Постанова

від 21.04.2009 по справі 16/674-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/674-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2009 р.                                                           Справа № 16/674-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О. ,  Білоконь Н. Д.

при секретарі Міщенко

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. № 480С/1-8 на рішення     господарського суду Сумської області від 09.02.09 р. по справі № 16/674-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор" м. Шостка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Шостка-Петролеум" м. Шостка

про зобов'язання вчинити певні дії

встановила:

        Позивач, ТОВ "Алькор", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до ТОВ "Альфа-Шостка-Петролеум", в якому просив виселити відповідача в примусовому порядку з нежитлового приміщення клубу та автозаправочної станції, розташованих за адресою: вул. 3-ї П'ятирічки, 2 у м. Шостка Сумської області, стягнути з ТОВ "Альфа-Шостка-Петролеум" на користь ТОВ "Алькор" витрати на послуги адвоката в сумі 5000 грн.

         Рішенням господарського суду Сумської області від 09.02.09 р. по справі № 16/674-08 (суддя Моїсеєнко В.М) в задоволені позовних вимог ТОВ "Алькор", щодо виселення ТОВ "Альфа-Шостка-Петролеум" в примусовому порядку з нежитлового приміщення клубу та автозаправочної станції, розташованих за адресою: вул. 3-ї П'ятирічки, 2 у м. Шостка Сумської області відмовлено.

       Позивач, ТОВ "Алькор", з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій зазначає, що рішення прийнято  при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 09.02.09 р. по справі № 16/674-08 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Алькор" в повному обсязі.

Відповідач, ТОВ "Альфа-Шостка-Петролеум", вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 р. та від 24.03.2009 р. не виконав, відзив на апеляційну скаргу позивача не надав.

Позивач, ТОВ "Алькор", в судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, свого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання про що свідчить підпис уповноваженого представника позивача Сомок на повідомлені про вручення поштового відправлення (а. с. 69).

21.04.2009 р. на адресу Харківського апеляційного господарського суду від   відповідача надійшла телеграма за вх. 2315 з проханням розглядати справу без  участі його представника та зазначає, що в зв'язку з фінансовим станом підприємство зупинило господарську діяльність, працівники та директор звільнились. Крім того, товариство не має будь-якого відношення до позивача, до його приміщення, майна та інших речей, не має договорів оренди на це приміщення  або його частку. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги.

      Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

     В позовній заяві позивач зазначає, що йому на праві власності належать нежитлове приміщення клубу та автозаправна станція, які розташовані за адресою : вул. 3-ї П'ятирічки, 2 у м. Шостка Сумської області. В підтвердження права власності позивачем надані договори від 11.01.91 р. та від 23.11.1994 р. Зазначені об'єкти в початку 2007 р. займає відповідач.

    Як вбачається з матеріалів справи 11.01.1991 радгосп ім. Щорса (продавець) та МП "Алькор" (покупець) уклали договір продажу майна державних підприємств, установ та організацій юридичним особам.

Відповідно до п.1 вказаного договору продавець продав, а покупець купив приміщення клубу.

Згідно ст. 47 Цивільного кодексу України (редакція 1963) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише  у  випадках, зазначених у законі.  Недодержання  в  цих  випадках  нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Пунктом 27 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України (яка була чинна на момент укладання договору)  передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу державних підприємств.

Даний договір купівлі-продажу майна державних підприємств, установ та організацій юридичним особам від 11.01.1991 р. нотаріально не посвідчений, що є порушенням чинного законодавства на момент укладання договору (а. с. 8).

Крім того, приміщення клубу, відповідно до договору купівлі-продажу  державних підприємств, установ та організацій юридичним особам від 11.01.1991 р придбало Мале підприємство "Алькор", тоді як з позовом про виселення з приміщення клубу ТОВ "Альфа-Шостка-Петролеум" звертається Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькор".

Доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькор" є правонаступником Малого підприємства "Алькор" позивач до суду не надав.

Також в матеріалах справи відсутні жодні докази того, що приміщення клубу та автозаправочна станція знаходять у власності позивача.

Відповідно др. Договору купівлі-продажу від 23.11.1994 р. ТОВ "Росу" продав, а  ТОВ "Алькор"  придбав Ѕ частину побудованої АЗС по вул. 3-ї п'ятирічки,2. Як зазначено в п.2 договору АЗС стала власністю ТОВ "Алькор".

Пунктом  6 договору сторони передбачили направлення першого примірника договору до виконавчого комітету Шосткінської ради народних депутатів для реєстрації. Однак позивачем докази такої реєстрації суду не надані.

В підтвердження зайняття відповідачем нежитлового приміщення клубу та АЗС позивачем надані виписка з журналу обліку основних засобів ТОВ "Алькор", акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.01.2005 р. № 3, посвідчення № 134, акт № 407 від 27.04.1995 р. постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.09.2007р. та від 27.09.2007 р. та  акт від 22.09.08 р. Однак, зазначені документи не підтверджують факт знаходження відповідача в спірних об'єктах.

Що стосується твердження позивача стосовно того, що факт створення перешкод у користуванні власним майном підтверджується актом від 22.09.08 р.  (а. с. 18), колегія суддів зазначає наступне.

Даний акт від 22.09.08, який було складено позивачем. З акту неможливо встановити, що саме відповідач чинить перешкоди в доступі до приміщення клубу.  

Акт від 18.01.2005 р. № 3 не є доказом на підтвердження позовних вимог, оскільки цим актом зафіксовано використання земельної ділянки позивачем без документів. Згідно акту № 407 від 27.04.1995 р. будівля АЗС здана в оренду Т.О.О. "Елга", а не відповідачеві.

Таким чином, позивач не  надав доказів ні господарському суду Сумської області, ні апеляційному господарського суду, що приміщення клубу та автозаправна станція знаходяться у ТОВ "Алькор", на праві власності та відповідач якимось чином порушує права позивача щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Також, не підлягає задоволенню і вимога позивача щодо стягнення з ТОВ "Альфа-Шостка-Петролеум" на користь ТОВ "Алькор"  витрат на послуги адвоката, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат, зокрема належать оплата послуг адвоката.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено що, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при відмові в позові покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд  у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

     Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

      Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

      На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 09.02.2009 р. по справі № 16/674-08  прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави  для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від  09.02.2009 р. по справі № 16/674-08 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Токар М.В.  

                                 Судді                                                                    Івакіна В.О.  

                                                                                                               Білоконь Н. Д.