Ухвала

від 27.03.2014 по справі 810/5811/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5811/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - Безсмертної Марти Тарасівни на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Краса» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року Мале приватне підприємство «Краса» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивач у 2011 році перебував на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок за ставкою 10 відсотків, проте, податковий орган при проведенні камеральної перевірки за період з лютого 2011 по січень 2012 рік не врахував даної обставини та дійшов помилкового висновку щодо заниження суми податку на додану вартість та необхідність реєстрації платником податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначає, що відповідач вже проводив у січні 2013 року камеральну перевірку податкової звітності підприємства за І півріччя та 9 місяців 2012 року, про що було складено відповідний Акт та на його підставі прийнято податкове повідомлення рішення від 26.02.2013 року № 0000781502, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у розмірі 17298,50 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 4324,50 грн., які були сплачені позивачем відповідно до платіжного доручення від 07.03.2013 року № 59. Отже, на думку позивача, податковий орган двічі притягнув до відповідальності за одне й те ж правопорушення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року задоволено позов. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.04.2013 року № 0001171502 і від 11.07.2013 року № 0000011502.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - Безсмертна Марта Тарасівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку з питань дослідження показників податкової звітності з податку на прибуток МПП «Краса», поданої за 2012 рік, та визначення необхідності його реєстрації платником податку на додану вартість.

За результатами даної складено Акт від 23.01.2013 року № 61/15-2/19407135, за змістом якого вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України, а саме: підприємством не подано заяву на реєстрацію платника ПДВ у липні 2012 року, а тому, виходячи з показників декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року та 9 місяців 2012 року, оподаткуванню підлягає сума 86490 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2013 року № 0000781507, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 21623,00 грн., з них 17298,50 грн. за основним платежем і за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4324,50 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 07.03.2013 року № 59 позивачем сплачено суму податкового зобов'язання визначеного відповідно до даного податкового повідомлення.

10.01.2013 року позивачем отримано Свідоцтво платника податку на додану вартість № 200100772.

22.03.2013 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2013 року, в якому включено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за IV квартал 2012 року.

У подальшому 25.03.2013 року податковим органом проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання заяви про отримання свідоцтва платника ПДВ та повноти і своєчасності нарахування податку на додану вартість, проведеної шляхом аналізу показників звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, поданих за період з лютого 2011 по грудень 2012 рік.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 25.03.2013 року № 144/15-2/37644699 «Про результати камеральної перевірки податкової звітності МПП «Краса», за змістом якого перевіркою показників графи 4 «Загальна сума розрахунків» звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій встановлено про отримання підприємством за період з лютого 2011 року по січень 2012 року виручки від продажу товарів в сумі 562838,72 грн., тобто, про досягнення обсягів оподатковуваних ПДВ операцій понад 300 тис. грн.

У свою чергу, показники графи 4 «Загальна сума розрахунків» звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій свідчать, що за період з лютого 2012 року по грудень 2012 рік обсяг оподатковуваних операцій становить 445512,52 грн., тобто, про досягнення обсягів оподатковуваних ПДВ операцій понад 300 тис. грн.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 183.1 статті 183 Податкового Кодексу України внаслідок неподання МПП «Краса» заяви про реєстрацію його платником ПДВ до 10 лютого 2012 року та пункту 181.1 статті 181 Податкового Кодексу України, а саме: занижено податок на додану вартість (визначеного у відповідності до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України за ставкою 20%) в сумі 45090,5 грн. ((445512,52 грн. х 20%)-17298,00-26714,00).

На підставі висновків Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 15.04.2013 року № 0001171502, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 56 363,13 грн., з них 45090,50 грн. за основним платежем і 11272,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 20.06.2013 року № 114/10/10-36-10-01-206/332 податкове повідомлення рішення від 15.04.2013 року № 0001171502 залишено без змін і донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу на суму 26714,00 грн. і штрафні санкції у сумі 6678,50 грн.

На підставі даного рішення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013 року № 0000011502, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33392,50 грн., з них 26714,00 грн. за основним платежем і 6678,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно з пунктом 183.1 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву

Відповідно до пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу

Згідно з пунктом 183.4 статті 183 Податкового кодексу України у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 183.10 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції було встановлено, що у 2011 році позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується Свідоцтвом про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою від 17.12.2010 року Серія Б № 404693.

Факт подання позивачем заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість перевірявся під час перевірки проведеної у січні 2013 року (Акт від 23.01.2103 року № 61/15-2/19407135). Предметом даної перевірки було дослідження показників податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року і за 9 місяців 2012 року, за результатами якої податковий орган дійшов висновку про перевищення доходу в сумі 300000,00 грн. у вказаному періоді, тому податковий орган встановив, що позивачем порушено пункт 183.1 статті 183 Податкового кодексу України.

На підставі даного Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.1013 року № 0000781507.

Позивач сплатив податкове зобов'язання згідно даного податкового повідомлення рішення 07.03.2013 року, про що свідчить платіжне доручення від 07.03.2103 року № 59 на суму 21623,00 грн.

25.03.2013 року податковий орган проводить перевірку позивача з питань своєчасності надання заяви про отримання свідоцтва платника податку на додану вартість та своєчасності нарахування податку на додану вартість за період з лютого 2011 року по грудень 2012 року (Акт від 25.03.2013 року № 144/15-2/37644699). Тобто, періоди, які перевірялись у попередній перевірці у січні 2013 року збігаються із періодами, які перевірялись у наступній перевірці у березні 2013 року, а саме: це періоди з січня по вересень 2012 року. При цьому, податковий орган знову дійшов висновку про перевищення позивачем суми доходу 300000,00 грн. у періоді з лютого 2012 року по грудень 2012 року, неподання позивачем заяви про реєстрацію платника ПДВ до 10.02.2012 року та фактично нарахував податкові зобов'язання повторно за той самий період, не дивлячись на те, що позивач вже сплатив податкові зобов'язання у березні 2013 року, які були визначені в Акті перевірки від 23.01.2013 року за період перше півріччя та 9 місяців 2012 року.

Згідно з пунктом 116.2 статті 116 Податкового кодексу України за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в порушення даної норми відповідачем двічі притягнуто позивача до відповідальності за одне і те саме порушення.

Крім того, у 2011 році позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, що не було прийнято відповідачем до уваги в ході проведення перевірки.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (який діяв до 01.01.2012 року) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Таким чином, позивач у період з січня по грудень 2011 року мав право отримувати дохід до 1 млн. грн. перебуваючи на спрощеній системі оподаткування без обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість. Тому висновки відповідача про необхідність подачі позивачем заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість до 10 лютого 2012 року є безпідставними.

31.12.2011 року позивачем подано до податкового органу заяву про прийняття Свідоцтва платника єдиного податку у зв'язку з переходом на загальну систему. Тобто, з 2012 року позивач перейшов на загальну систему оподаткування.

При цьому, як вбачається зі звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій за лютий 2012 року - грудень 2012 року, які досліджувались в ході проведення камеральної перевірки, фактичне перевищення суми доходу понад 300000,00 грн. відбулось у жовтні 2012 року.

З огляду на вказане, відповідно до вимог статті 183.2 Податкового кодексу України у позивача виник обов'язок реєстрації платником податку на додану вартість до 10 листопада 2012 року, а не до 10 лютого 2012 року, як зазначив відповідач в Акті перевірки. Водночас, позивач даного обов'язку не виконав, у зв'язку з чим, підприємством було самостійно сплачено суму податкового зобов'язання і штрафних (фінансових) санкцій у сумі 21623,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 26.02.2013 року № 0000781507.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладеним вище обставинам не було надано належної правової оцінки і під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 року № 0001171502 до Головного управління Міндоходів у Київській області, що призвело до безпідставного додаткового нарахування позивачу податкових зобов'язань та прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.07.2013 № 0000011502.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність прийняття спірних податкових повідомлень рішень.

З урахуванням вказаного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 15.04.2013 року № 0001171502 і від 11.07.2013 року № 0000011502 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - Безсмертної Марти Тарасівни - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.