Ухвала

від 04.12.2013 по справі 826/13971/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13971/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Рамбурс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Рамбурс» подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20 серпня 2013 року № 0004150226.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку достовірності декларування ПАТ «Рамбурс» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 1129333,00 грн., відображеної у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за березень 2013 року (від 22 квітня 2013 року № 9022073334), за результатами якої складено акт від 30 липня 2013 року № 7/26-59-15-02-27.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2013 року у загальному розмірі 426 325, 38 грн.

08 серпня 2013 року позивачем подано до податкового органу письмові заперечення № 1-02/426 (вх. ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08 серпня 2013 року № 10131/10) на акт перевірки від 30 липня 2013 року № 7/26-59-15-02-27, за результатами розгляду яких рішенням від 15 серпня 2013 року № 2734/10/26-59-15-02-19 відповідачем висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін.

20 серпня 2013 року на підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0004150226, яким згідно з п.54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ПАТ «Рамбурс» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 426 325, 38 грн., у зв'язку з чим нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 213 162, 69 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону № 996 -ХІV).

Позивачем в підтвердження правомірності виникнення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» надано:

- договір від 20 лютого 2013 року № 20/02-2013АН, укладений між ТОВ «Вторметекспорт» (Виконавець) та ПАТ «Рамбурс» (Замовник), за умовами якого Виконавець зобов'язаний представляти інтереси Замовника у взаємовідносинах з перевізниками, експедиторами, залізницями, митними органами та іншими підприємствами з усіх питань щодо перевезення, завантаження (вивантаження) належного Замовнику вантажу; укладати, у тому числі від свого імені, в інтересах Замовника цивільно-правові угоди (перевезення, доручення, підряду, зберігання тощо); робити розрахунки з третіми особами у межах угод, укладених з метою надання послуг, що є предметом цього Договору, отримувати від Замовника документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання обов'язків, встановлених договором; Своєчасно надавати Замовнику рахунки для здійснення оплати. Водночас, відповідно до умов вказаного договору Замовник зобов'язується завчасно надавати Виконавцю усі документи, необхідні для здійснення останнім своїх обов'язків; відшкодувати Виконавцю витрати, пов'язані з наданням послуг, що є предметом цього договору та оплатити йому винагороду протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання (в тому числі, факсом) рахунку-фактури від Виконавця; протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку-фактури відшкодувати погоджені з Замовником та здійснені в його інтересах додаткові витрати Виконавця, що виникли у останнього при виконанні цього Договору; відшкодувати Виконавцю витрати пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками у разі простою транспортних засобів з провини Замовник; підписати Акт виконаних робіт.

На виконання вказаного договору позивачем надано суду податкові накладні від 25 лютого 2013 року № 34 на суму 29 764, 80 грн., в тому числі ПДВ - 4 960, 80 грн., від 26 лютого 2013 року № 35 на суму 31 382, 48 грн., в тому числі ПДВ - 5 230, 41 грн.; акти наданих послуг від 26 лютого 2013 року № 82, від 25 лютого 2013 року № 81; товарно-транспортні накладні 22 лютого 2013 року № 620381, від 22 лютого 2013 року № 620382, від 22 лютого 2013 року № 620383, від 22 лютого 2013 року № 620380;

- договори поставки сільськогосподарської продукції від 05 лютого 2013 року № 36/7-13, від 05 лютого 2013 року № 37/7-13, від 25 лютого 2013 року № 55/-[2]-13, укладені між ПАТ «Рамбурс» (Покупець) та ТОВ «Ферко» (Постачальник), за умовами яких є поставка товару з оплатою після постановки.

Відповідно до п. 7 вказаних договорів, а саме «Умови оплати» встановлено, що Покупець оплачує 100 вартості поставленого Товару, протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту отримання таких документів:

- договору - факсової копія або сканована копія по електронній пошті;

- рахунку-фактури - факсова копія або сканована копія по електронній пошті;

- видаткової накладної - факсова копія або сканована копія по електронній пошті;

- податкової накладної - факсова копія або сканована копія по електронній пошті;

- квитанції (факсова копія або сканована копія) про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у разі виписки податкової накладної на суму ПДВ понад 10 тисяч грн.

Оригінали документів, перелічених вище, в тому числі видаткова накладна, як доказ поставки, підтверджена залізничною накладною при з/дорожньому перевезенні чи товарно-транспортною накладною при авто перевезенні з відміткою вантажоодержувача чи станції призначення, а також завірена печаткою підприємства і підписом керівника квитанція про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі, повинні бути передані Покупцеві протягом 5 (п'яти) робочих днів після здійснення поставки товару. Оплата вважається здійсненою з моменту списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

На виконання вказаних договорів позивачем надано суду:

- податкові накладні від 05 лютого 2013 року № 15 на суму 296842,26 грн., в тому числі ПДВ - 49473,71 грн., від 06 лютого 2013 року № 32 на суму 314839,73 грн., в тому числі ПДВ - 52473,29 грн., від 08 лютого 2013 року № 58 на суму 329470,51 грн., в тому числі ПДВ - 54911,75 грн., від 10 лютого 2013 року № 61 на суму 582453,49 грн., в тому числі ПДВ - 97075,58 грн., від 15 лютого 2013 року № 107 на суму 106026,91 грн., в тому числі ПДВ - 17671,15 грн., від 15 лютого 2013 року № 285 на суму 271225,16 грн., в тому числі ПДВ - 45204,19 грн., від 17 лютого 2013 року № 286 на суму 446979,82 грн., в тому числі ПДВ - 74496,64 грн., від 25 лютого 2013 року № 180 на суму 148967,14 грн., в тому числі ПДВ - 24827,86 грн.;

- видаткові від 05 лютого 2013 року № 2409, від 06 лютого 2013 року № 2433, від 08 лютого 2013 року № 2460, від 10 лютого 2013 року № 2463, від 15 лютого 2013 року № 2537, від 15 лютого 2013 року № 2705, від 17 лютого 2013 року № 2706;

- товарно-транспортні накладні від 25 лютого 2013 року № 601390, від 16 лютого 2013 року № 551635, від 16 лютого 2013 року № 551640, від 16 лютого 2013 року № 551637, від 16 лютого 2013 року № 551641, від 14 лютого 2013 року № 649699, від 14 лютого 2013 року № 719895, від 14 лютого 2013 року № 719894, від 09 лютого 2013 року № 442392, від 09 лютого 2013 року № 442397, від 09 лютого 2013 року № 599437, від 09 лютого 2013 року № 599438, від 06 лютого 2013 року № 649688, від 06 лютого 2013 року № 649689, від 06 лютого 2013 року № 601387, від 06 лютого 2013 року № 601386, від 04 лютого 2013 року № 601304, від 04 лютого 2013 року № 601305, від 02 лютого 2013 року № 575527, від 23 лютого 2013 року № 364, від 23 лютого 2013 року № 365.

Факт оплати послуг та товару за договорами від 05 лютого 2013 року № 36/7-13, від 05 лютого 2013 року № 37/7-13, від 25 лютого 2013 року № 55/-[2]-13, від 20 лютого 2013 року № 20/02-2013АН підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до чинного законодавства України.

Реальність придбання підприємством Позивача товарів і послуг підтверджується первинними документами, пов'язаними з господарською діяльністю позивача.

Фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується відповідачем у вищевказаних актах перевірки, а отже видача ними податкових накладних є правомірною.

З акту перевірки від 30 липня 2013 року № 7/26-59-15-02-27 вбачається, що відповідачем встановлено порушення податкового законодавства не позивачем, а його контрагентами.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 20 серпня 2013 року № 0004150226.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 05.12.2013 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.