Постанова

від 28.11.2013 по справі 810/5811/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Київ 810/5811/13-а

16:44

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Медвідь О.П.,

від відповідача - Безсмертна М.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Малого приватного підприємства «Краса»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Мале приватне підприємство «Краса» з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2013 № 0001171502 і від 11.07.2013 № 0000011502.

Податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 прийнято на підставі Акта перевірки від 25.03.2013, в якому встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з перевищенням виручки від продажу товарів понад 300000,00 грн. за останні 12 календарних місяців та неподанням заяви про отримання свідоцтва платника податку на додану вартість. На думку податкового органу, позивач повинен був отримати свідоцтво платника податку на додану вартість до 10 лютого 2012 року, проте, перевіркою виявлено, що таку заяву підприємством подано лише у січні 2013.

Податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013 № 0000011502 було прийнято відповідачем в результаті адміністративного оскарження попереднього податкового повідомлення-рішення за скаргою позивача до Головного управління Міндоходів у Київській області, яким прийнято рішення від 20.06.2013 № 114/10/10-36-1001-206/322 про збільшення суми грошового зобов'язання в частині основного платежу на суму 26714,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6678,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивач у 2011 році перебував на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку за ставкою 10 відсотків, проте податковий орган при проведенні камеральної перевірки за період з лютого 2011 по січень 2012 рік не врахував даної обставини та дійшов помилкового висновку щодо заниження суми податку на додану вартість та необхідність реєстрації платником податку на додану вартість.

Крім того, як зазначає позивач, відповідач вже проводив у січні 2013 року камеральну перевірку податкової звітності підприємства за І півріччя та 9 місяців 2012 року, про що було складено відповідний Акт та на його підставі прийнято податкове повідомлення рішення від 26.02.2013 № 0000781502, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у розмірі 17 298,50 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 4324,50 грн., які були сплачені позивачем відповідно до платіжного доручення від 07.03.2013 № 59. Отже, на думку позивача, податковий орган двічі притягнув до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. Його представник під час судового розгляду зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. В обґрунтування доводів заперечень представник відповідача послався на обставини, які встановлені та висновки, що викладені в Акті перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, посадовими особами Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено камеральну перевірку з питань дослідження показників податкової звітності з податку на прибуток МПП «Краса», поданої за 2012 рік, та визначення необхідності його реєстрації платником податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт від 23.01.2013 № 61/15-2/19407135.

Відповідно до даного Акта перевірки встановлено, що на порушення п.183.1 ст.183 Податкового кодексу України підприємством не подано заяву на реєстрацію платника ПДВ у липні 2012 року. Таким чином, виходячи з показників декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року та 9 місяців 2012 року, оподаткуванню підлягає сума 86490 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 26.02.2013 № 0000781507, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 21623,00 грн., з них 17298,50 грн. за основним платежем і за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4324,50 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 07.03.2013 № 59 позивачем сплачено суму податкового зобов'язання визначеного відповідно до даного податкового повідомлення.

10.01.2013 позивачем отримано Свідоцтво платника податку на додану вартість № 200100772.

22.03.2013 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2013, в якому включено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за IV квартал 2012.

У подальшому, 25.03.2013 посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання заяви про отримання свідоцтва платника ПДВ та повноти і своєчасності нарахування податку на додану вартість, проведеної шляхом аналізу показників звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, поданих за період з лютого 2011 по грудень 2012 рік, за результатами якої складено Акт від 25.03.2013 №144/15-2/37644699 «Про результати камеральної перевірки податкової звітності МПП «Краса» (код ЄДРПОУ 19407135).

Відповідно до даного Акта перевірки Показники графи 4 «Загальна сума розрахунків» звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій свідчать про отримання підприємством за період з лютого 2011 року по січень 2012 року виручки від продажу товарів в сумі 562838,72 грн., тобто, про досягнення обсягів оподатковуваних ПДВ операцій понад 300 тис. грн.

У свою чергу, показники графи 4 «Загальна сума розрахунків» звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій свідчать, що за період з лютого 2012 року по грудень 2012 рік обсяг оподатковуваних операцій становить 445512,52 грн., тобто, про досягнення обсягів оподатковуваних ПДВ операцій понад 300 тис. грн.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 183.1 статті 183 Податкового Кодексу України внаслідок неподання МПП «Краса» заяви про реєстрацію його платником ПДВ до 10 лютого 2012 року та пункту 181.1 статті 181 Податкового Кодексу України, а саме, занижено податок на додану вартість (визначеного у відповідності до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України за ставкою 20%) в сумі 45090,5 грн. ((445512,52 грн. х 20%)-17298,00-26714,00).

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 15.04.2013 № 0001171502, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 56 363,13 грн., з них 45090,50 грн. за основним платежем і 11272,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Непогоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 20.06.201 № 114/10/10-36-10-01-206/332 податкове повідомлення рішення від 15.04.2013 № 0001171502 залишено без змін і донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу на суму 26714,00 грн. і штрафні санкції у сумі 6678,50 грн.

На підставі даного рішення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013 № 0000011502, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33392,50 грн., з них 26714,00 грн. за основним платежем і 6678,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як пояснив суду представник відповідача, попереднє податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 № 0001171502 не відкликалось податковим органом, оскільки в результаті адміністративного оскарження позивачу були додаткового збільшені податкові зобов'язання, і в податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2013 № 0000011502 позивачу визначені податкові зобов'язання саме на суму такого збільшення.

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно з пунктом 183.1 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву

Відповідно до пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу

Згідно з пунктом 183.4 статті 183 Податкового кодексу України у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 183.10 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Під час судового розгляду встановлено, і це також не заперечував податковий орган, що у 2011 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується Свідоцтвом про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою від 17.12.2010 Серія Б № 404693.

Як було зазначено судом, факт подання позивачем заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість перевірявся під час перевірки проведеної у січні 2013 (Акт від 23.01.2103 № 61/15-2/19407135). Предметом даної перевірки було дослідження показників податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 і за 9 місяців 2012, за результатами якої податковий орган дійшов висновку про перевищення доходу в сумі 300000,00 грн. у вказаному періоді, тому податковий орган встановив, що позивачем порушено пункт 183.1 статті 183 Податкового кодексу України.

На підставі даного Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.103 № 0000781507.

Позивач сплатив податкове зобов'язання згідно даного податкового повідомлення рішення 07.03.2013, про що свідчить платіжне доручення від 07.03.2103 № 59 на суму 21623,00 грн.

25.03.2013 податковий орган проводить перевірку позивача з питань своєчасності надання заяви про отримання свідоцтва платника податку на додану вартість та своєчасності нарахування податку на додану вартість за період з лютого 2011 по грудень 2012 (Акт від 25.03.2013 № 144/15-2/37644699). Тобто, періоди, які перевірялись у попередній перевірці у січні 2013 року збігаються із періодами, які перевірялись у наступній перевірці у березні 2013 року, а саме, це періоди з січня по вересень 2012 року. При цьому, податковий орган знову дійшов висновку про перевищення позивачем суми доходу 300000,00 грн. у періоді з лютого 2012 по грудень 2012 рік, неподання позивачем заяви про реєстрацію платника ПДВ до 10.02.2012 року та фактично нарахував податкові зобов'язання повторно за той самий період, не дивлячись на те, що позивач вже сплатив податкові зобов'язання у березні 2013 року, які були визначені в Акті перевірки від 23.01.2013 за період півріччя та 9 місяців 2012 року.

Згідно з пунктом 116.2 статті 116 Податкового кодексу України за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Проте, суд дійшов висновку, що в порушення даної норми відповідачем двічі притягнуто позивача до відповідальності за одне і те саме порушення.

Крім того, слід зазначити, що у 2011 році позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, що не було прийнято відповідачем до уваги в ході проведення перевірки.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (який діяв до 01.01.2012) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Таким чином, позивач у період з січня по грудень 2011 мав право отримувати дохід до 1 млн. грн. перебуваючи на спрощеній системі оподаткування без обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість. Тому висновки відповідача про необхідність подачі позивачем заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість до 10 лютого 2012 року є безпідставними.

31.12.2011 позивачем подано до податкового органу заяву про прийняття Свідоцтва платника єдиного податку у зв'язку з переходом на загальну систему. Тобто, з 2012 позивач перейшов на загальну систему оподаткування.

При цьому, як вбачається зі звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій за лютий 2012 року - грудень 2012 рік, які досліджувались в ході проведення камеральної перевірки, фактичне перевищення суми доходу понад 300000,00 грн. відбулось у жовтні 2012 року.

З огляду на вказане, відповідно до вимог статті 183.2 Податкового кодексу України у позивача виник обов'язок реєстрації платником податку на додану вартість до 10 листопада 2012 року, а не до 10 лютого 2012 року, як зазначив відповідач в Акті перевірки. Водночас, позивач даного обов'язку не виконав, у зв'язку з чим, підприємством було самостійно сплачено суму податкового зобов'язання і штрафних (фінансових) санкцій у сумі 21623,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 26.02.2013 № 0000781507.

Слід зазначити, що наведеним вище обставинам не було надано належної правової оцінки і під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішенні від 15.04.2013 № 0001171502 до Головного управління Міндоходів у Київській області, що призвело до безпідставного додаткового нарахування позивачу податкових зобов'язань та прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.07.2013 № 0000011502.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність прийняття спірних податкових повідомлень рішень, тому податкові повідомлення-рішення від 15.04.2013 № 0001171502 і від 11.07.2013 № 0000011502 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.04.2013 № 0001171502 і від 11.07.2013 № 0000011502.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Краса» судовий збір у сумі 897 (вісімсот дев'яносто сім) грн. 56 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 грудня 2013 р.