Ухвала

від 03.12.2013 по справі 825/3186/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3186/13-а ( у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Сучасні комунікаційні системи» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області від 23 квітня 2013 року № 0002202200 та від 10 липня 2013 року №000357220.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач вказує на протиправність висновків відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій здійснених між ним та його контрагентом ТОВ «Крузо» за період, що перевірявся. Вчинення господарських операцій з даним контрагентом підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

На думку позивача, витрати понесені ним при здійсненні господарських операцій з даним контрагентом є його витратами в розумінні Податкового кодексу України, а податкові накладні ТОВ «Крузо» є належною підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач вказує на правомірність висновків Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області, викладених в акті від 09 квітня 2013 року №855/22/32194620 та правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Сучасні комунікаційні системи» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на прибуток та податку на додану вартість в розумінні Податкового кодексу України.

Так, Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Сучасні комунікаційні системи» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за червень - серпень 2011 року у складі податкового кредиту по операціям з ПП «Крузо» та в деклараціях з податку на прибуток підприємств за відповідні періоди з ПП «Крузо»; щодо достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року та податку на прибуток за відповідний період, за результатами якої складено акт від 09 квітня 2013 року №855/22/32194620.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення ПП «Сучасні комунікаційні системи» вимог податкового законодавства, а саме:

п. 198.2. п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Сучасні комунікаційні системи» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 42335,00 грн., у т.ч.: за червень 2011 року на суму ПДВ 11144,00 грн., за липень 2011 року на суму ПДВ 19041,00 грн., за серпень 2011 року на суму ПДВ 12150,00 грн.;

пп. 14.1.27 пп. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 пп. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Сучасні комунікаційні системи» занижено суму податку на прибуток підприємств, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 48686,00 грн., у т.ч.: за II квартал 2011 року на суму 12816,00 грн., за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на суму 48686,00 грн.

Відповідачем зроблені висновки про відсутність реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ПП «Крузо» за період, що перевірявся.

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 10 липня 2013 року №000357220, яким позивачу збільшено суму податку на додану вартість на 42 335,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15 597,00 грн. та від 23 квітня 2013 року №0002202200, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 48 686,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.27. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Витрати платника податку - це є будь-які його витрати, понесені ним при здійсненні господарської діяльності. Здійснення господарських операцій має бути підтвердженого первинними документами.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в період, що перевірявся відповідачем ПП «Сучасні комунікаційні системи» мало взаємовідносини з ПП «Крузо».

Так, 01 березня 2012 року між ПП «Сучасні комунікаційні системи» (Покупець) та ПП «Крузо» (Продавець) укладено договір купівлі - продажу №31, відповідно до умов якого у відповідності до вимог якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар й оплатити його (а. с. 66 том.1).

На виконання умов даного договору його сторонами складено видаткові накладні: № 17 від 01 червня 2011 року на загальну суму 27123,70, в т.ч. ПДВ 4520,62 грн., № 85 від 06 червня 2011 року на загальну суму 39740,30 грн., в т.ч. ПДВ 6623,38 грн., № 80 від 01 липня 2011 року на загальну суму 32018,70 грн., в т.ч. ПДВ 5336,45 грн., № 92 від 04 липня 2011 року на загальну суму 38/246,52 грн., в т.ч. ПДВ 6374,42 грн., № 96 від 06 липня 2011 року на загальну суму 43982,94 грн., в т.ч. ПДВ 7330,49 грн., № 98 від 02 серпня 2011 року на загальну суму 72897,43 грн., в т.ч. ПДВ 12149,57 грн. (а. с. 67, 69, 71, 73, 75, 77 том.1).

В перелічених видаткових накладних сторонами договору від 01 березня 2012 року №31 вказано назву товару, одиницю його виміру, кількість товару по кожній позиції, ціна товару без ПДВ та загальна вартість товару. Дані видаткові накладні підписані представниками ПП «Крузо», ПП «Сучасні комунікаційні системи» та скріплені печатками даних підприємств.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з вищевказаним контрагентом позивачем надано договір оренди приміщення від 07 березня 2011 року (т. 1 а. с. 110-112), акт прийому-передачі приміщення за договором № б/н від 07 березня 2011 року (т. 1 а. с. 113), додаткову угоду до договору купівлі-продажу № 31 від 01 березня 2011 року (т. 1 а. с. 114), оборотно-сальдові відомості по рахунку: 631 (т. 1 а. с. 115), аналіз оборотів (т. 1 а. с. 116-137), журнал-ордер і відомість по рахунку 112 малоцінні необоротні матеріальні активи (т. 1 а. с. 138-144), оборотно-сальдові відомості по рахунку: 10 (т. 1 а. с. 145-147), штатний розклад ПП «Сучасні комунікаційні системи» з 01 травня 2011 року (т. 2 а. с. 43), штатний розклад ПП «Сучасні комунікаційні системи» з 01 липня 2011 року (т. 2 а. с. 44), оборотно-сальдові відомості по рахунку: 22, 112, 201 (т. 2 а. с. 45-46, 47-49, 50-193, т. 3 а. с. 141-143), журнал-ордер і відомість по рахунку (т. 2 а. с. 198), рахунки-фактури (т. 2 а. с. 199-230), акти здачі-прийняття послуг (т. 2 а. с 231-250, т. 3 а. с. 1-12), прибуткова накладна № СК-000410 від 01 червня 2011 року, № СК-000422 від 06 червня 2011 року, № СК-000530 від 01 липня 2011 року, № СК-0000542 від 04 липня 2011 року, № СК-000468 від 04 липня 2011 року, №СК-0000541 від 02 серпня 2011 року (т. 3 а. с. 13, 35, 61, 79, 84-85, 140), оборотно-сальдові відомості по рахунку: 201 (т. 3 а. с. 14-34, 36-57, 65-71, 77, 105, 117-134), акт списання № СК-0000089 від 28 грудня 2012 року (т. 3 а. с. 58-60), оборотно-сальдові відомості по рахунку: 281 (т. 3 а. с. 62-64, 72-76, 86-104, 106-107, 109-116), оборотно-сальдові відомості по рахунку:22 (т. 3 а. с. 78, 80-83, 108), журнал проводок (т. 3 а. с. 135-137), акт списання № СК-0000081 від 30 жовтня 2012 року (т. 3 а. с. 138-139).

Придбаний у ПП «Крузо» товар позивач в подальшому використав під час здійснення своєї господарської діяльності. Підтвердженням цього є договір підряду в капітальному будівництві № 139 від 15 червня 2012 року (т. 1 а. с. 148-152), договірна ціна (т. 1 а. с. 153, 157, 221, 233, 247, т. 2 а. с. 7, 17, 27), графіки фінансування і виконання робіт на 2012-2013 роки (т. 1 а. с. 154, 158, 160, 220, 229, 246, 250, т. 2 а. с. 6, 10, 16, 20, 26, 29), протокол засідання наглядової ради (т. 1 а. с. 155), додаткова угода № 1 до договору № 139 (т. 1 а. с. 156), додаткова угода № 2 (т. 1 а. с. 159), кошторисні розрахунки (т. 1 а. с. 161, т. 2 а. с. 8, 18), локальні кошториси (т. 1 а. с. 162-164, 169-170, 173-176, 181-183, 188-191, 196-198, 203-205, 210-2011, 214), відомості ресурсів до локальних кошторисів (т. 1 а. с. 165-166, 171, 179, 186-187, 192-193, 199-200, 208-209, 213, 222-224, 234-235), розрахунки загальновиробничих витрат до локальних кошторисів (т. 1 а. с. 167-168, 172, 177, 184-185, 194-195, 201-202, 206-207, 212, 239-240), договір підряду в капітальному будівництві № 217 від 15.10.2012 (т. 1 а. с. 215-219), підсумкова відомість ресурсів (т. 1 а. с. 225, 236-238), додаткова угода № 2 до договору № 217 від 15 жовтня 2012 року (т. 1 а. с. 228), договір про виконання робіт № 1652 від 22 листопада 2012 року (т. 1 а. с. 230-231), додаткова угода №1 до договору № 1652 від 22 листопада 2012 року (т. 1 а. с. 232), договір підряду в капітальному будівництві № 334 від 07 грудня 2012 року (т. 1 а. с. 241-246), кошторисний розрахунок (т. 1 а. с. 148), додаткова угода № 1 до договору № 334 від 21 грудня 2012 року (т. 1 а. с. 249), договір підряду в капітальному будівництві № 335 від 07 грудня 2012 року (т. 2 а. с. 1-5), додаткова угода до договору № 335 від 07 грудня 2012 року (т. 2 а. с. 9), договір підряду в капітальному будівництві № 336 від 07 грудня 2012 року (т. 2 а. с. 11-15), додаткова угода № 1 до договору № 336 від 07 грудня 2012 року (т. 2 а. с. 19), договір підряду в капітальному будівництві № 337 від 07 грудня 2012 року (т. 2 а. с. 21-25), додаткова угода № 1 до договору № 337 від 07 грудня 2012 (т. 2 а. с. 28).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведене вище є належним доказом реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та ПП «Крузо» за період, що перевірявся відповідачем. Отже, витрати позивача, понесені ним при здійсненні даних господарських операцій є його витратами в розумінні Податкового кодексу України.

Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийняття ним податкового повідомлення - рішення від 23 квітня 2013 року №0002202200.

На виконання умов договору від 01 березня 2013 року №31 контрагентом позивача ПП «Крузо» позивачу виписані податкові накладні № 17 від 01 червня 2011 року на загальну суму 27123,70, в т.ч. ПДВ 4520,62 грн., № 85 від 06 червня 2011 року на загальну суму 39740,30 грн., в т.ч. ПДВ 6623,38 грн., № 80 від 01 липня 2011 року на загальну суму 32018,70 грн., в т.ч. ПДВ 5336,45 грн., № 82 від 04 липня 2011 року на загальну суму 38/246,52 грн., в т.ч. ПДВ 6374,42 грн., № 96 від 06 липня 2011 року на загальну суму 43982,94 грн., в т.ч. ПДВ 7330,49 грн., № 90 від 02 серпня 2011 року на загальну суму 72897,43 грн., в т.ч. ПДВ 12149,57 грн. (т. 1 а. с. 68, 70, 72, 74, 76, 78).

Відповідно доданих реєстру анульованих свідоцтв платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України, свідоцтво платника ПДВ ПП «Крузо» анульовано 19 жовтня 2011 року. Отже, на час виписання позивачу вказаних податкових накладних, ПП «Крузо» було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Колегія суддів приходить до висновку, що податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом ПП «Крузо», є належною підставою для виникнення у ПП «Сучасні комунікаційні системи» права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Відповідачем не надано належних доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 10 липня 2013 року № 0003572200.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 06.12.13 року.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.