Рішення

від 23.04.2009 по справі 41/82-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/82-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.09р.

Справа № 41/82-09

За позовом  Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма Дніпробудкомплект", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 211 975,33 грн.

                                                                                Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Погуляйло Г.Ю., довіреність № 544 від 03.03.09 року

від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості в розмірі 211975,33 грн.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо поставки частково оплаченої позивачем продукції за  умовами укладеного між сторонами договору № ДСК 03/07-01 від 30.07.07 року.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Нез'явлення відповідача на виклик суду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справа, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті в судових засіданнях, відповідають копіям, долученим до позовної заяви.

          За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено  вступну та резолютивну частини рішення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю спільним підприємством "Основа-Солсиф" та відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма Дніпробуд комплект»укладений договір    № ДСК 03/07-01 від 03.07.07 року (далі –договір), за умовами якого постачальник (відповідач у справі) прийняв на себе зобов'язання поставити покупцю (відповідачу у справі) металопродукцію, кількість, асортимент та номенклатура якої зазначені у специфікації № 1 к договору, що є його невід'ємною частиною, та покупець, відповідно, зобов'язання прийняти цю продукцію та її сплатити.

Пунктом 5.3. договору сторонами узгоджені умови оплати –покупець здійснює попередній платіж у розмірі 75 %  передоплати, 25 % - по факту відвантаження за кожну партію. Вартість продукції зазначена у специфікації № 1 від 03.07.07 року к договору № ДСК 03/07-01 від 03.07.07 року та складає 351648 грн.

На підставі виставленого відповідачем рахунку № СФ-000215 від 16.07.07 року на суму 351648 грн. позивачем перераховано на його розрахунковий рахунок 18.07.07 року 270000 грн., на підставі рахунку № СФ-000246 від 13.08.07 року на суму 397600 грн. 31.08.07 року –20000, на виконання умов договору 14.08.07 року –293040 грн.

Враховуючи, що сторонами термін виконання зобов'язання –поставки товару в договорі не встановлений, в силу ст. 530 Цивільного кодексу України, кредитор (позивач у справі) вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник (відповідач у справі) повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону.

Оскільки сторонами строк поставки відповідачем товару не встановлений та позивачем вимога в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України  на  адресу відповідача до пред'явлення позову до суду не надсилались або не передавались (належних доказів суду не подано), у відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України, відповідач в данному випадку не може вважатись таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, внаслідок чого право позивача не може вважатися порушеним, і, відповідно, у позивача не виникає права вимагати стягнення з відповідача заборгованості за частково сплачену позивачем продукцію, на яку не був поставлений товар.

Згідно ст. 1 Господарського процессуального кодексу України, підприємства мають право звертатися за захистом свого порушенного або оспорюваного права. Виходячи з вищевикладеного, позивач право на таке звернення на момент вирішення спору ще не набув, тобто звернувся до суду передчасно, правові підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача.

          Керуючись ст.  ст. 1, 33, 34, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                                   Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 23.04.09 року