Рішення

від 10.04.2009 по справі 8/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/115

10.04.09

За позовом           Дочірнього підприємства "ТПК - Центр"     

до              Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоблиск-Формула"

про                            стягнення 75 173,82 грн.

Суддя   Катрич В.С.

Представники:

Від позивача         представник –Зименко А.І. (дов. № 8 від 30.12.08)

Від відповідача     не з`явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом про стягнення з відповідача 68 367,20 грн., що становить заборгованість за договором № 02/08/П/37 на виконання підрядних робіт від 03.07.2008р. та 3 459,99 грн. збитків від інфляції, 467,55 грн. трьох відсотків річних 2 879,08 грн. пені.  

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 10.03.2009р. розгляд справи був призначений на 10.04.2009р.

У судове засідання, призначене на  10.04.2009р. з`явився  представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засіданні був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду та акт звірки взаємних розрахунків, зі змісту якої вбачається, що станом на 01.04.2009р. заборгованості не має. З огляду на викладене, представник позивача наголосив на тому, що позивач просить суд стягнути з відповідача 3 459,99 грн. збитків від інфляції, 467,55 грн. трьох відсотків річних 2 879,08 грн. пені.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

03.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоблиск-Формула»- «замовник»та Дочірнім підприємством «ТПК –Центр»Товариства  з обмеженою відповідальністю «ТПК»- «підрядник»був укладений договір № 02/08/П/37 на виконання підрядних робіт, відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «підрядник»зобов'язався на свій ризик за рахунок своїх сил, матеріалів, засобів, техніки та устаткування у відповідності до даного договору, проектної документації, державних будівельних норм і правил та інших положень чинного законодавства України виконати комплекс робіт по улаштуванню огороджувальних конструкцій, що включає прокладання збірних сандвіч-панелей, фасаду будівлі авто миючого комплексу за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 53а.

Вартість робіт визначена на підставі проектно-кошторисної документації та вказана у додатку № 1 до даного договору і складає 169 162,66 грн. (в т.ч. ПДВ).

Умовами договору сторони погодили, що фінансування робіт здійснюється у наступному порядку: в якості авансу сплачується сума в розмірі 50 748,80 грн. (з ПДВ); сума в розмірі 50 748,80 грн. (з ПДВ) сплачується протягом 5-ти робочих днів з моменту завершення частини робіт по монтажу м'якого утеплювача та його ізоляції; решта коштів сплачується протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання «замовником»остаточного акту передання-приймання виконаних робіт.

Прийняття «замовником»обсягів виконаних робіт, а також обладнання, встановленого при виконання робіт оформляється актами передавання-прийняття виконаних робіт та довідками про обсяг виконаних робіт за формами КБ-2в і КБ-3.

Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору був складений та підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 169 116,00 грн. (копія в матеріалах справи), який свідчать про виконання «підрядником»робіт та прийняття «замовником»виконаних робіт без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Відповідач в свою чергу власні зобов'язання по спірному договору не виконав належним чином, за виконані позивачем роботи розрахувався частково та згідно акту звірки станом на 19.01.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 68 367,20 грн. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У судовому засіданні представник позивача надав акт звірки взаємних розрахунків, зі змісту якої вбачається, що станом на 01.04.2009р. заборгованості не має. Зі змісту вищевказаного акту вбачається, що 05.02.2009р. відповідач перерахував на рахунок позивача 20 000,00 грн. та 20.03.2009р. –48 367,20 грн.

Таким чином станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, тому в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 68 367,20 грн. слід припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 3 459,99 грн. збитків від інфляції, 467,55 грн. трьох відсотків річних 2 879,08 грн. пені.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з п.7.2 договору у випадку порушення «замовником»строків оплати, він зобов'язаний сплатити на користь «підрядника»пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такого прострочення.    

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково  в сумі 2 725,87 грн. (яка розраховувалась за період з 15.12.2008р. по 05.02.2009р. з суми 68 367,20 грн. та у період з 06.02.2009р. по 16.02.2009р. з суми 48 367,20 грн., оскільки 05.02.2009р. відповідач перерахував на рахунок відповідача 20 000,00 грн. згідно акту звірки станом на 01.04.2009р.)

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 02/08/П/37 на виконання підрядних робіт від 03.07.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі та у встановлений договором строк, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних та збитків від інфляції, зазначених позивачем в розрахунку та перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних підлягає задоволенню частково в сумі 341,55 грн., а збитків від інфляції у повному обсязі в сумі 3 459,99 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних в частині стягнення з відповідача 2 725,87 грн. пені, 341,55 грн. трьох відсотків річних та 3 459,99 грн. збитків від інфляції, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 68 367,20 грн. слід припинити провадження у даній справі.    

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.  

Враховуючи те, що відповідач частково перерахував суму заборгованості в розмірі 20 000,00 грн. до звернення позивача до суду з вказаним позовом та до порушення провадження у даній справі, а саме 05.02.2009р., а позовна заява надійшла до суду 27.02.2009р., тому в цій частині витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.  

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 547, 549, 601, 611 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 80, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоблиск-Формула" (01115, м.Київ, вул. Верховинна, буд. 37, к.68; код ЄДРПОУ 35223453) на користь  Дочірнього підприємства "ТПК - Центр" (03038, м.Київ, вул. М.Грінченка, 4; код ЄДРПОУ 24731636)  2 725 (дві тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 87 коп. пені, 341 (триста сорок одну) грн. 55 коп. трьох відсотків річних, 3 459 (три тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 99 коп. збитків від інфляції, 548 (п'ятсот сорок вісім) грн. 95 коп.  державного мита, 86 (вісімдесят шість) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.          

В частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 68 367,20 грн. припинити провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 23.04.2009р.