Постанова

від 05.12.2013 по справі 823/3462/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року справа № 823/3462/13-а

м. Черкаси

16 год. 35 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.

представника позивача - Горшанова Д.І. - за довіреністю,

представників відповідача - Миколайка Я.А, Миронова Т.М. - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Черкаська нафтобаза» до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

07 листопада 2013 року до суду з позовною заявою звернулося публічне акціонерне товариство «Черкаська нафтобаза», в якій просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 0000682200 від 25.10.2013р.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення базується на акті «Про результати позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Нафтобаза» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 26.09.2013 від 11.10.2013 № 23/23-010/03481419. Позивач вважає, що висновки акту є необґрунтованими та безпідставними, податкове повідомлення-рішення є незаконним і протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини ,на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

З 26.09.2013 по 04.10.2013 старшим державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту ДПІ у м. Черкаському районі Миколайко Я.А. та старшим ревізором-інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Черкаському районі Сікачем О.М. проведено позапланову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Нафтобаза» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 26.09.2013.

За результатами перевірки складений акт від 11.10.2013 № 23/23-010/03481419, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

пп. 14.1.71 п. 14.1, ст. 14, п.39.1, 39.2, 39.4, 39.11 ст. 39, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 п. 14 .136 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI, в результаті чого занижено податку на додану вартість за серпень 2013 року на загальну суму 3938844 грн.

На підставі акту перевірки від 11.10.2013 № 23/23-010/03481419 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000682200 від 25.10.2013р. про сплату податку на додану вартість на суму 3938844,00 грн та штрафних санкцій на суму 984711,00 гр. Всього на загальну суму 4923555,00 грн.

Згідно акту перевірки підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000682200 від 25.10.2013 р. про сплату податку на додану вартість на суму 3938844,00 грн та штрафних санкцій на суму 984711,00 грн. є порушення з боку ПАТ «Черкаська нафтобаза» вимог п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14, п. 39.1, п. 39.2, п. 39.4, п. 39.11 ст. 39 , п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 п. 14.136 ст. 14 Податкового кодексу України, що полягає у здійсненні ПАТ «Черкаська нафтобаза» продажу товару нижче звичайних цін, визначених податковим органом.

Підпунктом 14.1.71. Податкового кодексу визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно пункту 39.2. статті 39 Податкового кодексу України визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни:

а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

б) ціни перепродажу;

в) "витрати плюс";

г) розподілення прибутку;

ґ) чистого прибутку.

За методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності. ( пункт 39.4. Податкового кодексу України).

Згідно абзацу 2 пункту 39.4. Податкового кодексу України для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Відповідно до пункту 39.11. статті 39 Податкового кодексу України для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі:

- статистичні дані державних органів і установ;

- ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;

- довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних;

- звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном;

- інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в Черкаській районній державній адміністрації та знаходиться на стадії припинення юридичної особи в результаті ліквідації згідно протоколу загальних зборів акціонерів товариства № 1/2013 від 12.08.2013р. (а.с.69).

06.08.2013 між позивачем (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Уністрой» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 13. За умовами даного договору Продавець зобов'язується передати в обумовлені строки нафтопродукти по цінах і в кількості згідно виписаних рахунків і специфікації до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти і сплати за товар певну грошову суму згідно рахунку-фактури. Відповідно до пункту 1.4. якість товару повинна відповідати технічним умовам (ТУ) і державним стандартам (ГОСТ), що діють на території України, і підтверджуються паспортом (сертифікатом) якості заводу - виробника товару.

Відповідачем для порівняння цін, за якими реалізовано позивачем нафтопродукти 07.08.2013, використано дані мережі інтернет згідно сайтів tbu.com. ua та rbc.ua та дані ДП «Держзовнішінформ» опубліковані в виданні «Огляд цін» № 9 . Оскільки дані про оптові ціни нафтопродуктів наведенні в виданні стосуються ринку нафтопродуктів по Україні в цілому, то для встановлення оптової звичайної ціни нафтопродуктів на території Черкаської області відповідачем використано податкові накладні за серпень 2013 року платників податків, які займаються оптовою торгівлею нафтопродуктами та в яких зазначені аналогічні коди товару згідно з УКТ ЗЕД (визначення звичайної ціни (аналогів продажу) наведено в таблиці в додатку № 3 до акту перевірки).

Суд зазначає, що згідно пункту 2, 3 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ( далі Порядок) усі додатки, які містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, в тому числі інформацію про аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків, опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), та відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які здійснили перевірку, та посадовими особами платника податків або його законними представниками і додаються до акта (довідки) документальної позапланової перевірки інформативні додатки залежно від питань, що підлягали перевірці. Відповідач в порушення вимог Порядку не долучив до акта перевірки додаток № 3.

Суд зауважує, що при досліджені додатку № 3 до акту (а.с.127-129), наданого представниками відповідача в судове засідання, встановлено, що на даному документі відсутнє будь-яке посилання на те, що даний документ містить інформацію службового характеру.

При дослідженні договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 13 від 06.08.2013р. судом встановлено, що предметом даного договору є нафтопродукти, придбані позивачем у ТОВ «Вест-Траст» та ТОВ «Содаліт», що підтверджується договорами, наданими податковій під час перевірки за запитом податкового органу ( містяться в матеріалах справи а.с.82-85). З цих договорів вбачається, що нафтопродукти, які придбані у 2008 році, продані ТОВ «Уністрой» у 2013 році, таким чином фактичний час зберігання нафтопродуктів становить 5 років.

Згідно технічних умов ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості» гарантійний строк зберігання бензинів автомобільних становить 1 рік з дати виготовлення, а згідно технічних умов ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості» гарантійний строк дизельного палива становить 5 років з дати його виготовлення.

Таким чином, за договором купівлі-продажу № 13 від 06.08.2013р. позивач здійснив продаж ТОВ «Уністрой» товарів, гарантійний строк зберігання по яких закінчився або закінчується та відповідно змінилась їх якість порівняно із встановленими стандартами.

При формуванні ціни договору купівлі-продажу сторони виходили з існуючої обставини їх тривалого (поза гарантійного строку) зберігання без оновлення та можливої зміни властивостей цих товарів і з врахуванням обставин припинення юридичної особи позивача на підставі ліквідації.

Про обставини формування заниженої ціни товару свідчать листи:

- від 25.07.2013 (а.с.90), відповідно до якого позивач запропонував ТОВ «Уністрой» придбати нафтопродукти, повідомивши при цьому, що дані нафтопродукти придбані у 2008 році, не оновлювалися та можуть мати відступлення від показників відповідного виду нафтопродуктів, в зв'язку з чим просили ТОВ «Уністрой» самостійно визначити ціну на ці нафтопродукти;

- від 01.08.2013 ТОВ «Уністрой» листом № 0108/У-1 (а.с.92) надало відповідь на пропозицію позивача, згідно якої повідомило про своє бажання придбати дані нафтопродукти та запропонувало ціну на них з урахуванням факту спливу гарантійного строку зберігання нафтопродуктів, їх можливих відступлень від показників якості і державних стандартів та необхідності у подальшому відновлення цих нафтопродуктів до діючих стандартів.

Згідно випробувань, проведених у випробувальній лабораторії - ТОВ «Дніпроінвест-Ч», встановлено, що нафтопродукти, придбані ТОВ «Уністрой» за договором № 13 за своїми показниками дійсно не відповідають державним стандартам відповідного виду нафтопродуктів та потребують процесу відновлення. Таким чином, об'єктом договору № 13 є нафтопродукти, які мають суттєві відмінності від товарів відповідного виду, тому для визначення звичайної ціни на ці товари не може бути застосований метод порівняльної неконтрольованої ціни у зв'язку з відсутністю ідентичності порівняних товарів.

Суд зауважує, що позивач з 2010 року фактично припинив діяльність на ринку оптової торгівлі нафтопродуктами, що підтверджується даними декларацій за 2010, 2011 та 2012 роки. Внаслідок припинення своєї діяльності позивач втратив конкурентність на ринку нафтопродуктів, потенційних покупців та колишніх контрагентів. Всі ці обставини зумовили позивача здійснити разову операцію з продажу товару, змінити загальноприйняту позицію щодо формування ціни на товар та перейти на формування ціни за пропозицією, запропонованою покупцем.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник податкового органу не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення № 0000682200 від 25.10.2013р.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року № 0000682200, прийняте державною податковою інспекцією у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби необґрунтоване, прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому позовні вимоги ПАТ «Черкаська нафтобаза» є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, з урахуванням положень Закону «Про судоваий збір» та положень Кодексу адміністративного судочинства України суд повертає судовий збір, сплачений позивачем, у повному обсязі.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 25 жовтня 2013 року № 0000682200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Черкаська нафтобаза» (ідентифікаційний код 03481419) 458 ( чотириста п'ятдесят вісім) гривень 81 коп. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 10 грудня 2013 року