Рішення

від 28.04.2009 по справі 10/61

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/61

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.09                                                                                 Справа № 10/61

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс –Л", м. Луганськ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Свердловська МТС",

м. Свердловськ Луганської області

    2. Фермерського господарства "Колос", м. Свердловськ Луганської області

про звернення стягнення на заставлене майно

Суддя Мінська Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Варакута О.О., довіреність № б/н від 23.02.09.,  

від 1-го відповідача -  Степура В.Є., довіреність № б/н від 01.11.08. (в судовому засіданні 24.04.09.)

від 2-го відповідача -  Степура В.Є., довіреність № б/н від 01.11.08. (в судовому засіданні 24.04.09.)

            У судовому  засіданні  24.04.2009р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву  до 28.04.2009р.   

Суть спору: позивачем заявлені вимоги

- звернути стягнення на заставлене майно, що належить на праві власності ФГ "Колос", а саме на врожай озимої пшениці 2009 року: 34,4 га засіяної на полі № 11 Даринівської сільської ради відповідно до плану землекористування,  який  є предметом договору застави № 39 від 29.09.2008р., укладеного між ТОВ "Технополіс –Л" та ФГ "Колос", в рахунок заборгованості ТОВ "Свердловська МТС" за Договором купівлі –продажу нафтопродуктів № 18/08/08-Б від 18.08.2008р. з сплати вартості отриманого товару, сплати пені та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання;

- вилучити у ФГ "Колос" та передати у власність ТОВ "Технополіс –Л" врожай озимої пшениці 2009 року: 34,4 га засіяної на полі № 11 Даринівської сільської ради  відповідно до плану землекористування, який є предметом договору застави № 39 від 29.09.2008р., укладеного між ТОВ "Технополіс –Л" та ФГ "Колос".

ІІ –ий  відповідач  відзивом  на позов не заперечує проти наявності  заборгованості,  але  просить відмовити в позові, оскільки  збирання  врожаю буде проводитись лише  в  серпні  місяці.  

Дослідивши  матеріали справи,  додатково  надані  документи,  заслухавши  представників сторін,   суд                   

в с т а н о в и в:

18.08.2008р.  між ТОВ “Технополіс-Л” (продавцем) –Позивачем і справі   та ТОВ “Свердловська  МТС”(покупцем)  - І –им відповідачем у справі   укладено договір № 18/08/08-Б купівлі-продажу нафтопродуктів, згідно якому  продавець зобов'язується  передати у власність, а покупець –прийняти та оплатити наступний товар: бензин  у кількості   7025  літрів за ціною   5,40075   грн. за 1 літр (з ПДВ) на загальну суму  37940  грн. 28 коп.

 Згідно п.  3  цього договору  термін  оплати:  до   30.11.2008р.

 Пунктом  5  даного Договору  передбачено,  що у  разі несвоєчасної оплати вартості поставленого товару покупець  сплачує продавцю пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та припиняє свою дію після здійснення кінцевих розрахунків (п.9).

На  виконання  договору   № 09/09/08-Д  позивачем  поставлено  І –ому  відповідачу  за  видатковою  накладною  №РН-0000028  від 19.08.2008р.   7025  літрів  бензину  на загальну суму  37940 грн. 28 коп. (з ПДВ)  через  Малютіну  Олександру  Миколаївну  (довіреність  ЯПГ №   584226/32  від  18.08.2008р.).  Факт  отримання  товару  на  суму  37940 грн. 28 коп. за договором  № 18/08/08-Б  підтверджено матеріалами справи  і  не  оспорено  відповідачами.

Позивачем нараховано за період  з 30.11.2008р. по  27.02.2009р. (89 днів)  пеню в розмірі  0,2 % за кожен день прострочення, що становить  6754 грн. 21 коп.,  за  цей же період 3 % річних,  що становить  277 грн. 53 коп.  

29.09.08 року між ТОВ “Технололіс-Л” (заставодержатель) та  Фермерським господарством “Колос” (заставодавець)  укладено договір застави №  39,   п. 1.11  якого  передбачено, що  заставою за цим договором забезпечуються: вимоги заставодержателя, що випливають з договору купівлі-продажу нафтопродуктів від  18.08.2008р. №  18/08/08-Б, укладеного між ТОВ “СМТС”(боржник) та заставодержателем, відповідно до якого заставодержатель надав боржнику бензин  на суму  37940,28  грн., у т.ч. ПДВ;  строк оплати поставки –30 листопада 2008 року. Заборгованість станом на 29.09.08 року складає   37940,28 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, що зазначений у п.1.1 цього договору, і  можливих додаткових угод до нього, у термін та у обсязі, зазначених у вищевказаному договорі, заставодавець, який діє як майновий поручитель, передав у заставу належне йому на праві власності  наступне майно: врожай озимої пшениці 2009 року: 34,4 га засіяної на полі № 11 Даринівської сільської ради відповідно до плану землекористування,  відповідно до плану землекористування,  оцінений  за  домовленістю сторін    в  сумі  60200,00 грн.   

Також  договором  застави передбачені  наступні  положення:

За домовленістю сторін заставна вартість предмету застави  становить 60200,00 грн., з ПДВ. Вартість предмету застави може бути змінена в залежності від  цін на зерно, що склалися на ринку на момент його реалізації  (п. 1.3).

          Заставне майно передане на  відповідальне зберігання заставодавцю за взаємною згодою сторін та знаходиться за адресою: Луганська область, Свердловський район,  землі    Даринівської сільської   ради. (п.1.4).

          Виконанням зобов'язання за цим договором є оплата боржником вартості  бензину  за договором купівлі-продажу, що зазначений у п.1.1. цього договору (п.2.1).

          Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, якщо договір купівлі-продажу, що зазначений у п.1.1 цього договору, не буде повністю або частково виконаний боржником у строки, передбачені ним (п.2.2).

          У випадку виникнення прострочення оплати за договором купівлі-продажу, що зазначений у п.1.1 цього договору, порушення боржником інших умов, викладених у ньому, що спричинили за собою стягнення заборгованості, вона погашається за рахунок коштів, отриманих від  реалізації предмета застави. Заставодержатель залишає за собою право  самостійно реалізувати предмет застави, у цьому випадку заставодавець зобов'язаний  передати предмет застави по акту приймання-передачі. Заставодержатель  також має право звернутися у встановленому порядку  до суду  для звернення стягнення на передане у заставу майно.

Кошти, отримані заставодержателем від реалізації предмету застави, що перевищують заборгованість боржника, підлягають поверненню заставодавцю у 3-денний термін з дня реалізації предмету застави  (п.2.3).

Заставодержатель має право незалежно від термінів виконання забезпечених заставою зобов'язань вимагати переводу на себе  предмету застави, якщо заставодавець порушив свої зобов'язання, передбачені цим договором (п.3.4.1).

Договір набирає чинності  з дати підписання його сторонами в є невід'ємною частиною  договору купівлі-продажу, що зазначений у п.1.1 цього договору (п.4.1). Дія даного договору припиняється виконанням боржником усіх зобов'язань за договором купівлі-продажу, що зазначений у п.1.1 цього договору (п.4.2).

Спори, що можуть виникнути  за цим договором,  вирішуються відповідно до  чинного законодавства. З питань, не врегульованих цим договором, сторони керуються Законом України “Про заставу”(п.5.1).

Термі дії договору зберігається до повного виконання боржником зобов'язань за договором купівлі-продажу, що зазначений у п.1.1 цього договору, у тому числі і у випадку його пролонгації (п.5.3).

Цей договір застави зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом з названого реєстру за №  21106146   від 02.10.08 року, виданим Луганською філією державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України.  Станом  на  28.04.2009р. (на  дату  вирішення  спору)   обтяження  за  договором застави  №  39  від 29.09.2008р.  не припинилось, що    підтверджується  Витягом з реєстру № 23333319  від 28.04.2009р., виданим Луганською філією державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України  (запис  №  8).     

За результатами взаємозвірення  17.11.2008р. між  ТОВ “Свердловська  МТС” та ТОВ “Технополіс-Л”  виявилось,  що станом на  01.11.2008р.  заборгованість за  договором купівлі-продажу  від  18.08.2008р.  в  сумі  37940,28  грн.  не оплачена.  

20.02.2009р.  позивач  направив  на адресу  ФГ “Колос”  Повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання (вих. №  20 від 20.02.09 року), яким поставив  заставодавця до відома про те, що покупець в особі ТОВ “СМТС” не виконав своє грошове зобов'язання за договором купівлі-продажу №  18/08/08 -Б від  18.08.08 року на суму  37940,28  грн., а тому заставодержатель вимушений задовольнити свої грошові вимоги шляхом звернення стягнення на заставлене майно  в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Оцінивши всі обставини справи,  суд  вважає,  позовні  вимоги  такими,  що  підлягають  частково  задоволенню  з  огляду  на  наступне:   

Згідно ст.  526 ЦК України зобов'язання  має виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за  відсутності  таких умов  та вимог –відповідно  до  звичаїв ділового обороту або інших вимог,  що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 ЦК України  покупець  зобов'язаний  оплатити  товар  після його прийняття  або прийняття  товаророзпорядчих документів  на  нього,  якщо договором  або   актами  цивільного законодавства  не встановлений  інший  строк  оплати товару.  

Договором №  18/08/08-Б   встановлено конкретний  строк  оплати  -  до   30.11.2008р.

           Згідно ст. 610 ЦК України  порушенням зобов'язання  є його  невиконання або виконання з порушенням  умов, визначених змістом   зобов'язання.      

Відповідачі не  заперечили  вищевказаних  обставин.   Таким  чином,  І –им відповідачем порушено зобов'язання  за  договором  №  18/08/08-Б.   

Нарахування  позивачем  3 % річних  і  пені  відповідає  вимогам  законодавства і  договору.      

З огляду  на  вищевикладене,   позивач  має  право  вимагати виконання  зобов'язання,  а  відповідно до ст.  546 ЦК України   виконання   зобов'язання  може  бути забезпечено   заставою.

Згідно ст. 572 ЦК України  в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

         Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст. 572 ЦКУ).

Частинами 1 та 2 ст. 576 Цивільного кодексу встановлено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

          З матеріалів справи вбачається, що сторони за договором застави  уклали його у простій письмовій формі (що не суперечить вимогам ч. 1 ст. 577 ЦКУ) та зареєстрували його відповідно до вимог ч. 3  цієї статті,  згідно якою  застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

          Сторони за договором здійснили оцінку предмету застави відповідно до вимог ч.2 ст. 582 ЦКУ.

          Згідно частинам 1-2 ст. 590 Цивільного кодексу  України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом (ч.1 ст. 591 ЦКУ).

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, —неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст. 19 Закону України «Про заставу»).

Як видно з позовних вимог, позивач заявив  дві  вимоги: звернути  стягнення на предмет застави,   а  також   вилучити у  заставодавця  предмет  застави  та передати останній йому у власність.

При вирішенні спору у цій частині суд виходить з положень ЦК України,  Закону  України «Про заставу», а також  Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».     

  Згідно  ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»    звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

          Відповідно до ч. 2 ст.25 цього Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону (п.4).

           Якщо інше  не передбачено рішенням суду,  реалізація предмета  забезпечувального обтяження проводиться  шляхом  його  продажу  на  публічних торгах у порядку, встановленому законом.

          А пунктом 1 частини 1 ст. 26 названого Закону прямо передбачене право заставодержателя  обрати на власний розсуд один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.

          Таким чином,  в  разі  застосування  судового порядку  звернення  стягнення  на  предмет  застави,  суд  визначає  спосіб  реалізації  предмета  застави,  при  цьому  суд  може  визначити  конкретний  спосіб,  із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.  

          Отже, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог  в  частині  звернення  стягнення  на предмет застави,  і  вимоги в  цій  частині  підлягають  задоволенню  з  визначенням  самостійно судом  способу  звернення  стягнення  на  предмет  застави.   Суд  вважає  за  доцільне  застосувати  такий  спосіб  звернення  стягнення  на предмет застави  як передача  його у власність позивача,  оскільки  даний  спосіб дає  можливість  уникнути  додаткових  витрат  сторін  по збереженню   майна  і  організації  його  реалізації.          

В той  же  час,  самостійна  вимога  про  вилучення   у  заставодавця  предмету  застави  та передачу    йому у власність позивача,  не  може  бути задоволена,  оскільки   це  є   альтернативна  судовій  процедура,  а при  застосуванні  судової  процедури  передача  заставного  майна є лише  способом  звернення  стягнена  на  це майно.  

             З огляду  на  вказане,  позовні  вимоги підлягають задоволенню  частково.   

 Судові витрати  згідно ст. 49 ГПК України  стягуються з  І –ого  відповідача  в  частині  звернення  стягнення  на  предмет  застави  в  сумі   заборгованості   в  розмірі  37940  грн. 28 коп.,   пені  в  розмірі  6754 грн. 21 коп.,   3 % річних в  розмірі  277 грн. 53 коп.,  всього  44972 грн. 02 коп.,  тобто  державне мито в сумі  449  грн. 72 коп.,    витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в  сумі  118 грн.     По даній  справі  сплачено державне мито  в сумі  85 грн. і  517 грн.  (всього  602 грн.),  а  підлягало сплаті  449 грн. 72 коп.  Таким чином  переплата  становить -  67 грн. 28 коп. (517 грн.  –449 грн. 72 коп.),  яке  підлягає поверненню з Державного бюджету  України.  

Відповідно  до  ст. 85  ГПК  України  за  згодою позивача  у судовому  засіданні  оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

                                                       в и р і ш и в:

 1. Позов  задовольнити частково.  

          2. Звернути стягнення на заставлене майно, що належить на праві власності  Фермерському господарству “Колос”, ідентифікаційний код 19072700,  м. Свердловськ Луганської області, провул. Лікарняний, 27, а саме на врожай озимої пшениці 2009 року: 34,4 га засіяної на полі № 11 Даринівської сільської ради  відповідно до плану землекористування,  який є предметом договору застави №  39 від 29.09.2008р., укладеного між ТОВ "Технополіс –Л" та ФГ "Колос", в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Свердловська МТС" за Договором купівлі –продажу нафтопродуктів №  18/08/08-Д від 18.08.2008р.  в  розмірі  в  розмірі  37940  грн. 28 коп.,  пені  в  розмірі  6754 грн. 21 коп.,  3 % річних в  розмірі  277 грн. 53 коп.,  шляхом   вилучення у ФГ "Колос" та передачі  у власність ТОВ "Технополіс –Л", м. Луганськ, вул. В.П'ятьоркіна, 10-а, ідентифікаційний код 21842252,  врожаю   озимої пшениці 2009 року:  34,4 га засіяної на полі № 11 Даринівської сільської ради  відповідно до плану землекористування,   який є предметом договору застави № 39 від 29.09.2008р., укладеного між ТОВ "Технополіс –Л" та ФГ "Колос".  

Видати наказ  позивачу  після  набрання  рішенням  законної  сили.  

3.  Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю “Свердловська машино-технологічна станція”, ідентифікаційний код 24206156, м.  Свердловськ, провул. Лутугіна, 7 Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технополіс-Л”, ідентифікаційний код 21842252, м.  Луганськ, вул. В.П'ятьоркіна, 10-а, - судові витрати, а саме: державне мито у сумі   449 грн. 72 коп.   та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118  грн. 00 коп.;   видати наказ після набрання рішенням законної сили.

              4. В решті вимог відмовити.

  5.  Повернути  Товариству з обмеженою відповідальністю “Технополіс-Л”, ідентифікаційний код 21842252, м.  Луганськ, вул. В.П'ятьоркіна, 10-а,  з Державного бюджету  України   державне мито в сумі  67 грн. 28  коп.,  зайво  сплачене  платіжним дорученням  №  141 від  22.04.2009р. Повернення  здійснити на підставі  даного рішення,  засвідченого печаткою суду.

               Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня  його  підписання.  

           Підписано  05.05.2009р.

Суддя                                                                                      Т.М.Мінська