Рішення

від 21.04.2009 по справі 35/51-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/51-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2009 р.                                                            Справа № 35/51-09

вх. № 1549/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Іванніков М.В. - директор  відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом ПП "Ангеліна +", м.Харків  

до  ТОВ "Ювента ЛК", м. Харків  

про стягнення 19615,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Позивач (Приватне підприємство „Ангеліна +”) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювента ЛК”) 11513,32 грн. основного боргу, 736,86 грн. інфляційних втрат, 1131,92 грн. пені, 6000,00 грн. адвокатських послуг, а також витрат по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що на підставі договору купівлі – продажу №96 від 28.02.2008р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12089,20 грн., однак відповідач сплатив кошти за отриманий товар не в повному обсязі, з урахуванням чого станом на 23.01.2009р. заборгованність відповідача за поставлений товар перед позивачем складає 11513,32 грн. 17.11.2008р. позивачем було направлено претензію №1 відповідачу, однак відповіді відповідачем не надано, з урахуванням чого позивач просить суд стягнути на його користь 11513,32 грн. основного боргу, 736,86 грн. інфляційних втрат, 1131,92 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Надав витребувані попередньою ухвалою суду документи, які судом долучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 28.02.2008р. між сторонами було укладено договір купівлі – продажу №96, відповідно до п.1.1. якого продавець (позивач) передає, а покупець (відповідач) отримує та сплачує товар у кількості, асортименті та по цінах, вказаних у накладних, рахунках, чеках та інших документах.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 2 цієї статті встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12503,32 грн., що підтверджується видатковою накладною №Ф1-0001881 від 25.07.2008р., №Ф1-0001907 від 29.07.2008р., №Ф1-0001912 від 30.07.2008р., №Ф1-0001773 від 15.07.2008р., №Ф1-0001794 від 16.07.2008р., №Ф1-0001795 від 17.07.2008р., №Ф1-0001686 від 09.07.2008р., №Ф1-0001694 від 09.07.2008р., №Ф1-0001683 від 08.07.2008р., №Ф1-0001704 від 10.07.2008р., №Ф1-0001717 від 11.07.2008р., №Ф1-0001737 від 12.07.2008р., №Ф1-0002064 від 13.08.2008р., №Ф1-0002094 від 19.08.2008р., №Ф1-0002105 від 20.08.2008р., №Ф1-0002174 від 27.08.2008р., №Ф1-0001656 від 04.07.2008р., №Ф1-0001807 від 17.07.2008р., №Ф1-0001565 від 26.06.2008р., №Ф1-0001547 від 25.06.2008р., №Ф1-0001589 від 27.06.2008р., №Ф1-0001551 від 25.06.2008р., №Ф1-0001971 від 02.08.2008р., №Ф1-0002012 від 07.08.2008р., №Ф1-0002011 від 06.08.2008р., №Ф1-0002041 від 12.08.2008р.

Аналізом вищевказаних видаткових накладних судом встановлено, що видаткові накладні не містять ознаки, які встановлюють причинний зв`язок між укладеним договором купівлі –продажу та поставленим товаром згідно видатоквих накладних, тому суд приходить до висновку, що між сторонами на підставі договору поставки, укладеного в усній формі, згідно видаткових накладних позивачем поставлено товар відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України правочин  може  вчинятися усно  або  в  письмовій  формі.Сторони  мають  право  обирати  форму  правочину,  якщо  інше   не встановлено законом.

          При таких обставинах, суд приходить до висновку, що між сторонами на умовах усної договірної поставки поставлено позивачем товар на загальну суму 12503,32, що підтверджується вищенаведеними видатковими накладними.

          Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. Частиною 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. Судом встановлено, що спірні видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково сплатив кошти за отриманий товар у розмірі 990,00 грн., що підтверджується наданою позивачем копією банківської виписки.

          17.11.2008р. позивачем було надіслано претензію відповідачу про сплату заборгованності у розмірі 12503,32 грн., яку відповідач отримав, що підтверджується підписом особи підприємства відповідача та печаткою ТОВ „Ювента ЛК”.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          При таких обставинах, суд приходить до висновку, що граничний строк оплати за поставлений товар за спірними видатковими накладними є 24.11.2008р.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 11513,32 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1131,92 грн. пені, 736,86 грн. інфляційних втрат, 6000,00 грн. витрат на адвокатські послуги.

          Відповідно до ст.625 ЦК України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, на умовах усного договору поставки відповідачем було прийнято товар на загальну суму 12503,32 грн.

За розрахунками позивача розмір інфляційних втрат складає 736,86 грн. за період з червня 2008 року по грудень 2008 року, судом даний розрахунок перевірений та встановлено, що, оскільки між сторонами було укладено усний договір без встановлення строку оплати, тому прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем слід нараховувати з 24.11.2008р., тобто з початку прострочення відповідачем виконання зобов`язання по оплати за поставлений товар, тому інфляційні втрати за грудень 2008 року становлять 241,77 грн., з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 241,77 грн. інфляційних втрат.

В частині стягнення 1131,92 грн. пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. З урахуванням того, що сторонами не було погоджено який саме розмір пені відповідач повинен сплатити позивачу за порушення строків розрахунків, суд приходить до висновку про недодержання сторонами при укладанні договору встановленої письмової форми визначення виду зобов`язання, тому в задоволенні вимоги в частині стягнення пені слід відмовити.

В частині стягнення витрат на правову допомогу адвоката суд позивачеві відмовляє у зв'язку з наступним. Згідно ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".  У відповідності до ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.  В даному разі позивачем до позову додано копію квитанції  від 01.02.2009р. №7, виданої адвокатом Харківської обласної колегії адвокатів Борисовим Г.В. Як вбачається із аналізу даної квитанції, позивач сплатив адвокату 6000,00 грн. згідно угоди про надання послуг, однак ідентифікуючих ознак сплати цих коштів саме на надання юридичних послуг щодо позовних вимог позивача до відповідача не мається, тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 6000,00 грн. адвокатських послуг слід відмовити.

Окрім того, позивач надав заяву по забезпеченню позова, відповідно до якої позивач просить суд здійснити заходи по забезпеченню позова шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно (або грошові кошти), які належать відповідачу його керівнику та знаходяться в нього або в інших осіб. Свою заяву позивач мотивує тими обставинами, що відповідач зник з місця постійного надходження, не відповідає на телефонні дзвінки та електронну пошту, відповідач уникає від поверення боргу та збитків, власник (керівник підприємства) може виїхати за межі країни та не з`являється за постійним місцем проживання.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення госопдарського суду.

          Ухвалами господарського суду Харківської області від 26.02.2009р. та 24.03.2009р. позивача було зобов`язано документально підтвердити підстави для забезпечення позову та довести, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, однак позивачем таких доказів надано не було, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість даної вимоги і в її задоволенні слід відмовити.

          З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 11513,32 грн. основного боргу, 241,77 грн. інфляційних втрат. Витрати по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.44,49,82-85 ГПК України, суд:   

ВИРІШИВ:

В заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювента ЛК” (61001, м.Харків, вул. Військова, 33, р/р №2600830131040 в АКБ „Золоті ворота”, м. Харків. МФО 351931, код ЄДРПОУ 35477886) на користь Приватного підприємства „Ангеліна +” (61005, м.Харків, пр. Московський, 94, пов. 3, к.302Д, р/р №260053011450 в АКБ Перша Харківська філія АКБ „Базис” у м.Харків, МФО 351599) 11513,32 грн. основного боргу, 241,77 грн. інфляційних втрат, 117,55 грн. держмита, 103,65 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили. ч

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 23.04.2009р.