Постанова

від 09.12.2013 по справі 826/18097/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2013 року 08:20 № 826/18097/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б. В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ТІ.ДЖИ» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ТІ.ДЖИ» (надалі - Позивач/ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд:

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.07.2013 р. №18726552202 з ПДВ на загальну суму 152 786,00 грн.;

2. Стягнути з ДПІ у Печерському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві на користь ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ» судовий збір у розмірі 305,58 грн. (триста п'ять гривень 58 копійок) на п/р 26001335463600 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники Позивача, які позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити із підстав, викладених в адміністративному позові, зокрема зазначили про недотримання Відповідачем положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України), Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) під час винесення 19.07.2013 р. податкового повідомлення-рішення №18726552202. Крім того вказує, що перевірка була проведена Відповідачем з порушеннями чинного законодавства, а викладені в Акті перевірки факти не відповідають дійсності.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив в їх задоволенні відмовити із підстав, викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначав, що перевірка ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ» проводилась правомірно та відповідно до норм чинного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. При цьому вказав, що на порушення вимог ПК України, а також Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 (надалі - Порядок №165) Позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість (надалі - ПДВ) по податковим накладним, отриманим від ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» у сумі 122 229 грн.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до положень ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), справа розглядається в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи документів

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ» зареєстроване 16.06.2011 р. Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 20.06.2011 р. Крім того, відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АБ №509886 основними видами діяльності є агентства нерухомості, організація будівництва будівель, купівля та продаж власного нерухомого майна, управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, консультування з питань комерційної діяльності й керування, діяльність у сфері архітектури.

18.05.2013 р. ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до Позивача було направлено запит №23301/10/22.510 «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому Відповідач просив надати в десятиденний строк з моменту отримання вказаного запиту первині документи з питань взаємовідносин із ТОВ «КМЦ «НИ ХАО МАУС» (код ЄДРПОУ 35960866) за липень 2012 р. та підтвердження факту включення до податкового кредиту сум ПДВ згідно отриманих ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ» податкових накладних.

За результатами опрацювання вказаного вище запиту, 29.05.2013 р. Позивачем надіслано лист вих. №68, яким повідомлено щодо відсутності передбачених законом підстав для надання запитуваних документів.

У зв'язку із вищезазначеним, у період з 14.06.2013 р. по 20.06.2013 р. Відповідачем на підставі направлення на перевірку від 14.06.2013 р. №2051/22.5 та наказу від 14.06.2013 р. №92, виданих ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» за липень 2012 р., за результатами якої було складено акт №27/26-55-22-05/37772466 від 01.07.2013 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ» (код ЄДРПОУ 37772466) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» (код ЄДРПОУ 35960866) за липень 2012 р.» (надалі - Акт перевірки №27), в якому викладено наступні виявлені порушення ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ», а саме:

ь ст.185, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.4 та п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 122 229,00 грн., у тому числі за липень 2012 р. на суму 122 229,00 грн.

10.07.2013 р. Позивачем подано до Відповідача заперечення на Акт перевірки №27, яке рішенням ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 17.07.2013 р. №4299/10/26-55-22-02-10 було залишено без задоволення.

Крім того, 19.07.2013 р. на підставі Акту перевірки №27 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Р» №18726552202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ розміром 152 786,00 грн. (з яких 122 229,00 грн. за основним платежем, 30 557,00 грн. за штрафними санкціями).

Вважаючи, що Відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ» під час проведення перевірки, опісля, при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ» (Замовник) та ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг №12/04/12Н від 12.04.2012 р. (надалі - Договір №12/04/12-Н), згідно якого Виконавець приймає на себе обов'язок надати Замовнику агентські послуги щодо забезпечення укладання договорів оренди площ об'єктів комерційної нерухомості. При цьому, об'єм та зміст послуг може конкретизуватися в окремих додаткових угодах до Договору.

Водночас, між сторонами було підписано Додаток №1 до Договору №12/04/12Н із зазначенням послуг в галузі сприяння по забезпеченню укладання договорів оренди площ торгівельно-розважального комплексу «Океан Плаза», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Антоновича (Горького), 176.

Поряд із цим, між Сторонами були підписані додаткові угоди до Договору №12/04/13-Н, згідно яких Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з пошуку потенційних орендарів для укладення договорів оренди об'єктів нерухомості, а Замовник зобов'язується прийняти ці послуги за актом приймання-передачі наданих послуг та оплатити їх, зокрема:

ь Додаткова угода №8 від 27.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №8), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 1156,9 м 2 , винагорода становить 64,8% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №9 від 31.07.2013 р. (надалі - Додаткова угода №9), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 537,10 м 2 , винагорода розміром 84,6% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №10 від 30.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №10), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 948,77 м 2 , винагорода становить 76% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №11 від 27.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №11), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 926,70 м 2 , винагорода становить 87% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №12 від 31.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №12), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 4670,64 м 2 , винагорода становить 69% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №13 від 27.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №13), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 667,10 м 2 , винагорода становить 92,3% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №14 від 31.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №14), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 677 м 2 , винагорода становить 79% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №15 від 28.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №15), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 847,90 м 2 , винагорода становить 90% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №16 від 29.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №16), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 820 м 2 , винагорода становить 86% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №17 від 27.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №17), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 867,90 м 2 , винагорода становить 86,2% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №18 від 31.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №18), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 248,80 м 2 , винагорода становить 70% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №19 від 30.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №19), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 1135,42 м 2 , винагорода становить 84,3% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту

ь Додаткова угода №20 від 29.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №20), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 1492,7 м 2 , винагорода становить 82% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №21 від 29.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №21), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 689,19 м 2 , винагорода становить 71% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту;

ь Додаткова угода №22 від 28.07.2012 р. (надалі - Додаткова угода №22), згідно якої орієнтовна площа об'єкту - 95 м 2 , винагорода становить 40% від суми орендної плати за один місяць оренди об'єкту.

Крім того, на виконання вимог Договору №12/04/12Н та Додаткових угод між ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» та Позивачем були підписані акти приймання-передачі наданих послуг, а саме:

ь акт від 27.07.2012 р. (до Додаткової угоди №8), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «Агро-Торговая Сеть», ТОВ «Дельта Текс», ТОВ «Летюг», ТОВ «БНС Компани», на об'єкт з орендною платою - 87698,19 грн./міс., вартість наданих послуг - 56841,61 грн.;

ь акт від 31.07.2012 р. (до Додаткової угоди №9), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «БНС Трейд», ПП «Альянс СВ», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Еарвари», ТОВ «Ти.Джи.Трейд» на об'єкт з орендною платою - 55008,76 грн./міс., вартість наданих послуг - 46575,06 грн.;

ь акт від 30.07.2012 р. (до Додаткової угоди №10), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «Инари Плюс», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Комерційна фірма «Денис», на об'єкт з орендною платою - 74414,79 грн./міс., вартість наданих послуг - 56575,55 грн.;

ь акт від 27.07.2012 р. (до Додаткової угоди №11), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «Аструм-Т», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Алло», Товариство з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД», на об'єкт з орендною платою - 57796,53 грн./міс., вартість наданих послуг - 50300,68 грн.;

ь акт від 30.07.2012 р. (до Додаткової угоди №12), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «Синема Центр», ТОВ «Ретек», ТОВ «Фешн Лай Групп», ТОВ «Сукре Хендмейд Гурме Канди Юкрейн», на об'єкт з орендною платою - 80318,91 грн./міс., вартість наданих послуг - 55338,46 грн.;

ь акт від 28.07.2012 р. (до Додаткової угоди №13), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «УК МД групп», ТОВ «Модиум», СПД ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_9, на об'єкт з орендною платою - 42385,17 грн./міс., вартість наданих послуг - 39141,71 грн.;

ь акт від 31.07.2012 р. (до Додаткової угоди №14), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «Бомонд Групп», на об'єкт з орендною платою - 69857,58 грн./міс., вартість наданих послуг - 55257,26 грн.

ь акт від 28.07.2012 р. (до Додаткової угоди №15), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «МД Груп», ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_1, ТОВ «МД Групп», ТОВ «Арена Украина», ТОВ «АНТС», ТОВ «Бурштин Краса» на об'єкт з орендною платою - 60112,42 грн./міс., вартість наданих послуг - 54370,80 грн.;

ь акт від 29.07.2012 р. (до Додаткової угоди №16), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «Старлинг Груп», ПП «Полярис», ФОП ОСОБА_11, ТОВ «Буленжери», ТОВ «Лугрегионторг», ФОП ОСОБА_12, ТОВ «Ив Роше», ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, на об'єкт з орендною платою - 57837,76 грн./міс., вартість наданих послуг - 49703,35 грн.;

ь акт від 27.07.2012 р. (до Додаткової угоди №17), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ФОП ОСОБА_16, ФОП ОСОБА_17, ТОВ «Кулла», ТОВ «Актор», ТОВ «Руш», ТД «Камилла», ФОП ОСОБА_18, ПАТ «Киевский Ювелирный Завод», на об'єкт з орендною платою - 56562,66 грн./міс., вартість наданих послуг - 9427,11 грн.;

ь акт від 31.07.2012 р. (до Додаткової угоди №18), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «Ресторана Гильдия», ТОВ «Ай Кью Оптика», ТОВ «Торговая Компания Триумф», ТОВ «Агро Торговая Сеть», ТОВ «ДЦ Украина», ТОВ «Гета», ТОВ «ЕОСТ», на об'єкт з орендною платою - 74849,78 грн./міс., вартість наданих послуг - 12474,96 грн.;

ь акт від 30.07.2012 р. (до Додаткової угоди №19), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «Сити Мода», ТОВ «Лаш Украина», ТОВ «Лебеди», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_21, ФОП ОСОБА_22, ТОВ «ДСГ», ФОП ОСОБА_23, ТОВ «Мелон Фешн Украина», ФОП ОСОБА_24, на об'єкт з орендною платою - 63530,93 грн./міс., вартість наданих послуг - 53541,57 грн.;

ь акт від 29.07.2012 р. (до Додаткової угоди №20), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «МД Групп», ТОВ «Новый Имидж», ТОВ «Паретон», ТОВ «Гап Украина», на об'єкт з орендною платою - 66246,67 грн./міс., вартість наданих послуг - 54066,88 грн.;

ь акт від 29.07.2012 р. (до Додаткової угоди №21), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ФОП ОСОБА_25, ТОВ «Евращия», ТОВ «Торнабуони», ТОВ «Микроприбор», ФОП ОСОБА_26, на об'єкт з орендною платою - 71921,12 грн./міс., вартість наданих послуг - 51197,40 грн.;

ь акт від 28.07.2012 р. (до Додаткової угоди №22), згідно якого Виконавцем знайдено орендарів: ТОВ «Алло», ТОВ «Профи Фуд», на об'єкт з орендною платою - 24121,67 грн./міс., вартість наданих послуг - 9681,60 грн.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При цьому, у п.201.10 ст.201 ПК України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, за надані послуги відповідно до укладеного Договору №12/04/12Н ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» були виписані ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ.» податкові накладні на загальну суму 733 374,29 грн., зокрема: №15 від 28.07.2012 р. на суму 32 618,09 грн. без ПДВ, (ПДВ - 6 523,62 грн.), всього - 39 141,71 грн.; №14 від 28.07.2012 р. на суму 45 309,00 грн. без ПДВ, (ПДВ - 9 061,80 грн.), всього - 54 370,80 грн.; №13 від 27.07.2012 р. на суму 40 624,43 грн. без ПДВ, (ПДВ - 8 124,89 грн.), всього - 48 749,31 грн.; №12 від 27.07.2012 р. на суму 47 368,01 грн. без ПДВ, (ПДВ - 9 473,60 грн.), всього - 56 841,61 грн.; №17 від 28.07.2012 р. на суму 8 068,00 грн. без ПДВ, (ПДВ - 1 613,60 грн.), всього - 9 681,60 грн.; №16 від 28.07.2012 р. на суму 41 917,23 грн. без ПДВ, (ПДВ - 8 383,45 грн.), всього - 50 300,68 грн.; №24 від 30.07.2012 р. на суму 46 115,38 грн. без ПДВ, (ПДВ - 9 223,08 грн.), всього - 55 338,46 грн.; №27 від 31.07.2012 р. на суму 38 812,55 грн. без ПДВ, (ПДВ - 7 762,51 грн.), всього - 46 575,06 грн.; №28 від 31.07.2012 р. на суму 43 360,88 грн. без ПДВ, (ПДВ - 8 672,18 грн.), всього - 52 033,05 грн.; №29 від 31.07.2012 р. на суму 46 047,72 грн. без ПДВ, (ПДВ - 9 209,54 грн.), всього - 55 257,26 грн.; №19 від 29.07.2012 р. на суму 42 664,50 грн. без ПДВ, (ПДВ - 8 832,90 грн.), всього - 51 197,40 грн.; №18 від 29.07.2012 р. на суму 41 419,46 грн. без ПДВ, (ПДВ - 8 283,89 грн.), всього - 49 703,35 грн.; №20 від 29.07.2012 р. на суму 45 055,73 грн. без ПДВ, (ПДВ - 9 011,15 грн.), всього - 54 066,88 грн.; №22 від 30.07.2012 р. на суму 47 146,29 грн. без ПДВ, (ПДВ - 9 429,26 грн.), всього - 56 575,55 грн.; №23 від 30.07.2012 р. на суму 44 617,98 грн. без ПДВ, (ПДВ - 8 923,60 грн.), всього - 53 541,57 грн.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях та реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Перевіркою встановлено, що на підставі зазначених вище податкових накладних до складу податкового кредиту з контрагентом у липні 2012 р. згідно із поданою ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ.» декларацією №9049501419 від 16.08.2012 р. Позивачем віднесено суму ПДВ у розмірі 122 229,07 грн.

Крім того, на підтвердження оплати наданих послуг Позивачем були надані банківські виписки з рахунку ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ.», з яких вбачається проведення наступних операцій: №673 від 14.08.2012 р. на суму 46575,06 грн. (в т.ч. ПДВ - 7762,51 грн.); №678 від 15.08.2012 р. на суму 49703,35 грн. (в т.ч. ПДВ - 8283,89 грн.); №686 від 16.08.2012 р. на суму 48749,31 грн. (в т.ч. ПДВ - 8124,88 грн.); №697 від 20.08.2012 р. на суму 54370,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 9473,60 грн.); №698 від 20.08.2012 р. на суму 56575,55 грн. (в т.ч. ПДВ - 9429,26 грн.); №695 від 20.08.2012 р. на суму 56841,61 грн. (в т.ч. ПДВ - 9473,60 грн.); №702 від 21.08.2012 р. на суму 50300,68 грн. (в т.ч. ПДВ - 8383,45 грн.); №700 від 21.08.2012 р. на суму 52033,05 грн. (в т.ч. ПДВ - 8672,18 грн.); №701 від 21.08.2012 р. на суму 55257,26 грн. (в т.ч. ПДВ - 9209,54 грн.); №708 від 22.08.2012 р. на суму 39141,71 грн. (в т.ч. ПДВ - 6523,62 грн.); №707 від 22.08.2012 р. на суму 53541,57 грн. (в т.ч. ПДВ - 8923,59 грн.); №706 від 22.08.2012 р. на суму 55338,48 грн. (в т.ч. ПДВ - 9223,08 грн.); №764 від 11.09.2012 р. на суму 56445,86 грн. (в т.ч. ПДВ - 9157,64 грн.); №763 від 11.09.2012 р. на суму 58500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10000,00 грн.).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з р.V цього Кодексу.

В пп.«б» п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Водночас, в пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Водночас, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Водночас, як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, із зазначеного вище випливає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками таких господарських операцій.

Так, Позивачем, в якості доказів, що посвідчують реальність господарських операцій із ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС», необхідності замовлення виконання таких послуг, додатково було надано до суду наступні документи: Договір про надання послуг від 07.09.2007 р. №07/09-07, Додатковий договір від 01.11.2011 р. до Договору про надання послуг від 07.09.2007 р. №07/09-07 (із додатками та додатковими угодами), що укладено із контрагентами (ТОВ «Інвестиційний Союз «Либідь» та ТОВ «Торгова Гільдія), в якому Позивач виступає Новим виконавцем щодо надання послуг по забезпеченню укладання договорів оренди торгівельно-розважального центру, який знаходиться розі вул. Антоновича та Великої Васильківської в Голосіївському районі, по якому укладено Договір №12/04/12Н. Крім того, надані акти приймання-передачі наданих послуг з пошуку орендарів, податкові накладні за підписаними актами приймання-передачі до Договору №07/09-07.

Крім того, представником Позивача надані оборотно-сальдові відомості по рахункам №631 (з контрагентом ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС») та №361 (з контрагентом ТОВ «Інвестиційний Союз «Либідь»), з яких вбачається рух коштів за надані послуги по рахункам ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ.» за липень 2012 р.

Більше того, як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано Відповідачем, на момент складання податкових накладних, ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому законодавством порядку.

При цьому, як вбачаться із інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України, де відповідно до вимог п.183.13 ст.183 ПК України для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, свідоцтво про реєстрацію платника податків було анульовано лише 01.08.2012 р. Таким чином, на момент видання податкових накладних - свідоцтво про реєстрацію платника податків ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» було діючим та актуальним.

На переконання суду, подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Крім того, у абз.8 п.201.10 ст.201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до абз.9 п.201.10 ст.201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Представник Відповідача посилається на те, що ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ.» не має права на податковий кредит, мотивуючи тим, що ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» не зареєструвало вищевказані податкові накладні у ЄРПН спростовуються судом, оскільки в п.11 підр.2 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено, що податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до ЄРПН. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не застосовуються норми абз. 8 і 9 п.201.10 ст.201 цього Кодексу.

З огляду на це, оскільки сума ПДВ у податкових накладних, виписаних ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС», меньше 10 тис.грн., від так вони не підлягають реєстрації в ЄРПН.

Поряд із цим, судом не приймається до уваги посилання представника Відповідача щодо порушення Позивачем Порядку №165, оскільки вказаний Порядок втратив чинність ще в 2010 р.

Поряд із цим, суд критично ставиться до посилань Відповідача про фіктивність правочину між ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» та Позивачем з огляду на наступне.

Відповідно до ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не надано відповідного судового рішення, яким укладений між ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ.» та ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» Договір №12/05/12Н визнано недійсними.

З огляду на положення ст.228 ЦК України Відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в ст.216 ЦК України.

Разом з тим, оскільки укладені Позивачем з ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсним наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст.208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені Позивачем правочини з ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» мають ознаки фіктивних та/або нікчемних правочинів, не вжив передбачених чинним законодавством заходів - не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемних правочинів.

З огляду на вище викладене, Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження Позивачем податкових зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств.

Аналогічна позиція також викладена у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.11р. №К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.11р. №К9991/14602/11 та ін.

В свою чергу, надані Позивачем суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені Позивачем господарські операції з придбання послуг є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Суд наголошує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 р. по справі №2а-6067/11/1470.

Від так, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Із наявних матеріалів справи суд приходить до висновку, що не спростовано Відповідачем в порядку передбаченому ч.2 ст.71 КАС України, що ТОВ «КМЦ НИ ХАО МАУС» не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії. Таким чином, вимоги ТОВ «Ю.ТІ.ДЖИ» підлягають задоволенню, а від так, суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №18726552202 від 19.07.2013 р. є незаконним.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується.

Водночас, згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що решта суми судового збору (2 750,14 грн.) має бути стягнута з Відповідача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями ст.ст.2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ТІ.ДЖИ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.07.2013 р. №18726552202 з податку на додану вартість на загальну суму 152 786,00 грн.

3. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ю.ТІ.ДЖИ» понесені судові витрати в розмірі 305 грн. (триста п'ять гривень) 58 коп. на п/р 26001335463600 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005 направлених із Державного бюджету на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (код ЄДРПОУ 38748591, м. Київ, вул. Лєскова, 2) суму судового збору у розмірі 2 750 (дві тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 14 коп. на користь Окружного адміністративного суду м. Києва (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019; рахунок отримувача - 31218206784007; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу «судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ТІ.ДЖИ», Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689»).

Після набрання законної сили даною постановою, направити таку постанову до Головного Управління Державної казначейської служби в м. Києві для безумовного виконання п.4 резолютивної частини постанови.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін