвіл органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки, що є порушенням ст. 168 ЗК України ; межові знаки на земельній ділянці відсутні; позивач не надав у повному обсязі документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для здійснення перевірки стану використання та охорони земель і дотримання земельного законодавства.

На підставі акту перевірки та акту обстеження, 26 квітня 2013 року відповідачем складено оскаржуваний припис, яким позивача зобов'язано у п'ятнадцятиденний строк усунути виявлені у ході перевірки порушення, про що відповідача повідомити у строк до 31 травня 2013 року.

У зв'язку з невиконанням позивачем оскаржуваного припису, 05 червня 2013 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення та прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення (також далі - постанова про накладення адміністративного стягнення), якою за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на позивача накладено штраф у розмірі 425,00 грн.

Відповідачем також складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність дій відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЗК України , державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п. 1, п. "а" підпунктами 4.1, 4.11 п. 4 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 грудня 2011 року № 770 , Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держсільгоспінспекція) є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується.

Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль): у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами. Розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку.

Згідно з п.п. 2.1, 2.4-2.6 розділу ІІ, п. 3.1 розділу ІІІ, п.п. 4.1, 4.2, 4.4 розділу IV, п. 5.3, 5.8, 5.9 розділу V, п.п. 6.1, 6.2 розділу VI Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року № 132 , Планові заходи проводяться відповідно до річних або квартальних планів робіт, які затверджуються наказом відповідного інспекційного органу до 01 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

За результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, державні інспектори складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (додаток до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2012 року № 424 "Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства" , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1289/21601) (далі - акт перевірки).

У разі виявлення порушення вимог земельного законодавства державні інспектори: з'ясовують обставини та суть вчиненого порушення земельного законодавства, установлюють особу, яка його вчинила, чи особу, внаслідок бездіяльності якої порушено вимоги земельного законодавства; установлюють, чи є в діях осіб, які вчинили правопорушення, чи осіб, внаслідок бездіяльності яких порушено вимоги земельного законодавства, ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення; встановлюють шляхом обстеження земельних ділянок, чи завдана суб'єктом господарювання або третіми особами шкода земельним ресурсам унаслідок здійснення ними господарської чи іншої діяльності.

Обстеження земельних ділянок, які використовуються суб'єктами господарювання, що перевіряються, здійснюються інспекційними органами під час проведення планових та позапланових заходів у разі, якщо це пов'язано із необхідністю: визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок без спеціального дозволу; перевірки умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у відповідному проекті землеустрою, стану проведення рекультивації порушених земель; визначення розміру збитків, завданих унаслідок не проведення робіт з рекультивації порушених земель; підготовки матеріалів з питань: визначення розміру збитків, завданих суб'єктам господарювання (власникам та користувачам земельних ділянок) внаслідок вилучення (викупу) та тимчасового зайняття земельних ділянок, що перебувають у їх власності чи користуванні, встановлення обмежень щодо їх використання, погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведення їх у непридатний для використання стан та неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок; прийняття в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель.

Акт перевірки складається у двох примірниках і підписується не пізніше останнього дня проведення перевірки державними інспекторами, які проводять відповідний захід, керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою чи фізичною особою - підприємцем або її представником.

Проаналізувавши викладені положення, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що провівши перевірку позивача на підставі наказу від 05 квітня 2013 року № 349 "Щодо проведення планових перевірок", повідомлення від 05 квітня 2013 року та направлення від 11 квітня 2013 року № 000284, а також склавши за її результатами акт перевірки, відповідач діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Стосовно виявлених у ході перевірки позивача порушень ним чинного земельного законодавства колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 19 , п. "а" ч. 1 ст. 96 , п. "ґ" ч. 1 ст. 211 ЗК України , землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Твердження представників позивача, що висновки акту обстеження та оскаржуваного припису про те, що на земельній ділянці розміщено будівлі і споруди цирку, спростовуються самим актом обстеження земельною ділянки, оскільки у його тексті зазначено, що земельна ділянка вільна від забудови.

Факт того, що позивач є власником земельної ділянки, площею 1,0522 га, підтверджується наявною у матеріалах справи копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 137535 від 13 червня 2007 року.

Судом встановлено, що штраф, накладений на позивача постановою про накладення адміністративного стягнення, позивачем сплачено у повному обсязі (копія квитанції міститься у матеріалах справи), що свідчить про визнання позивачем факту використання ним земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 ЗК України , власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 січня 2005 року № 1 (також далі - Порядок). Вимоги зазначеного порядку є обов'язковими для власників земельних ділянок та землекористувачеві, діяльність яких пов'язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Згідно з абзацом 3 розділу ІІ, п.п. 3.1, 3.3 розділу ІІІ Порядку, спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Держкомзему України /далі - Держкомзему/) відмовляє у видачі дозволу.

Таким чином, враховуючи, що позивачем у ході судового розгляду справи не надано суду доказів наявності у позивача спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки, відсутність якого у позивача виявлено у ході перевірки, колегія суддів погоджується із висновком відповідача про порушення позивачем ст. 168 ЗК України .

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олеська» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: В.Ю. Ключкович

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.