Рішення

від 06.04.2009 по справі 39/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/121

06.04.09

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Полігон інтегрейшн Україна"

до                  Товариство з обмеженою відповідальністю "СофтФорт"

про  стягнення  243 721,60 грн.

                                                                                                                           Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача:  Коваленко Ю.С. (довіреність № 6 від 30.01.2009 р.)

Від відповідача: не з"явилися

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Полігон інтегрейшн Україна” (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СофтФорт” (відповідача) про стягнення 243721,60 грн. заборгованості за Договором  про надання послуг з розробки програмного забезпечення від 27.04.2007 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 149877,60 грн., індекс інфляції в розмірі 52490,42 грн. за період з 28.07.2007 р. по 28.01.2009 р., три проценти річних в розмірі 6775,27 грн. за період з 28.07.2007 р. по 28.01.2009 р. та пеню в розмірі 34578,31 грн. за період з 30.01.2008р. по 30.01.2009р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач перерахував відповідачу кошти за надання інформаційно –консультаційних послуг та робіт у сфері проектування та розробки програмного забезпечення, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання щодо надання таких послуг та робіт не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2009р. порушено провадження у справі № 39/121 та призначено справу до розгляду на 23.03.2009р.

        Представник позивача у судовому засіданні 23.03.2009р. подав клопотання про залучення документів на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду до матеріалів справи. Клопотання  позивача  судом  задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 06.04.2009р.

Відповідач у судові засідання 23.03.2009р. та 06.04.2009р. не з‘явився, відзив на позовну заяву з підтверджуючим документами на виконання вимог ухвал суду від 02.03.2009 р. та від 23.03.2009р. не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи  повідомлений у встановленому порядку.

В судовому засіданні, призначеному на 06.04.2009р., за згодою представника  позивача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                        ВСТАНОВИВ:

27.04.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Полігон інтегрейшн Україна” (позивачем) і Товариства з обмеженою відповідальністю “СофтФорт” (відповідачем) укладено Договір  про надання послуг з розробки програмного забезпечення (надалі – Договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) бере на себе зобов'язання по наданню інформаційно –консультаційних послуг та робіт у сфері проектування та розробки програмного забезпечення замовникові в обсязі та на умовах, зазначених у Договорі, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги та роботи, надані виконавцем, у порядку, визначеному у Договорі.

        Пунктом 2.1 Договору встановлено, що перелік робіт та послуг, що є предметом Договору, їх вартість, строки виконання, строки оплати та інші умови вказані в Додатках до Договору.

        Відповідно до п. 3.1 Договору виконавець (відповідач) зобов'язується надати послуги, визначені як предмет цього Договору, належним чином, вчасно й у повному обсязі відповідно до умов, зазначеному в Договорі та Додатках до нього.

        Згідно п. 4.1 Договору замовник (позивач) зобовЧязується оплатити послуги Виконавця (відповідача) відповідно до п. 5.1 Договору, а саме: за надання послуг, визначених як предмет цього Договору в цілому або за визначений етап Замовник зобов'язується перерахувати на поточний рахунок Виконавця кошти, згідно з умовами додатків.

        Пунктом 9.1 Договору передбачено, що останній набуває чинність з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно Договору.

        Згідно Додатку №1 від 27.04.2007 р. та Додатку №2 від 17.07.2007р. до Договору (надалі –Додаток № 1, Додаток № 2) сторони домовились, що предметом даного Договору є виконання робіт по розробці програмного забезпечення «В1иеZone».

        У пункті 2 Додатку № 1 визначено, що вартість робіт складає 149877,60 грн. (з ПДВ), а у п. 3 названого додатку визначено, що розрахунки здійснюються в три етапи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (відповідача), остаточні розрахунки здійснюються до 30.09.2007 р. в повному обсязі.

        Відповідно до п. 4 Додатку № 1 виконання робіт здійснюється на протязі трьох місяців з моменту підписання Договору № 04-27 від 27.04.2007 р.

        Позивач (замовник) на виконання умов Договору (п.п. 4.1, 5.1 Договору, п. 3 Додатку № 1 до Договору) на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-17/07-1 від 17.07.2007р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача (виконавця) 149 877,60 грн. (в тому числі ПДВ) вартості робіт за Договором, що підтверджується платіжними дорученнями  № 727 від 17.07.2007 р. на суму 30000,00 грн., № 761 від 26.07.2007р. на суму 50000,00 грн.,  № 849 від 21.08.2007р. на суму 69877,60 грн. (копії знаходяться в матеріалах справи).

        З огляду на приписи п. 3.1 Договору та п. 4 Додатку № 1 до Договору на відповідача  покладався обов'язок належним чином надати послуги та виконати роботи по розробці програмного забезпечення «В1иеZопе»у повному обсязі протягом трьох місяців з дати підписання даного Договору, тобто до 27.07.2007р.

         Зібрані у справі докази свідчать, що у вищезазначений термін послуги та роботи з розробки програмного забезпечення відповідачем позивачу надані не були.

         05.11.2008р. позивач звернувся до відповідача з  Претензією №399/051108, відповідно до якої вимагав повернути на розрахунковий рахунок позивача суму коштів, сплачену відповідачу в розмірі 149 877, 60 грн. (в тому числі ПДВ).

        Гарантійним листом №16-П від 01.12.2008р. (копія якого знаходяться в матеріалах справи) відповідач визнав, що станом на 05.12.2008 р. кредиторська заборгованість перед позивачем у зв'язку з повним невиконанням умов Договору про надання послуг з розробки програмного забезпечення від 27.04.2007 року  становить 149877, 60 грн. (в тому числі ПДВ). Відповідач зобов'язався сплатити наведену суму заборгованості  до 15.04.2009 р., а саме: щомісячно, починаючи з 15.12.2008р. по 15.04.2009р., рівними частинами у розмірі 29 975, 52 грн. до 15 числа кожного місяця. Однак, вищезазначені гарантійні зобов'язання відповідач не виконав, заборгованість у сумі 149877,60 грн. (основний борг) за спірним договором (основний борг) станом на час подання позову до суду не оплатив.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Наведене свідчить, що між сторонами по справі укладений договір про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати.  Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків.

        Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

        Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обов'язок виконавця надати послугу особисто.

        Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

        Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 612 ЦК України).

Збитками відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у звЧязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

          Зібрані у справі докази, а саме: платіжні доручення  № 727 від 17.07.2007 р. на суму 30000,00 грн., № 761 від 26.07.2007р. на суму 50000,00 грн.,  № 849 від 21.08.2007р. на суму 69877,60 грн., а отже на загальну суму 149877,60 грн. свідчать, що позивач на виконання умов Договору (п.п. 4.1, 5.1 Договору, п. 3 Додатку № 1 до Договору) повністю оплатив вартість робіт за Договором. Відповідач  же в порушення п. 3.1 Договору та п. 4 Додатку № 1 до Договору послуги та роботи по розробці програмного забезпечення «В1иеZопе»до 27.07.2007р. не надав і не виконав,  внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 149877,60 грн. (основний борг), що підтверджується Гарантійним листом відповідача №16-П від 01.12.2008р.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 149877,60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 52490,42 грн. за період з 28.07.2007 р. по 28.01.2009 р., трьох процентів річних в розмірі 6775,27 грн. за період з 28.07.2007 р. по 28.01.2009 р. та пені в розмірі 34578,31 грн. за період з 30.01.2008р. по 30.01.2009р.

         Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Враховуючи наведене та здійснену перевірку «Розрахунку ціни позову ТОВ “Полігон інтегрейшн Україна” до ТОВ “СофтФорт” (доданий у якості додатку до позовної заяви), вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 52490,42 грн. індексу інфляції за період з 28.07.2007 р. по 28.01.2009 р. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню лише частково у сумі 50808,42 грн. за період з 28.07.2007 р. по 28.01.2009 р. з огляду на допущені позивачем арифметичні помилки.

       В іншій частині вимог позивача щодо сплати індексу інфляції в сумі 1682,00 грн. (52490,42 грн. –50808,42 грн. = 1682,00 грн.) відповідачу належить відмовити.

        Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6775,27 грн. трьох процентів річних за період з 28.07.2007 р. по 28.01.2009 р. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

        Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

        Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

        Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

        Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1 Договору № 04-27 від 27.04.2007 р. передбачено, що в разі порушення строків виконання робіт виконавець (відповідач) сплачує на користь замовника (позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми Договору за кожний день затримки.

        Відповідно до п. п. 4 Додатку № 1 виконання робіт по розробці програмного забезпечення «В1иеZопе»здійснюється на протязі трьох місяців з моменту підписання Договору № 04-27 від 27.04.2007 р. З огляду на зазначене, вищезазначене зобов‘язання мало бути виконано відповідачем до 27.07.2007р., а відповідно днем настання прострочки виконання зобов‘язання за спірним договором вважається 28.07.2007 р. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано, т.т. з 28.01.2008 р. (п. 6 ст. 232 ГК України).

Фактично позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 28.07.2007 р. по 28.01.2009 р., тобто за період, який знаходиться поза межами передбаченого п. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного терміну від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано, та в межах якого можливе нарахування штрафних санкцій (у т.ч. і пені).

Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 34578,31 грн. за період з 28.07.2007 р. по 28.01.2009 р.  на підставі п. 6 ст. 232 ГК України.

         Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 22, 202, 207, 509, 525, 526 549, 611, 612, 625, 901-903 ЦК України, ст.ст. 230, 232 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

              Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СофтФорт" (02222, м. Київ, вул. Драйвера, 16, к. 64; ідентифікаційний код 32246825; р/р 2600700800106 в АКБ «Правекс –Банк», м. Київ, МФО 321983), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон інтегрейшн Україна" (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 34, к. 426; ідентифікаційний код 33400628; рахунок № 2600023524001 в АБ «Київська Русь», м. Київ, МФО 319092), 149877,60 грн. (сто сорок дев'ять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 60 коп.) основного боргу, 50808,42 грн. (п'ятдесят тисяч вісімсот вісім  гривень 42 коп.) індексу інфляції, 6775,27 грн. (шість тисяч сімсот сімдесят пЧять гривень 27 коп.) трьох процентів річних, 2074,62 грн. (дві тисячі сімдесят чотири гривні 62 коп,) держмита та 100,44 грн. (сто гривень 44 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          В іншій частині позову відмовити.

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 Суддя                                                                                                 Гумега О.В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 08.04.2009р.