Рішення

від 21.04.2009 по справі 33/143-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/143-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.09р.

Справа № 33/143-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ЕСМ", м. Дніпропетровськ  

до  Дочірнього підприємства "Дніпропетровського монтажного управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 189 274 грн. 00 коп.

                                                                                                                   Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Папірний О.В., довіреність № 1-23 від 23.03.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином) 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ЕСМ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровського монтажного управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" про стягнення  100 000 грн. 00 коп. - основної заборгованості по контракту № 061024 від 24.10.2006 року, 37 978 грн. - пені, 45 720 грн. - інфляційних втрат, 5 576 грн. - 3% річних  і витрат по справі.

16.04.2009 року від позивача до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 8 190 грн. 00 коп., втрати від інфляції –49 970 грн. 00 коп., 3% річні – 5 928 грн. 60 коп. та витрати по справі.

В судове засідання 21.04.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд  задовольнити позов  з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, призначені на 01.04.2009 р., 21.04.2009 р., відзив та витребувані документи ухвалами від 27.02.2009 р. та 01.04.2009 р., суду не надав.

       На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

У судовому засіданні 21.04.2009 р.   за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

                                                               ВСТАНОВИВ :

      24.10.2006 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) був укладений контракт № 061024 на поставку обладнання (далі –Контракт).

     Відповідно до пункту 1.1. Контракту постачальник зобов'язується виготовити і поставити замовнику обладнання у кількості і номенклатурі відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною цього контракту.

   Відповідно до пункту 2.1. Контракту ціна одиниці обладнання встановлюється Специфікаціями до цього контракту.

       Відповідно до пункту 8.1. Контракту постачальник зобов'язується виконати постачання на умовах DDP (CIF, CPT) за адресою: м. Дніпродзержинськ, пров. Баглійський, 3д у терміни, встановлені графіком виконання поставок (додаток № 3).

       Згідно з пунктом 10.1. Контракту оплата здійснюється в гривнях перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок постачальника або іншими платіжними засобами, передбаченими законодавством України. Для оплати постачальник надає наступні документи:

-          накладна на відпуск ТМЦ –1 прим.;

-          рахунок-фактура                - 1 прим.;

-          податкова накладна           - 1 прим.

      Відповідно до пункту 8.1. Додатку № 1 до Контракту платежі здійснюються відповідачем на 45 день після отримання рахунку на оплату.

     Позивач, на виконання своїх зобов'язань за Контрактом поставив відповідачу товар на суму 772 550 грн. 09 коп., що підтверджується рахунками № 1902/1 від 19.02.2007 року на суму 1 976 грн. 95 коп., № 1902/2  від 19.02.2007 року на суму 70 573 грн. 14 коп. (а.с. 29-31) та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯНП № 628795 від 19.02.2007 року (а.с.32).

        Відповідач прийняв товар в повному обсязі, що підтверджується накладною № 0219 від 19.02.2007 року, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками сторін (а.с. 33-34). Відповідач розрахувався за отриманий товар частково, сплативши позивачу 672 550 грн. 09 коп., що підтверджується  копіями банківських виписок (а.с. 49-53).

       05.01.2009 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія за вих. № 3/05-п з вимогою погасити існуючу заборгованість, пеню та сплатити штрафні санкції, яка залишена останнім без відповіді (а.с. 35-40).

   16.03.2009 року позивачем на адресу відповідача надісланий акт звірки взаємних розрахунків, який відповідачем залишився не підписаним (а.с. 54-55).

     16.04.2009 року позивачем до господарського суду Дніпропетровської області надана заява про зміну позовних вимог за вих. № 03-08.04., в якій він зазначає, що 07.04.2009 року сума основного боргу за контрактом  в розмірі 100 000 грн. 00 коп. повністю погашена відповідачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.62).  В частині пені та штрафних санкцій позивач, у вказаній заяві, просить стягнути з відповідача 64 088 грн. 60 коп., де: 8 190 грн. 00 коп. –пеня, 49 970 грн. 00 коп. –втрати від інфляції, 5 928 грн. 60 коп. –3% річні.

       Основні  засади  господарювання  в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

      Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

       Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

   Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

   Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

    Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

На момент розгляду справи  відповідачем сплачена сума основної заборгованості за Контарктом у розмірі 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується заявою № 229 від 07.04.2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 62).

В частині стягнення основної заборгованості в розмірі 100 000 грн. 00 коп. суд вважає за необхідне  провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

      Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

      За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

       Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

        Пунктом 11.1. Контракту сторони передбачили, що за необґрунтовану затримку оплати замовник оплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення, але не вище подвійної облікової ставки Національного Банку України, пеня складає 8 190 грн. 00 коп. та підлягає стягненню з відповідача.

     Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором  або законом, інфляційні втрати становлять –49 970 грн. 00 коп. та 3 %  річні  -1024, 20 грн., які підлягають задоволенню.

       Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про зміну позовних вимог задовольнити.  

         Припинити провадження в частині стягнення 100 000 грн. 00 коп.  відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

      Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровського монтажного управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 5, п/р 2600130130253 у філії «Відділення Промінвестбанку м. Дніпропетровська, МФО 305473, код ЄДРПОУ 00121092) на користь  

Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ЕСМ" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 5, п/р 2600071 4011573 у ДФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 306931, код ЄДРПОУ 33324762) 8 190 (вісім тисяч сто дев'яносто) грн. 00 коп. –пені, 49 970 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 00 коп. –інфляційних втрат, 5 928 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 60 коп. –3% річні, 1640 (одна тисяча шістсот сорок) грн. 88 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

       Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

                    І.А. Рудовська

Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України –27.04.2009 р.