Рішення

від 27.04.2009 по справі 1/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/38

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.04.09 р.                                                                                                       Справа № 1/38                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Віком»

м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта” м. Донецьк

про стягнення 12 105 грн. 77 коп.

Суддя                                    Азарова З. П.

При секретарі судового засідання:  Розум А.С.

За участю представників сторін:  

Від позивача: Кутинський О.С. - представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:                                   В судових засіданнях 23.03.2009р.

                                                               22.04.2009р. оголошувалися

                                                               перерви

        Товариство з обмеженою відповідальністю «Віком» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта” про стягнення основного боргу у сумі 10 675 грн. 25 коп., пені в сумі 1 056 грн. 63 коп., річних у сумі 128 грн. 36 коп., індексу інфляції в сумі 245 грн. 53 коп.

В обґрунтування вимог позивач посилається на: накладні №№ 5578 від 19.08.2008р., 5628 від 19.08.2008р., 5631 від 19.08.2008р., 5834 від 27.08.2008р., 5836 від 27.08.2008р., 5975 від 02.09.2008р., 5978 від 02.09.2008р, 5959 від 02.09.2008р., 6381 від 18.09.2008р., 6387 від 19.09.2008р., 6419 від 20.09.2008р., 6485 від 23.09.2008р., 6486 від 23.09.2008р., розрахунок позову.

        В судовому засіданні 23.03.2009р. позивач надав копію договору постачання № 246 від 27.04.2007р. та акт звірення взаємних розрахунків за період з 01.08.2008р. по 17.11.2008р.

            Відповідач надав відзив, в якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що строки оплати не були узгоджені. Вказані у накладних строки неможливо віднести до договірних, так як накладна не є формою письмового правочину, укладеного між суб'єктами цивільних правовідносин. Тому позивач не може посилатися на строки оплати, вказані у накладних та застосовувати штрафні санкції за їх порушення. Крім того заявка на отримання товару відповідачем не подавалася і вимогу на оплату товару позивач не направляв. В судовому засіданні було оголошено перерву для надання пояснень сторонами.

        У наступному судовому засіданні позивач надав пояснення, в яких посилається на пункт 5.5 Протоколу розбіжностей до договору постачання № 246 від 27.04.2007р., згідно з яким покупець перераховує грошові кошти з відстрочкою платежу 30 календарних днів на рахунок постачальника за отриманий товар. Дія даного пункту починається з дати офіційного відкриття кожного торгівельного закладу. Таким чином, строки оплати, зазначені у накладних є договірними та відповідальність за їх порушення покупець несе відповідно до пункту 6.2 Протоколу розбіжностей до договору.

Для можливості врегулювання спору сторони заявили клопотання, яке задоволено і в судовому засіданні було оголошено перерву.

        Проте в наступному судовому засіданні сторони пояснили, що спір не врегульований.

         Розглянувши матеріали справи, додатково надані докази, заслухавши пояснення  представників сторін,  господарський суд встановив, що 27.04.2007р. між сторонами був укладений договір № 246, згідно з яким постачальник (позивач) зобов'язався у встановлений строк поставляти товар відповідно до поданого покупцем (відповідачем) замовлення, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що поставка товару здійснюється згідно замовлення покупця. Постачальник гарантує виконання прийнятого замовлення, повинен підписати його і відправити разом з накладною покупцю.

Позивач надав накладні №№ 5578 від 19.08.2008р., 5628 від 19.08.2008р., 5631 від 19.08.2008р., 5834 від 27.08.2008р., 5836 від 27.08.2008р., 5975 від 02.09.2008р., 5978 від 02.09.2008р, 5959 від 02.09.2008р., 6381 від 18.09.2008р., 6387 від 19.09.2008р., 6419 від 20.09.2008р., 6485 від 23.09.2008р., 6486 від 23.09.2008р., згідно з якими передав відповідачу товар на загальну суму 10 675 грн. 25 коп. Вказаний товар покупець прийняв і, незважаючи на те, що в накладних був визначений строк оплати товару, відповідач її не здійснив. Заборгованість виникла в сумі 10 675 грн. 25 коп. і позивач пред'явив позовні вимоги.

       Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Вказаною статтею визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки. В порушення умові договору позивач не доказав факт передачі товару згідно замовлення покупця, в накладних відсутнє посилання на будь-який договір або замовлення, тому суд не може прийняти факт поставки за укладеним договором. Однак, за накладними товар отриманий відповідачем, не прийнятий ним для схову, тому зобов'язання оплатити товар у нього виникли, виходячи з накладних, в яких обумовлена кількість, асортимент товару, його ціна і строки оплати, а відтак позовні вимоги в цій частині  заявлені обґрунтовано.

        За несвоєчасну оплату вартості товару позивач нарахував річні та індекс інфляції згідно статті 625 Цивільного кодексу України і вони також підлягають задоволенню, оскільки факт несвоєчасної оплати товару мав місце.

        Щодо нарахованої пені, то вона не підлягає задоволенню, оскільки Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Як вказано в рішенні суд не може прийняти факт постачання товару в рахунок договору, тому неможливо вважати, що умови договору розповсюджуються на поставлений товар і зобов'язання виникли внаслідок укладеного договору.

      Вважаючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

     Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віком» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта” (83054, м. Донецьк, пр. Київський, 46, р/р 2600912620 в ДОД “Райффайзен Банк аваль”, МФО 335076, ІПН 345573105647, № св-ва ПДВ 07789008, ЄДРПОУ 34557310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віком»  (84054, м. Донецьк, вул. Економічна, 25, р/р 26006301000850 у АКБ «Форум», МФО 300056, ІПН 310495305648, № св-ва ПДВ 07758347, ЄДРПОУ 31049533) основний борг у сумі 10 675 грн. 25 коп., річні у сумі 128 грн. 36 коп., індекс інфляції в сумі 245 грн. 53 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 110 грн. 49 коп. та витрати за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 107 грн. 70 коп.

В іншій частині відмовити.

Рішення  оголошено  в  засіданні  та  набуває  законної  сили  після  закінчення десятиденного  строку   з  дня  його  прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Азарова З.П.